Постанова від 06.03.2025 по справі 904/9587/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/9587/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Новицький Дмитро Олексійович (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" - адвокат, ордер № б/н від 29.01.2024 р.

від відповідача: Солдатенко Геннадій Миколайович (в залі суду) - від ТОВ "АВЕНТУС ДНІПРО" - адвокат, ордер серія АЕ №1352372 від 20.01.2025р.

від третьої особи: Євтушок Тетяна Андріївна (в залі суду) - від ТОВ "ФОРТИС" - адвокат, довіреність № б/н від 10.09.2024 р.

приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 (суддя Фещенко Ю.В.) у справі №904/9587/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" (м.Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" (м. Дніпро)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни (м. Дніпро)

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортис" (м. Дніпро)

про вилучення майна, скасування запису про державну реєстрацію права власності та скасування арешту

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" (далі - відповідач) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" майно (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841,3 кв.м, яке знаходиться (розташоване) за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 110, і до якого належать: складські приміщення, літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожа літ. М, ґанок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, р/н 590736212214 від 14.07.2021 за номером 43012285, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Джурук Наталею Володимирівною на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: НРЕ304073, виданого 14.07.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Н.В.;

- скасувати арешт, що накладений згідно з постановою про опис та арешт майна боржника номер № 67597628, виданої 23.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, номер запису про обтяження 45200971 від 23.11.2021, на майно (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841,3 кв.м, яке знаходиться (розташоване) за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 110, і до якого належать: складські приміщення, літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожа літ. М, ґанок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2020, встановлені преюдиційні, длдя даної справи, обставини щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення в особи права власності на спірне майно при розгляді справи, що розглядається.

Як під час звернення з позовом до суду, так і в процесі судового провадження у справі, що розглядається, позивач не зазначав та не надавав доказів державної реєстрації за ним спірного нерухомого майна, а навпаки, визнавав факт відсутності за ним такої державної реєстрації.

Під час розгляду справи судом позивачем вищенаведених обставин щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна та відсутності державної реєстрації за ним права власності на нерухоме майно не спростовано. Обставини щодо особи, яка побудувала спірне майно, на які посилається позивач у своїх письмових поясненнях, не входять в предмет доказування у даній справі (вказані обставини можуть бути предметом доказування у справі про визнання права власності). Відповідні доводи позивача розцінені місцевим господарським судом критично.

За викладених обставин правові підстави для задоволення позову в частині вимог до ТОВ "Авентус Дніпро" про вилучення (витребування) спірного майна відсутні, що, у свою чергу, унеможливлює задоволення вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності ТОВ "Авентус Дніпро" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вимог про скасування арешту, накладеного на спірне майно, як вимог, які є похідними.

На підставі вищевикладеного, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимоги про вилучення (витребування) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" майна (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841,3 кв.м, яке знаходиться (розташоване) за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 110, і до якого належать: складські приміщення, літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожа літ. М, ґанок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І.

Щодо вимог позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності та скасування арешту зі спірного майна, місцевий господарський суд виходив з того, що вказані вимоги мають похідний від вимоги про витребування майна, характер, в задоволенні якої судом першої інстанції, відповідно було відмовлено, отже вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Заявлена позивачем вимога про скасування записів про державну реєстрацію права власності, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачена, оскільки, згідно наведеного закону, суд може лише: скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнати недійсними чи скасувати документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасувати державну реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Судом першої інстанції помилково було визнано, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом. Такий висновок зроблено без належного аналізу наданих позивачем доказів, зокрема зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка є чинною, не скасована та відповідає вимогам законодавства. Введення об`єкта в експлуатацію у встановленому порядку підтверджує факт завершення будівництва і виключає ознаки самочинності. Оцінка правомірності будівництва належить до компетенції органів державного архітектурно-будівельного контролю, а не суду, який не має повноважень самостійно встановлювати факт самочинного будівництва.

Крім того, суд першої інстанції неправомірно визнав правову оцінку з іншої цивільної справи (№200/13997/17-ц) преюдиційною. Преюдиційність стосується лише встановлених юридичних фактів, а не правових висновків або судових оцінок обставин. Кваліфікація об`єкта як самочинного будівництва у тій справі є саме такою оцінкою, що не має обов`язкового значення для іншого суду. Це суперечить принципу юридичної визначеності та порушує право позивача на ефективний судовий захист.

Суд першої інстанції помилково ототожнив факт державної реєстрації речового права з фактом набуття права власності, хоча згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація не є підставою виникнення права власності, а лише підтверджує вже набуте речове право. Позивач набув право власності на підставі законного будівництва об`єкта на орендованій земельній ділянці та його належного введення в експлуатацію. Об`єкт був зведений за згодою власника землі, присвоєно адресу, що також підтверджує дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудування.

Крім того, державна реєстрація права власності за третьою особою була здійснена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване. Незважаючи на це, записи в Державному реєстрі речових прав не були анульовані, а спірне майно згодом неодноразово переходило у власність інших осіб, зокрема останнього відповідача. Такі дії є свідченням неправомірного набуття майна, яке фактично вибуло з володіння позивача не з його волі. Це підтверджує наявність підстав для витребування майна із чужого незаконного володіння згідно зі статтями 387 388 Цивільного кодексу України.

У цьому контексті слід врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах, зокрема від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, яка прямо вказує, що навіть за відсутності державної реєстрації, але за наявності законних підстав набуття майна, особа має право звернутися з віндикаційним позовом до особи, яка безпідставно володіє її майном.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права, що підлягає захисту, є безпідставним. Позивач обґрунтовано заявляє про набуття права власності на об`єкт нерухомості в результаті його створення на законних підставах, а отже має право на захист свого речового права, включно з можливістю витребування майна з чужого незаконного володіння.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позов подано передчасно, оскільки він обґрунтований рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №175/3267/17, які на даний час не набрали законної сили та виконання яких зупинено ухвалами апеляційного та касаційного судів. У зв`язку з цим відсутні преюдиційні обставини, на які посилається позивач.

Крім того, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Зокрема, вимога про «вилучення майна у відповідача та передачу його позивачу» не передбачена Цивільним кодексом України як допустимий спосіб захисту права власності. Відповідно до глави 29 ЦК України, належними способами захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння або усунення перешкод у здійсненні правомірного користування чи розпорядження майном. Отже, позов подано з порушенням вимог матеріального права та правових позицій Верховного Суду щодо ефективності засобів юридичного захисту.

Щодо вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності відповідача така вимога суперечить чинному законодавству. Починаючи з 16 січня 2020 року, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» не передбачає можливості скасування запису як окремого способу судового захисту. Натомість, суд може скасувати рішення державного реєстратора, визнати недійсними документи, на підставі яких проведено реєстрацію, або скасувати саму реєстрацію прав з одночасним вирішенням питання про набуття, зміну чи припинення речового права. Позивачем таких вимог не заявлено, що робить заявлений спосіб захисту юридично безрезультатним і непридатним до виконання.

