Постанова від 09.05.2025 по справі 377/377/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/377/25

Провадження №3/377/166/25

09 травня 2025 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, що надійшла з Головного управління ДПС у Київській області, відносно:

ОСОБА_1 , працюючого в ТОВ «АН-ТРАНС» на посаді директора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

У С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 859 від 14 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , керівник ТОВ «АН-ТРАНС», вчинив порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.9, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2024 року у розмірі 100483 гривень. Дата, час і місце вчинення порушення 26.02.2025, адреса: АДРЕСА_2 . Правопорушення виявлено актом перевірки від 26.02.2025 № 11785/10-36-07-05/30813097. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 ..

Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним зробити наступний висновок.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до

правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, надані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, № 859 від 14.04.2025; копію витягу з акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за грудень 2024 року від 26.02.2025 № 11785/10-36-07-05/30813097 ( 1,14 сторінки), складеного Головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Н. Атаманчук; повідомлення керівнику ТОВ «АН-ТРАНС» з`явитися до ГУ ДПС в Київській області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення; копію акту про неявку на підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ..

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у порушенні посадовою особою підприємства, установи, організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій.

Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бутичітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у ньому повинна викладатись суть правопорушення, поставленого особі у вину. При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення.

Викладаючи суть інкримінованого правопорушення поза увагою особи, яка складала протокол, залишилось те, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено,в чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку.

Посилання ж у протоколі на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину,чим порушується його правона захист.

Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Виходячи з викладеного, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків,встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Однак, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається тане встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії/бездіяльність вчинені, в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Особа, що складала протокол, обмежиласьлише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення з посиланням на норму спеціального Закону.

З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не міститьбудь-яких фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку можна встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_2 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За відсутності встановлення таких обставин, у діях посадової особи немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, і вона не може нести відповідальність за цією статтею.

Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення № 859 від 14 квітня 2025 року не може бути визнаний належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Крім того, слід зазначити, що протокол проадміністративне правопорушенняґрунтується наакті документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за грудень 2024 року від 26.02.2025 № 11785/10-36-07-05/30813097, копія витягу з якого додана до протоколу про адміністративне правопорушення ( 1, 14 сторінки).

Проте, у наданій копії витягу з акту № 11785/10-36-07-05/30813097від 26.02.2025 ( 1, 14 сторінки) відсутні висновки про виявлені порушення податкового законодавства під час вказаної перевірки.

Виходячи з наведеного, вказаний акт не може бути належним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення не було сформульовано об`єктивної сторони вчиненого правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП та розкривала суть правопорушення, до протоколу не додано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, то провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП підлягає закриттю із підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого

частиною 1 статті 163-1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Ф. Теремецька