Постанова

від 03.12.2010 по справі 2а-12073/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2010 року < Час п роголошення > № 2а-12073/10/2670

Окружний адміністрати вний суд м. Києва у складі голо вуючого судді Васильченко І. П., при секретарі судового зас ідання Мостовій Н., розглянув ши у відкритому судовому зас іданні адміністративну спра ву

за позовом Державної податкової інспекції у Дніп ровському районі м. Києва

до Приватн ого підприємства «Будмонтаж технолоджі», Товариства з об меженою відповідальністю «Е ліа Інвестус»

про стягненн я коштів

за участю представник ів сторін:

від позивача: Кривобок Ю . М. (діє на підставі довірено сті від 28.04.2010 року №2263/9/10)

від відповідача 1: не з' явився

від відповідача 2: не з' явився

На підставі частини 3 стат ті 160 Кодексу адміністративно го судочинства України в суд овому засіданні 03 грудня 2010 pоку проголошено вступну т а резолютивну частини постан ови.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інсп екція у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпров ському районі м. Києва, позива ч) звернулася до Окружного ад міністративного суду з позо вом з урахуванням поданих ут очнень позовних вимог від 29.11.20 10 року про застосування наслі дків нікчемного правочину шл яхом стягнення з Приватного підприємства «Будмонтажтех нолоджі»(далі - ПП. «Будмонт ажтехнолоджі») (ідентифікаці йний код 36515656) на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Еліа Інвестус»(ТОВ «Е ліа Інвестус») (ідентифікаці йний код 35757320) кошти одержані за усним договором вчиненим з м етою, яка за відомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства у зв' язку з його нікче мністю у розмірі 41699272,00 грн. та ст ягнути з Товариства з обмеже ною відповідальністю «Еліа І нвестус»(ідентифікаційний к од 35757320) на користь державного б юджету України кошти у розмі рі 41699272,00 грн.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що оск ільки дії підприємств, а саме , операції з продажу товарів (р обіт, послуг) за лютий-березен ь 2010 року на загальну суму 41699272,00 г рн. не породжують виникнення податкових правовідносин та є протиправними з огляду на той факт, що договори між ПП «Б удмонтажтехнолоджі» та його контрагентами є недійсними в силу закону, оскільки не від повідають загальними умовам дійсності правочину, зокрем а, відсутнє вільне волевиявл ення учасника провочину та й ого відповідність внутрішні й волі, то, відповідно до ст. 208 Г осподарського кодексу Украї ни, стягується в дохід держав и одержане за господарським зобов' язанням, вчиненим з м етою, завідомо суперечною ін тересам держави і суспільств а.

Відповідачі заперечення н а позов не надали, явку своїх п редставників в судові засіда ння не забезпечили, хоча про ч ас та місце розгляду справи б ули повідомлені належним чин ом. Ухвала про відкриття пров адження в адміністративній с праві та повістки направляли ся Приватному підприємству « Будмонтажтехнолоджі», Товар иству з обмеженою відповідал ьністю «Еліа Інвестус» на ад реси, зазначені у Витягах з Єд иного державного реєстру юри дичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Відповідно до з місту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону Укр аїни «Про державну реєстраці ю юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»з урахув анням вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу ад міністративного судочинств а України така адреса вважає ться достовірною, а повістка , направлена за нею, врученою ю ридичній особі.

За таких обставин відповід но до ст. 128 Кодексу адміністра тивного судочинства України справа вирішується на підст аві наявних в ній доказів.

Дослідивши наявні в матері алах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, су дом встановлено наступне.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено невиїзну д окументальну перевірку з пит ань правомірності нарахуван ня та своєчасності внесення до бюджету сум податку на дод ану вартість ПП. «Будмонтажт ехнолоджі»за період з 01.06.2009 рок у по 30.04.2010 року, за результатами якої складено Акт від 17.06.2010 рок у №2167/23-621-36515656 про результати неви їзної документальної переві рки з питань правомірності н арахування та своєчасності в несення до бюджету сум подат ку на додану вартість ПП «Буд монтажтехнолоджі»за період з 01.06.2009 року по 30.04.2010 року.

Вказаним актом перевірки в становлено, що за період який перевірявся ПП «Будмонтажте хнолоджі» задекларовано под аткових зобов' язань з подат ку на додану вартість у сумі 0 грн.

Разом з тим при опрацюванні даних системи автоматизован ого співставлення податкови х зобов' язань та податковог о кредиту в розрізі контраге нтів на рівні ДПА України вст ановлено, що контрагент в дек лараціях за лютий, березень 201 0 року заявлено обсяг придбан ня від ПП «Будмонтажтехнолод жі» на загальну суму 41699272,00 грн.

Зокрема актом перевірки вс тановлено, що між ПП «Будмонт ажтехнолоджі»та ТОВ «Еліа Ін вестус» відбулись операції з продажу товарів (робіт, послу г) за лютий-березень 2010 року на загальну суму 41699272,00 грн.