Щодо вимоги про скасування арешту на майно вона також є необґрунтованою. Арешт накладено приватним виконавцем Русецькою О.О. у межах виконавчого провадження за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021 у справі №904/7320/21, яке набрало законної сили. Всі дії виконавця здійснено відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Позивач не надав доказів порушення закону при накладенні арешту, а також не підтвердив, що майно вибуло з його володіння незаконно чи що арешт порушує його майнові права. Крім того, позивач приховав від суду факт зупинення рішення у справі №175/3267/17, що підриває добросовісність його правової позиції.

ТОВ «Фортис» заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», оскільки вона є безпідставною та спростовується належними письмовими доказами, дослідженими судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У справі №904/9587/21 ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» посилається на обставини, встановлені у справі №175/3267/17, як підставу позову. Суд у справі №175/3267/17 вирішив, що ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» не має права власності на спірне нерухоме майно, яке є самочинно збудованим, і не зареєструвало це право власності в установленому порядку. Згідно з ч. 5 ст. 75 ГПК України, ці факти мають преюдиційне значення, тобто вони не підлягають повторному доказуванню в справі №904/9587/21. Оскільки ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» не має зареєстрованого права власності на майно, воно не може витребувати його від відповідача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, оскільки право власності на майно є необхідною умовою для подання позову такого виду.

Рішення та постанова у справі №200/13997/17-ц набули законної сили, в касаційному порядку не переглядались та мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи. Дніпровським районним судом у справі №200/13997/17-ц не встановлено обставини про те, що будівництво спірного нерухомого майна здійснювало саме ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» та визначено щодо відсутності взагалі будь-яких правових підстав для визнання за ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» права власності на нерухоме майно.

У справах №175/3267/17 та №200/13997/17 було встановлено, що ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» не є ані забудовником, ані власником оскаржуваного нерухомого майна. Судово-економічна експертиза не підтвердила витрати ТОВ на будівництво об`єкта, а Декларація про готовність до експлуатації не є підставою для визнання права власності, оскільки ТОВ не надало необхідних документів для прийняття об`єкта в експлуатацію згідно з чинним законодавством. Суд також встановив, що ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» не довело введення майна в експлуатацію та не виконувало вимог для законного завершення будівництва, що підтверджується рішенням у справі №200/13997/17.

ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» позбавлено можливості скористатись таким способом захисту як витребувати (вилучити) нерухоме майно із чужого володіння шляхом пред`явлення віндикаційного позову до ТОВ «Авентус Дніпро», оскільки ТОВ «Авентус Дніпро» його отримало як внесок до статутного капіталу від добросовістного набувача - СПД Токар Г.Ю., яка, в свою чергу, набула цю нерухомість в порядку виконання судового рішення з прилюдних торгів.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/9587/21. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/9587/21.

27.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/9587/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.06.2024 об 10:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2024 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ДІНПРО» можливість у строк до 10.06.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

На підтвердження якого саме правочину було видано Акт приймання передачі нерухомого майна серія та номер НРЕ304073 виданий 14.07.2021р. приватним нотаріусом Дніпровського міжміького нотаріального округу Джурук Н.В., який в свою чергу слугував підставою для прийняття рішення про реєстрацію за Вами права приватної власності (номер 59312068) цим же нотаріусом ?

06.06.2024 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ДІНПРО» надійшла заява про виконання ухвали суду.

20.06.2024 на адесу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просить долучити до матеріалів справи електронну копію відповіді Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 12.06.2024.

В судовому засіданні 18.06.2024 було оголошено перерву в судове засідання на 06.08.2024 о 10:00 год., про що ухвалою Центрального апеляційного господарського від 18.06.2024 було повідомлено сторін у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 904/9587/21, а саме дату та час судового засідання, вважати за вірне: 06.08.2024 об 10:00 год.

05.08.2024 на адесу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Авентус Дніпро" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою представника на гострий риносинусит та гострий середній лівобічний отит.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 відкладено до 16.09.2024 на 10:00 год.

Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС" (код ЄДРПОУ 42355618, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" спрямувати на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС" копію апеляційної скарги з додатками у справі №904/9587/21 докази чого надати суду.

Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС" можливість у строк до 13.09.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо предмету спору та відповідні докази на підтвердження цих доводів.

Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" можливість до наступного судового засідання подати до суду апеляційної інстанції власні письмові пояснення щодо наступного питання:

1. Чи є в Вашому розпорядженні належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуальноо кодексу України докази на на спростування наступних фактичних підстав позову:

- укладання договору оренди землі від 10.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" та Ювілейною селищною радою Дніпропетровського району та області (найменування якої змінено на Слобожанську селищну раду Дніпропетровського району Дніпропетровської області) третьою особою по справі, земельна ділянка площею 1,6107 га, кадастровий номер: 1221455800:02:003:0061, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Ювілейне, вул. Совхозна, 110, перебуває у користуванні позивача ТОВ "Дніпро ІК-2006/2", згідно з п.14 якого, земельна ділянка передається орендарю для "іншого господарського використання (будівництво овочесховищ)".

- прийняття 06.03.2007 Ювілейна селищна рада Дніпропетровського району рішення, яким затвердила містобудівне обґрунтування для будівництва овочесховищ ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" на території Ювілейної селищної ради.

- прийняття 18 березня 2009 року Ювілейної селищною радою прийняла рішення № 76, яким надала дозвіл ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" на проектування овочесховищ та обслуговуючих будівель на земельній ділянці, яка надана в оренду згідно з договором оренди землі від 10.07.2007 року.

- Присвоєння рішенням № 220 від 21 серпня 2013 року Виконкомом Ювілейної селищної ради будівлі овочесховища, збудованого ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" поштової адреси: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Ювілейне, вул. Совхозна, 110.

- Перейменуваня згідно з розпорядженням селищного голови Ювілейної селищної ради від 04 лютого 2016 року № 20 "Про перейменування вулиць в сел. Ювілейне" вулиці Совхозна перейменовано на вулицю Василя Сухомлинського.

- надання приватному нотаріусу Дніпровського міського натаріального округу Павловській Г.О. ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка не видавалась судом, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року, якою було заборонено відповідачу ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) нежитлових будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2017 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою В.В. за реєстровим №17 (запис про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових права нерухоме майно за номером: 18608821). Однак нотаріусом не було належним чином встановлено чи дійсно судом постановлювалась дана ухвала, та її відсутність в ЄДРСР, що призвело до порушення прав ТОВ "Дніпро ІК-2006/2", а судом першої інстанції вжиті заходи щодо надіслання заяви до правоохоронних органів з метою встановлення осіб, якими було сфальшовано ухвалу щодо скасування вжитих заходів забезпечення позову.

28.08.2024 від ТОВ "Авентус Дніпро" надійшла заява на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024.

09.09.2024 від ТОВ "Авентус Дніпро" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просить долучити до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.09.2024 року на земельну ділянку площею 1.6107 Га, кадастровий номер 1221455800:02:003:0061, за адресою: вул. Василя Сухомлинського, 110, смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

12.09.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "ФОРТІС" надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2024 на 15:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2024 виправлено описку, допущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 904/9587/21.

Вважати правильним перший абзац резолютивної частини ухвали Центрального господарського суду від 16.09.2024 у справі № 904/9587/21 у такій редакції: «В судовому засіданні оголосити перерву до 15.10.2024 на 10:00 год.».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 призначено в судове засідання на 19.11.2024 о 09:30 год.

11.11.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Авентус Дніпро" надійшло клопотання про призначення судової комплексної економічної та будівельно-оціночної експертизи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2025 на 09:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 призначено в судове засідання на 06.02.2025 о 10:20 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.25р. виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 904/9587/21, а саме дату та час судового засідання, вважати за вірне: 06.03.2025 об 10:20 год.

04.03.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.03.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалами справи, що розглядається, в провадженні судів перебувала справа № 175/3267/17.

Постановою Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 касаційну скаргу ТОВ "Аріанд" задоволено частково; 1) рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 й постанову Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2019 скасовано; 2) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Дніпро ІК-2006/22" до ОСОБА_1 і ТОВ "Аріанд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 15.08.2017 № 807, № 810 відмовлено; 3) провадження у справі №175/3267/17 в частині позовних вимог ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" до ТОВ "Аріанд" про зобов`язання ТОВ "Аріанд" усунути перешкоди позивачеві у користуванні майном, розташованим за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 110, шляхом його повернення та скасування записів про державну реєстрацію права власності ТОВ "Аріанд", закрито. При цьому Верховний Суд указав на те, що позовні вимоги про визнання оспорюваних договорів недійсними не є ефективним способом захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2", а тому в цій частині судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Щодо позовних вимог до ТОВ "Аріанд" про скасування записів про державну реєстрацію права власності та усунення перешкод у користуванні майном шляхом його повернення, то ці вимоги не є нерозривно пов`язаними з іншими вимогами у цій справі, не є похідними від перших, тому за своїм суб`єктним складом такі вимоги повинні розглядатися в порядку господарського судочинства. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 справу № 175/3267/17 в частині позовних вимог ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" до ТОВ "Аріанд" про зобов`язання ТОВ "Аріанд" усунути перешкоди ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" у користуванні майном, розташованим за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 110, шляхом його повернення та скасування записів про державну реєстрацію права власності ТОВ "Аріанд" передано для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Так, у процесі розгляду справи судом постановою Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 175/3267/17 було скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 у справі № 175/3267/17, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Справа № 175/3267/17 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області 24.05.2022 із супровідним листом Верховного Суду № 25.2-17/175/3267/17/179/2022 від 12.04.2022. Ухвалою суду від 25.05.2022 справу № 175/3267/17 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження .

У подальшому рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 175/3267/17 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріанд", Фізичної особи - підприємця Токар Ганни Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське сільськогосподарське товариство "Соняшник" відмовлено повністю.

Постановою Центральний апеляційний господарський суд від 20.06.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 175/3267/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2023 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі залишено без змін.

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовом про встановлення факту будівництва нерухомого майна, визнання правочину недійсним, визнння права власності та скасування державної реєстрації.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі № 200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2020, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ Аріанд, ОСОБА_4 про встановлення факту будівництва нерухомого майна, визнання правочину недійсним, визнання права власності та скасування державної реєстрації відмовлено.

У справі № 200/13997/17-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90165337) судами було встановлено наступне:

- ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області з питанням щодо введення в експлуатацію самочинно збудованого овочесховища, надавши Декларацію про готовність до експлуатацію об`єкта від 26.09.2017;

- однак, право власності на вищевказане нерухоме майно овочесховище в установленому законом порядку, передбаченому чинним законодавством України, позивач не оформив, оскільки було встановлено факт подання ОСОБА_2 Декларації про початок виконання будівельних робіт (зареєстрована Відділом 21.06.2016 за № ДП 083161731512) та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта (зареєстрована Відділом 03.08.2016 за № ДП 143162160215), реєстрація яких в подальшому була скасована Наказом Відділу від 05.05.2017 № 2/СК та Наказом Відділу від 05.05.2017 № 3/СК;

- ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" в свою чергу не звертався до уповноваженого органу саме із необхідним пакетом документів, передбаченим чинним законодавством, для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкта нерухомості, а відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області із роз`ясненнями не можуть розцінюватись судом як прийняття рішення компетентним органом чи відмова у його прийнятті;

- надані позивачем докази, зокрема Технічний паспорт на нерухоме майно овочесховище виготовлений станом на 20.04.2017, Звіт про проведення технічного обстеження від 31.07.2017, підтверджують лише факт здійснення ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" самочинного будівництва з дотриманням встановлених будівельних норм. Оскільки ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" не зверталося до компетентних органів із питання введення в експлуатацію самочинно побудованої будівлі овочесховища, а суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво, узгоджувати забудови й приймати в експлуатацію об`єкти нерухомості, то відсутні підстави вважати про наявність між сторонами спору про право;

- також, позивачем не надано доказів введення нежитлового приміщення до експлуатації в установленому порядку і набуття цим майном статусу об`єкта нерухомого майна як об`єкта цивільного права;

- визнання ж права власності на об`єкт самочинного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено.

У касаційному порядку справа № 200/13997/17-ц не переглядалася.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок: «Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Подаючи 16.12.2021 даний позов до Господарського суду Дніпропетровської області, позивач обргунтовував заявлені позовні вимоги в тому числі фактичними обставинами, встановленими рішенням у справі № 175/3267/17, зокрема Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021, які на його думку мали преюдиційне значення під час розгляду даної справи.

Як зазначалося вище, вже після подання позовної заяви, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2022 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 й рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 у справі № 175/3267/17, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. При цьому Верховний Суд указав на те, що господарські суди попередніх інстанцій розглянули позовні вимоги з урахуванням позовної заяви від 29.04.2021 № 1/4-17 (судом отримана 30.04.2021). Проте, здійснюючи судовий розгляд справи, попередні судові інстанції не надали належної оцінки змісту зазначеної позовної заяви і розглянули по суті позовні вимоги ТОВ "Дніпро ІК-2006/2" з урахуванням позовної заяви від 29.04.2021 № 1/4-17, необхідність у зверненні з вимогами, зазначеними в якій, виникла вже після подання позову, та яка (позовна заява) за своєю суттю передбачає одночасну зміну предмета і підстав позову, шляхом як зміни первісних позовних вимог та з`явлення інших вимог до інших осіб, так і підстав позову, зазначаючи у такому позові про нові обставини, що є порушенням частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, така заява є новим позовом до інших осіб з іншим предметом та підставами. Верховний Суд також зазначив, що оскільки положення частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).

Залишаючи без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 175/3267/17, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині своєї постанови від 20.06.2023 зазначав про наступне: «.. Як під час звернення з позовом до суду, так і в процесі судового провадження у справі позивач не зазначав та не надав доказів державної реєстрації за ним спірного нерухомого майна. Навпаки, визнавав факт відсутності за ним такої державної реєстрації.

У той же час за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 19.09.2022 спірні ангари літ. Б-1, В-1, Г-1, Д-1 площею 290,4 кв.м кожний, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 110, зареєстровані 24.10.2018 на праві приватної власності за ТОВ Дніпровське сільськогосподарське товариство Соняшник (код ЄДРПОУ 40871836) на підставі протоколу загальних зборів учасників, серія та номер: 1308/1, виданий 23.10.2018,видавник: ТОВ Дніпровське сільськогосподарське товариство Соняшник; акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, серія та номер: б/н, виданий 23.10.2018, видавник: ТОВ Дніпровське сільськогосподарське товариство Соняшник та Саприкін Е.І. (а.с. 6 том 11).

Інша частина спірного нерухомого майна, а саме: складські приміщення літ. А-1 з прибудовами літ. А1-1, А2-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 110, зареєстровані 14.07.2021 на праві приватної власності за ТОВ Авентус Дніпро (код ЄДРПОУ 44024895) на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна (серія та номер: 59312068 від 14.07.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Н.В.; номер запису про право власності: 43012285) (а.с. 7 том 11).

Щодо іншої частини спірного нерухомого майна, що є предметом спору з ТОВ Аріанд, а саме навіс літ. Н площею 374,4 кв.м, навіс літ. О площею 83,8 кв.м, споруди № 9-10, а також спірного рухомогог майна суд першої інстанції встановив наступне.

Позовні вимоги до ТОВ Аріанд обґрунтовані з посиланням на договори купівлі-продажу від 15.08.2017, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. (реєстр. №№ 807, 810) та зареєстровані після цього 15.08.2017 за ТОВ Аріанд у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номерами запису про право власності 21887407 (підстава: договір купівлі-продажу 810, виданий 15.08.2017, договір купівлі-продажу 807, виданий 15.08.2017) та 21886709 (підстава: договір купівлі-продажу 807, виданий 15.08.2017).

За цими договорами ТОВ Аріанд придбало у приватну власність у Рудченка О.М. наступне нерухоме майно: складські приміщення літ. А-1 з прибудовами літ. А1-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси літ. А3-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 110 (а.с. 18-19, 68-69 том 2).

Серед зазначеного майна навіс літ. Н площею 374,4 кв.м, навіс літ. О площею 83,8 кв.м, споруди № 9-10 відсутні, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю Аріанд у власність не придбавалися.

Отже, на час вирішення спору ТОВ Аріанд не є власником спірного нерухомого майна, не є його володільцем. Не є ТОВ Аріанд і власником спірного рухомого майна, що є предметом спору.

Так, як під час звернення з позовом до суду, так і на час розгляду справи новим складом суду позивач стверджує про те, що це майно знаходиться в складському приміщенні літ."А-1". Однак, судом встановлено й позивачем не заперечується, що складські приміщення літ. А-1 на цей час знаходяться у власності ТОВ "Авентус Дніпро".

Позивачем вищенаведених обставин щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна та відсутності державної реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, ухвалення та набрання чинності рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі № 200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), вибуття з власності ТОВ «Аріанд» спірного майна, що і було підставою для відмови у позові, не спростовано.

Відтак, суд першої інстанції, виходячи з предмету позову, встановив фактичні обставини, що є предметом доказування у справі, та прийняв вмотивоване рішення по суті спору, а підстави для зміни мотивувальної частини цього рішення відсутні.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності преюдиціального значення для даної справи рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі № 200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), адже під час її розгляду були встановлені обставини щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна, що унеможливлює виникнення в особи права власності на таке майно та має істотне значення для вирішення справи № 175/3267/17.

Апеляційний суд також враховує, що згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, виключення з мотивувальної частини рішення певного тексту, що просить апелянт в апеляційній скарзі (п.п. 1 п. 2 прохальної частини скарги) не передбачено процесуальним законом, до того-ж призведе до відсутності мотивування рішення, яке по суті, в частині відмови у позові, апелянтом не оскаржується.

Вимоги ж іншої частини апеляційної скарги (п.п. 2 п. 2 прохальної частини скарги) переважно зводяться до доповнення судового рішення наведенням обставин щодо будівнитва та придбання позивачем спірного майна, які не впливають на результат вирішення даного спору, тому їх ненаведення судом першої інстанції у тексті оскаржуваного рішення не може бути підставою для його скасування в силу вимог ст. 277 ГПК України.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, на цей час Господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа № 904/9587/21 з позовними вимогами ТОВ Дніпро ІК-2006/2 про вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" з передачею Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" майна, яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро", із скасуванням запису про державну реєстрацію права власності за останнім у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна за номером 43012285, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Джурук Н.В., в межах якої позивач і має доводити обгрунтованість своїх позовних вимог, в т.ч. доводити обставини будівництва та придбання ним спірного майна…».

Верховний Суд постановою від 25.10.2023 залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, одним з елементів якого є принцип юридичної визначеності.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Отже, для господарського суду при вирішення певного спору преюдиційний характер мають обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 р. у справі № 910/16898/19 дійшла висновку про те, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Аналізуючи положення ч. 7 ст. 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 р. у справі № 917/1345/17 (пункт 32), дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Верховний Суд звернув увагу на те, що за змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в іншій господарській, цивільній або адміністративній справі, можуть бути преюдиційними для іншої справи навіть у разі їх встановлення стосовно однієї особи, яка бере участь у справі ( подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 28.08.2023 р. у справі № 911/4610/15(911/1277/22)).

Відповідно, скасування після подання позову судового рішення, яке визначено позивачем як таке, що має преюдиційне значення при розгляді данного позову не спростовує дійсності юридичних фактів, які покладено в обгрунтування заявлених позовних вимог.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи обставини щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна, що унеможливлює виникнення в особи права власності на таке майно, які, відповідно, були встановлені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2020, мають преюдиційне значення для справи, що розглядається, а під час подання позову в даній справі і в процесі її розгляду ТОВ «Дніпро ІК-2006» не надав доказів того, що спірне нерухоме майно було зареєстровано на його ім`я, визнаючи відсутність такої реєстрації, доводи апеляційної скарги в частині: «…При винесенні рішення, суд виходив з тих обставин, що «з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його во-лодільцем»

Втім, «обставини щодо самовільного будівництва спірного нерухомого майна встанов-лені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2020, мають преюдиційне значення для справи, що розглядається.

Як під час звернення з позовом до суду, так і в процесі судового провадження у справі, що розглядається, позивач не зазначав та не надав доказів державної реєстрації за ним спірного нерухомого майна; навпаки, визнавав факт відсутності за ним такої державної реєстрації».

