Рішення від 09.05.2025 по справі 670/863/24

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/863/24

Провадження № 2/670/45/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

позивач - не з`явився

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно, у якій просить: визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, а саме, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що він являється єдиним спадкоємцем

Позивач є єдиним спадкоємцем даного майна, вступив у фактичне володіння та управління будинком, користується ним у зв`язку з чим звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини.

05.11.2024 листом приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Кухарської Л.А. йому було відмовлено щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у порядку спадкування за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно.

12.02.2025 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у якій позивач просив визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється матір`ю позивача ОСОБА_1 .

Процесуальні дії суду у справі.

15.11.2024 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2024 за клопотанням позивача витребувано в приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кухарської Л.А. належним чином завірену копію спадкової справи № 346-2016, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Станіславівка, Хмельницького (Віньковецького) району Хмельницької області та встановлено строк надати витребувані документи до 10.01.2025.

Витребувані документи надійшли на адресу суду 24.12.2024.

Ухвалою суду від 16.01.2025 за клопотанням позивача продовжено строк підготовчого провадження в справі на 30 днів.

12.02.2025 ухвалою суду прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Надано відповідачу строк для подання відзиву з врахуванням збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.02.2025 за клопотанням позивача витребувано у Деражнянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) копію повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 № 3 від 13.01.1955 та встановлено строк надати витребувані документи до 17.03.2025.

Витребувані документи надійшли до суду 01.04.2025.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання, не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без участі представника Зіньківської сільської ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення (а.с. 21, 55, 66, 71, 80).

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.01.1978 актовий запис № 3, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Станіславівка, Віньковецького району, Хмельницької області, а його батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.77-78).

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 від 27.03.1999 виданого Кам`янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5-6).

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.06.2016 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Станіславівка, Віньковецького району, Хмельницької області (а.с.8).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки з кадастровим номером 6820683500:06:001:0035 загальною площею 1,6331 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6820683500:06:001:0034 загальною площею 1,6328 га, які розташовані на території Зіньківської сільської ради. 22 травня 2018 року видано відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом на дані земельні ділянки, що зареєстровані в реєстрі відповідно за №113 та №115 (а.с. 31-49).

Правовстановлюючі документи на зазначений вище житловий будинок - відсутні.

Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Кухарська Л.А. листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2024 № 231/01-16 відмовила позивачу, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Факт належності померлій вищевказаного житлового будинку підтверджується таким.

Відповідно до довідки Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.09.2024 №518 житловому будинку, власником якого була ОСОБА_2 , було присвоєно адресу АДРЕСА_1 (а.с.14).

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 1950-1952 роки с. Станіславівка головою даного домогосподарства зазначена ОСОБА_6 , 1912 р.н. Також із нею були зареєстровані та проживали ОСОБА_7 - дочка, 1930 р.н., ОСОБА_8 - син, 1934 р.н., ОСОБА_9 - внук, 1951 р.н. (а.с. 85).

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 2001-2005 роки с. Станіславівка головою даного домогосподарства зазначений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до актового запису про смерть № 58 від 26.12.2005. Також із ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 86).

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 2006-2010 роки АДРЕСА_2 , головою даного домогосподарства зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 87).

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 2011-2015 роки АДРЕСА_2 , головою даного домогосподарства зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 89).

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 2016-2023 роки АДРЕСА_2 , головою даного домогосподарства зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 13 від 13.06.2016. (а.с. 90).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «БТІ» Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 1-1477 від 08.10.2024 технічна інвентаризація домоволодіння в АДРЕСА_1 не проводилась. Правовстановлюючі документи станом до 01.01.2013 не видавались (а.с. 10).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «БТІ» Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 1-1476 від 08.10.2024 згідно проведеної інвентаризації домоволодіння в АДРЕСА_1 загальні площі будівель складають: житловий будинок - 63,9 м.кв., житлова площа - 36,8 м.кв., хлів - 56,0 м.кв. Всього загальна площа 119,9 м.кв., житлова площа 36,8 м.кв. (а.с.11).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «БТІ» Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 1-1475 від 08.10.2024 інвентаризаційна вартість спадкового домоволодіння по АДРЕСА_1 становить 13 936 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень) (а.с.13).

