Рішення від 28.04.2025 по справі 905/5/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2025 Справа №905/5/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання (помічник судді за дорученням) Фурсов Я.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 27/29; код ЄДРОПУ 14312134),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» (85143, Донецька область, Краматорський район, село Іллінівка, вул. Космонавтів, буд. 9; код ЄДРПОУ 34460138),

про стягнення 1 750 329, 30 грн,

за участю представників:

від позивача: Вербицький Я.В. - адвокат, за довіреністю (в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився,

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» про стягнення заборгованості у розмірі 1 750 329, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції №4647/21 від 31.03.2021 у зв`язку з чим вважає що йому було заподіяно збитки.

Ухвалою суду від 06.01.2025 було відкрито провадження у справі №905/5/25 за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк на подання відзиву у 30 днів з моменту отримання ухвали суду та призначено підготовче засідання.

03.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка була задоволена судом, оскільки підстави позову залишені незмінними, визначено, що предметом даного спору є відшкодування реальних збитків, а також, збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду.

Станом на день ухвалення даного рішення будь-яких заяв та/або клопотань з боку відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач не має зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд», повідомлення про розгляд даної справи останньому здійснювалось засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за місцем реєстрації, а також, за місцем реєстрації засновників юридичної особи відповідача.

Крім того, з метою вжиття додаткових заходів щодо повідомлення, судом неодноразово розміщувались оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області.

Водночас, усі поштові відправлення були повернуті до суду із позначками поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Донецької області у справі №905/5/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які опубліковані та доступні до вільного перегляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи рішення в умовах відсутності позиції відповідача, суд зважає на те, що воєнний стан в Україні триває більше трьох років. В зазначених умовах, суд не може не врахувати, що пасивна поведінка відповідача не може бути перешкодою у захисті прав особи, чиї права порушені.

Таким чином, слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд, а тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

31 березня 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (надалі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» (надалі підрядник, відповідач) було укладено договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції № 4647/21 (надалі договір).

Згідно п. 1.1. договору, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - продукція) за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Результатом робіт за договором є вирощений та зібраний врожай сільськогосподарської продукції, мінімальний

плановий розмір якого зазначається у завданнях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2. договору сторони узгодили, що види, обсяги, строки виконання робіт та

передачі продукції замовнику, мінімальний плановий розмір врожаю погоджуються сторонами у завданнях, які є невід`ємною частиною цього договору. Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється згідно технологічних карт.

Відповідно до п. 1.3. договору, вирощування продукції (внесення добрив, посів, обробка, збирання тощо) здійснюється підрядником із застосуванням власних та/або залучених ним технічних засобів, обладнання, технологій, виробничих потужностей, знань, та кваліфікованої робочої сили зі свого посівного матеріалу та з використанням власних витратних матеріалів (добрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо) на земельній ділянці замовника площею 248 га, що розташована на території Макарівського району Київської області і належить замовнику на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею II-КВ №001275 від 11.07.2000, виданого Гружчанською сільською радою Макарівського району Київської області.

Підрядник зобов`язується виконати роботи, визначені цим договором, своїми силами і засобами, з використанням власної або залученої за власний рахунок сільськогосподарської техніки, придатної для виконання такого виду робіт, із забезпеченням достатньої кількості професійного персоналу, здатного забезпечити безперебійний процес вирощування продукції, та оплатою їх праці (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 1.5. договору, готова продукція є власністю замовника і не переходить у власність підрядника.

Пунктом 2.11. договору визначено, що підрядник зобов`язаний повідомити замовника про заплановану дату збирання продукції не пізніше ніж за 10 календарних днів до такої дати.

Приймання результатів робіт за цим Договором оформлюється Актом приймання-передачі продукції та актом виконаних робіт (наданих послуг), що є невід`ємною частиною цього договору. Готова продукція може передаватися частинами (п. 2.16. договору).

Замовник зобов`язаний прийняти готову продукцію за місцем її вирощування або в іншому, додатково погодженому сторонами місці та у час, визначений у відповідному повідомленні підрядника (п. 2.17. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони домовилися, що ціна робіт відповідного завдання за договором визначається у протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною договору. Ціна робіт є динамічною та остаточно узгоджується сторонами у протоколі погодження остаточної договірної ціни після виконання робіт підрядником та підписання акту приймання-передачі продукції та акту виконаних робіт за договором.

Ціна робіт з виконання відповідного завдання замовника включає в себе всі витрати підрядника та плату за виконану ним роботу. Договірна ціна робіт визначається з урахуванням досягнення мінімального планового обсягу врожаю товарного зерна відповідного завдання та погоджується сторонами у протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною договору (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. договору, замовник зобов`язується сплатити підрядникові ціну робіт, визначену у протоколі погодження остаточної договірної ціни, після реалізації замовником продукції, та зобов`язується остаточно розрахуватись з підрядником не пізніше 90 (дев`яноста) календарних днів з дня отримання від підрядника всієї готової продукції.

Пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що підрядник зобов`язаний внести на рахунок замовника забезпечення виконання договору у сумі 300 000 (триста тисяч) грн. протягом 20 днів з дати укладання цього Договору. Забезпечення виконання договору повертається замовником на рахунок підрядника у 15-денний термін з моменту реалізації замовником продукції.

На виконання цього пункту, як вбачається з наданої позивачем картки рахунку 6851 від 02.07.2024, в період з 03.06.2021 по 01.07.2021 замовником було здійснено 4 платежі на рахунок підрядника на загальну суму 300 000, 00 грн., а 12.10.2022 дана сума була повернута підрядником на рахунок замовника.

Додатковою угодою №1 до договору підряду №4647/32 від 01.06.2021 (надалі додаткова угода №1) сторони ввели в дію завдання №1, відповідно до якого, підрядник у строк червень вересень 2021 року мав засіяти земельну ділянкою площею 200га просом, отримати врожай та передати його замовнику у вересні 2021 року. Мінімальна планова врожайність за завданням визначена 1,5т /1га.

Відповідно до Протоколу №1 погодження договірної ціни, вартість робіт по вирощуванню та збиранню проса 6 911, 00 грн. з ПДВ (5 759, 17 грн без ПДВ), за 1 гектар земельної ділянки, за умови досягнення мінімальної врожайності 1,5 тонни товарного зерна з 1 гектару земельної ділянки.

Відповідно до акту приймання-передавання сільхозпродукції від 30.11.2021 підрядником було передано позивачу просо у кількості 14,29т.

Додатковою угодою №2 до договору підряду №4647/32 від 01.10.2021 (надалі додаткова угода №2) сторони ввели в дію завдання №2, відповідно до якого, підрядник у строк жовтень 2021 вересень 2022 року мав засіяти земельну ділянкою площею 27га житом, отримати врожай та передати його замовнику у вересні 2022 року. Мінімальна планова врожайність за завданням визначена 1,5т /1га.

Пунктом 3 додаткової угоди №2 сторони погодили викласти п. 5.1. договору в наступній редакції:

5.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022 року.

Відповідно до Протоколу №2 погодження договірної ціни, вартість робіт по вирощуванню та збиранню жита 5 461, 00 грн. з ПДВ (4 550, 83 грн без ПДВ), за 1 гектар земельної ділянки, за умови досягнення мінімальної врожайності 1,5 тонни товарного зерна з 1 гектару земельної ділянки.

Додатковою угодою №4 до договору підряду №4647/32 від 20.05.2022 (надалі додаткова угода №4) сторони ввели в дію завдання №3, відповідно до якого, підрядник у строк травень жовтень 2022 року мав засіяти земельну ділянкою площею 84га соняшником, отримати врожай та передати його замовнику у вересні - жовтні 2022 року. Мінімальна планова врожайність за завданням визначена 1т /1га.