Тобто, суд дійшов висновку, що оскільки було здійснено самочинне будівництво та ці обставини встановлені у іншому судовому рішенні, то право власності або володіння на спір-ний об`єкт нерухомого майна позивач не набув, що виключає можливість захиститу таких прав.

Однак, від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні.

Загально прийнято вважати, що преюдиційність (лат. РгаеЗисіісіаІіз - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів). Правові висновки або оціночні ґрунтуються на юридичних фактах там їм надається правова оцінка.

У даній ситуації будівництво об`єкта є юридичним фактом, а от віднесення цього об`єкта до самочинного будівництва чи не до самочинного вже правовою оцінкою.

Так, у справі № 200/13997/17-ц судами було зроблено висновок, що об`єкт вважається самочинним будівництвом, оскільки позивач «не звертався до уповноваженого органу саме із необхідним пакетом документів, передбаченим чинним законодавством, для прийняття в екс-плуатацію самочинно збудованого об`єкта нерухомості, а відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області із роз`ясненнями не можуть розцінюватись судом як прийняття рішення компетентним органом чи відмова у його прий-нятті».

Такий висновок суд зробив, у зв`язку з тим, що «перед початком будівництва овочесхо-вища позивач не отримав проектну документацію на будівництво овочесховищ та не отримав документів, які дають дозвіл на початок будівництва, а відтак об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожан-ське, вулиця Василя Сухомлинського, 110, є самочинним будівництвом.»

Водночас «суд встановив, що ТОВ «ДНІПРО і К-2006/2» звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області з питанням щодо введення в експлуатацію самочинно збудованого овочесховища, надавши Декларацію про го-товність до експлуатацію об`єкта від 26 вересня 2017 року». Зазначена декларація була зареє-стрована та у подальшому не анульована.

Між тим, за правилами ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної дія-льності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (чинному станом на 2017 рік) датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстра¬ції декларації або видачі сертифіката.

Зважаючи на це, нерухоме майно, яке прийнято в експлуатацію на підставі зареєстрова-ної декларації не може вважатись самочинним будівництвом, а висновки суду є помилковими.

Більш того, згідно з нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльно-сті» до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю зокрема відно-ситься контроль щодо дотримання особами вимог законодавства під час виконання будівель-них робіт, виявлення фактів самочинного будівництва об`єкта, та прийняття об`єктів в експлу-атацію.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх по-садовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи ві-дповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дис-креційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим орга-ном та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та да¬вати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У такому розрізі, суд не може встановити факт самочинного будівництва, оскільки це відноситься до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, висновки зроблені судом в іншій справі, що об`єкт вважається само-чинним будівництвом не можуть розглядатись, як встановлені обставини та бути прею- диційними у даній справі…» відхиляються колегією суддів як непідтвердежні належними і допустимими доказами і є менш вірогідними порівняно з вишепереліченими доказами на їх спростування, які наведено вище.

Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди та інші об`єкти) виникає з моменту завершення його будівництва. Якщо для прийняття майна до експлуатації існують вимоги, право власності виникає з моменту його прийняття. У випадку, коли майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає після її завершення, відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України.

Отже, повне набуття прав власника на нерухомість стає можливим лише після реєстрації права власності на нього. Сам факт володіння майном підтверджується державною реєстрацією, що є обов`язковим для нерухомого майна, на відміну від рухомого, для якого достатнім підтвердженням є фізичне володіння.

Згідно з частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України, власник може звертатися до суду з вимогою заборонити іншим особам порушувати його право власності або вжити заходів для його захисту.

Серед способів захисту цивільних прав, закон передбачає витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України) і усунення перешкод для користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 52 Земельного кодексу України).

Стаття 387 Цивільного кодексу України дає власнику право витребувати своє майно у особи, яка незаконно, без правових підстав заволоділа ним. Стаття 388 регулює ситуацію, коли майно витребується від добросовісного набувача. Якщо майно було придбане від особи, яка не мала права його відчужувати, але набувач не знав про це, власник має право витребувати його тільки за умов, що воно було загублене, викрадене або вибуло з володіння без волі власника.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було передано у виконання судового рішення. Якщо ж майно було отримано безвідплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його незалежно від добросовісності набувача.

Захист права власності на майно через витребування залежить від правового зв`язку позивача з майном, наявності волевиявлення щодо вибуття майна та статусу володільця (добросовісний чи недобросовісний набувач), а також від того, чи було майно набуте оплатно чи безоплатно. Подібні висновки підтверджуються практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема в справі №925/1351/19 від 02.11.2021.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд при застосуванні норм права має враховувати висновки Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку незаконного заволодіння майном віндикаційний позов є належним способом захисту, що має на меті повернення майна власнику через внесення запису про його право власності до Державного реєстру речових прав.

У разі державної реєстрації права власності на майно за новим володільцем, власник має право подати позов про витребування майна, якщо вважає свої права порушеними. При цьому вимоги власника про визнання права власності не є ефективними в контексті витребування майна з чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що для витребування майна необхідно подати віндикаційний позов, а не оскаржувати рішення органів влади або інші правочини щодо майна. Тому віндикація є єдиним ефективним способом захисту права власності на майно, яке було незаконно відчужене.

У справах за такими позовами предметом доказування є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача на повернення майна, такі як право власності на майно, факти його вибуття та перебування у незаконному володінні відповідача.

Як зазначено вище, обставини, що стосуються самовільного будівництва спірного нерухомого майна, були встановлені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №200/13997/17-ц (провадження № 2/175/248/19), яке було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2020, і не були спростовані під час апеляційного перегляяду даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо відмови у задоволенні вимоги про вилучення (витребування) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" майна (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841,3 кв.м, розташованого за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 110, яке включає складські приміщення, літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові тимчасові будівлі літ. К, Л, сторожову будівлю літ. М, ґанок літ. м, трансформаторну підстанцію літ. ТП, споруди № 1-8 та замощення І.

Письмові пояснення позивача щодо обствин справи від 11.08.2022: «Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від ІЗ липня 2021 року у справі 175/3267/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного Господарського суду ід 11.11.2021, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро ІК-2006/2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріанд», до фізичної особи-підприємця Токар Ганни Юріївни, товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське сільськогосподарське Товариство «Соняшник», третя особа - територіальна громада с. Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про вилучення іайна та скасування державної реєстрації прав задоволено у повному обсязі:

вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріанд» та передано товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро І К-2006/2» майно, що знаходиться за адресою: 52005 Ініпропетровська область Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 10, до складу якого належать: навіс літ. Н площею 374,4 кв.м., навіс літ. О площею 83,8 кв.м.. споруди № 9-Ю. а також автоматики холодильні у кількості 2 шт. вартістю 8002 гри. кожна, які находяться у складському приміщенні літ. «А-1». повітроохолоджувачі 8С18-10208Е у кількості !шт. вартістю 40 485 грн. кожний та знаходяться у складському приміщенні літ.«А-1», холодильні камери вартістю 113591,14 грн та знаходиться у складському приміщенні літ.«А-І», холодильні агрегати ОБЕ VI5 71Ґ(С25) у кількості 2 шт. вартістю 50879 грн. кожний та знаходяться у складському приміщенні літ.«А-І». шафа управління холодильною системою вартістю 6536,33 рн. та знаходиться у складському приміщенні літ.«А-І»:

скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Аріанд» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами:

- 21886709 - вчиненого на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2017 року, та засвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за номером 807,

- 21887407 - вчиненого на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2017 року, та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за номером 810;

вилучено у фізичної особи-підприємця Токар Ганни Юрїївни та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро ІК-2006/2» майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . до складу якого належать: складські приміщення літ. А-1 з прибудовами літ. А 1-І, А2-І, а-1, 1-І, А2-І, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, аЗ. а5. пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. жі, биральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л. сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1 -8, замощення І;

скасовано державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця Токар Ганни Юріївни у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, р/н 590736212214 від 19.05.2020 за номером 36544756, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Ларисою Леонідівною на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 940. виданого 19.05.2020. видавник: Юрченко Л.Л., приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального зкругу;

вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник» та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро І К- 2006/2» ангари Б-1, В-1. Г-І, Д-1, що розташовані на земельної ділянки кадастровий номер 1221455800:02:003:0061, яка належить на праві комунальної власності Слобожанській селищній (територіальній громаді та перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро ІК-2006/2». за адресою: АДРЕСА_2 :

скасовано державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник» у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, р/н 1674914612214 від 24.10.2018 за номером 28520864. вчинену Третяк Тетяною Василівною, державним реєстратором Чумакївської сільської ради Дніпровського району. Дніпропетровська області на підставі акт приймаиня-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу, серія та номер: б/н. виданий 23.10.2018, видавник: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник» та Саприкіним Е.І.; протокол загальних зборів учасників, серія та номер: 1308/1. від 23.10.2018. видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник»;

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2022 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 у справі № 175/3267/17, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області (далі - Суд).

Суд, ухвалою від 24 червня 2022 року в справі № 175/3267/17 «про поновлення провадження у справі», поновив провадження за позовом «про усунення перешкод у користуванні майном, про визнання правочину недійсним» товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро ІК-2006/2» до відповідачів: ОСОБА_1 , ТОВ «Аріанд», ФОП Токар Ганна Юріївна, ТОВ «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник», третя особа: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області.

У зв`язку і наведеним станом розгляду Судом справи № 175/3267/17. обставини, встановлені судовими рішеннями в якій, покладено в обґрунтування позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро ІК-2006/2» (далі - Позивач) в справі № 904/9587/21 (далі - Справа) звертаю увагу Суду на такі фактичні обставини, що мають своє підтвердження документами, а також судовими рішеннями, які набрали законної сили і внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄРДР). та на думку Позивача, мають суттєве значення для вирішення Справи.

Так. рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року в справі № 175/142/15-ц1, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року, яким за Місік Т.В. визнано право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: складські приміщення літ. А-1. з прибудовами літ. А1-1, а-1, аі-і, А2-1, загальною площею 1841.3 кв.м., навіси літ. АЗ-1, А4-1. сходи літ. а2. аЗ, а5, пандус літ. а4. душ ліг. Ж, тамбур літ. жі, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП. споруди № 1-8. замощення 1, було скасовано. Апеляційним судом встановлено, що будівництво спірних овочесховищ, які є предметом судового спору, здійснено Позивачем;

Також, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою, 17 січня 2017 року в справі № 199/356/17-ц, забезпечуючи позовну заяву ОСОБА_5 [директора ГОВ «Дніпро ГК-2ОО6/2») до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко Олександра Віталіївна, про визнання договорів дарування недійсними, на частину нежитлових будівель, що за договором дарування від 19.05.2015, реєстровий № 717, належать ОСОБА_3 , був накладений арешт. Ця ухвала до цього часу не скасована, що підтверджено змістом в ЄДРСР судових рішень по справі № 199/356/17-ц2. А 18 січня 2017 року, незважаючи на арешт, накладений Амур-Нижньодніпровськцм районним суду міста Дніпропетровська ухвалою 17 січня 2017 року в справі № 199/356/17-ц, за договором купівлі-продажу. який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарє^ою В.В. за реєстровим № 17. ОСОБА_3 відчужив спірне майно ОСОБА_1 .

Також. 22 лютого 2017 року Дніпропетровський районний суду Дніпропетровської області справі № 175/618/17-ц за позовом ОСОБА_5 до Позивача, територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно- будівельної інспекції у Дніпропетровській області та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. про визнання правочину недійсним, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності, враховуючи що існує можливість відчуження або розпродавання майна, що належить ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», ухвалою3 заборонив ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) нежитлових будівель, що належать ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі- продажу від 18 січня 2017 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою І.В. за реєстровим номером 17 (запис про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових ірав на нерухоме майно за номером: 18688021). А 15 серпня 2017 року, незважаючи на зазначену заборону Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в справі №175/618/17-ц, ОСОБА_1 було укладено два договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом (Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за номерами: 807 а 810, згідно з якими продав ТОВ «Аріанд» спірне нерухоме майно - складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

До того ж, під час розгляду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області прави № 175/618/17, головуючий суддя С.О. Ребров виявив серед витребуваних у нотаріуса Іавловської Г.О. матеріалів реєстраційної справи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень а підставі Договорів № 807 й № 810, підроблену ухвалу Суду від 04 серпня 2017 року по справі Га 175/618/17, яка містить його підроблений підпис, та на підставі якої, нотаріус Павловська Г.О. засвідчила Договори № 807 й № 810 та вчинила за ними державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Про виявлення злочину суддею С.О. Ребровим 11 грудня 2018 року була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, що підтвердження чого міститься в матеріалах справи № 175/618/17, світлокопії яких на чотирьох аркушах додаються.

26 вересня 2017 року була зареєстрована відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Слобожанської селищної ради в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області виготовлена за замовленням директора ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» ОСОБА_5 декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), якою збудовані ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» що знаходяться за адресою: 52005, Дніпропетровська область. Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 1 10, нежитлові будівля літ. А- 1, з прибудовами літ. А 1-І. А2-1, а-1, а 1 - I. а2-1, аЗ-1, а4-І, сходи літ. а2. а4, а5, пандус літ. аЗ, загальною площею 1903,0 кв.м, основною площею 1613.6 кв.м, ангари літ. Б-1. В-1, Г-1. Д-1 загальною площею кожного 290.4 кв.м, душ літ. Ж, тамбур літ. ж І площею 7,1 кв.м, вбиральня літ. З площею 3.6 кв.м, сторожка літ. М. ганок літ. м площею 22,1 кв.м, навіс літ. Н площею 374,4 кв.м, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, навіс літ. О площею 83.8 кв.м, трансформаторна літ. ТП площею 1,0 кв.м. споруди № 1-10, замощення І - були введені в експлуатацію.

24 жовтня 2018 року на підставі підробленого рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/4139/18 від 19 вересня 2018 року, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що належить на праві комунальної власності Слобожанській селищній територіальній громаді та перебуває в оренді ТОВ «Дніпро ІК- 2006/2», визнано право власності за ОСОБА_6 на цю земельну ділянку, на якій також знаходяться належні Позивачу"й збудовані ним ангари Б-1, В-1, Г- Е Д-Ц та котрі відповідно до № 1308/1 загальних зборів учасників ТОВ «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник» й акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 23.10.2018 б/н, були передані ОСОБА_6 в ТОВ «Дніпровське сільськогосподарське товариство «Соняшник». Ці обставини підтверджені Дніпровським апеляційним судом в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 175/1150/194 , в якій, встановивши вказані обставини щодо протиправного заволодіння земельною ділянкою, яка належить на праві комунальної власності Слобожанській селищній територіальній громаді та перебуває в оренді Позивача. Дніпровський апеляційний суд також наголосив, що 16 січня 2019 року на підставі Акту приймання передачі частки в Статутному капіталі № І . нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1839,4 кв.м.. право власності на які. на підставі договорів купівлі-продажу від 15 серпня 2017 року, набуто ТОВ «Аріанд», були внесені останнім до статутного фонду ТОВ «Стріт-фуд Дніпро» в зв`язку із входом до складу учасників ТОВ «Аріанд», про що здійснена відповідна державна реєстрація та внесено відомості про реєстрацію речового права на нерухоме майно за номером 29887152 від 17 січня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Лише 10 квітня 2019 року Дніпровський апеляційний суд в справі № 175/618/17, постановою скасував ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року по справі № 175/618/Г7-ц, якою заборонено ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) нежиглових будівель, що належать ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2017 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою В.В. за реєстровим номером 17 (запис про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 18688021)…» відхиляються колегією суддів як такі, що не носять преюдиційного характеру при розгяді даної справи і не можуть бути прийняті до уваги на спростування прийнятих до уваги вище висновків суду.

Колегія суддів зауважує, що оціночне судження за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідні, додаткові письмові пояснення позивача від 10.01.2024: «….Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Дніпро» (ЄДРПОУ 44024895) та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро І К-2006/2» (ЄДРПОУ 34681235) майно (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841.3 кв.м, котре знаходиться (розташоване) за адресою: АДРЕСА_2 , і до якого належать: складські приміщення літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ґанок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І (далі - Майно).

2.Скасувати запис про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Дніпро» (ЄДРПОУ 44024895) у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, р/н 590736212214 від 14 липня 2021 року за номером 43012285, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Джурук Наталею Володимирівною на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: НРЕ304073, виданого 14.07.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу, Джурук Н.В.

3.Скасувати арешт, що накладений згідно до постанови про опис та арешт майна боржника номер № 67597628, виданої 23 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, номер запису про обтяження 45200971 від 23 листопада 2021 року, на майно (реєстраційний номер 590736212214), загальною площею 1841.3 кв.м, яке знаходиться (розташоване) за адресою: АДРЕСА_2 , до якого належать: складські приміщення літ. А-1 з прибудовами літ. А1-І, А2-1, а-1, а1-1, А2-1, навіси АЗ-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ґанок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І.

У зв`язку з поновленням провадження в Справі, цими письмовими поясненнями, Позивач, додатково викладеному в наданих Суду письмових поясненнях від 11 серпня 2022 року № 1/4-32, звертає увагу Суду на такі, нижченаведені обставини, які мають значення для вирішення спору, у тому числі й доказове значення для обґрунтування позовних вимог.

І.ЩОДО ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ

Так, судовими рішеннями, внесеними в (далі - ЄДРСР), та які набрали законної сили, а також змістом письмових доказів, що містять матеріали справи 175/3267/17 (далі - справа № 3267), встановлені і підтверджуються такі обставини:

1.Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року в справі № 175/142/15-ц1 було встановлено, що будівництво Майна, здійснено позивачем (ТОВ «Дніпро ІК-2006/2»).

2. 17 січня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська ухвалою в справі № 199/356/17-ц, забезпечуючи позовну заяву ОСОБА_5 (директора ТОВ «Дніпро ІК-2006/2») до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко Олександра Віталіївна, про визнання договорів дарування недійсними, на Майно, що за договором дарування від 19.05.2015, реєстровий № 717, належить ОСОБА_3 , був накладений арешт. Ця ухвала до цього часу не скасована, що підтверджено змістом в ЄДРСР судових рішень по справі № 199/356/17-ц2.

3.Однак, 18 січня 2017 року, незважаючи на арешт, накладений Амур-Нижньодніпровським районним суду міста Дніпропетровська ухвалою 17 січня 2017 року в справі № 199/356/17-ц, за договором купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою В.В. за реєстровим № 17, ОСОБА_3 відчужила Майно Рудченку О.М. (справа № 3267: т. 2, а.с. 26, 92).

4. 22 лютого 2017 року Дніпропетровський районний суду Дніпропетровської області в справі № 175/618/17-ц3 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , треті особи: Департамент ДАБІ у Дніпропетровській області та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. про визнання правочину недійсним, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності, враховуючи що існує можливість відчуження або розпродавання Майна, що належить ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», ухвалою заборонив ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) Майна, що належать ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2017 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою В.В. за реєстровим номером 17 (запис про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 18688021).

5. 15 серпня 2017 року, незважаючи на заборону Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в справі №175/618/17-ц, ОСОБА_1 укладено два договори купівлі- продажу, які були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за номерами: 807 та 810, згідно з якими продав Майно ТОВ «Аріанд» (справа № 3267: т. 2, а.с. 26 - 28, 92 - 94). При цьому приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловській Г.О. надано підроблену ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року в справі № 175/618/17, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ухвалою від 22 лютого 2017 року по справі № 175/618/17-ц, якою було заборонено ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) Майна (справа № 3267: т.2, а.с. 26 - 28, 92 - 94), яка містила підроблений підпис судді ОСОБА_7 та судом не була постановлена, факт чого встановлений 16 жовтня 2018 року, під час розгляду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області справи № 175/326717 суддею С.О. Ребровим, який виявив серед витребуваних у нотаріуса Павловської Г.О. матеріалів реєстраційної справи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі Договорів № 807 й № 810, підроблену ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року в справі № 175/618/17, яка містить його підроблений підпис, та на підставі якої, нотаріусом Павловською Г.О. були засвідчені Договори № 807 й № 810 та вчинена за ними державна реєстрацію прав та їх обтяжень, та у зв`язку з чим, про виявлення злочину (підроблену ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року в справі № 175/618/17, яка містить підроблений підпис, та на підставі якої, нотаріусом Павловською Г.О. були засвідчені Договори № 807 й № 810 та вчинена за ними державна реєстрацію прав та їх обтяжень) 11 грудня 2018 року суддею С.О. Ребровим подана заява про вчинення кримінального правопорушення (справа № 3267: т. 2, а.с. 124 - 127).

6. 26 вересня 2017 року була зареєстрована відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Слобожанської селищної ради в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області виготовлена за замовленням директора ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» ОСОБА_5 декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), якою збудовані ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлові будівля літ. А- 1, з прибудовами літ. А1-1, А2-1, а-1, а1- 1, а2-1, а3-1, а4-1, сходи літ. а2, а4, а5, пандус літ. а3, загальною площею 1903,0 кв.м., основною площею 1613,6 кв.м., ангари літ. Б-1, В-1, Г-1, Д-1 загальною площею кожного 290,4 кв.м., душ літ. Ж, тамбур літ. ж1 площею 7,1 кв.м., вбиральня літ. З площею 3,6 кв.м., сторожка літ. М, ґанок літ. м площею 22,1 кв.м., навіс літ. Н площею 374,4 кв.м., побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, навіс літ. О площею 83,8 кв.м., трансформаторна літ. ТП площею 1,0 кв.м., споруди № 1-10, замощення І - були введені в експлуатацію (справа № 3267: т. 1, а.с. 236 - 243).

7. 24 жовтня 2018 року на підставі підробленого рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/4139/18 від 19 вересня 2018 року, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що належить на праві комунальної власності Слобожанській селищній територіальній громаді та перебуває в оренді ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», визнано право власності за ОСОБА_6 на цю земельну ділянку, на якій також знаходяться належне ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» Майно. Встановивши вказані обставини щодо протиправного заволодіння земельною ділянкою, яка належить на праві комунальної власності Слобожанській селищній територіальній громаді та перебуває в оренді ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», Дніпровський апеляційний суд в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 175/1150/194 також наголосив, що 16 січня 2019 року на підставі Акту приймання передачі частки в Статутному капіталі № 1, Майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1839,4 кв.м., право власності на які, на підставі договорів купівлі-продажу від 15 серпня 2017 року, набуто ТОВ «Аріанд», були внесені останнім до статутного фонду ТОВ «Стріт-фуд Дніпро» в зв`язку із входом до складу учасників ТОВ «Аріанд», про що здійснена відповідна державна реєстрація та внесено відомості про реєстрацію речового права на нерухоме майно за номером 29887152 від 17 січня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (справа № 3267: т.4, а.с. 89 - 94; 123 - 128).

8.Тільки 10 квітня 2019 року постановою Апеляційного суду по справі № 175/618/175 була скасована ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року по справі № 175/618/17-ц, якою заборонено ОСОБА_1 , а також іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження (передачу, переоформлення, передачу в заставу та інше) Майна, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 18 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Скосарєвою В.В.

9. 20 травня 2020 року Майно придбане ФОП Токар Г.Ю. з прилюдних торгів на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2020 року по справі № 201/13544/196, яким з ТОВ «Стріт-фуд Дніпро» стягнуто грошові кошти за договором позики № 1 від 25.06.2019 року.

10. 14 липня 2021 року, ФОП Токар Г.Ю., як співзасновник ТОВ «Авентус Дніпро», вчинила правочин з відчуження Майна на користь останнього7.

Вищезазначені обставини також були встановлені і наведені в частині «Позиція Верховного Суду» в постанові КЦС ВС від 02 грудня 2020 року8 в справі № 3267 (справа № 3267: т. 3, а.с. 100 - 117), наголошенням, що:

1)Суди встановили, що на підставі договору оренди землі від 10 липня 2007 року, укладеного між позивачем та Ювілейною селищною радою Дніпропетровського району та області земельна ділянка площею 1,6107 га, кадастровий номер: 1221455800:02:003:0061, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Ювілейне, вул. Совхозна, 110, перебуває у користуванні ТОВ «Дніпро ІК-2006/2».

Ювілейна селищна рада додатково прийняла рішення № 76 від 18 березня 2009 року, яким надала дозвіл ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» на проектування овочесховищ та обслуговуючих будівель на земельній ділянці, яка надана в оренду згідно з договором оренди землі від 10 липня 2007 року.

Рішенням № 220 від 21 серпня 2013 року Виконкому Ювілейної селищної ради будівлі овочесховища, збудованого ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» збудував на зазначеній земельній ділянці нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Після закінчення будівництва нежитлових приміщень позивач ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області для введення їх в експлуатацію, щоб потім мати змогу оформити правовстановлюючі документи на нежитлові приміщення, проте рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року за ОСОБА_2 визнано право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: складські приміщення літ. А-1, з прибудовами літ. А1-1, а-1, а1-1, А2-1, загальною площею 1841,3 кв.м, навіси літ. А3-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року в справі № 175/142/15-ц Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Дніпро ІК-2006/2», про визнання права власності на нежитлові будівлі задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: складські приміщення літ. А-1, з прибудовами літ. А1-1, а-1, а1-1, А2-1, загальною площею 1841,3 кв.м., навіси літ. А3-1, А4-1, сходи літ. а2, а3, а5, пандус літ. а4, душ літ. Ж, тамбур літ. ж1, вбиральня літ. З, побутові будівлі тимчасові літ. К, Л, сторожка літ. М, ганок літ. м, трансформаторна підстанція літ. ТП, споруди № 1-8, замощення І.

19 травня 2015 року на підставі договору дарування № 717 право власності на зазначене майно було зареєстровано за ОСОБА_3 .

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року в справі № і75/і42/і5-ц рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Місіка Олексія Олександровича про визнання права власності на нежитлові будівлі відмовлено.

Згідно договору купівлі-продажу від 18 січня 2017 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Скосарєвою В. В. за реєстровим № 17, Місік О.О. відчужив спірне майно ОСОБА_1 .

15 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «Аріанд» уклали договір купівлі-продажу 1/2 частини складських приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район (Дніпропетровський р-н), смт. Слобожанське (селище міського типу Ювілейне), вулиця Сухомлинського Василя (вулиця Совхозна), будинок 110, серія та номер: 807, виданий 15 серпня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О., номер запису про право власності: 21886709 та договір купівлі-продажу 1/2 частини складських приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район (Дніпропетровський р-н), смт. Слобожанське (селище міського типу Ювілейне), вулиця Сухомлинського Василя (вулиця Совхозна), будинок 110, серія та номер: 810, виданий 15 серпня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровською міського нотаріального округу Павловською Г. О., номер запису про право власності: 21887407.

26 вересня 2017 року за замовленням директора ТОВ «Дніпро ІК-2006/2» Місіка О.С. була виготовлена Декларація про готовність до експлуатації нежитлових приміщень по вул. Сухомлинського, 110, в смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області…» відхиляються колегією суддів як такі, що носять характер оціночних суджень і не спростовують висновків суду першої інстанції в частині того, що вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності та зняття арешту є похідними від вимоги про витребування майна, у задоволенні якої було обґрунтовано відмовлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 10215,00 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/9587/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 10215,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІК-2006/2".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.05.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус