Рішення від 09.05.2025 по справі 740/6708/24

Справа № 740/6708/24

Провадження № 2/740/304/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Пучкою М.С.,

за участю:

представника позивача адвоката Гордієць В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до Вертіївської сільської ради Ніжинського району про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Гордієць В.С. звернувся до суду із позовом, у якому просить:

- встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП «Авангард» на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований 05.08.1996 за № 324,

- визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) розміром 6,5 умовних кадастрових гектара згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП ''Авангард'' на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого 05.08.1996 за № 324, виданого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження, відповідно до якого все майно заповідала ОСОБА_1 .

Позивач прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою. Проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай), а також через те, що існують розбіжності у власному імені померлої, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) видавався на ім`я ОСОБА_4 , в той час як у свідоцтві про смерть та інших документах ім`я померлої вказано « ОСОБА_5 »).

Під час звернення до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області йому було повідомлено, що ОСОБА_6 включена до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ - ЧН № 000035, виданого КСП ''Авангард'' по Вертіївській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 23.11.1995 за № 27. На ім`я ОСОБА_6 на підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації № 167 від 31.05.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП ''Авангард'' на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований 05.08.1996 за № 324. Розмір вищевказаної земельної частки (паю) по КСП ''Авангард'' Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області складає 6,5 умовних кадастрових гектара. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін вищевказаного сертифікату ОСОБА_3 не виготовлявся, не реєструвався та не видавався.

Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН за № 049499, який був виданий на ім`я ОСОБА_6 був втрачений.

За життя спадкодавицю ОСОБА_7 називали і ОСОБА_5 , і ОСОБА_8 , оскільки раніше вважали, що це одне ім`я.

Ухвалою судді 21.11.2024 провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 30.01.2025 підготовче провадження у справі закрито і призначено судовий розгляд по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Гордієць В.С. позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, прийняття рішення за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5 зворот).

Згідно довідки Вертіївської сільської ради за № 423/06-15/С від 20.02.2024, на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи міститься копія заповіту від 09.04.2001, згідно якого ОСОБА_2 все належне їй майно заповідала ОСОБА_1 (а.с. 6).

ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом, звернувшись з відповідною заявою до Другої ніжинської нотаріальної контори, що вбачається із копії спадкової справи №275/2024, заведеної до майна ОСОБА_2 (а.с. 22-27).

Як зазначено у позові, до складу спадщини ОСОБА_2 увійшло її право на земельну частку (пай) КСП «Авангард» Вертіївської сільської ради Ніжинського району, розміром 6,5 умовних кадастрових гектарів.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.02.2024 № 31-25-0.382-40/23-24, ОСОБА_6 включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ - ЧН № 000035, виданого КСП «Авангард» по Вертіївській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 23.11.1995 року за №27. На ім`я ОСОБА_6 на підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації № 167 від 31.05.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП «Авангард» на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований 05.08.1996 року за № 324. Розмір вищевказаної земельної частки (паю) по КСП «Авангард» Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області складає 6,5 умовних кадастрових гектара. Вартість земельної частки (паю) по КСП «Авангард» станом на 01.02.2024 складає 101 319 грн 36 коп. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін вищевказаного сертифікату ОСОБА_3 не виготовлявся, не реєструвався та не видавався (а.с. 7 зворот, 35 зворот-39).

Постановою державного нотаріуса Другої ніжинської державної нотаріальної контори від 28.10.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) КСП «Авангард» Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, оскільки сертифікат про право на земельну частку (пай) КСП «Авангард», що належить ОСОБА_2 поданий нотаріусу не був, а згідно довідки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області зазначений сертифікат було видано на ім`я « ОСОБА_6 » (а.с.11).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали показання, що ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 . За життя в селі її називали « ОСОБА_8 », « ОСОБА_11 », «Федора», працювала у с. Вертіївка в КСП «АВАНГАРД», а на час проведення розпаювання земель вже була пенсіонеркою. Свідок ОСОБА_9 зазначила, що сама вона працювала бухгалтером у колгоспі і при підготовці документів щодо розпаювання землі для визначення кола колишніх членів колгоспу (пенсіонерів) відомості бралися зокрема із журналів з даними про заробітну плату, де ОСОБА_2 була записана як " ОСОБА_8 ".

В судовому засіданні встановлено, що оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП «Авангард» на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області було втрачено.

У випуску № 50 від 24.12.2021 міськрайонної газети «Ніжинський вісник» міститься оголошення про те, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №049499, виданий на ім`я ОСОБА_6 , вважати недійсними (а.с.8).

Отже, позивач набув у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), проте не може оформити спадкових прав, оскільки у нього відсутній оригінал належним чином оформленого правовстановлюючого документа на вказане майно.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що спадкодавці ОСОБА_2 належало право на спірну земельну частку (пай) та позивач успадкував це право як спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину. Однак в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості його оформити, у зв`язку з відсутністю у нього відповідних правовстановлюючих документів, тому позов підлягає задоволенню в частині визнання права на земельну частку (пай).

Щодо позовноївимоги провстановлення фактуналежності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП «Авангард», суд дійшов наступного висновку.

Як випливає зі змісту статті 15ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Відповідно до частини першої статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд, не сумнівається у тому, що ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_6 серії ЧН № 049499 по КСП «Авангард» на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований 05.08.1996 за №324, і цей сертифікат належить ОСОБА_2 , оскільки даний факт підтверджується дослідженими судом доказами у їх сукупності: копією державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ - ЧН № 000035, виданого КСП ''Авангард'' по Вертіївській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 23.11.1995 за № 27; додатком до цього акта - списком громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства; інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.02.2024 № 31-25-0.382-40/23-24; свідоцтвом про смерть ОСОБА_12 серії НОМЕР_1 ; показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Однак, щодо позовної вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_2 зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай) суд доходить висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки задоволення заявленої вимоги про встановлення факту належності померлій ОСОБА_2 цього правовстановлюючого документу, не призведе до захисту прав позивача. Крім того, закон (ст. 315 ЦПК України) передбачає розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Однак, не передбачає встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, ім`я якої, що зазначене в документі, не збігається з іменем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про смерть.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 263-265, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 6,5 умовних кадастрових гектара згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 049499 по КСП ''Авангард'' на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 05.08.1996 за № 324, виданого ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Карпусь