Вищевказані дії підприємс тв не породжують виникнення податкових правовідносин та є протиправними з огляду на той факт, що договори між ПП «Б удмонтажтехнолоджі» та його контрагентами є недійсними в силу закону, оскільки не від повідають загальними умовам дійсності правочину. Зокрем а, відсутнє вільне волевиявл ення учасника провочину та й ого відповідність внутрішні й волі.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповіда є загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умо в відноситься: законність зм істу правочину; наявність у о соби, яка вчиняє правочин, нео бхідного обсягу цивільної ді єздатності; вільне волевиявл ення учасника провочину та й ого відповідність внутрішні й волі; відповідність форми в чинення правочину вимогам за кону; спрямованість правочин у; захист інтересів малолітн іх, неповнолітніх чи непраце здатних дітей.

Як вольова дія, правочин явл яє собою поєднання волі та во левиявлення. Воля є бажанням , наміром особи вчинити право чин, однак для вчинення право чину потрібна не тільки воля , а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Отже, волев иявлення є способом, яким вну трішня воля особи дістає сві й вираз зовні. Для чинності пр авочину волевиявлення його у часника має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі, тобто формування волевия влення повинно бути вільним від факторів, що могли б викри вити уяву особи про зміст пра вочину (омана, обман) або створ ити бачення наявності внутрі шньої волі за її відсутності .

Згідно зі ст. 215 Цивільного ко дексу України, підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п' ятою та шостою ст. 203 Цивільного код ексу України. Недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин). У цьому разі виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається.

Як встановлено судом, співр обітниками ГВПМ ДПІ у м. Львов і 14 травня 2010 року було відібра но пояснення у засновника та директора ПП «Будмонтажтехн олоджі» ОСОБА_2. Відповідн о до яких встановлено, що він н е має жодного відношення до д іяльності ПП «Будмонтажтехн олоджі», документи фінансово -господарської звітності та податкову звітність ПП «Будм онтажтехнолоджі» не підпису вав, а також не видавав жодних довіреностей на право підпи су від свого імені.

Про те, що він є засновником та директором ПП «Будмонтаж технолоджі» гр . ОСОБА_2 дізнався після то го, як його викликали до подат кової міліції.

Крім того, судом встановлен о, що ПП «Будмонтажтехнолодж і» не мало можливості фактич но здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхід них для здійснення операцій з купівлі-продажу. Також у ПП « Будмонтажтехнолоджі» відсу тні необхідні умови для дося гнення економічних результа тів у зв' язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщен ь, транспортних засобів.

Таким чином, укладені догов ори між відповідачами об' єк тивно призвели до порушення інтересів держави і суспільс тва у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінан сово-економічних інтересів д ержави, її бюджетної системи , оскільки відповідно до пп. 19 п .1 ст.2 Бюджетного кодексу Укра їни від 21.06.2001 року, доходи бюдже ту складаються з усіх податк ових, неподаткових та інших н адходжень на безповоротній о снові справляння яких передб ачено законодавством Україн и.

Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначено го Кодексу визнаються передб ачені податковими законами У країни загальнодержавні і мі сцеві податки, збори та інші о бов' язкові платежі, згідно зі ст. 2 Закону України «Про си стему оподаткування», під по датком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до де ржавних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесо к до бюджету відповідного рі вня або державного цільового фонду, здійснюваний платник ами у порядку і на умовах, що в изначаються законами Україн и про оподаткування.

Сукупність податків і збор ів до бюджетів та до державни х цільових фондів, що справля ються у встановленому закона ми України порядку, становит ь систему оподаткування. Так им чином, протизаконні дії ві дповідача 1 руйнують бюджетн у систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

При укладенні зазначеного договору, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправн ість і суперечність їх мети і нтересам держави і суспільст ва і прагнули настання проти правних наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , що потягнуло б за собою збитк и у великих розмірах для держ авного бюджету.

Таким чином, правочин не від повідає моральним засадам су спільства, оскільки дії стор ін спрямовані не на реальне в иконання умов договору, а на н астання наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , відповідно така мета в свою ч ергу, є завідомо суперечною і нтересам держави і суспільст ва.

Відповідно, даний правочин не відповідає обов' язковим умовам чинності правочину, а саме ч.1 та 3 ст. 203 Цивільного код ексу України і згідно ст. 215 дан ого Кодексу є недійсним (нікч емним), оскільки його недійсн ість встановлена законом та визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається .

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного ко дексу України, недійсний пра вочин не створює юридичних н аслідків, крім тих, що пов' яз ані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивіль ного кодексу України, нікчем ний правочин або правочин, ви знаний судом недійсним, є нед ійсним з моменту його вчинен ня.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договори між відповідачами, є нікчемними. Це означає, що в результаті виконання сторон ами нікчемного договору не м ожуть виникати як податкові зобов' язання, так і податко вий кредит з податку на додан у вартість.

Укладення договорів та вид ача податкових накладних з п орушенням вищевикладених ви мог законодавства об' єктив но призводить до порушення і нтересів держави і суспільст ва у цілому. У даному випадку й деться про порушення фінансо во-економічних інтересів дер жави її бюджетної системи, ви мог Закону України «Про сист ему оподаткування», Конститу ції України, оскільки протиз аконні дії відповідачів руйн ують бюджетну систему держав и та систему оподаткування, я ка створена в інтересах Держ ави.

При укладенні зазначеного договору відповідач 1 не міг н е усвідомлювати його протипр авність і суперечність його мети інтересам держави і сус пільства і прагнув настання протиправних наслідків у виг ляді несплати податків, що по тягнуло б за собою збитки в ве ликих розмірах для державног о бюджету.

Судом також було встановле но, що за період з 01.06.2009 року по те перішній час ПП «Будмонтажте хнолоджі» задекларовано под аткових зобов' язань по пода тку на додану вартість у сумі 0.

Відповідно до ст. 208 Господар ського кодексу України, якщо господарське зобов'язання в изнано недійсним як таке, що в чинено з метою, яка завідомо с уперечить інтересам держави і суспільства, то за наявност і наміру в обох сторін - у раз і виконання зобов'язання обо ма сторонами - в доход держа ви за рішенням суду стягуєть ся все одержане ними за зобов 'язанням, а у разі виконання зо бов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане н ею, а також все належне з неї п ершій стороні на відшкодуван ня одержаного. У разі наявнос ті наміру лише у однієї із сто рін усе одержане нею повинно бути повернено другій сторо ні, а одержане останньою або н алежне їй на відшкодування в иконаного стягується за ріше нням суду в доход держав и. У разі визнання недійсним з обов'язання з інших підстав к ожна із сторін зобов'язана по вернути другій стороні все о держане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одер жане в натурі - відшкодувати й ого вартість грошима, якщо ін ші наслідки недійсності зобо в'язання не передбачені зако ном.

Отже, положення ст. 208 Господа рського кодексу України відп овідають ст. 41 Конституції Укр аїни, згідно з якою конфіскац ія майна може бути застосова на виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку , встановлених законом.

З аналізу викладених норм в бачається, що стягнення в дох ід держави одержаного за гос подарським зобов' язанням, в чиненим з метою, за відомо суп еречними інтересам держави і суспільства, передбачене ст . 208 Господарського кодексу Ук раїни, є конфіскаційною санк цією, яка стягується виключн о на підставі рішення суду, а т ому підпадає під законодавче визначення адміністративно -господарської санкції та є т акою санкцією за своєю юриди чною сутністю.

Відповідно до ст. 250 Господар ського кодексу України, адмі ністративно-господарські са нкції можуть бути застосован і до суб' єкта господарюванн я протягом шести місяців з дн я виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дн я порушення цим суб' єктом в становлених законодавчими а ктами правил здійснення госп одарської діяльності, крім в ипадків, передбачених законо м.

Як встановлено судом, ДПІ у Дніпровському районі м. Києв а при зверненні до суду з позо вом про стягнення з ПП «Будмо нтажтехнолоджі» в дохід держ ави коштів, одержаних за усни м договором, вчиненим з метою , яка за відомо суперечить інт ересам держави і суспільства , дотримано вимог ст. 250 Господа рського кодексу України щодо строків застосування адміні стративно-господарських сан кцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни, кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків встан овлених статтею 72 цього Кодек су.

Доказів, які б спростували д оводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку, що позовні ви моги ДПІ у Дніпровському рай оні м. Києва підлягають задов оленню.

Оскільки спір вирішено на к ористь суб' єкта владних пов новажень, звільненого від сп лати судового збору, а також з а відсутності витрат позивач а - суб' єкта владних повнов ажень, пов' язаних із залуче нням свідків та проведенням судових експертиз, судові ви трати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з в ідповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний поз ов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного під приємства «Будмонтажтехнол оджі»(02002, м. Київ, вул.Степан а Сагайдака, буд.101, ідентифіка ційний код 36515656) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «Еліа Інвестус»(03049, м. Київ, вул. Курська, буд.7, іденти фікаційний код 35757320) кошти одер жані за усним договором вчин еним з метою, яка за відомо суп еречить інтересам держави і суспільства у зв' язку з йог о нікчемністю у розмірі 41699272,00 г рн.

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Е ліа Інвестус»(03049, м. Київ, вул. Ку рська, буд.7, ідентифікаційний код 35757320) на користь державного бюджету України кошти у розм ірі 41699272,00 грн.

Постанова набирає законн ої сили в порядку статті 254 Код ексу адміністративного судо чинства України.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції за правилами, встановл еними статтями 185-187 Кодексу адм іністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильч енко

Дата складення та під писання постанови в повному обсязі - 07.12.2010 року.