Рішення

від 07.05.2025 по справі 519/295/25

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №519/295/25

2/519/339/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ

07.05.2025 року м.Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, Фонду комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на приватизацію житлового приміщення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Южного міського суду Одеської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем 08.10.2024 було подано заяву №1635/08-01 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шляхом приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ФКМ ЮМР було надано відповідь №736/19-01-32 від 06.11.2024, якою було відмовлено в приватизації вище зазначеної квартирі на підставі того що позивачі проживали за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 31,7м2, ордер №637) менше п`яти років. Не погоджуючись з даним рішенням позивач вирішила подати дану позовну заяву. 28.05.2019 виконавчим комітетом Южненської міської ради було винесено ордер №582 на ім`я ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_2 . Отримавши ордер позивач разом з донькою заселились у вище зазначену житлову площу та зареєструвались в ній з 02.08.2019. 18.02.2022 рішенням виконавчого комітету ЮМР №606 від 18.02.2022 «Про погодження реконструкції з збільшенням площі квартири АДРЕСА_3 », яким погодили реконструкцію з збільшення площі квартири АДРЕСА_4 . 14.02.2023 виконавчим комітетом ЮМР Одеського району було винесено ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_5 на ОСОБА_1 , її чоловіка ОСОБА_4 та її доньку ОСОБА_2 (у зв`язку з збільшенням площі квартири АДРЕСА_4 ). 07.07.2021 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_5 . ОСОБА_4 зареєстрований в вище зазначеній квартирі з 04.08.2021, але приймати участь в приватизації вище зазначеної квартири не бажає на що надав заяву про відмову нотаріально засвідчену. Відмова у наданні дозволу на приватизацію квартири є такою, що суперечить чинному законодавству та порушує їх законні права, інтереси.

Ухвалою Южногоміського судуОдеської областівід 04.02.2024відкрито провадженняу справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 10.04.2024 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Відповідно до Закону України №4273-ІХ від 26.02.2025 змінено найменування Южного міського суду Одеської області на Південний міський суд Одеської області.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник Фонду комунального майна Південнівської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Представник Південнівськоїміської радиОдеського районуОдеської області в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без участі представника, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачем 08.10.2024 було подано заяву №1635/08-01 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шляхом приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ФКМ ЮМР було надано відповідь №736/19-01-32 від 06.11.2024, якою було відмовлено в приватизації вище зазначеної квартирі на підставі того що позивачі проживали за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 31,7 м2, ордер №637) менше п`яти років. (а.с.14).

28.05.2019 виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеського району Одеської області було видано ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_6 ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_2 на зайняття квартири, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 18,2 кв.м, на підставі рішення виконкому Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 21.05.2019 №1857, що підтверджується копією ордеру, рішення (а.с.11, 12).

Отримавши ордер позивач разом з донькою заселились у вищевказану квартиру та зареєструвались за даною адресою 02.08.2019, що підтверджується довідкою про склад сім`ї (а.с.10).

Рішенням виконавчогокомітету Южненськоїміської радиОдеського районуОдеської області№606від 18.02.2022«Про погодженняреконструкції ззбільшенням площіквартири АДРЕСА_3 »погодили реконструкціюз збільшеннямплощі квартири АДРЕСА_3 (а.с.13).

14.02.2023 виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеського району Одеської області було видано ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , її доньки ОСОБА_2 та чоловіку ОСОБА_4 на зайняття квартири, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 31,7 кв.м, на підставі рішення виконкому Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 25.01.2023 №939, що підтверджується копією ордеру, рішення (а.с.11, 12).

07.07.2021 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.16).

Згідно довідки про склад сім`ї №158 від 30.09.2024 у квартири АДРЕСА_7 зареєстровані з 02.08.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з 04.08.2021 ОСОБА_4 (а.с.10).

ОСОБА_4 відмовився від приватизації його частки вище зазначеної квартири, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою від 01.10.2024 (а.с.17).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Будинок, в якому розташована спірна квартира, знаходиться в комунальній власності, процедура приватизації квартири не проводилась.

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення №396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Позивачем, що не оспорюється відповідачем, надано весь перелік необхідних документів.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейській суд з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірні правовідносини цей перелік не розповсюджується.

З урахуванням викладеного квартира, в якій проживає позивач підпадає під дію законів, які регулюють питання приватизації, оскільки квартира знаходиться в будинку, який перебуває у комунальній власності, квартира не підпадає під перелік квартир щодо яких приватизація заборонена.

Частиною 1 статті 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Частиною 15ст.1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п`ять і більше років.

Відповідно до ч.14 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» проживання у гуртожитку на правових підставах - проживання у гуртожитку (використання жилої площі в гуртожитку в якості житла) відповідно до цього Закону, а саме: а) у відомчих гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;

Згідно ізп.а)ч.8ст.1-1Закону України«Про забезпеченняреалізації житловихправ мешканцівгуртожитків» право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, виникає на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до наданих до суду документів позивач разом з донькою 28.05.2019 отримали ордер на житлову площу у гуртожитку та вселились у квартиру АДРЕСА_7 .

З 02.08.2019 позивач разом з донькою зареєстровані у вищевказаній квартирі та проживають у гуртожитку протягом тривалого часу більше п`яти років.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20) Верховний Суд застосував такий спосіб захисту у справі про приватизацію квартири державного житлового фонду, як визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру державного житлового фонду з покладанням обов`язку на останнього оформити право власності на приміщення. При цьому у цій справі було зроблено правовий висновок, що не є належним способом захисту визнання права власності на квартиру. Тобто, суд не може визнати право власності, він може лише визнати безпідставною відмову і зобов`язати орган оформити цю приватизацію.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21) Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту зобов`язати провести приватизацію квартири. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У цій справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

За таких даних та з урахуванням названих норм законодавства суд дійшов висновку, що позивачі вселені до квартири на законних підставах, проживають в квартирі протягом тривалого часу більше п`яти років, законність їх проживання в даній квартирі не оспорена, враховуючи, що у сторони позивача є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, ст.9, 61 ЖК України, ст.5, 8, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, Фонду комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на приватизацію житлового приміщення.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на приватизацію квартири АДРЕСА_8 .

Зобов`язати орган приватизації Фонд комунального майна Південнівської міської ради, Південнівську міську раду Одеського району Одеської області вчинити дії по приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир, будинків, жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Фондкомунальногомайна Південнівськоїміської ради,місцезнаходження заадресою:Одеська область,м.Південне,просп.Григорівського десанту,18,код ЄДРПОУ 22502541.

Відповідач Південнівськаміська радаОдеського районуОдеської області,місцезнаходження за адресою: Одеська область, м. Південне, просп. Григорівського десанту, 18, код ЄДРПОУ 04527336.

Суддя Південного міського суду

Одеської області З.І. Барановська