Рішення

від 22.04.2025 по справі 910/1845/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2025Справа №910/1845/25

За заявоюДержавного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків"проухвалення додаткового рішення у справі№910/1845/25за позовомДержавного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" доДержавного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості"простягнення заборгованості у розмірі 1 362 688,00 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:

від позивача: Володченко О.М.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/1845/25 за позовом Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" до Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" про стягнення заборгованості у розмірі 1 362 688,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/1845/25 позов Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" на користь Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" суму заборгованості у розмірі 1 358 000,00 грн, судовий збір у розмірі 20 370,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

14.04.2025 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 37 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 розгляд заяви Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 22.04.2025; запропоновано Державному підприємству "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" надати суду письмові пояснення щодо заяви Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання 22.04.2025 з`явився представник позивача, який просив покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 37 000,00 грн.

Представник відповідача явку свого представника не забезпечив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, з огляду на належне повідомлення відповідача, з урахуванням ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб, не є перешкодою для ухвалення додаткового рішення у справі.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/1845/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" просить покласти на Державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом із позовом Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікував понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 41 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" було надано, укладений між останнім, як замовником, та адвокатом Володченком Олегом Миколайовичем, як виконавцем, Договір про надання послуг правничої допомоги №2-17 від 01.04.2024 (надалі - Договір №2-17), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику юридичні послуги (правничу допомогу) (ДК 021:2015 Код СРV 79100000-5), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором №2-17 позивачем надано Акт прийняття-передачі наданих послуг №5 від 08.04.2025 на суму 37 000,00 грн.

З Акту прийняття-передачі наданих послуг №5 від 08.04.2025 вбачається, що виконавець, відповідно до Договору №2-17 надав замовнику наступні правничі (юридичні) послуги за кодом ДК 021:2015 Код СРV 79100000-5 загальною вартістю 37 000,00 грн:

- послуги з проведення адвокатом попереднього правового аналізу обставин невиконання (неналежного виконання) з боку Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" умов Договору №731/1.8 від 21.07.2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також правовий аналіз наданих документів щодо правових підстав звернення до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" про стягнення грошових коштів - вартість 6 000,00 грн.

- направлення адвокатського запиту №11/24-3 від 28.11.2024, направлення адвокатом повідомлення №01/25-1 від 08.01.2025, отримання відповідей на запит від Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (№3-10/1.9.2-2254 від 10.12.2024, №3-10/1.9.2-2365 від 25.12.2024 року та №3-10/1.9.2-80 від 13.01.2025), проведення оплат за виготовлення копій документів від Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" в інтересах замовника, підготовка інших документів на етапі досудового врегулювання спору, збирання адвокатом та правовий аналіз документів (доказів) на підтвердження правової позиції позивача у справі, складання позовної заяви, а також виготовлення її копій та копій інших документів, що необхідно додати до позову для подання їх до суду, відправка копії позовної заяви та доданих до неї документів до Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва - 15 000,00 грн.

- складання адвокатом заяв по суті справи (відповідь на відзив від 09.03.2025), що пов`язані з судовою справою, підготовка представника до судових засідань 20.03.2025 та 08.04.2025, участь у судових засіданнях та вартість часу зайнятості представника на поїздки до суду з питань пов`язаних з розглядом Господарським судом м. Києва справи №910/1845/25 - 16 000,00 грн (в тому числі вартість часу зайнятості представника на поїздки та участь у судових засіданнях - 2 (два) судових засідання з вартістю по 2 000,00 грн за одне судове засідання/поїздку).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

Тобто в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

Співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справи та середньостатистичну вартість юридичних послуг у місті Києві у категорії таких справ (погодинна тарифікація яких становить близько 1 500,00 грн - 2 000,00 грн за 1 годину), суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 37 000,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката з підготовки документів на етапі досудового врегулювання спору; збирання адвокатом та правовий аналіз документів (доказів) на підтвердження правової позиції позивача у справі; складання позовної заяви, а також виготовлення її копій та копій інших документів, що необхідно додати до позову для подання їх до суду, відправка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва; складання адвокатом відповіді на відзив від 09.03.2025 та участь у двох судових засіданнях є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також є співмірним із складністю справи (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката з проведення попереднього правового аналізу обставин невиконання (неналежного виконання) з боку відповідача умов Договору №731/1.8 від 21.07.2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також правовий аналіз наданих документів щодо правових підстав звернення до суду (оскільки це входить в послуги із збирання та правового аналізу документів (доказів) на підтвердження правової позиції позивача у справі); направлення адвокатських запитів (оскільки це входить у послуги з підготовки документів на етапі досудового врегулювання спору), підготовка до судових засідань (оскільки це не є необхідним з огляду на відсутність подачі відповідачем інших заяв та клопотань, крім відзиву на позов, а також клопотання про відкладення засідання та продовження строку підготовчого провадження), а отже витрати на такі послуги не були необхідними та не підлягають покладенню на відповідача.

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність покладення на позивач витрат відповідача на оплату послуг адвоката у розмірі 19 000,00 грн (без урахування витрат на послуги адвоката: з проведення попереднього правового аналізу обставин невиконання (неналежного виконання) з боку відповідача умов Договору №731/1.8 від 21.07.2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також правового аналізу наданих документів щодо правових підстав звернення до суду; направлення адвокатських запитів; підготовки до судових засідань).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 2; ідентифікаційний код 32595752) на користь Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15; ідентифікаційний код 20062351) суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено 08.05.2025.

Суддя Р.В. Бойко