Оцінювальним актом від 08.10.2024 житлової будівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 рік побудови до 1991, кількість поверхів 1, здійснено розрахунок вартості домоволодіння (житловий будинок площа забудови 88,0 м.кв., хлів площа забудови 56,0 м.кв.): будівельна вартість - 33813 грн 00 коп., інвентаризаційна вартість - 13936 грн 00 коп. (а.с. 12).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 45632325 від 02.11.2016 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не була заведена (а.с.34).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 45632328 від 02.11.2016 вбачається, що в реєстрі відсутня інформація щодо складених заповітів/спадкових договорів ОСОБА_2 (а.с.34).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45632393 від 02.11.2016 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №345-2016 номер в спадковому реєстрі № 59740870 (а.с.35).

Відповідно до довідки № 265 виданої виконавчим комітетом Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 і на день смерті на по-господарському номері проживала одна (а.с. 83).

Як вбачається із витребуваної судом за клопотанням позивача спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , було виявлено розбіжності в написанні прізвища спадкодавиці ОСОБА_2 та спадкоємця ОСОБА_1 ..

Даними спадкової справи № 345-2016 підтверджується те, що позивач подав заяву від 22 травня 2018 року про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстровано заяву та почато спадкову справу 22.05.2018), та йому 22 травня 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683500:06:001:0035 загальною площею 1,6331 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6820683500:06:001:0034 загальною площею 1,6328 га, які розташовані на території Зіньківської сільської ради (а.с. 30-49).

Отже, як вбачається з спадкової справи, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , наявні розбіжності в прізвищах спадкодавця та спадкоємця.

За таких обставин позивач збільшив позовні вимоги та просив встановити факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою його матір`ю ОСОБА_2 ..

Застосоване судом законодавство. Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з ст. 41, 55 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Відповідно до п. 6 Інструкції не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Зазначений нормативний акт не передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України (01.01.2004) та законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності у спадкодавців регулювалося на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню по-господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню по-господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до копії з по-господарської книги Зіньківської сільської ради за 2006-2010 роки АДРЕСА_2 , головою даного домогосподарства зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 87).

Як встановлено судом, відповідно до виписки Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 266 від 29.04.2025 за період 2011-2015, 2016-2023 власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 (а.с. 88).

Відповідно до довідки № 265 виданої виконавчим комітетом Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 і на день смерті на по-господарському номері проживала одна (а.с. 83).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є однією і тією ж особою.

Беручи до уваги наведе вище, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 на день смерті належало право на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та успадкував дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідно свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Щодо встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється матір`ю позивача ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються гл. 6 розд. IV ЦПК України.

Факти, що мають юридичне значення, - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, а саме з питанням спадкування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, визначено ряд фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема факту родинних відносин. Даний перелік не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз положень ст. 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Суд враховує, що позивач подав позов (збільшив позовні вимоги), а не заяву в порядку окремого провадження, виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів спадкової справи 22 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та прийняв спадщину, що складалася з земельних ділянок з кадастровим номером 6820683500:06:001:0035 загальною площею 1,6331 га та з кадастровим номером 6820683500:06:001:0034 загальною площею 1,6328 га, які розташовані на території Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Отже, як вбачається з спадкової справи, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , тобто, наявні розбіжності в прізвищах спадкодавця та спадкоємця.

Факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, зокрема:

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.01.1978 актовий запис №3, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Станіславівка, Віньковецького району, Хмельницької області, а його батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.7).

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 27.03.1999 виданого Кам`янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області дата народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5-6).

-повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.77-78).

Окрім того, позивач ОСОБА_1 частково прийняв спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 шляхом подачі відповідної заяви та бажає прийняти іншу частину спадкового майна. Однак позивач позбавлений можливості юридично оформити право на спадкове домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у визначений законом спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є рідною мамою ОСОБА_1 .

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене вище, та те, що померлій ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок, а позивач є спадкоємцем даного майна за законом після смерті ОСОБА_2 , однак, не може отримати спадщину через органи нотаріату внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Вирішення питання щодо судових витрат.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що позивача у поданій заяві від 21.02.2025 просив судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду, залишити за позивачем, суд вважає за можливе не стягувати судові витрати у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 41, 55 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 49, 89, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зіньківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлася матір`ю ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Зіньківська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, ЄДРПОУ 04402965, адреса місцезнаходження: вул. Писаренка, буд. 46, село Зіньків, Хмельницький район Хмельницька область.

Суддя О.Є. Голуб