Відповідно до Протоколу №3 погодження договірної ціни, вартість робіт по вирощуванню та збиранню соняшника 11 316, 50 грн. з ПДВ (9 430, 42 грн без ПДВ), за 1 гектар земельної ділянки, за умови досягнення мінімальної врожайності 1 тонни товарного зерна з 1 гектару земельної ділянки.

В матеріалах справи міститься лист позивача №1138/20-01 від 23.11.2022, адресований відповідачу, з вимогою про вжиття заходів щодо збору врожаю соняшнику, однак, як зазначено позивачем, жодної відповіді від відповідача не надходило. При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача (в тому числі електронну).

Пунктом 3 додаткової угоди №4 сторонами було погоджено, що відповідно до ст. 840 ЦК України, сільськогосподарські роботи (передпосівна обробка ґрунту та посів) за цією додатковою угодою, виконуються з використанням матеріалів (дизельного палива) замовника, шляхом заправки автотранспортних засобів (техніки) підрядника безпосередньо на АЗС з використанням паливної картки замовника (Акт приймання - передачі паливної картки у тимчасове користування (Додаток № 3 до додаткової угоди № 4)), або шляхом заправки автотранспортних засобів (техніки) підрядника безпосередньо на АЗС на підставі довіреності за договором замовника з АЗС.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №4 за цією додатковою угодою право власності на матеріали (дизельне паливо) від замовника до підрядника не переходить.

Пунктами 5-6 додаткової угоди №4 визначено, що підрядник зобов`язаний дотримуватись норм витрат матеріалів, викладених у додатку №4 до додаткової угоди №4, що є невід`ємною частиною договору, а також надавати замовнику звіти про використання наданих матеріалів та повернути їх залишки (за наявності) в одноденний термін після утворення. Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження наданих замовником матеріалів та несе відповідальність за їх втрату або пошкодження в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 7 додаткової угоди №4 було доповнено пункт 1.3. договору абзацом наступного змісту: «Вирощування сільськогосподарської продукції може здійснюватися підрядником із використанням матеріалів замовника, про що зазначається у додаткових угодах до цього договору. Підрядник зобов`язаний дотримуватись норм витрат наданих замовником за актами приймання-передачі матеріалів, вживати усіх заходів щодо збереження наданих замовником матеріалів».

На виконання вказаних пунктів додаткової угоди №4 позивачем було випущено додаткову паливну пластикову картку та передано її за актом приймання-передачі паливної картки у тимчасове користування від 20.05.2022.

Додатком 4 до додаткової угоди №4 сторонами було узгоджено норми витрат матеріалів.

Також, позивачем було перевірено та погоджено фактичну перевірку норм витрат дизельного палива при виконанні певного виду робіт відповідно до актів №1 та №2 фактичної перевірки норм витрат дизельного палива. Фактичне використання палива також підтверджується відповідними актами, а саме: актом використання палива №1 від 21.05.2022 на загальну суму 8 548, 50 грн; актом використання палива №2 від 26.05.2022 на загальну суму 49 917, 75 грн; актом використання палива №3 від 30.05.2022 на загальну суму 49 917, 75 грн; актом використання палива №4 від 02.06.2022 на загальну суму 49 172, 70 грн.

Всі вказані суми за дизельне паливо були сплачені позивачем постачальнику дизельного палива відповідно до картки рахунку 230 та відповідних видаткових накладних: квитанція про сплату від 21.05.2022 на загальну суму 8 548, 50 грн; видаткова накладна №4914 від 26.05.2022 за загальну суму 49 917, 75 грн; видаткова накладна №4962 від 30.05.2022 за загальну суму 49 917, 75 грн; видаткова накладна №5214 від 02.06.2022 за загальну суму 49 172, 70 грн.

Відповідно до картки рахунку 230 відповідач здійснив заправку паливом за даною карткою на суму 147 249, 24 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 750 329, 30 грн збитків, яка складається зі:

- збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з неотриманням сільськогосподарської продукції за завданням №1 у розмірі 1 062 418, 50 грн, обчисленої за формулою ((7 750, 00 х 300) 5 759,17 х 200), де

7 750, 00 грн середня ціна реалізації проса у Київській області у 2021 році без ПДВ за 1т відповідно до статистичних даних Державної служби статистики України,

300т мінімальна врожайність за умовами додаткової угоди №1,

5 759, 17 грн вартість підрядних робіт без ПДВ,

200 площа гектар, яка мала бути засіяна;

- збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з неотриманням сільськогосподарської продукції за завданням №2 у розмірі 69 717, 24 грн, обчисленої за формулою (( 4 755,30 х 40,5) 4 550, 83 х 27), де

4 755, 30 грн середня ціна реалізації жита у Київській області у 2022 році без ПДВ за 1т відповідно до статистичних даних Державної служби статистики України,

40,5т мінімальна врожайність за умовами додаткової угоди №1,

4 550, 83 грн вартість підрядних робіт без ПДВ,

27 площа гектар, яка мала бути засіяна;

- збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з неотриманням сільськогосподарської продукції за завданням №3 у розмірі 470 944, 32 грн, обчисленої за формулою ((15 036, 90 х 84) 9430, 42 х 84), де

15 036, 90 грн середня ціна реалізації соняшника у Київській області у 2022 році без ПДВ за 1т відповідно до статистичних даних Державної служби статистики України,

84т мінімальна врожайність за умовами додаткової угоди №1,

15 036, 90грн вартість підрядних робіт без ПДВ,

84 площа гектар, яка мала бути засіяна;

- реальних збитків за використане паливо у розмірі 147 249, 24 грн.

Суд одразу зазначає, що в межах даного спору не вирішуються питання пов`язані з оподаткуванням, оскільки вони належать сфери регулювання Податкового кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до норми п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України, збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Загальні підстави відповідальності визначено нормою ч. 1 статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував».

У даних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Під час судового розгляду, за поясненнями позивача судом було з`ясовано, що земельна ділянка не була засіяна, і відповідно, врожай не був зібраний. Матеріали справи не містять доказів передачі вирощеного врожаю замовнику.

Відтак, позивачем недоотримано: 285,71 т проса за завданням №1, 40,5 т жита за завданням №2, 84 т соняшника за завданням №3.

При цьому, враховуючи специфіку підрядних робіт щодо вирощення та збирання врожаю, обумовлену сезонністю, строковістю та залежністю від природно-кліматичних умов, позивач був позбавлений можливості вчинити дії щодо уникнення наслідків невиконання відповідачем договору, зокрема, маючи на меті вирощування на земельних ділянках сільськогосподарської продукції та отримання врожаю, позивач не мав технічних засобів, працівників тощо для проведення цих робіт самостійно, крім того, розірвання цього договору і підписання нового з іншою особою не призвело б до реалізації мети у відповідний період, оскільки строки передпосівних та посівних робіт вже минули, і як слід позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.

Дослідивши наявні матеріали справи окремо та в їх сукупності, перевіривши розрахунок позивача, а також визначені сторонами суми вартості зерна та їх обсяг (врожайність) з сумами та обсягами, які звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, зокрема з досліджень Державної служби статистики щодо врожайності, які знаходяться у відкритому доступі, беручи до уваги специфіку підрядних робіт щодо вирощення врожаю, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» про стягнення 1 750 329, 30 грн суми збитків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» 1 750 329, 30 грн збитків, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 21 003, 95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.04.2025 було складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2025.

Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 27/29; код ЄДРОПУ 14312134),

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра» (85143, Донецька область, Краматорський район, село Іллінівка, вул. Космонавтів, буд. 9; код ЄДРПОУ 34460138).

Суддя О.М. Сковородіна