Ухвала від 09.05.2025 по справі 345/2163/25

Справа №345/2163/25

Провадження № 1-кс/345/371/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2025 м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, пенсіонера, депутатом не являється, раніше судимого вироком Калуського міськрайонного суду від 14.12.2022 року за ст.126-1, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст.129 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі, звільнений по відбуттю покарання 25.03.2024 року, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо потерпілої, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.126-1КК України,у вчиненніхуліганства,тобто грубогопорушення громадськогопорядку змотивів явноїнеповаги досуспільства,що супроводжувалосяособливою зухвалістю, передбаченогоч.1ст.296КК Українита у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставами вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування є те, що він, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого умисного злочину у виді позбавлення волі та уникнення від кримінальної відповідальності, у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу може виїхати за межі Калуського району, області.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого умисного злочину у виді позбавлення волі та уникнення від кримінальної відповідальності, у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінального провадження схиляючи їх до надання неправдивих показань Потерпілій ОСОБА_7 уже спричинив тілесні ушкодження..

Підставами вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що він,будучи раніше судимим заст.126-1, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 129 КК України, продовжує систематично вчиняти насильство, порушує заборонні приписи, вчиняє хуліганські дії та крадіжки з корисливих мотивів. Його поведінка свідчить про зневагу до закону, схильність до насильства та ризик вчинення нових злочинів, у тому числі з метою збагачення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість злочину, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є неможливим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило жодних заяв від осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави також не може запобігти зазначеним ризикам, крім того даних, щодо отримання достатніх офіційних доходів підозрюваним ОСОБА_4 не встановлено.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний має можливість покинути межі Калуського району та області, а також проживає за тією ж адресою, що й потерпіла - його сестра ОСОБА_7 , що створює ризик повторного вчинення насильства та тиску на потерпілу.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1ст. 178 КПК України, при прийнятті рішення про звернення до суду з клопотанням про запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взято до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

На даний час запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо.

Також, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії», а саме те, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу та у даному випадку, незважаючи на існування презумпції невинуватості, превалюють над принципом свободи підозрюваного.

З урахуванням наявного у даному кримінальному провадженні конкретного суспільного інтересу (захист прав потерпілих і публічних інтересів), який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги свободи особистості, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме даний запобіжний захід дозволить уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання останнім покладених процесуальних обов`язків.

Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тому слідчий клопоче про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 був затриманийпрацівниками КалуськогоРВП ГУНПв Івано-Франківськійобласті 07.05.2025о 19.28годин за підозроюу вчиненні злочинів,передбачених ст. 126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.

Факт надання підозрюваному та його захиснику копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, більше ніж за три години до по початку розгляду цього клопотання слідчим суддею, підтверджується підписом підозрюваного та захисника на примірнику клопотання, поданому суду.

В судовомузасіданні прокурор клопотання підтримавз наведенихв ньомупідстав тапросив клопотаннязадоволити,оскільки ОСОБА_4 на данийчас обґрунтовано обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочинів,передбачених ст.126-1,ч.1ст.296,ч.4ст.185КК України та на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені слідчим в клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з врахуванням того, що прокурор не довів неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, який просить задоволити клопотання слідчого у зв`язку з існуванням, визначенихст.177 КПК України, ризиків; думку захисника, підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1ст.177 КПК), підстави (ч.2ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2ст.177 КПКпідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ст. 126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо потерпілої ОСОБА_7 згіднозст.126-1КК України;у вчиненніхуліганства,тобто грубогопорушення громадськогопорядку змотивів явноїнеповаги досуспільства,що супроводжувалосяособливою зухвалістю, передбаченогоч.1ст.296КК Українита у вчиненні умисних дій, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи з 23.04.2025 на профілактичному обліку у секторі превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області як «кривдник», в порушення вимогст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимогЗакону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, протягом тривалого часу, знаходячись по місцю свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї сестри ОСОБА_7 , психологічне та фізичне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та приниженні, штовханні, нанесенні тілесних ушкоджень, що погіршило якість її життя та заподіяло шкоду її психологічному та фізичному здоров`ю.

В результаті протиправних дій, вчинених відносно своєї сестри ОСОБА_7 , які мали місце 23.04.2025, відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_4 , терміном 10 діб.

Також за вчинення протиправних дій, вчинених відносно своєї сестри ОСОБА_7 , які мали місце 27.04.2025, відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 та за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (Невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений).

Незважаючи навжиті заходиреагування щодонедопущення вчиненнянасильства усім`ї, ОСОБА_4 правильних висновківдля себене зробив,на шляхвиправлення нестав і,продовжуючи своюпротиправну поведінку,діючи умисно,усвідомлюючи протиправнийі суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкиі свідомобажаючи настаннятаких,знову вчинивдомашнє насильствощодо своєїсестри ОСОБА_7 , щопризвело до її психологічного та фізичного страждання, погіршення якості життя потерпілої.

Зокрема, 30.04.2025 близько 08:30 год. год. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 вчинив конфлікт із своєю сестрою ОСОБА_7 , ображав її, висловлювався в сторону сестри нецензурними словами, принижував її честь та гідність, а також погрожував фізичною розправою, після чого наніс не менше 3-х ударів кулаками обох рук в ділянку голови, не менше 2 ударів ножем в ділянку лівої кисті, 1 удар ножем в ділянку правої кисті, та не менше 5-ти ударів ножем в ділянку правого стегна, всього не менше 11-ти ударів, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин з травматичним набряком та синцем лівої скроневої ділянки; синця верхньої повіки лівого ока; забою м`яких тканин з травматичним набряком та синцем нижньої повіки лівого ока; різаною рани в ділянці правої кисті; різаної рани в ділянці лівої кисті; різаної рани в ділянці правої кисті; різаної рани в ділянці правого стегна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Окрім цього, ОСОБА_4 01.05.2025 близько 12:00 год. прибув за місцем проживання своєї сестри ОСОБА_7 , а саме за адресою в АДРЕСА_1 , чим порушив терміновий заборонний припис від 30.04.2025, щодо зобов`язання залишити місце проживання потерпілої та не повертатись до нього по 10.05.2025 до 11:00 год.

Також, ОСОБА_4 06.05.2025 близько 13:30 год., прибув за місцем проживання своєї сестри ОСОБА_7 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , чим порушив терміновий заборонний припис від 30.04.2025, щодо зобов`язання залишити місце проживання потерпілої та не повертатись до нього по 10.05.2025 до 11:00 год., при цьому висловлювався в сторону потерпілої нецензурними словами, принижував її честь та гідність, а також погрожував фізичною розправою.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 завдав психологічні та фізичні страждання, та погіршив якість життя потерпілої.

Такі систематичні, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 , що виразились у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурної лексики на адресу своєї сестрі, приниженні її честі, гідності, погрозах фізичною розправою, нанесення тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим у ОСОБА_7 виникли побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, а також завдали шкоди її психологічному здоров`ю та фізичному здоров`ю.

Таким чином, наявна достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 , у вчиненні умисних дій, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою перебуває в близьких відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої, ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Окрім цього, 02 травня 2025 року, близько 16 год. 34 хв. ОСОБА_4 , перебував у приміщенні лікувального закладу КНП «КМЦ ПМСД», Код ЄДРПОУ 26482717, що в м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, по вул. Б. Хмельницького, 32.

В цей час у нього виник умисел на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

З цією метою, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, перебуваючи у громадському місці, порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності, перебуваючи на 4-му поверсі лікувального закладу КНП «КМЦ ПМСД», а саме: приміщенні службового кабінету директора КНП «КМЦ ПМСД» ОСОБА_8 , безпричинно став висловлюватися в сторону останнього нецензурними словами, на вимогу залишити приміщення кабінету став поводити себе агресивно, взяв із столу мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S20 Ultra 5G», чорного кольору, та в коридорі у присутності сторонніх осіб, розбив вказаний мобільний телефон, кинувши його об підлогу.

