Ухвала від 09.05.2025 по справі 916/1819/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"09" травня 2025 р. Справа № 916/1819/25

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову до його подання (вхідний № 4-34 від 08.05.2025р.) за заявою ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ПАРУС-79-А" (адреса Україна, 65069, Одеська обл., місто Одеса, ПРОСПЕКТ ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, будинок 79, корпус А, ЄДРПОУ 40858328) до

особи-1, яка може отримати статус учасника справи: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ( адреса м.Одеса, вул.М.Боровського 28 Б, 65031, ЄДРПОУ 00131713

про забезпечення позову до його подання

ВСТАНОВИВ:

Заявник повідомив, що планує звернення до Господарського суду Одеської області до особи, яка може отримати статус відповідача - АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" з вимогами про

- визнання неправомірними нарахування Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі» обсягу за спожиту електроенергію Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» визначеного у рахунку № 04-8587S-ПУП/1 від 26.07.2024 року;

- зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» здійснити перерахунок ОСББ «ПАРУС-79А» обсягу спожитої електричної енергії визначеного у рахунку № 04-8587S-ПУП/1 від 26.07.2024 року та направити до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звіти про обсяги спожитої електричної енергії за липень 2024 року з урахуванням здійсненого перерахунку.

Заявник повідомив, що представником ОСББ "Парус 79-А" адвокатом Павленко А.Л., 25.04.2025 року (п`ятниця) о 17:42 скеровано на електронну адресу kancooe@dtek.com , яка належить АТ "ДТЕК Одеські електромережі", адвокатський запит.

В адвокатському запиті стояло головним питання про отримання інформації у вигляді розшифрувань нарахування обсягів спожитої електричної енергії ОСББ "Парус 79-А" за весь період із зазначенням показників (попереднього та останнього) приладу обліку по кожному періоду, який брався до розрахунку обсягу за певний період; дати і способу фіксації кожного окремого показника приладу обліку за усі періоди, які брались до розрахунку обсягу спожитої електричної енергії.

Заявник повідомляє, що, на його переконання, наразі існує необхідність забезпечити майбутній позов шляхом зобов`язання майбутнього відповідача по справі вчинити певні дії та заборонити вчиняти дії.

Так, 29.04.2025 року орієнтовно о 14-30 працівниками АТ "ДТЕК Одеські електромережі" здійснено припинення електропостачання на ліфти будинку № 79-А по проспекту Князя Володимира Великого в місті Одеса (ОСББ "Парус - 79-А").

Вказаний факт також підтверджено оператором контакт-центру АТ "ДТЕК Одеській електромережі", звукозапис телефонної розмови долучено до заяви.

В подальшому 30.04.2025 року співвласниками ОСББ Парус 79-А" було складено Акт про фіксування відключення електропостачання на ліфти будинку під № 79-А. Також доказами відключення є листування в загальному чаті ОСББ "Парус 79-А".

Враховуючи викладене, заявник ОСББ "Парус 79-А" просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання АТ "ДТЕК Одеські електромережі" відновити електропостачання на ліфти в будинку № 79-А по проспекту Князя Володимира Великого в місті Одеса та заборонити АТ "ДТЕК Одеській електромережі" та іншим афілійованим суб`єктам вимикати (припиняти) електропостачання в будинку № 79-А по проспекту Князя Володимира Великого в місті Одеса до набуття чинності рішення в справі.

ОСББ "Парус 79-А" просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки, на його розсуд, застосування заходів забезпечення позову судом в жодному випадку не спричинить іншим учасникам по справі будь-яких збитків та не призведе до наслідків, які не можливо буде відновити.

Відтак, керуючись, ст.ст.136-138, 140 Господарського процесуального кодексу України, заявник просить задовольнити заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус 79 А" про забезпечення позову до подання позовної заяви та зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м.Одеса, вул.М.Боровського, 28-Б; код ЄДРПОУ 00131713) :

- відновити негайно Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» ЄДРПОУ: 40858328 Адреса: 65069, Одеська обл., місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), 79А електропостачання на ліфти на час розгляду справи в суді до набуття рішення чинності;

- заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м.Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) втручатися у функціонування (відключати, припиняти тощо) всіх мереж енергопостачання житлового будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» ЄДРПОУ: 40858328 Адреса: 65069, Одеська обл., місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), 79А до набуття рішення чинності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги немайнового характеру, а саме про :

- визнання неправомірними нарахування Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі» обсягу за спожиту електроенергію Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» визначеного у рахунку № 04-8587S-ПУП/1 від 26.07.2024 року;

- зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» здійснити перерахунок ОСББ «ПАРУС-79А» обсягу спожитої електричної енергії визначеного у рахунку № 04-8587S-ПУП/1 від 26.07.2024 року та направити до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звіти про обсяги спожитої електричної енергії за липень 2024 року з урахуванням здійсненого перерахунку.

Суд зазначає, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом із тим суд констатує, що вжиття заходу забезпечення позову у справі має відповідати вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/2795/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Господарський суд, враховуючи предмет майбутнього позову, а також заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник до його пред`явлення, приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді

- відновлення негайно Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» ЄДРПОУ: 40858328 Адреса: 65069, Одеська обл., місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), 79А електропостачання на ліфти на час розгляду справи в суді до набуття рішення чинності;

- заборони Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м.Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) втручатися у функціонування (відключати, припиняти тощо) всіх мереж енергопостачання житлового будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРУС-79А» ЄДРПОУ: 40858328 Адреса: 65069, Одеська обл., місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), 79А до набуття рішення чинності - не є розумними, обґрунтованимии та адекватними.

Разом з тим, суд вважає необхідним зауважити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до яких скасовано мораторій (заборону) на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги населенням, а також на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг за заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, території яких не відносяться до територій можливих бойових дій, бойових дій та окупованих територій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги), а тому на сьогодні постачальники електричної енергії мають право ініціювати припинення електроживлення об`єктів побутовим споживача, розташованих на відповідних територіях, за заборгованість з оплати спожитої електричної енергії (окрім об`єктів споживачів, які було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги).

Відповідно до п.3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, (в подальшому Правил) затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

За прриписами п.п. 4.1. та 4.2 Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Згідно п.7.1. Правил - Електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Згідно п.7.5. Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

- заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

У разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об`єктами споживача, припинення або бмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об`єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником (п.7.11 Правил).

Для підприємств житлово-комунального господарства, житлових кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо заходи з припинення або обмеження постачання (розподілу або передачі) електричної енергії здійснюються в першу чергу щодо електроустановок адміністративного, виробничого та службового призначення.

Суд звертає увагу заявника, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.

Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.(п.7.11 Правил).

Також, для відновлення електроживлення об`єкта споживача, відключеного за заборгованість, споживачу необхідно сплатити суму заборгованості в повному розмірі або, у разі відсутності коштів, звернутися до електропостачальника (з наданням відповідного обґрунтування) щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості та забезпечити виконання умов цього договору, та здійснити оплату вартості робіт з повторного підключення.

Після здійснення відповідних заходів відновлення електроживлення електроустановок споживача здійснюється протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості.

Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на викладені вище обставини, заява (вхідний № 4-34 від 08.05.2025р.) за заявою ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ПАРУС-79-А" (адреса Україна, 65069, Одеська обл., місто Одеса, ПРОСПЕКТ ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, будинок 79, корпус А, ЄДРПОУ 40858328) про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 42, 136-141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову до його подання (вхідний № 4-34 від 08.05.2025р.) ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ПАРУС-79-А" (адреса Україна, 65069, Одеська обл., місто Одеса, ПРОСПЕКТ ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, будинок 79, корпус А, ЄДРПОУ 40858328) - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання 09.05.2025р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Т.Г. Пінтеліна