Ухвала

від 07.05.2025 по справі 903/12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

07 травня 2025 року Справа № 903/12/25 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

до відповідача-1: Ковельської районної державної (військової) адміністрації

відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

відповідача-3: Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОДАКТС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ковельське спеціалізоване лісогосподарське товариство ТУР

про скасування рішень, розпоряджень, наказу, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Рішко Артем Васильович;

від позивача: не прибули;

від відповідача-1: не прибули;

від відповідача-2: Ковальчук Оксана Володимирівна;

від відповідача-3: Польчук Віктор Адамович;

від відповідача-4: Бадзюнь Андрій Анатолійович (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від третьої особи: не прибули

Встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Ковельської районної державної (військової) адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області, Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОДАКТС в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ковельської районної державної (військової) адміністрації від 21.08.2013 №276 в частині надання дозволу на проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території сільських та селищних рад району щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0722187800:03:002:0357, площею 13, 8692 га.;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ковельської районної державної (військової) адміністрації від 23.12.2013 №464 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території сільських та селищних рад району щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0722187800:03:002:0357, площею 13,8692 га.;

- визнати незаконним та скасувати п. 49 додатку до Акту приймання-передачі від 27.09.2018 №3-1032/15-18-СГ, затвердженого Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №3-1032/15-18-СГ від 27.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність;

- визнати незаконним та скасувати рішення Велицької сільської ради Ковельського району 17.12.2020 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357 площею 13, 8692 га від 29.03.2021, укладений між Велицькою сільською радою Ковельського району та ТОВ Агропродактс;

- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357, площею 13, 8692 га в Державному земельному кадастрі;

- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357, площею 13, 8692 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Агропродактс на земельну ділянку з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357, площею 13,8692 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурор доводить, що оспорювані рішення Велицької сільської ради від 24.10.2018 №31/8 Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність Велицької сільської ради об`єднаної територіальної громади, рішення Велицької сільської ради від 17.12.2020 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів прийняті в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3, 15-2, 17, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у користування без їх вилучення у постійних користувачів та без зміни категорії і цільового призначення землі. Прокурор зазначає, що рішення Велицької сільської ради від 17.12.2020 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів, яким орган місцевого самоврядування за відсутності повноважень розпорядився спірною земельною ділянкою прийняте з порушенням наведених вище вимог закону та підлягає скасуванню, а договір оренди землі, що укладений 29.03.2021 між Велицькою сільською радою і ТОВ Агропродактс на підставі ст.ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2025. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ковельське спеціалізоване лісогосподарське товариство ТУР.

Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання на 12.03.2025.

Ухвалою суду від 12.03.2025 задоволенні клопотання Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області про зупинення провадження у справі відмовлено. Скасовано вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Волинської області від 03.02.2025 у справі заходи забезпечення позову. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.04.2025. Відкладено підготовче засідання 07.04.2025.

Ухвалою суду від 07.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи не прибули у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Присутній в судовому засіданні прокурор просить суд здійснити перехід зі стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження з метою зміни предмету позову у даній справі.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача - 2, 3 та 4 стосовно клопотання прокурора не заперечили.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

При цьому, слід врахувати, що значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 вказав, що на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження для розгляду заяви прокурора про зміну предмету позову у справі №903/12/25.

Щодо заяви керівника Ковельської окружної прокуратури за вх.№01-87/1959/25 від 06.05.2025 про зміну предмету позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статгі 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог;4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії.

Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Прокурор зазначає, що підставою для пред`явлення позову у справі 903/12/25 слугував той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357 частково накладається на землі лісового фонду, зокрема на земельну ділянку площею 1,0854 га яка перебуває у постійному користуванні Спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «ТУР».

З матеріалів справи № 903/12/25 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357 частково накладається на землі лісового фонду, зокрема на земельну ділянку площею 1,0854 га/, яка перебуває у постійному користуванні Спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «ТУР», у зв`язку із чим при поданні позову прокурором обрано спосіб захисту, спрямований на усунення державі перешкод у користуванні земельною ділянкою лісового фонду, шляхом скасування рішень та наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, скасування права власності та оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим під час судового розгляду справи № 903/12/25 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 (оприлюднено в ЄДРСР 12.03.2025), у якій викладено наступні правові висновки: "У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці".

Отже, у ході судового розгляду справи №903/12/25 виникли обставини (прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 22.01.2025 у справі № 446/478/19), які зумовлюють зміну прокурором предмету позову, зокрема шляхом заміни одних позовних вимог іншими.

Під час розгляду справи № 903/12/25 відповідачем 3 - Велицькою сільською радою до суду надано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357 в натурі від 24.01.2025, відповідно до якої площа накладки спірної земельної ділянки на землі лісового фонду становить 1, 0854 га.

За цих обставин належним способом захисту порушених інтересів держави у справі №903/12/25 буде вимога про витребування частини земельної ділянки площею 1,0854 га, яка накладається на землі лісового фонду.

Оскільки предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦПК України, ст. 20 ГК України, то зміна предмета позову означає обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення клопотання прокурора за вх.№01-87/1959/25 від 06.05.2025 про зміну предмету спору у даній справі та позовні вимоги у справі №903/12/25 викласти у наступній редакції: витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області частину земельної ділянки з кадастровим номером 0722187800:03:002:0357, площею 1,0854 га, яка накладається на землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, з метою всебічного та об`єктивного вирішення даного спору, дійшов висновку відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на інший день та час.

Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Керуючись ст.ст. 120, 181, 182, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі №903/12/25 до стадії підготовчого провадження.

2. Заяву керівника Ковельської окружної прокуратури за вх.№01-87/1959/25 від 06.05.2025 про зміну предмету позову задоволити.

3. Підготовче засідання відкласти на 26 травня 2025 року на 11:40 год.

4. Повідомити сторін, що підготовче судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т. Волі 54а, в залі судових засідань № 103.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала суду підписана 09.05.2025.

Суддя В. М. Дем`як