Внаслідок хуліганський дій ОСОБА_4 , та умисного пошкодження майна потерпілому ОСОБА_8 , спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 12000 гривень.

Таким чином, наявна достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який затвердженого Законом України «Про затвердження воєнного стану в Україні», та який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», зокрема востаннє продовжений Указом Президента України від 06 лютого 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.05.2025 близько 16:30 год. ОСОБА_4 перебував у м. Калуш по вул. Богдана Хмельницького 36, а саме поблизу магазину дитячих іграшок «Колобок», де неподалік входу до магазину помітив дитячий велосипед марки Corso Falcon FL-18020 чорно-синього кольору.

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на крадіжку вказаного дитячого велосипеду марки CorsoFalcon FL-18020 чорно-синього кольору.

Реалізовуючи свійзлочинний умисел,спрямований натаємне викраденнячужого майна, ОСОБА_9 ,діючи умисно,з корисливихмотивів,з метоюособистого збагачення,усвідомлюючи суспільнонебезпечний тапротиправний характерсвоїх дій,передбачаючи їхнаслідки ісвідомо бажаючиїх настання,перебуваючи поблизувходу вмагазин «Колобок»,що вм.Калуш повул.Б.Хмельницького36,користуючись тим,що зайого діяминіхто неспостерігає,діючи вумовах воєнногостану, таємно, шляхом вільного доступу викрав дитячий велосипед марки Corso Falcon FL-18020, чорно-синього кольору вартістю 3200 гривень.

Із викраденим майном ОСОБА_9 покинув місце вчинення злочину та мав можливість розпорядитись ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на загальну суму 3200 грн.

Таким чином, наявна достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У сукупності, наявна достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України.

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 02.05.2025, комплексним психологічним дослідженням ОСОБА_7 від 02.05.2025, висновком судово-медичної експертизи від 01.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.05.2025, протоколами огляду речей і документів від 03.05.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.05.2025, протоколом огляду речей і документів від 05.05.2025, протоколом огляду місця події від 07.05.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 07.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.05.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.05.2025 та іншимиматеріалами кримінальногопровадженняв їх сукупності.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено вст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Згідно п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином,при розглядіклопотання прозастосування запобіжногозаходу щодопідозрюваного слідчийсуддя враховує не лишенаявність укримінальному провадженні вагомих доказів обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України, татяжкість покарання,що загрожує йому уразі визнаннявинним укримінальних правопорушеннях,у вчиненніякого він підозрюється,а такожте,що підозрюваний, перебуваючина воліможе ухилятисявід органів досудовогорозслідування тасуду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості, не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленої підозри, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленої підозри та суспільну небезпеку злочинних дій, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 .

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, те, що він ніде не працює, не одружений, утриманців не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності, а тому він схильний до суспільно небезпечної поведінки, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого або прокурора у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, які б були підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На думку слідчого судді, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали клопотання не містять. Таких даних не здобуто і в судовому засіданні. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

Враховуючи особу підозрюваного, тяжкість злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого він підозрюється зокрема, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу в сумі, що відповідає 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст.183та ч. 5, 6 ст.194 КПК Україниу разі внесення підозрюваним застави покласти на нього відповідні обов`язки.

Відтак, зважаючи на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень та враховуючи існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування, суду, а також враховуючи недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194,196,205,395 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 19.28 годин 07.05.2025 року до 19.28 годин 05.07.2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 60 560,00 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного відповідно до ст.194 КПК України такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства ОСОБА_7 .

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Калуську окружну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування, а в разі внесення застави в частині покладених обовязків виконання ухвали доручити Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом пяти днів з дня проголошення, а підозрюваним - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя