Рішення від 07.05.2025 по справі 903/62/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2025 року Справа № 903/62/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації), м. Луцьк

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного спеціалізованого господарсько підприємства Ліси України

до Любешівської селищної ради, Волинська область, Камінь-Каширський район, смт. Любешів,

про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

за участю представників:

від позивача: Б`яла І.В. діє в порядку самопредставництва,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

від відповідача: н/з,

в судовому засіданні взяла участь Лебедюк-Гудкова Т. В.- прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №071763 від 01.03.2023),

в с т а н о в и в:

14.01.2025 документ сформовано в системі Електронний суд, а 15.01.2025 зареєстровано у Господарському суді Волинської області позовну заяву Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації), в якій керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури просить:

- залучити на стороні позивача як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України;

- визнати незаконним та скасувати п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які приймаються із державної у комунальну власність, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004;

- усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га;

- усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Любешівської селищної ради на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га;

- стягнути із Любешівської селищної ради на користь Волинської обласної прокуратури 7 267,2 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 20.01.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.02.2025; постановлено клопотання керівника Камінь - Каширської окружної прокуратури про залучення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглянути у судовому засіданні 19.02.2025; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 17.02.2025.

10.02.2025 сформовано в системі Електронний суд, а 11.02.2025 зареєстровано в Господарському суді Волинської області клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з наявністю обставин, які безпосередньо можуть вплинути на предмет позову та вирішення спору.

У клопотанні відповідач повідомляє, що згідно з рішенням Любешівської селищної ради від 07.02.2025 №68/5 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту с. Хоцунь, наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код виду цільового призначення 01.01), яка розташована за межами населеного пункту с. Хоцунь, Камінь-Каширського району, Волинської області, з урахуванням встановлених накладень згідно з Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП Любешівагроліс (Ірпінь-2012) на межі оспорюваної земельної ділянки за позовом керівника Камінь-Каширської прокуратури в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації до Любешівської селищної ради.

Пунктом 2 рішення зобов`язано подати на розгляд та затвердження сесії Любешівської селищної ради технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 0723187600:03:002:0004.

Як вважає відповідач, існує необхідність у перенесенні розгляду справи, оскільки зазначена обставина може вплинути на предмет позову, на яку посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, оскільки розмір площі земельної ділянки за кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 буде визначений згідно розробленої технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В подальшому вказана технічна документація буде внесена на розгляд і затвердження сесії Любешівської селищної ради.

19.02.2025 в судове засідання представник відповідача не з`явився, ухвала суду від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана до електронного кабінету відповідача.

19.02.2025 в судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України; не заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

На обґрунтування клопотання прокурор посилалася на те, що згідно з ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.10.2021 № 598 Державне підприємство Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Любешівагроліс припинено шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до Державного підприємства Любешівське лісомисливське господарство.

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 891 Про припинення державного підприємства Любешівське лісомисливське господарство та затвердження складу Комісії з припинення припинено ДП Любешівське лісомисливське господарство шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (ЄДРПОУ 44768034). Також цим наказом визначено, що правонаступником прав та обов`язків ДП Любешівське лісомисливське господарство є ДП Ліси України.

У подальшому наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 31.01.2023 № 12 Про затвердження передавального акту державного підприємства Любешівське лісомисливське господарство затверджено передавальний акт, яким передано активи та пасиви ДП Любешівське лісомисливське господарство на баланс ДП Ліси України, в тому числі і речові права на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Любешівське лісомисливське господарство.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Любешівське лісомисливське господарство є відокремленим підрозділом у формі філії державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45054779.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ДП Любешівське лісомисливське господарство 31.08.2023 ліквідовано.

Пунктом 1.1. Статуту державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.01.2023 № 131, визначено, що ДП Ліси України засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 26.10.2022 № 804, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Підприємство може виступати позивачем, відповідачем, третьою особою в усіх судах, зокрема, судах інших держав (п.п. 3.1, 4.10 Статуту).

Згідно з п. 7.1 Положення про філію Любешівське лісомисливське господарство ДП Ліси України, затвердженого наказом ДП Ліси України від 26.12.2023 № 2157, Філія володіє та користується, серед іншого, земельними ділянками, якими наділило її Підприємство для досягнення мети діяльності Філії, згідно із законодавством, Статутом Підприємства та цим Положенням.

З урахуванням того, що рішення у справі може вплинути на права та інтереси лісогосподарського підприємства відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України наявні правові підстави для залучення на стороні позивача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

19.02.2025 представник позивача в судовому засідання не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та не заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні прокурор повідомила суд про те, що ДП Ліси України було надіслано позовну заяву і разом із позовною заяву подано до суду докази надіслання копії позовної заяви з додатками.

У зв`язку з цим відсутні підстави зобов`язувати прокурора надсилати ДП Ліси України копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 19.02.2025 було залучено до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України; постановлено відкласти підготовче засідання на 19.03.2025; встановлено третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державному спеціалізованому господарському підприємству Ліси України строк до 17.03.2025 для подачі письмових пояснень на заявлений позов.

03.03.2025 через систему Електронний суд від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

07.03.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшла заява від 07.03.2025 про поновлення процесуального строку на подання відзиву та прийняття відзиву до розгляду. Разом із заявою було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.03.2025 через систему Електронний суд від керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшла заява, в якій він просить:

- відмовити у задоволенні заяви Любешівської селищної ради про поновлення процесуального строку на подання відзиву;

- визнати поважними причини неподання Камінь-Каширською окружною прокуратурою у строк, встановлений ст. 80 ГПК України, та долучити до матеріалів справи № 903/62/25 доказ - інформаційну довідку від 14.03.2025 № 417952907 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004;

- позовні вимоги керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури задовольнити.

19.03.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із внесенням на розгляд сесії Любешівської селищної ради проекту рішення Про передачу у державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 за межами с. Хоцунь, засідання якої заплановано на 20 березня 2025 року. Відповідач посилається на те, що розгляд і прийняття цього рішення може впливати на обставини справи.

19.03.2025 в судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву та просила прийняти до розгляду справи №903/62/25 відзив.

19.03.2025 в судовому засіданні прокурор, представники позивача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, заперечили проти задоволення заяви відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 19.03.2025 було відмовлено у задоволені заяви Любешівської селищної ради про поновлення процесуального строку на подання відзиву від 07.03.2025; залишено без розгляду відзив на позов Любешівської селищної ради від 07.03.2025.

Також у судовому засіданні 19.03.2025 прокурор підтримала клопотання керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури та просила приєднати до матеріалів справи інформаційну довідку від 14.03.2025 № 417952907 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004. Прокурор посилається на те, що на час подачі позову не працював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а тому до матеріалів позовної заяви не було додано інформаційну довідку про зареєстроване право комунальної власності Любешівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004.

Клопотання керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури про приєднання до матеріалів справи інформаційної довідки від 14.03.2025 № 417952907 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 підлягає до задоволення, оскільки разом з позовною заявою прокурор не міг її подати у зв`язку з тим, що не працював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Щодо клопотання відповідача від 19.03.2025 про відкладення судового засідання у зв`язку із внесенням на розгляд сесії Любешівської селищної ради проекту рішення Про передачу у державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 за межами с. Хоцунь, засідання якої заплановано на 20 березня 2025 року.

Прокурор та представники позивача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судовому засіданні 19.03.2025 не заперечували проти задоволення клопотання та відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.03.2025 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 20.04.2025 включно та відкладено підготовче засідання на 09 квітня 2025 року.

02.04.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшла заява від 01.04.2025, в якій від відповідач повідомляє, що Любешівською селищною радою 01.04.2025 на засіданні сесії прийнято рішення №71/4 «Про внесення змін до рішення Любешівської селищної ради від 24 лютого 2021 року №5/24». Згідно пункту 1 рішення Любешівської селищної ради земельна ділянка за порядковим номером 365 (кадастровий номер 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га) виключена із додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24 лютого 2021 року №5/24. Пунктом 2 рішення визначені завдання щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами сіл Хоцунь та Сваловичі на території Любешівської селищної ради, з врахуванням встановлених накладень на землі лісового фонду державної власності.

Відповідач вважає, що з прийняттям Любешівською селищною радою рішення від 01.04.2025 № 71/4 провадження за позовною вимогою у справі в частині скасування п.365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 року №5/24 має бути закрито.

В частині інших позовних вимог Любешівська селищна рада зазначає, що позов визнає та засвідчує, що позов не суперечить закону, не порушує права чи інтереси Любешівської селищної ради чи інших осіб.

03.04.2025 через систему Електронний суд від керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшла заява, в якій прокурор зазначає, що після відкриття судом провадження у справі відповідачем частково вжито заходів до усунення порушень, які слугували підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду. Зокрема, рішенням Любешівської селищної ради від 01.04.2025 № 71/4 земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 виключено із переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які приймаються із державної у комунальну власність, передбаченого п. 365 додатку до рішення вказаного органу місцевого самоврядування від 24.02.2021 № 5/24. Крім цього, пунктом 2 вказаного рішення визначено завдання з формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення з урахуванням встановлених накладень на землі лісового фонду державної власності.

Прокурор просить закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання незаконним та скасування п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24; повернути Волинській обласній прокуратурі судовий збір в сумі 2 422,40 грн.; прийняти заяву Любешівської селищної ради від 01.04.2025 № 702/08-05/2-25 про визнання позову; ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод державі; повернути Волинській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків сплаченого за дві позовні вимоги судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В судовому засіданні прокурор, представники сторін, представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, висловили думку про закриття провадження у справі в частині скасування п.365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 року №5/24 та щодо закриття підготовчого провадження й призначення розгляду справи по суті в частині інших позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.04.2025 закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 07 травня 2025 року.

У судове засідання 07.05.2025 не з`явився представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки цей учасник належним чином шляхом доставки ухвали суду від 09.04.2025 до її електронного кабінету була повідомлена про судовий розгляд, а тому на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за відсутності представника третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1,2,4,5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки визнання позову відповідачем в частині вимог про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, заявлено повноважною особою, визнання відповідачем позову у цій частині позовних вимог судом прийнято.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд встановив, що згідно з розпорядженням Любешівської районної державної адміністрації від 21.08.2013 № 221 Головному управлінню Держземагенства у Волинській області було дозволено провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах Любешівського району, у тому числі в межах Хоцунської сільської ради.

Розпорядженням Любешівської районної державної адміністрації від 23.12.2013 №392 затверджено технічні документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території сільських рад Любешівського району, у тому числі на території Хоцунської сільської ради.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Хоцунської сільської ради Любешівського району, розроблена ТОВ «Горизонт» у 2013 році.

На підставі землевпорядної документації разом з іншими 24 земельними ділянками було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га.

Відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та витягу з ДЗК вказаній земельній ділянці присвоєно №17, реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведено 12.12.2013, за цільовим призначенням віднесено до земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - рілля.

Рішенням І сесії VII скликання Любешівської селищної ради № 2-1/11 від 30 листопада 2017 року «Про початок реорганізації Березичівської, Бихівської, Бірківської, Великокурінської, Ветлівської, Гірківської, Деревківської, Залаззівської, Залізницької, Зарудчівської, Любешівсько-Волянської, Седлищенської, Судченської, Хоцунської, Цирської сільських рад шляхом приєднання до Любешівської селищної ради» утворено Любешівську об`єднану територіальну громаду Любешівського району, Волинської області з адміністративний центром у селищі Любешів, до якої включено територію Хоцунської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 03.12.2020 № 15-ОТГ у комунальну власність Любешівської територіальної громади Камінь-Каширського району передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7225,8382 га, у тому числі згідно з додатком до акту приймання-передачі й земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га (№ 366 у додатку до акту прийому-передачі).

Згідно з рішенням Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 (у вільному доступі за посиланням https://iubeshivska-gromada.gov.ua/news/1614687854/) у комунальну власність цього органу місцевого самоврядування прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7244,3921 га відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок від 03.12.2020 та 31.12.2020, серед яких прийнято й земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 (пункт 365 додатку до вказаного рішення).

На підставі вказаних розпорядчих актів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.05.2021 внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 із зазначенням форми власності - комунальна, власника - Любешівська селищна рада.

Разом з цим, згідно з планом лісонасаджень Люб`язівського лісництва ДП СЛАП «Любешівагроліс» 2014 року, який є складовою частиною проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства, земельна ділянка з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 належить до земель лісового фонду та з користування державного підприємства не вилучалась.

Відповідно до таксаційного опису, відомостей поквартальних підсумків 2015 року проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Любешівагроліс» площа 5 виділу 28 кварталу Люб`язівського лісництва складає 1,5 га, відноситься до: за категорією лісів - національні природні парки (господарська зона); біогалявина; елемент лісу - СЗ; 2 клас естетичної оцінки, рекреаційна характеристика - відкриті простори без дерев; господарський захід - вирощування ремізу, встановлення годівниць.

Площа 6 виділу 28 кварталу Люб`язівського лісництва складає 32 га, відноситься до: за категорією лісів - національні природні парки (господарська зона); вік дерев становить 60 років, характеристика деревостанів - 6ДЗ2СЗ1БП1ВЛЧ, БП, ВЛЧ - вегетативного походження, сухостій ДЗ, підлісок кул,мал, зімкнутість 0,40, ягідники: чорниці звичайні, покриття 35%, розміщення нерівномірне, рекреаційна характеристика:закриті простори деревостано горизонтальної зімкнутості, 3 клас естетичної оцінки, 3 клас пішохідної доступності, рекреаційна оцінка - середня, 2 клас стійкості, 1 стадія дигресії.

Згідно з пояснювальною запискою проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Любешівагроліс» загальна площа лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення становить 5454,4 га. До цієї категорії віднесено лісові ділянки, які виконують природоохоронну, естетичну функцію і розташовані в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, серед яких раніше виділені ліси НПП «Прип`ять-Стохід» (господарська зона) площею 5108 га та додатково виділені на площі 339,5 га згідно виготовлених державних актів на право постійного користування землею (у тому числі 1748,8 га на території Люб`язівського лісництва у кварталах 3-7, 10, 11, 14, 15, 17-22, 24-33). Це унікальні водно-болотні угіддя в заплаві річок Прип`ять та Стохід. Із лісових порід переважають сосна звичайна, береза повисла, вільха чорна.

Базове лісовпорядкування у ДП СЛАП «Любешівагроліс», зокрема, й польові лісовпорядні роботи, за результатами яких виготовлено план лісонасаджень Люб`язівського лісництва, проведено Київською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання у 2014-2015 роках. Підставою для його проведення послугував протокол першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів ДП СЛАП «Любешівагроліс» Міністерства аграрної політики України, датований 16.12.2010. Крім цього, протоколом другої лісовпорядної наради від 27.11.2017 затверджено основні положення і заходи проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Любешівагроліс» на 2015-2024 роки.

Згадані вище землі державного лісового фонду були передані лісогосподарському підприємству на підставі розпорядження Волинської облдержадміністрації від 12.09.2007 № 355 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Ратнівському та Любешівському районах», згідно з яким у зв`язку зі створенням на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 11.07.2007 № 486 державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс» погоджено пропозиції Любешівської райдержадміністрації та передано ДП СЛАП «Любешівагроліс» під охорону та проведення лісогосподарських заходів з наступним оформленням права постійного користування в установленому законом порядку 22266 га лісів Любешівського спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Розпорядженням Любешівської райдержадміністрації від 27.08.2008 № 263 ДП СЛАП «Любешівагроліс» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісового фонду у постійне користування.

На виконання вказаного розпорядження Любешівським районним відділом № 1 Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» розпочато виготовлення відповідної землевпорядної документації.

Розпорядженням Волинської облдержадміністрації від 07.06.2010 №168 ДП СЛАП «Любешівагроліс» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23239,45 га у постійне користування для ведення лісового господарства.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП СЛАП «Любешівагроліс» для ведення лісового господарства на території Хоцунської сільської ради (Люб`язівське лісництво) виготовлено у 2010 році. Згідно з матеріалами земельно-кадастрової інвентаризації загальна площа Люб`язівського лісництва становить 2766,0585 га, у тому числі на території Хоцунської сільської ради - 771,0879 га.

Землевпорядною документацією запроектовано до відведення у постійне користування ДП СЛАП «Любешівагроліс» 15 земельних ділянок, серед яких й земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0723187600:01:002:0048, зазначено, що згадані землі відносяться до земель Хоцунської сільської ради, не переданих у власність та не наданих у користування. Згідно з графічними матеріалами із землевпорядної документації земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 частково накладається на землі лісогосподарського призначення - земельну ділянку № НОМЕР_2 з кадастровим номером 0723187600:01:002:0048 загальною площею 122,0758 га.

Проекту землеустрою погоджено управлінням Держкомзему у Любешівському районі, графічні матеріали також погоджено Хоцунською сільською радою.

Розпорядженням Волинської облдержадміністрації від 14.05.2012 № 199 затверджено проекти землеустрою та надано земельні ділянки загальною площею 23110,489 га лісів та інших лісовкритих площ у постійне користування ДП СЛАП «Любешівагроліс» для ведення лісового господарства за межами населених пунктів Любешівського району, у тому числі 771,0879 га на території Хоцунської сільської ради (зазначена площа відповідає площі, зазначеній у розробленій землевпорядній документації).

Поряд з цим, відомості про сформовані на підставі згаданої вище документації земельні ділянки після їх затвердження уповноваженим державним органом до Державного земельного кадастру не внесено.

У 2017 році Любешівським районним виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № НОМЕР_2 з кадастровим номером 0723187600:01:002:0048, загальною площею 122,0758 га в натурі (на місцевості) ДП СЛАП «Любешівагроліс» для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на території Хоцунської сільської ради, Любешівського району, Волинської області.

З урахуванням того, що землевпорядна документація виготовлялась після формування у 2013 році земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, площа сільськогосподарських земель виключена зі складу земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:01:002:0048.

Загальна площа зазначеної земельної ділянки залишилась незмінною - 122,0758 га, за рахунок зміни координат кутів зовнішніх меж землекористування, що вбачається за результатами порівняння картографічних матеріалів проекту землеустрою 2010 року та технічної документації із землеустрою 2017 року.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.10.2021 № 595 Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс» припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство».

На підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №879 Державне підприємство «Любешівське лісомисливське господарство» припинено шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Як вбачається з листа філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» від 27.10.2023 № 513/26.5-2023, земельна ділянка з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га накладається на землі лісогосподарського призначення, розташовані у 5,6 виділах 28 кварталу Люб`язівського лісництва, вказані землі з постійного користування підприємства не вибували, клопотання про їх вилучення або зміну їх цільового призначення не надходили.

Філією «Камінь-Каширське лісове господарство» ДП «Ліси України» 24.10.2023 проведено обстеження земель у 5, 6 виділів 28 кварталу Люб`язівського лісництва, за результатами якого встановлено, що відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування підприємства обстежена ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення.

Вказані відомості підтверджено Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» шляхом виготовлення фрагменту картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталів № 27-29 Люб`язівського лісництва ДП СЛАП «Любешівагроліс» за матеріалами лісовпорядкування 2012 року.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, наведеній у листі від 30.11.2023 № 10-3-0.31-4393/2-23, відповідно до креслення проектного плану проекту роздержавлення земель КСП «Волинь» Хоцунської сільської ради Любешівського району земельна ділянка з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення.

Проте, проект роздержавлення земель не є документом, який визначає категорію земель за їх цільовим призначенням, а є лише документом, складеним на виконання Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 та відповідно до «Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій», підтверджує лише факт розпаювання земель, переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до абзацу 2 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №513, якою затверджено Порядок інвентаризації земель (яка була чинною на час проведення інвентаризації), під час проведення інвентаризації земель використовуються матеріали аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

Таким чином, проект роздержавлення земель не був вихідним документом, передбаченим вказаним Порядком для інвентаризації земель.

Кабінетом Міністрів України рішення про погодження зміни цільового призначення, передачу згаданої вище земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення за рахунок земель лісового фонду, що перебували у постійному користуванні ДП СЛАП «Любешівагроліс», не приймались, що підтверджується листом секретаріату Кабінету Міністрів України від 08.11.2023 № 28711/0/2-23.

Наведені обставини свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 на момент її формування як земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі у комунальну власність, а також на час розгляду справи належить до земель державного лісового та природно-заповідного фонду, перебуває у постійному користуванні філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», а отже не могла бути віднесена до земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтування статусу частини земельної ділянки як земель лісового та природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, та наявності підстав для визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

У ст. 5 Лісового кодексу України зазначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Як передбачено ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до Закону.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України визначено, що облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обгрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово- картографічні матеріали лісовпорядкування.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання про перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 24 грудня 2014 року № 6-212 цс14, від 25 січня 2015 року у справі № 6 - 224 цс 14, від 23 грудня 2015 року № 6 - 377 цс 15 та Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц.

Аналогічну позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 25.12.2013) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Згідно з ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та підлягає приватизації.

Як передбачено ч. 5 ст. 149 ЗК України (станом на 23.12.2013) районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч. 9 ст. 149 ЗК України в редакції станом на 23.12.2013).

Отже, вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб до 28.05.2021 мав право виключно Кабінет Міністрів України.

Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено до земель сільськогосподарського призначення та у подальшому передано Любешівській селищній раді.

Зі змісту листа секретаріату Кабінету Міністрів України 08.11.2023№ 28711/0/2-23 вбачається, що Кабінет Міністрів України рішення про вилучення із користування ДП СЛАП «Любешівагроліс» земельної ділянки із кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 не приймав.

Вирішення питання про вилучення земель лісогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення регулювалось ст. ст. 20, 122, 149, 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) та було виключною компетенцією Кабінету Міністрів України.

Документи, на підставі яких Любешівська районна державна адміністрація затвердила технічну документацію та у подальшому Головне управління Держгеокадастру передало земельну ділянку із державної у комунальну власність, не містять жодних рішень Кабінету Міністрів України.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 20, ч. 5 ст. 122 та ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не наділене повноваженнями вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб.

Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, серед іншого, для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Як передбачено ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Наведені обставини та норми законодавства свідчить про те, що всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3, 15-1, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України Любешівська районна державна адміністрація безпідставно проінвентаризувала частину спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення та у подальшому Головне управління Держгеокадастру у Волинській області поза межами повноважень та поза волею власника передало, а Любешівська селищна рада прийняла з державної у комунальну власність земельну ділянку із кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га.

Оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 була незаконно сформована частково за рахунок земель державного лісового та природно-заповідного фонду без вирішення питання про зміну їх цільового призначення та поза волею власника, то 14.01.2025 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації) звернувся з позовом до суду про визнання незаконним та скасування п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які приймаються із державної у комунальну власність, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004.

02.04.2025 відповідач подав до суду заяву від 01.04.2025, в якій повідомив, що Любешівською селищною радою 01.04.2025 на засіданні сесії прийнято рішення №71/4 «Про внесення змін до рішення Любешівської селищної ради від 24 лютого 2021 року №5/24». Згідно з пунктом 1 рішення Любешівської селищної ради земельна ділянка за порядковим номером 365 (кадастровий номер 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га) виключена із додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24 лютого 2021 року №5/24. Пунктом 2 рішення визначені завдання щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами сіл Хоцунь та Сваловичі на території Любешівської селищної ради, з врахуванням встановлених накладень на землі лісового фонду державної власності. У зв`язку з цим відповідач на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України просить закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання незаконним та скасування п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24.

Прокурор у заяві від 03.04.2025 також просить закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання незаконним та скасування п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24, посилаючись на те, що після відкриття судом провадження у справі відповідач частково вжив заходів до усунення порушень, які слугували підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду. Рішенням Любешівської селищної ради від 01.04.2025 № 71/4 земельну ділянку з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 виключено із переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які приймаються із державної у комунальну власність, передбаченого п. 365 додатку до рішення вказаного органу місцевого самоврядування від 24.02.2021 № 5/24.

Оскільки Любешівська селищна рада шляхом прийняття рішення від 01.04.2025 №71/4 «Про внесення змін до рішення Любешівської селищної ради від 24 лютого 2021 року №5/24» самостійно виключила у додатку до рішення від 24 лютого 2021 року №5/24 земельну ділянку за порядковим номером 365, кадастровий номер 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України підлягають до задоволення клопотання відповідача та прокурора про закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування п. 365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 7.9). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу «jura novit curia» - «суд знає закони» (від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109).

Розпорядження Любешівської райдержадміністрації від 23.12.2013 № 392 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Хоцунської сільської ради, Любешівського району, щодо земельної ділянку під № НОМЕР_3 реалізовано та вичерпало дію у зв`язку з формуванням спірної земельної ділянки як об`єкта речових прав та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 03.12.2020 № 15-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Любешівської територіальної громади, Камінь-Каширського району земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 (№ 366 додатку до акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність) також реалізовано та вичерпав дію у зв`язку з підписанням акту приймання-передачі у комунальну власність та реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Любешівською селищною радою.

Позовна заява керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури містить також вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).

Порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначено положенням ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру та здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За приписами ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п. п. 49-54 цього Порядку.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка та ін.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Як передбачено ч. 1 ст. 35 Закону України «Про землеустрій», в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У відповідності із ч. 2 ст. 35 Закону України «Про землеустрій» у разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель визначає Порядок проведення інвентаризації земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 (надалі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку (в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки) інвентаризація земель проводиться з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих в результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою.

Інвентаризація земель проводиться виходячи принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку вихідними даними для проведення інвентаризації земель є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17.10.2003; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; копії документів, які посвідчують право на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку; матеріали, підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок щодо їх якісного стану. Під час проведення інвентаризації земель використовуються матеріали аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

Згідно з п. 26 Порядку за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій».

Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України. Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (п.п. 27, 29 Порядку).

Частиною 13 ст. 186 Земельного кодексу України у редакції, чинній на дату формування спірної земельної ділянки, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Спірну земельну ділянку у Державному земельному кадастрі зареєстровано відділом Держземагентства у Любешівському районі 12.12.2013.

Висновком відділу Держземагентства у Любешівському районі Волинської області від 23.12.2013 №396 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Хоцунської (на час проведення інвентаризації) сільської ради, після чого затверджено розпорядженням Любешівської районної державної адміністрації від 23.12.2013 № 392.

Відповідно до висновку Держземагентства у Любешівському районі, Волинської області земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 2,6606 га (земельна ділянка з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004) за складом угідь відноситься до ріллі.

Згідно з витягом з ДЗК реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведено 12.12.2013, за цільовим призначенням віднесено до земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - рілля.

З наведеного вбачається, що під час інвентаризації земель було невірно визначено цільове призначення земельної ділянки 0723187600:03:002:0004 як землі сільськогосподарського призначення, незважаючи на те, що вказана земельна ділянка частково належить до земель державного лісового та природно-заповідного фонду, а тому подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати частина спірної земельної ділянки.

Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як передбачено ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства невірно визначено категорію землі та її цільове призначення, що обумовило фактичне її вилучення із земель лісового та природно-заповідного фонду державної власності, що у подальшому може призвести до розпорядження нею не уповноваженим органом для цілей, відмінних від ведення лісового господарства, відновлення становища, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом усунення перешкод державі в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га.

Частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка зареєстрована на праві комунальної власності за Любешівською селищною радою.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав її законного власника державу, чинить перешкоди у здійсненні державою права власності.

Відповідач всупереч вимог законодавства зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, оскільки вона була незаконно сформована частково за рахунок земель лісового та природно-заповідного фонду державної власності без вирішення питання про зміну її цільового призначення.

Державна реєстрація земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем чинить перешкоди державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду.

За таких обставин підлягає до задоволення вимога керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури про усунення перешкод державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Любешівської селищної ради на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 площею 2,6606 га.

Обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Аналогічного змісту положення щодо лісів визначені статтями 7, 8 Лісового кодексу України.

Статтею 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України.

За змістом статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 Земельного кодексу України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 Лісового кодексу України).

Порушення інтересів держави полягає в тому, що дії Любешівської районної державної адміністрації щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 призвели до незаконного вилучення земель державного лісового та природно-заповідного фонду, до зміни їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення, а також подальшої передачі їх у комунальну власність територіальної громади Любешівської селищної ради.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 906/240/18 зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

У пунктах 79-81 постанови від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо правомочностей уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Згідно з попередньою редакцією ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передавав земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу (землі, які перебувають у постійному користуванні, - зокрема, ліси для нелісогосподарських потреб,). У чинній редакції такі повноваження відсутні - Кабінет Міністрів України уповноважений передавати лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративного- територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до діючої редакції ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Таким чином, земельні ділянки лісогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, віднесені до земель державної форми власності.

Чинна на час розгляду справи редакція ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З урахуванням наведеного, на час розгляду справи Волинська обласна державна адміністрація (наразі - Волинська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, термін якого продовжено, зокрема, до 07.02.2025 на підставі указу Президента України від 06.11.2023 № 741/2024.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Повноваження військових адміністрацій визначені ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Зокрема, згідно ч.ч. 1, 3 вказаної статті військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, поряд із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 серед інших утворено Волинську обласну військову адміністрацію та визначено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

З урахуванням наведеного, позовну заяву подано прокурором в інтересах Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації).

Окружна прокуратура 05.12.2023 інформувала Волинську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення вимог земельного та лісового законодавства при інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004 за рахунок земель державного лісового фонду листом № 51- 3071вих-23.

Відповідь, оформлена листом управління містобудування та архітектури Волинської обласної військової адміністрації від 06.12.2023 № 1398/01-19/2-23, у якій зазначено, що в разі виявлення прокуратурою порушень чинного законодавства облдержадміністрація не заперечує проти подання прокуратурою позову в її інтересах.

Аналогічного змісту інформацію надано також управлінням містобудування та архітектури Волинської обласної військової адміністрації у листі від 24.12.2024 № 1206/01-12/2-24 у відповідь на повторний запит Камінь-Каширської окружної прокуратури від 10.12.2024 № 51-2692вих-24.

Незаконна зміна цільового призначення земель лісового фонду та вилучення їх з користування належного землекористувача, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю українського народу, лісів - національного багатства України, та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах становлять саме ті обставини, які потребують невідкладного захисту з огляду на їх значимість.

Враховуючи обізнаність Волинської обласної військової адміністрації про порушення інтересів держави та зважаючи на невжиття заходів з метою повернення у державну власність земель державного лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні лісогосподарського підприємства, є підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік, який з січня поточного року складає 3 028 грн.

Позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, що становить 9084 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначила, що Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі.

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури подав позовну заяву до господарського суду з використанням системи «Електронний суд», тобто в електронній формі.

А тому Волинською обласною прокуратурою за подачу позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3033 від 25.12.2024.

Як передбачено ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

У зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимоги про визнання незаконним та скасування п.365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 Волинській обласній прокуратурі на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за її клопотанням слід повернути з Державного бюджету України 2422,40 грн. судового збору.

У відповідності до ч. 1ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов за другою та третьою немайновими вимогами до початку розгляду судом справи по суті, прокурору на підставі ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України слід повернути з Державного бюджету України 2422,40 грн. судового збору (4844,80 грн. х 50% ), що становить 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого при подачі позову.

На підставі ст. 129 ГПК України решту суми судового збору, сплаченого прокурором, у зв`язку із задоволенням позову у розмірі 2422,40 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 191, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування п.365 додатку до рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 закрити.

3. Усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 9, код ЄДРПОУ 13366926) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га.

4. Усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу Волинської обласної військової (державної) адміністрації 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 9, код ЄДРПОУ 13366926) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісового та природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Любешівської селищної ради (44201, Волинська обл., Камінь-Каширський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53, код ЄДРПОУ 04333170) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723187600:03:002:0004, площею 2,6606 га.

5. Стягнути із Любешівської селищної ради (44201, Волинська обл., Камінь-Каширський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53, код ЄДРПОУ 04333170) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 2422 грн. 40 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

6. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Волинській обласній прокуратурі (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 4844 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №3033 від 25.12.2024 (зазначене платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи №903/62/25).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення виготовлено і підписано 09.05.2025.

Суддя І. О. Якушева