Рішення
від 03.02.2025 по справі 910/4941/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/4941/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/4941/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс»

про стягнення 13518214,37 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про визнання додаткової угоди укладеною

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом): Мясков О.Є.;

від відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом): Бузинний А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 13518214,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006469 від 08.09.2022 не здійснив поставку товарів, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 8511468,31 грн та штраф у розмірі 5006746,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4941/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2024 року.

09.05.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що позивачем було порушено порядок надання заявки на поставку товару, так покупець в порушення пункту 5.2 договору поставки не здійснив направлення заявки на узгоджену умовами договору електронну адресу постачальника, а підписантом заявки на поставку товару виступає ОСОБА_1 , який згідно умов договору не здійснює адміністрування даного договору, на відміну від Репецької К.Є. , яка виступає уповноваженим адміністратором зі сторони позивача за умовами договору, а тому враховуючи наведені обставини, відповідач вважає, що строк на поставку товару за умовами договору не настав, так як позивачем не виставлялась належна заявка на поставку товару. Заперечуючи проти позову, відповідач також наголосив і на тому, що між ним та позивачем, уже після закінчення визначеного позивачем строку поставки товару, було погоджено підписання додаткової угоди до договору стосовно внесення змін до номенклатури (переліку) продукції, що підлягала поставці, таким чином станом на березень-квітень 2023 року позивач, як покупець, продовжував комунікації щодо визначення переліку та специфікації товарів, чим спростовується факт нібито завершення строку на поставку ще 21.03.2023.

Також, 09.05.2024 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання додаткової угоди №2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006469 від 08.09.2022 укладеною.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом хоча і прийняв акцепт (пропозицію) від позивача за зустрічним позовом щодо укладення додаткової угоди №2 до договору, втім в подальшому відмовився від її підписання та наполягав на виконанні саме умов договору, не виконання умов яких стало підставою для подання позивачем за первісним позовом позовної заяви про стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання додаткової угоди укладеною до розгляду з первісним позовом у справі №910/4941/24, постановлено вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

20.05.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та вказав, що відповідно до умов договору на електронну адресу відповідача направлено заявку №1 на поставку товарів, яка була підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису, в подальшому, оригінал письмової заявки №1 було направлено на адресу відповідача поштовим відправленням на виконання умов пункту 5.2 договору, таким чином, позивач стверджує, що останнім днем поставки товару за договором згідно специфікації є 21.03.2023. Надання ТОВ «Оператор ГТС України» заявки на поставку листом №ТОВВИХ-22- 10184 та, відповідно, отримання такої заявки відповідачем підтверджено у листах постачальника №ТОВВХ-23-17622 від 17.08.2023 та №ТОВВХ-22-22079 від 26.12.2022, більше того, отримання заявки 23.09.2023 було підтверджено самостійно відповідачем. Крім того, позивач зауважив, що тривале листування з відповідачем щодо виконання умов договору від 08.09.2022 №4600006496 свідчить про ту обставину, що постачальник був обізнаний у кількості та якості товару, який потрібно поставити в рамках договору. Позивач також наголосив, що до отримання від ТОВ «Нафтогазхім сервіс» відповіді на претензію №1, граничний строк поставки товару 21.03.2023 відповідачем у жодному наданому позивачу протягом виконання умов договору листі не оспорювався та був підтверджений у сертифікаті Івано-Франківської торгово-промислової палати, крім того, факт отримання заявки на поставку та граничний строк поставки товару відповідачем не оспорювався і після стягнення банківської гарантії.

У судовому засіданні 21.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення сторонам строку на подачу заяв по суті спору, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі.

27.05.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що позивач у відповіді на відзив не спростував доводів відповідача наведених у відзиві, так відповідач наголосив, що позивачем не спростовано той факт, що заявка на поставку товару підписана неуповноваженою на це особою, крім того, позивачем не спростовано того факту, що направлення спірної заявки було здійснено на неналежну електронну адресу, як в подальшому і неналежним чином здійснено поштове направлення такої заявки на адресу відповідача рекомендованим листом замість цінного з описом вкладення, що унеможливлює перевірку вмісту направлення та встановлення фактичної дати отримання заявки. Крім того, відповідач наголосив, що з переписок сторін не вбачається визнання відповідачем належного направлення заявки на поставку товару, що також спростовує позицію позивача. Відповідач повторно наголосив на тому, що між сторонами станом щонайменше на 07.04.2023 відбувалося узгодження змін до договору в частині номенклатури продукції, що підлягала поставці, а тому очевидним є те, що дії позивача свідчили, що станом на квітень 2023 завершення строку на поставку товару не відбулося.

05.06.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач за зустрічним позовом вказав, що повідомлення 07.04.2023, яке було надіслане ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» на електронну пошту info@ogcs.com.ua, не містило інформації про надання Репецькій К.Є. повноважень на укладання/погодження укладення додаткових угод та/або прийняття будь-яких пропозицій постачальника про внесення змін до договору. При цьому, як зазначає позивач, він листом №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 за підписом Любича Бориса Борисовича, який у відповідності до довіреності №245 від 04.05.2023 уповноважений на вчинення таких дій, повідомив ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» про відмову від укладення додаткової угоди у запропонованій редакції останнього. Крім того, факт відсутності офіційного погодження ТОВ «Оператор ГТС України» запропонованих змін до договору та порушення строків поставки товарів підтверджено самим ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» у листі №01/381 від 17.08.2023, таким чином, у відповідача відсутні правові підстави стверджувати про прийняття пропозиції про внесення змін до договору в запропонованій редакції позивача за зустрічним позовом.

12.06.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій позивач за зустрічним позовом зазначив, що адміністрування договору зі сторони позивача здійснює Репецька К.Є., про наявність інших уповноважених осіб позивач відповідача не повідомляв, при цьому, Великим тлумачним словником (ВТС) сучасної української мови «адміністрування» означає дію за значенням слова «адмініструвати», яке в свою чергу означає: «керувати установою, організацією, підприємством і т. ін.; управляти», «управляти» за даними ВТС сучасної української мови означає: «спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь», таким чином, на переконання позивача за зустрічним позовом, Репецькій К.Є. були надані повноваження управляти процесом виконання договору, спрямовувати процес (хід) його реалізації та впливати на розвиток (зміну, трансформацію, виконання) цього договору. Крім того, Репецька К.Є., з огляду на повноваження по адмініструванню договору, мала право повідомити постачальника про те, що покупець погодив умови додаткової угоди №2 до договору, та запросити паперову версію такої додаткової угоди для підписання повноважними особами, враховуючи те, що таке повідомлення Репецької К.Є. було відправлено з електронної адреси покупця, яка вказана в пункті 15.12 договору, та на електронну адресу постачальника, яка вказана в пункті 15.12 договору, а згідно п. 15.9 договору це повідомлення про акцепт додаткової угоди №2 має юридичну силу та визнається сторонами. Позивачем за зустрічним позовом також зауважено, що довіреності на підтвердження повноважень Любича Б.Б. №245 від 04.05.2023, як і листа №ТОВВИХ -23-6138 від 16.05.2024 про відмову в укладені додаткової угоди №2 в порядку пункту 7.2.8 договору не отримував, а враховуючи, що довіреність на підтвердження повноважень Любича Б.Б. була додана до відзиву на зустрічний позов, то у позивача за зустрічним позовом наявні підстави вважати, що такий документ міг бути створений в рамках внутрішнього діловодства ТОВ «Оператор ГТС України» будь-якою датою, в тому числі «заднім числом».

18.06.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач за зустрічним позовом зазначив, що не уповноважував Репецьку К.Є. довіреністю на вчинення дій від свого імені, а ТОВ «Оператор ГТС України» листом №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 за підписом Любича Бориса Борисовича, який у відповідності до довіреності №245 від 04.05.2023 уповноважений на вчинення таких дій, ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» було повідомлено про відмову від укладення додаткової угоди у запропонованій нею редакції, а тому доводи позивача за зустрічним позовом щодо не підтвердження для нього особисто наявності чи відсутності повноважень Любича Бориса Борисовича є необґрунтованим, оскільки жодних угод не укладалося, а самим відповідачем не ініційовано питання щодо повноважень представника на стадії питання щодо ініціювання укладення додаткової угоди. Крім того, факт відсутності офіційного погодження ТОВ «Оператор ГТС України» запропонованих змін до договору та порушення строків поставки товарів підтверджено самим позивачем за зустрічним позовом у листі №01/381 від 17.08.2023, таким чином, у ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» відсутні правові підстави стверджувати про прийняття пропозиції ТОВ «Оператор ГТС України» про внесення змін до договору в запропонованій редакції позивача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 30.07.2024 суд, у відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 15.08.2024.

12.08.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач за зустрічним позовом надав пояснення щодо порядку та черговості звернення до відповідача за зустрічним позовом з метою укладення додаткової угоди №2 до договору.

Судове засідання, призначене на 15.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду 19.08.2024 призначено судове засідання у справі на 19.09.2024.

У судовому засіданні 19.09.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

22.01.2025 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач за первісним позовом зазначив, що направлення та зв`язок з відповідачем відбувався за допомогою електронних скриньок, при цьому, направлення листів відбувалося як на адресу «info@ogcs.com.ua» так і на адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2».

29.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач за первісним позовом вказав, що положення договору покладають обов`язок на позивача здійснювати направлення електронних листів, зокрема, заявки на електронну адресу відповідача, визначену у договорів, в той час як, у відповідача вказаного обов`язку не існує, а тому направлення постачальником листів з адреси не визначеної договором, жодним чином не спростовує обов`язку замовника направляти заявку на офіційну електронну адресу постачальника зазначену у договорі.

Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 03.02.2025.

У судовому засіданні 03.02.2025 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) проти зустрічного позову заперечив, первісні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.02.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» (далі- постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006496 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця обладнання для керування виробничими процесами (Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

Згідно пункту 1.3 договору постачальник гарантує, що товари належать йому на праві власності, не перебувають під забороною відчуження, не перебувають під арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань, країною походження (виробником) товару(-ів) не є Російська Федерація чи Республіка Білорусь.

Ціна цього договору становить 59604119,80 грн (п`ятдесят дев`ять мільйонів шістсот чотири тисячі сто дев`ятнадцять гривень 80 коп.), крім того ПДВ 11920823,96 грн (одинадцять мільйонів дев`ятсот двадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні 96 коп.). Ціна договору, в тому числі ПДВ, становить - 71524943,76 грн (сімдесят один мільйон п`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок три гривні 76 коп.) (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 3.2 договору ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 3.3 та 3.4 договору встановлено, що ціна за одиницю товару наведена у специфікації. Ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по сплаті яких прямо не покладений на покупця, такі витрати покладаються на постачальника.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 16 цього договору, на умовах, визначених цим договором.

Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки (пункт 4.2 договору).

Згідно пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі - заявка) від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 15.12.2 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника вказану розділі 16 цього договору цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником, надіслані електронною поштою заявки, мають повну юридичну силу: породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Строк поставки товару: не пізніше 180 календарних днів після надання покупцем заявки (пункт 5.3 договору).

За умовами пункту 5.4 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації після надання покупцем заявки. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 5.5 та 5.6 договору відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем. Покупець має право не приймати товар у випадку несвоєчасної поставки товару постачальником. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце V поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов п. 5.4. цього договору.

Приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (пункт 5.10 договору).

Згідно пункту 5.11 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.16 цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної; документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару; акта випробувань товару на відповідність технічним та якісним характеристикам товарів (додаток 2 до цього договору) та вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів (п.6.1.8 цього Договору). Акт випробувань товару надається у разі прийняття покупцем рішення про необхідність проведення контролю товару (випробування); протоколу калібрування вимірювальних каналів; документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар; комплект документації відповідно до п. 8.2. кожної позиції з додатку 2 до цього договору; товарно-транспортної накладної; рахунку-фактури.

Пунктом 5.16 договору визначено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Приймання покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару вимогам цього договору та положенням Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № п-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № п-7, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р., що застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами цього договору.

Покупець зобов`язаний: прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором; оплатити товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору покупець має право, зокрема вимагати від постачальника здійснення поставки товарів на умовах цього договору. Визначити осіб, які уповноважені на виконання цього договору, про що письмово інформує постачальника з визначенням повноважень таких осіб.

Згідно пункту 7.3 договору постачальник зобов`язується, зокрема забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість та комплектність яких відповідають умовам, установленим розділом 2 цього договору; надати покупцю належним чином оформлені документи, зазначені в п. 5.11 цього договору; негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим договором, або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів; належним чином виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та усіма іншими діючими договорами, укладеними з покупцем.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (пункт 8.1 договору).

Пунктом 8.4 договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 8.17 договору нарахування штрафних санкцій починається з дня, що є наступним після останнього дня строку виконання зобов`язання, і закінчується в день, що передує дню виконання зобов`язання в повному обсязі.

За умовами пункту 9.1 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом країни виробника товару*, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України та/або відповідним документом виданим уповноваженим органом країни виробника товару*, де виникли дані обставини (пункт 9.2 договору).

Згідно пункту 9.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України / відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару*, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. *Відповідний документ повинен бути належним чином легалізовано на території України (наприклад, шляхом проставлення апостилю, легалізовано в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили) та мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову.

Відповідно до пункту 9.4 договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Пунктом 12.1 та 12.2 договору у випадку виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України і умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 26» серпня 2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пунктом 13.1 та 13.2 договору).

За умовами пункту 14.1 договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Електронні документи). Під «обміном електронними документами» сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 14.6 договору.

Згідно пункту 15.1 та 15.3 договору всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 15.9 договору сторони погодили, що будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 16 договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в п.15.12. цього договору.

Відповідно до пункту 15.12 договору для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим договором, використовуються такі електронні адреси сторін: електронна адреса покупця: ІНФОРМАЦІЯ_1; електронна адреса постачальника: info@ogcs.com.ua.

Додатком №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006496 від 08.09.2022 специфікація (далі - додаток №1, специфікація), сторонами було погоджено: найменування товару; виробника товару, країну їх походження; технічні та якісні характеристики товарів; кількість; ціну за одиницю без ПДВ; загальну вартість без ПДВ; строк поставки; місце поставки та гарантійний строк.

Додатком №2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006496 від 08.09.2022 (далі - додаток №2, технічні та якісні характеристики товарів), сторонами було погоджено технічні та якісні характеристики товарів, а саме: шаф автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, 13.09.2022 року представником позивача Репецькою Катериною Євгенівною було направлено на електронну пошту відповідача (info@ogcs.com.ua) лист, у якому було повідомлено, що між сторонами 08.09.2022 року було укладено договір №4600006490 про закупівлю «Шаф автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки» та що зі сторони ТОВ «Оператор ГТС України» даний договір буде в адмініструванні: Репецька Катерина Євгенівна, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_1 .

22.09.2022 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронний лист, у якому вказано: «Доброго дня! Надаємо заявку по договору №4600006496. Про готовність поставки прошу повідомляти заздалегідь. Дякую!».

Згідно заявки на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022) ТОВ «Оператор ГТС України» було визначено товар, виробника товару, технічні, якісні та кількісні характеристики товарів, кількість та місце поставки.

У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, заявку на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022) було направлено на адресу відповідача, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 23.09.2022 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 23.09.2022.

30.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» було підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006496 від 08.09.2022 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої сторони домовились виправити найменування виробника товарів, викладене в додатку 1, п. 1-5 додатку 2 до договору та викласти його у наступній редакції: «Виробник: ТОВ «НГХ Сервіс».

31.10.2022 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Григорьєва Д.В. як начальника тендерного відділу ТОВ «Нафтогазхім сервіс», на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адміністратора Репецької К.Є. ) було направлено лист, у якому вказано: «Доброго дня. ТОВ «НГХ Сервіс» планує здійснити поставку товару за договором у березні 2023 року.».

26.12.2022 року з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від Славінської А.С. як представника ТОВ «Нафтогазхім сервіс», на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адміністратора Репецької К.Є. ) було направлено лист, у якому вказано: «Доброго дня. Прошу розглянути лист у вкладенні» Лист у вкладені: «Лист 01-750.rar (12МВ)».

У листі №01/750 від 21.12.2022 року, відповідач повідомив, що листом №ТОВВИХ-22-10184 від 26.09.2022 р. на адресу ТОВ «НГХ Сервіс» від ТОВ «Оператор ГТС України» була отримана заявка на поставку №1 від 22.09.2022 на постачання обладнання згідно договору та з метою покращення якості предмета закупівлі та дотримання термінів поставки, зазначених у договорі, відповідно до п. 15.1 договору та керуючись пунктом 3 та пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», запропонував виконати часткові зміни у конструктивах обумовлених договором шаф автоматики, а саме:

- у зв`язку з дуже великим терміном виробництва однієї з складових частин «Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «Системи електричного живлення» (орієнтовний термін виробництва 170 - 200 календарних днів), та витраті часу на її подальший монтаж, з метою недопущення відтермінування строку поставки «Шаф автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», пропонуємо здійснити заміну цієї складової частини, а саме «Системи електричного живлення» на «Систему електричного живлення» іншого виробника;

- з метою покрашення якості, експлуатаційних характеристик однієї з складових частин «Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «Схемиформування напруги 110 В ПС», та досягнення оптимальної ергономікі розташування обладнання у «Шафах автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», пропонуємо здійснити заміну цієї складової частини, а саме «Схеми формування напруги 110 В ПС» на «Схему формування напруги 110 В ПС» іншого виробника, у зв?язку з цим внести відповідні зміни до пункту 1.3.3.2. кожного з типів Шаф (Тип 1, Тип 2, Тип 3, Тип 4, Тип 5) та у додатку 2 до договору «Технічні та якісні характеристики товарів»;

- у зв`язку з дуже великим терміном виробництва однієї з складових частин «Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «ПЛК» (орієнтовний термін виробництва 240 - 260 днів), пропонуємо здійснити заміну цієї складової частини, а саме «ПЛК» на «ПЛК» того ж самого виробника з меншим терміном виробництва, у зв`язку з цим внести відповідні зміни до пункту 3.2.3.4.1.1. кожного з типів Шаф (Тип 1, Тип 2, Тип 3, Тип 4, Тип 5) та у Додатку 2 до Договору «Технічні та якісні характеристики товарів»;

- у зв`язку з дуже великим терміном виробництва однієї з складових частин «Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «Мережевого шлюзу з підтримкою LTE» (орієнтовний термін виробництва 227 - 242 днів), пропонуємо здійснити заміну цієї складової частини, а саме «Мережевого шлюзу з підтримкою LTE» на «Мережевий шлюз з підтримкою LTE» іншого виробника;

- у зв`язку з вищевказаною пропонованою заміною однієї з складових частин «Шафи автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «ПЛК», для досягнення оптимальної ергономікі розташування обладнання у «Шафах автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а також для досягнення максимальної зручності подальшого обслуговування, пропонуємо здійснити заміну деяких складових «Шаф автоматики контрольного пункту системи лінійної телемеханіки», а саме «Шафа» на складові частини «Шафа» того ж самого виробника.

На підставі наведеного вище, відповідач просив розглянути можливість укладення додаткової угоди до договору. До вказаного листа відповідачем долучено додаткову угоду №2 із додатками без підписів.

10.03.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з листом №ТОВВИХ-23-3188, у якому вказало, що 22.09.2022 року було подано заявку №1 на поставку товару, строк поставки - 180 днів після подання заявки, враховуючи викладене, керуючись п. 6.1.1. договору покупець просив повідомити про готовність до відвантаження товару.

28.03.2023 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_4», на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (адміністратора Репецької К.Є.) було повторно направлено лист, з вкладенням: «Лист 01-750.rar», у якому вказано: «Добрий день, Катерина! У вкладенні раніше відправлений на Вас лист. З повагою Нестерчук Євген Станіславович - Начальник управління забезпечення виробництва ТОВ «Нафтогазхім сервіс».

31.03.2023 року ТОВ «Нафтогазхім сервіс» звернулося до ТОВ «Оператор ГТС України» з листом №01/175, у якому в доповнення до листа №01/750 від 21.12.2022 надав сертифікат №2600-23-15717 Івано-Франківської торгово-промислової палати від 30.03.2023 №97-03/23.

07.04.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2» (копію направлено на «info@ogcs.com.ua») електронний лист, у якому вказано: «Доброго дня! З нашої сторони погоджено підписання ду до договору (додаток у вкладені) прошу підписати у 2-х примірниках і передати для підпису нам, дату прошу не ставити.».

20.04.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з лист №ТОВВИХ-23-5056, у якому повідомило про необхідність здійснення вхідного контролю (випробування) товару з метою перевірки відповідності технічним та якісним характеристикам товарів (додаток 2 до договору) та вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів відповідно п. 6.1 договору та просило повідомити строки та дату проведення випробувань на виробничих потужностях виробника та/або на території ТОВ «Нафтогазхім сервіс». Також, відповідно до п. 6.1.2 договору покупець просив ТОВ «Нафтогазхім сервіс» забезпечити наявність необхідних засобів для контролю товару та не менше ніж за тиждень до початку проведення випробувань надіслати на електронну адресу ТОВ «Оператор ГТС України», вказану в п.15.12.1 договору, програму та методику випробувань та комплект документації відповідно п.8.2. та п.8.5. кожної позиції додатку 2 до договору.

09.05.2023 року з електронної пошти «info@ogcs.com.ua» було направлено на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1» лист з вкладенням: « 20230509_№ 01_241_Лист щодо надання електричних схем.pdf (-208Кб), 312-502-2022РД.pdf (-7,2мб)», у якому вказано: «Добрий день! Прохання розглянути лист, що у вкладені.».

У листі №01/241 від 09.05.2023 ТОВ «Нафтогазхім сервіс» надало на розгляд схеми електричні принципові по кожному з типів шаф.

Згідно вкладеного листа №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс», що пропозиція про внесення змін до договору у частині покращення якості предмета закупівлі покупця не погоджена та, як наслідок, запропоновані зміни до договору не можуть бути внесені. Крім того, ТОВ «Оператор ГТС України» повідомив, що у зв`язку із несвоєчасним повідомленням про настання обставин непереборної сили покупець не може прийняти до уваги сертифікат Івано-Франківської торгово-промислової палати №2600-23-1517 як підставу, що звільняє постачальника від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору.

28.07.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з листом №ТОВВИХ-23-10214, у якому було вказано, що 22.09.2022 року було подано заявку №1 на поставку товару, строк поставки - 180 днів після подання заявки, втім, постачальником поставку не здійснено, а тому враховуючи викладене, керуючись п. 6.1. договору покупець просив повідомити строки, дату проведення випробувань на виробничих потужностях виробника та/або на території ТОВ «Нафтогазхім сервіс» та готовність до виконання договору у строк до 26.08.2023.

17.08.2023 року ТОВ «Нафтогазхім сервіс» звернулося до ТОВ «Оператор ГТС України» з листом №01/381, у якому вказало, що у зв`язку з отриманням листа покупця №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 та непогодженням оновленої комплектації шаф автоматики, наша компанія не може виконати свої зобов`язання по договору та вже сплатила штрафні санкції за прострочення термінів постачання товару у вигляді забезпечення виконання договору (банківська гарантія). Крім того, ТОВ «Нафтогазхім сервіс» чітко розуміємо, що порушує умови договору у частині термінів постачання з нашої провини, та готові сплатити додаткові штрафні санкції за наявні порушення. Водночас, постачальник просив віднестись до вказаної обставини з розумінням, розглянути можливість укладання додаткової угоди №2 до договору, з урахуванням змін, які були запропоновані у листі №01/750 від 21.12.2022р. та подовженням строків поставки обладнання до 01.10.2023.

22.08.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з листом №ТОВВИХ-23-11467, у якому покупець вказав про відсутність документів, що обґрунтовують правомірність внесення запропонованих змін до договору та відсутність згоди на її підписання, у зв`язку з чим ТОВ «Оператор ГТС України» пропонує виконувати умови договору у чинній редакції.

13.09.2023 року ТОВ «Нафтогазхім сервіс» було направлено на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» лист №01/435 від 12.09.2023, у якому постачальник наполягав на підписанні вказаної додаткової угоди та доданих до неї нових редакцій додатків до договору, попередньо погоджених ТОВ «Оператор ГТС України», що не призведе до збільшення ціни договору, оскільки така ціна буде меншою на 359999,80 грн без урахування ПДВ, а з урахуванням ПДВ - економічна різниця на користь покупця становитиме 431999,76 грн. До вказаного листа було долучено підписаний ТОВ «Нафтогазхім сервіс» примірник додаткової угоди №2 та додатків до такої додаткової угоди.

29.09.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з претензією №1 від 25.09.2023 №ТОВВИХ-23-13394, у якій позивач вимагав сплатити нараховані штрафні санкції за порушення умов договору, а саме: пеню у розмірі 8511468,31 грн та штраф у розмірі 7% в сумі 5006746,06 грн.

24.10.2023 року (за вхідним №ТОВВХ-23-23623) на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» надійшов від ТОВ «Нафтогазхім сервіс» лист №01/505 віл 23.10.2023, у якому відповідач, як постачальник, повідомив, що вимоги претензії №1 від 25.09.2023 не підлягають задоволенню, з огляду на те, що станом на березень-квітень 2023 року покупець продовжував комунікації із постачальником щодо остаточного визначення переліку та специфікації товарів, чим спростовується факт нібито завершення строку на поставку ще 21.03.2023 року, а тому, враховуючи наведене, відповідач зауважив про відсутність підстав для задоволення вимог, викладених у претензії №1 від 25.09.2023 (ТОВВИХ-23-13394 від 25.09.2023), та зазначив, що єдиним можливим способом знайти компромісне рішення в ситуації, що склалася, є особиста зустріч керівників (уповноважених осіб) покупця та постачальника.

Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом залишив без задоволення претензію позивача №1 від 25.09.2023 №ТОВВИХ-23-13394, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.

У свою чергу, відповідач подав зустрічну позовну заяву, у якій з посиланням на суперечливу поведінку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в частині, що стосується прийняття акцепту (пропозиції) від позивача за зустрічним позовом щодо укладення додаткової угоди №2 до договору, втім відмову в подальшому від її підписання та наполяганні на виконанні саме умов договору, не виконання умов яких і стало підставою для подання позивачем за первісним позовом позовної заяви про стягнення штрафних санкцій, подав зустрічний позов про визнання укладеною додаткової угоди №2, що зумовить настання нових строків на поставку товару за договором, з огляду на зміну умов договору та складових товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 15.12.2 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника вказану в розділі 16 цього договору цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником, надіслані електронною поштою заявки, мають повну юридичну силу: породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Строк поставки товару: не пізніше 180 календарних днів після надання покупцем заявки (пункт 5.3 договору).

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, 22.09.2022 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2» електронний лист, у якому вказано: «Доброго дня! Надаємо заявку по договору №4600006496. Про готовність поставки прошу повідомляти заздалегідь. Дякую!». У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, заявку на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022) було направлено на адресу відповідача, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 23.09.2022 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 23.09.2022.

Згідно заявки на поставки №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022) ТОВ «Оператор ГТС України» було визначено товар, виробника товару, технічні, якісні та кількісні характеристики товарів, кількість та місце поставки.

При цьому, факт отримання заявки на поставку товару було підтверджено і самим відповідачем за зустрічним позовом, шляхом направлення 23.09.2022 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Григорьєва Д.В. як начальника тендерного відділу ТОВ «Нафтогазхім сервіс», на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (адміністратора Репецької К.Є.) листа, у якому вказано: «Доброго дня. Все отримали, дякую».

Крім того, 31.10.2022 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Григорьєва Д.В. як начальника тендерного відділу ТОВ «Нафтогазхім сервіс», на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адміністратора Репецької К.Є. ) було направлено лист, у якому вказано: «Доброго дня. ТОВ «НГХ Сервіс» планує здійснити поставку товару за договором у березні 2023 року.».

Отже, з огляду на умови пункту 5.2, 5.3 договору та статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач за первісним позовом повинен був здійснити поставку товару у строк до 21.03.2023 включно.

Втім, як вбачається з матеріалів справи відповідач за зустрічним позовом поставку обумовленого договором та заявкою товару у встановлений строк не здійснив.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Відтак, оскільки відповідач за первісним позовом допустив порушення строків поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.4 договору, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 8511468,31 грн та штраф у розмірі 5006746,06 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача за первісним позовом в цій частині підлягають задоволенню.

У той же час, за результатом розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» про визнання додаткової угоди №2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006469 від 08.09.2022 укладеною.

Так, згідно зі статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За умовами статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 265 Господарського кодексу України встановлює, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

При цьому, частинами 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №922/1246/21 зазначив, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це. Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною. Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний. Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Отже, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/6103/23.

Як встановлено судом, позивач за зустрічним позовом 26.12.2022 року засобами електронного зв`язку направив відповідачу за зустрічним позовом лист №01/750 від 21.12.2022, у якому з метою покращення якості предмета закупівлі та дотримання термінів поставки, зазначених у договорі, відповідно до п. 15.1 договору та керуючись пунктом 3 та пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», запропонував виконати часткові зміни у конструктивах обумовлених договором шаф автоматики.

При цьому, до вказаного листа відповідачем долучено додаткову угоду №2 із додатками без підпису зі сторони постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2» (копію направлено на «info@ogcs.com.ua») електронний лист, у якому вказано: «Доброго дня! З нашої сторони погоджено підписання ду до договору (додаток у вкладені) прошу підписати у 2-х примірниках і передати для підпису нам, дату прошу не ставити.».

У подальшому, 20.04.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з лист №ТОВВИХ-23-5056, у якому повідомило про необхідність здійснення вхідного контролю (випробування) товару з метою перевірки відповідності технічним та якісним характеристикам товарів (додаток 2 до договору) та вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів відповідно п. 6.1. договору та просило повідомити строки та дату проведення випробувань на виробничих потужностях виробника та/або на території ТОВ «Нафтогазхім сервіс». Також, відповідно до п. 6.1.2 договору покупець просив ТОВ «Нафтогазхім сервіс» забезпечити наявність необхідних засобів для контролю товару та не менше ніж за тиждень до початку проведення випробувань надіслати на електронну адресу ТОВ «Оператор ГТС України», вказану в п.15.12.1 договору, програму та методику випробувань та комплект документації відповідно п.8.2. та п.8.5. кожної позиції додатку 2 до договору.

У свою чергу, 09.05.2023 року з електронної пошти «info@ogcs.com.ua» було направлено на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1» лист з вкладенням: « 20230509_№ 01_241_Лист щодо надання електричних схем.pdf (-208Кб), 312-502-2022РД.pdf (-7,2мб)», у якому вказано: «Добрий день! Прохання розглянути лист, що у вкладені.». У листі №01/241 від 09.05.2023 ТОВ «Нафтогазхім сервіс» надало на розгляд схеми електричні принципові по кожному з типів шаф.

16.05.2023 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту «info@ogcs.com.ua» лист з вкладенням: «_(2).zip (-200Кб, 6138.pdf (-191 Кб)». Згідно вкладеного листа №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс», що пропозиція про внесення змін до договору у частині покращення якості предмета закупівлі покупця не погоджена та, як наслідок, запропоновані зміни до договору не можуть бути внесені.

Отже, позивач за зустрічним позовом з метою удосконалення технічних характеристик товару, поліпшення його якісних показників, як і збільшення строку поставки у зв`язку зі складністю процесу виготовлення комплектуючих, ініціював питання внесення змін до умов договору в частині якості та строків виконання зобов`язань.

При цьому, зі змісту наданих у справі доказів встановлено, що позивач за зустрічним позовом обмежився направленням пакету документів без належного підписання їх уповноваженою особою ані у письмовій формі, ані шляхом накладення електронного підпису, доказів зворотного матеріали справи не містять і сторони не надали.

Тобто, з боку ТОВ «Нафтогазхім сервіс» не було вчинено юридично значущих дій, які б свідчили про безумовний намір взяти на себе зобов`язання у випадку акцептування пропозиції іншою стороною.

У той час як, направлення не підписаного пакета документів не може розглядатися як належна оферта, що спричиняє виникнення обов`язку укласти договір у разі її прийняття.

Відсутність підпису чи електронного підпису виключає можливість визнання таких дій достатніми для встановлення зобов`язання, а відтак пропозиція укласти додаткову угоду є наміром, який залишився на стадії попереднього обговорення умов і не перейшов у стадію набуття обов`язкової юридичної сили для сторін.

У свою чергу, суд наголошує, що підтвердження наміру укласти додаткову угоду до договору може мати місце у різних формах, зокрема через дії сторін, що свідчать про акцепт пропозиції, у даному випадку підтвердження адміністратором договору від імені відповідача за зустрічним позовом свого погодження на підписання додаткової угоди №2, за умови подальшого направлення підписаного пакета документів з боку позивача за зустрічним позовом, могло б розглядатися як належне акцептування пропозиції і, відповідно, як досягнення згоди сторін щодо змін умов основного договору.

Однак, матеріали справи свідчать, що навіть після висловленого погодження відповідача за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом не здійснив направлення належним чином підписаного пакету документів у розумний строк, зокрема до моменту надання офіційної відмови ТОВ «Оператор ГТС України» від підписання додаткової угоди №2 та додатків, листом №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023.

При цьому, передумовою для надання відмови у прийнятті пропозиції ТОВ «Нафтогазхім сервіс» про укладення додаткової угоди №2 та додатків у новій редакції стали висновки за наслідками вхідного контролю (випробування) товару з метою перевірки відповідності технічним та якісним характеристикам, з урахуванням наданих ТОВ «Оператор ГТС України» на розгляд схем електричних принципових по кожному з типів шаф, згідно листа №01/241 від 09.05.2023.

Також, судом встановлено, що 17.08.2023 ТОВ «Нафтогазхім сервіс» зверталося до ТОВ «Оператор ГТС України» з листом №01/381, у якому вказало, що у зв`язку з отриманням листа покупця №ТОВВИХ-23-6138 від 16.05.2023 та непогодженням оновленої комплектації шаф автоматики, компанія не може виконати свої зобов`язання по договору та вже сплатила штрафні санкції за прострочення термінів постачання товару у вигляді забезпечення виконання договору (банківська гарантія). Крім того, ТОВ «Нафтогазхім сервіс» зауважило, що чітко розуміємо, що порушує умови договору у частині термінів постачання товарів, а тому готові сплатити додаткові штрафні санкції за наявні порушення.

Наведений вище лист додатково свідчить про прийняття ТОВ «Нафтогазхім сервіс» позиції ТОВ «Оператор ГТС України» щодо відмови в укладенні додаткової угоди №2 та нових редакцій додатків до договору.

При цьому, направлення підписаної зі сторони ТОВ «Нафтогазхім сервіс» додаткової угоди №2 та додатків на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» - 13.09.2023 року разом з листом №01/435 від 12.09.2023, не може вважатися пропозицією укласти додатку угоду №2 до договору, оскільки така пропозиція уже була розглянута та відхилена покупцем ще 16.05.2023 листом №ТОВВИХ-23-6138.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, зокрема, невчинення позивачем за зустрічним позовом належних дій для оформлення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди №2 та нових редакцій додатків до договору до отримання офіційного повідомлення відповідача за зустрічним позовом про відмову від підписання відповідної додаткової угоди, суд приходить до висновку про відсутність факту досягнення між сторонами домовленості щодо зміни умов первісного договору, а відтак відсутні правові підстави для визнання додаткової угоди №2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006469 від 08.09.2022 укладеною у належний спосіб відповідно до вимог цивільного законодавства, у зв`язку з чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач за первісним позовом під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені первісні позовні вимоги, а заявлені вимоги у зустрічному позові не знайшли свого підтвердження, з огляду на встановлені судом обставини.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом про неналежне направлення позивачем за первісним позовом заявки на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022), з огляду на таке.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 15.12.2 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника вказану в розділі 16 цього договору цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником, надіслані електронною поштою заявки, мають повну юридичну силу: породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Отже, сторонами було погоджено, що направлення повідомлень, в тому числі, заявок на поставку, повинно здійснюватися за допомогою електронної пошти з використання електронної адреса покупця: ІНФОРМАЦІЯ_1 та електроної адреси постачальника: info@ogcs.com.ua, що випливає з умов пункту 5.2 та 15.12 договору.

Судом встановлено, що 22.09.2022 року ТОВ «Оператор ГТС України» в особі адміністратора Репецькою К.Є. було направлено на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронний лист, у якому вказано: «Доброго дня! Надаємо заявку по договору №4600006496. Про готовність поставки прошу повідомляти заздалегідь. Дякую!». Згідно заявки на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022) ТОВ «Оператор ГТС України» було визначено товар, виробника товару, технічні, якісні та кількісні характеристики товарів, кількість та місце поставки.

23.09.2022 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Григорьєва Д.В. як начальника тендерного відділу ТОВ «Нафтогазхім сервіс», на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (адміністратора Репецької К.Є. ) було направлено лист, у якому вказано: «Доброго дня. Все отримали, дякую». Крім того, 31.10.2022 року з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Григорьєва Д.В. на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адміністратора Репецької К.Є. ) було направлено лист, у якому вказано: «Доброго дня. ТОВ «НГХ Сервіс» планує здійснити поставку товару за договором у березні 2023 року.».

Наведене свідчить, що Григорьєвим Д.В. як начальником тендерного відділу ТОВ «Нафтогазхім сервіс» з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» було щонайменше двічі підтверджено факт отримання заявки на поставку №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022), а також задекларовано намір здійснити поставку товару у березні 2023 року.

У даному випадку, позивачем було направлено заявку на електронну адресу представника відповідача за первісним позовом, яка не передбачена у пункті 15.12 договору як офіційна електронна адреса для листування сторін, у той же час виходячи з принципу добросовісності у договірних правовідносинах, сам по собі факт направлення заявки на іншу електронну адресу не є безумовною підставою для визнання її неналежно здійсненою, якщо інша сторона фактично одержала повідомлення та відповідним чином на нього відреагувала.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважений працівник відповідача, який отримав зазначену заявку, не лише не заперечив факту її одержання, але й підтвердив її отримання та задекларував можливість поставки товару у березні 2023 року.

За таких обставин суд вважає, що мало місце одержання відповідачем заявки на поставку товару, яка породжує для сторін відповідні юридичні наслідки незалежно від формальної невідповідності способу направлення умовам договору.

До того ж, факт належного отримання заявки відповідачем підтверджує і сам постачальник у своєму листі №01/750 від 21.12.2022, а тому посилання на неналежне направлення заявки за умови фактичного її отримання та обізнаності з її змістом, суперечить загальним принципам ділового обороту та добросовісності контрагента.

З аналогічних підстав суд відхиляє і доводи відповідача про неналежне направлення поштовим зв`язком заявки на поставку товару №1 (№ТОВВИХ-22-10184 від 22.09.2022), оскільки як вбачається зі змісту листа №01/750 від 21.12.2022 ТОВ «Нафтогазхім сервіс» самостійно підтвердило факт надходження на їх адресу спірної заявки.

Відхиляються судом і доводи відповідача за первісним позовом про ненадання позивачем разом із заявкою доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на підписання відповідної заявки, оскільки умови укладеного між сторонами договору не містять вимоги щодо обов`язкового надання разом із заявкою на поставку товару документів, які підтверджують повноваження особи підписанта такої заявки.

Водночас, відповідно до принципу добросовісності у здійсненні цивільних прав та виконанні обов`язків, закріпленого Цивільним кодексом України, заперечення щодо повноважень підписанта, висловлені відповідачем лише на стадії судового розгляду, можуть свідчити про прояв недобросовісної поведінки, особливо з урахуванням того, що в процесі фактичного виконання спірної заявки таких заперечень чи сумнівів з боку відповідача не висловлювалося.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом, а в частині зустрічного позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» про стягнення 13518214,37 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 68-Б, літера А; ідентифікаційний код 38781431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) пеню у розмірі 8511468 (вісім мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 31 коп., штраф у розмірі 5006746 (п`ять мільйонів шість тисяч сімсот сорок шість) грн 06 коп. та судовий збір у розмірі 202773 (двісті дві тисячі сімсот сімдесят три) грн 22 коп.

3. Видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання додаткової угоди укладеною відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2025.

СуддяТ.В. Васильченко


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	03.02.2025
Оприлюднено	13.05.2025
Номер документу	127224070
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Васильченко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.02.2025 по справі 910/4941/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/4941/24

Рішення від 03.02.2025

Рішення
від 03.02.2025 по справі 910/4941/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА