Постанова

від 08.05.2025 по справі 127/2200/25

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2200/25

Провадження № 33/801/330/2025

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Синявської Катерини Юріївни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області 10 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області 10 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 15 січня 2025 року о 12 год. 00 хв. в м. Вінниця по вул. Лучанська, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху при виникненні небезпеки, не вжив заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , який в подальшому по інерції внаслідок неконтрольованого руху здійснив зіткнення з парканом, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Синявська К. Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У апеляційній скарзі захисник зазначає, що швидкість руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , була у межах допустимої, жодних доказів порушення швидкісного режиму матеріали справи не містять.

Вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди ОСОБА_1 не зміг, оскільки водій автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у порушення ПДР України не переконалась у безпеці свого маневру, не увімкнула покажчик правого повороту, різко почала перестроюватись у смугу руху його автомобіля прямо перед ним, через що передбачити її дії та уникнути зіткнення автомобілів було неможливо.

Судом невірно були встановлені наслідки ДТП. А саме, у оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_2 та її малолітній син були госпіталізовані. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів госпіталізації. Йдеться лише про факт звернення до лікарів у зв`язку з наявністю гематоми та забою. Звернення самої ОСОБА_2 до лікарні мало місце лише 17 січня 2025 року.

Суд не взяв до уваги, що на водія автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 також було складено протокол за ст. 124 КУпАП у зв`язку з порушенням нею п. 10.1 ПДР, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Судом було покладено в основу оскаржуваної постанови відеозапис з місця пригоди, який надала потерпіла. Вказаний відеозапис міститься у матеріалах справи на диску без жодного супровідного листа чи іншого документу на підтвердження його походження. Жодних показань засобів фото- та/або відеоспостереження до протоколу у встановленому законом порядку додано не було.

До того ж на вказаному відеозаписі зафіксовано час зйомки 12:15-12:17, тоді як час ДТП, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення - 12:00. Відтак вказаний відеозапис відображає рух інших автомобілів, які рухались значно пізніше від часу ДТП. Крім того, неможливо ідентифікувати ані місце, ані номерні знаки, ані марки автомобілів, а самого моменту зіткнення взагалі не відображено. Фактично зіткнення сталось до моменту цієї зйомки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисники апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави, а також надали відповідні пояснення.

ОСОБА_2 та її захисник в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували та надали відповідні пояснення.

Заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зістаттею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАПпередбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як видно із протоколу від серії ЕПР1 № 221630, що 15 січня 2025 року о 12 год 00 хв в м. Вінниця по вул. Лучанська, 1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху при виникненні небезпеки, не вжив заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , який в подальшому по інерції внаслідок неконтрольованого руху здійснив зіткнення з парканом, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а. с. 1).

На а. с. 3 схема ДТП, на якій відображено місцерозташування автомобілів, місце зіткнення.

Відповідно до пояснень свідка ДТП ОСОБА_3 , наданих працівникам поліції, що він перебуваючи вдома, за адресою вул. Лучанська, 1, м. Вінниця, біля 12 год 00 хв. почув гуркіт від удару знадвору. Визирнувши у вікно, побачив свій пошкоджений паркан, а за ним перевернутий автомобіль «Ніссан», д. н. з. НОМЕР_2 (а. с. 4).

Як видно із письмових пояснень ОСОБА_1 , 15 січня 2025 року він здійснював рух зі сторони Луки-Мелешківської у напрямку міста. Рухався у правій смузі руху. Водійка вчинила різке перелаштування у його смугу руху. Намагаючись уникнути зіткнення, ОСОБА_1 почав гальмувати і перелаштовуватись у ліву смугу руху. У цей момент водійка почала перелаштовуватися також у лівий ряд і він відчув удар у праву сторону, у зв`язку із цим було втрачене керування (а. с. 5).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2024 року у справі було призначено судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Як повинні були діяти водій автомобіля «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , та водій автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , в даній дорожній ситуації відповідно до вимог Правил дорожнього руху України?

2. Що з технічної точки зору є причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди?

3. Невідповідність дій кого із водіїв та яким вимогам Правил дорожнього руху України призвели до виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів?

Проведення експертизи доручено експертам Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, який знаходиться за адресою вул. В. Порика, 8, м. Вінниця.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/8148-ІТ від 30 квітня 2025 року:

1. У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Audi-100 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.л.10.1,10.3,12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Nissan-Rogue (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п.п.12.3,12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

2. Питання щодо причини виникнення дорожньо-транспортної ситуації експертами не вирішувалося. Вирішення зазначеного питання не входить до компетенції судового експерта, оскільки потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів (у тому числі і висновків судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).

3. У цій дорожньо-транспортній ситуації, при врахуванні комплексу технічних величин, що містяться в наданих на експертизу матеріалах адміністративної справи у діях водія автомобіля Nissan-Rogue ОСОБА_2 не вбачається не відповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У цій дорожньо-транспортній ситуації, при врахуванні комплексу технічних величин, що містяться в наданих на експертизу матеріалах адміністративної справи, невідповідність дій водія автомобіля Audi-100 ОСОБА_1 вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Положеннями п.п.1.1,1.3 Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що ці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 10.1. ПДРУкраїни Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.3. ПДРУкраїни передбачено, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Відповідно до п. 2.3.бПДРУкраїни для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як визначеноп. 12.1 ПДРУкраїни під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із вимогами п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

На переконання апеляційного суду, наявними у матеріалах справи доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується поза розумним сумнівом, а тому підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення немає.

Отже, доводи апеляційної скарги у цій частині суд відхиляє.

Водночас 07 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зміну виду накладеного на нього адміністративного стягнення.

Так, у клопотанні ОСОБА_1 просить врахувати, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Також він займається волонтерською діяльністю на підставі договору № 006 від 01 квітня 2022 року, укладеного із БФ «Посміхнись».

Окрім того ОСОБА_1 зазначив, що проживає разом із матір`ю і молодшим братом, без батька. Брат хворіє на бронхіальну астму середньої тяжкості, через хворобу не відвідує школу, в зв`язку з чим знаходиться на домашньому навчанні. Він потребує постійного лікарського контролю, так як після початку повномасштабного вторгнення в нього почалось загострення, та під час тривог починається кашель та задуха, у зв`язку із цим доводиться часто брата відвозити до лікарні, привозити лікарів, або терміново їздити купувати медикаменти для нього. На підтвердження вказаного ОСОБА_1 надав суду виписку із медичної карти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також акт про фактичне місце проживання осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні ОСББ «Добробут 12а» від 05 травня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають за адресою АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 також пояснив, що у нього немає батька, а його вітчим (батько ОСОБА_4 ), перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України, пів року тому загинув.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд доходить такого висновку.

Санкціяст. 124 КУпАПпередбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

ОСОБА_1 просить суд змінити постанову суду першої інстанції, признавши адміністративне стягнення, не пов`язане із позбавленням права керування.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням викладеного та встановлених у справі обставин, апеляційний суд вважає за можливе пом`якшити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення та призначити його у виді штрафу, у розмірі, визначеному санкцієюст. 124 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити в частині накладеного адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Апеляційний суд вважає, що з урахуванням усіх обставин справи, особи правопорушника, таке стягнення буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним у майбутньому нових правопорушень, а також відповідатиме меті накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Синявської Катерини Юріївни задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2025 року змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

У решті постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук