Ухвала від 09.05.2025 по справі 403/265/25

Справа №403/265/25 провадження № 2-з/403/10/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., діючи від імені суду, розглянувши подану представником заявника ОСОБА_1 - адвоката Попова Романа Олеговича заяву про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попов Р.О. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом: 1) заборони вчинення будь-яких дій (крім укладення мирової угоди сторонами) та прийняття рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно, про: здійснення поділу земельної ділянки, здійснення виділу частки земельної ділянки, здійснення обєднання земельної ділянки, включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу права на них на земельних торгах, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, передачу у власність, оренду чи постійне користування, продаж прав на земельних торгах, зміну її конфігурації, цільового призначення, складу угідь, кадастрового номера) земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області; 2) заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області; 3) заборонити державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

На обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, передбачених п.п.2, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України, зазначив про те, що Устинівською селищною радою, як органом місцевого самоврядування, було порушено визначену законодавством процедуру реалізації заявником права на поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, укладеного 06 березня 2018 року між орендодавцем Седнівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області (нині Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області), та орендарем ОСОБА_1 , з огляду на продовження користування орендарем вказаною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та направлення Устинівською селищною радою 10 квітня 2025 року, тобто поза місячним строком, передбаченим ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», листа-повідомлення, яке містить посилання на пропозицію включення зазначеної вище земельної ділянки до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. За вказаних обставин, враховуючи намір ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, та наявність в Устинівської селищної ради, як розпорядника земельної ділянки, можливості здійснювати дії по розпорядженню вказаною земельною ділянкою, в тому числі і дії, спрямовані на подальше відчуження земельної ділянки третім особам, зважаючи на наявність вже прийнятого та оприлюдненого на офіційному веб-сайті селищною радою рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, наявні підстави для забезпечення позову шляхом вжиття судом визначених заявником заходів, оскільки невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Необхідність вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку, обгрунтовується положеннями ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, що свідчить про ймовірність внесення державним реєстратором запису про реєстрацію права власності та/або інших речових прав на спірну земельну ділянку.

Необхідність вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до державного земельного кадастру будь-які відомості, що стосуються спірної земельної ділянки, обгрунтовується положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, згідно яких внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку у разі її поділу чи обєднання з іншою земельною ділянкою здійснюється державним кадастровим реєстратором шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи обєднання, що у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201 позбавить заявника можливості зареєструвати право оренди на вказану земельну ділянку на підставі рішення суду у разі задоволення позовних вимог та унеможливить його виконання.

До заяви про забезпечення позову доданий документ, що підтверджує сплату ОСОБА_1 судового збору у встановленому законом розмірі.

Враховуючи принцип правової визначеності, на забезпечення якого спрямовані процесуальні норми, та зміст ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22 грудня 2006 року №9) заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.п.2, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Умовою застосуваннязаходів забезпеченняпозову єдостатньо обгрунтованеприпущення, що невжиттятаких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність звязку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємоповязаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обовязок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 зазначено, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з предявленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №567/459/23 заначено, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначенийстаттею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до розяснень п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з розясненнями, викладеними в п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Судом встановлено що 08 травня 2025 року представником заявника ОСОБА_1 -адвокатом Поповим Р.О. до суду через підсистему «Електронний суд» була подана позовна заява про: 1) визнання протиправним та скасування рішення 63-ої сесії 8-го скликання Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 25 квітня 2025 року №3211 «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, яка розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишня Седнівська сільська рада); 2) визнання укладеною між Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 06 березня 2018 року, зареєстрованого 06 березня 2018 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно 25171513 у викладеній позивачем редакції.

Отже, до предмета позову входить матеріально-правова вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 06 березня 2018 року, обєктом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 40,0009 га, кадастровий номер: 3525887800:02:000:5201.

Одночасно з цим вказана земельна ділянка є також і предметом спору, як матеріально-правовий обєкт, з приводу якого між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини.

За вказаних обставин судом встановлено, що між сторонами по справі дійсно існує спір щодо переважного права орендаря ОСОБА_1 перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності на новий строк та наявності у звязку з цим підстав для визнання укладеною додаткової угоди про його поновлення.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно доп.п.«а»,«б» та«в» ч.1с.12Земельного кодексуУкраїни (далі-ЗК України)до повноваженьсільських,селищних,міських раду галузіземельних відносинналежать: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).

Нормами ч.1 ст.127 ЗК України закріплено право органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, на здійснення продажу земельних ділянок комунальної власності або передачу їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставі та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, як орган місцевого самоврядування, безпосередньо наділена розпорядчими повноваженнями щодо земельної ділянки, право оренди якої належало заявнику на підставі договору оренди землі від 06 березня 2018 року, та про поновлення якого шляхом укладення додаткової угоди ним подано відповідний позов до суду.

При цьому прийняття Устинівською селищною радою 25 квітня 2025 року рішення №3211 «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, яка розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишня Седнівська сільська рада)» підтверджує наявність достатньо обгрунтованих фактичних обставин, які свідчать про вчинення Устинівською селищною радою дій, спрямованих на зміну правовідношення, за яким виник спір у даній справі.

Вказана обставина обумовлює існування достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття передбаченого п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову може унеможливити виконання майбутнього рішення суду (у разі задоволення позову), а також істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, в тому числі і шляхом необхідності звернення до суду в межах іншого позовного провадження (зокрема, щодо визнання правочинів, укладених щодо земельної ділянки недійсними).

Таким чином, метою вжиття передбаченого п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову шляхом заборони вчинення Устинівською селищною радою дій щодо розпорядження земельною ділянкою загальною площею 40,0009 га з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201 є забезпечення знаходження вказаної земельної ділянки, яка є обєктом права оренди за договором від 06 березня 2018 року, на час судового розгляду справи у володінні Устинівської селищної ради та необхідність збереження цієї земельної ділянки у незмінному виді.

Зазначений вид забезпечення позову є співмірним із предявленою до відповідача вимогою про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, оскільки такий захід: 1) має тимчасовий характер; 2) не призведе до невиправданого обмеження прав Устинівської селищної ради, як власника майна, оскільки має наслідком обмеження права розпорядження належною їй земельною ділянкою без заборони володіти та користуватися нею; 3) спрямований виключно на збереження існуючих правовідносин сторін до розгляду судом справи по суті; 4) не має наслідком фактичного вирішення спору по суті.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для застосування зазначеного представником заявника виду забезпечення позову - заборони вчинення дій щодо розпорядження земельною ділянкою загальною площею 40,0009 га з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, як такого, що забезпечать збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника заявника щодо необхідності заборони вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою згідно наведеного в прохальній частині заяви переліку, який самим представником заявника визначений як такий, що не є виключним, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №741/605/17, правомочність власника щодо розпорядження майном означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Враховуючи, що заборона вчинення дій, спрямованих на розпорядження земельною ділянкою, охоплює весь комплекс дій, повязаних зі зміною як юридичного, так і фізичного стану обєкта (земельної ділянки) спірних правовідносин, а також відсутність законодавчо визначеного переліку таких дій, який внаслідок цього не є вичерпним, суд не вбачає підстав для вибіркової конкретизації дій, які можуть бути повязані з розпорядженням земельною ділянкою з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201.

Крім того, суд також не вбачає підстав для вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони прийняття рішення щодо розпорядження вказаною вище земельною ділянкою, оскільки відповідного обгрунтування належності зазначеного заходу до виду забезпечення позову, передбаченого п.10 ч.1 ст.150 ЦПК України (інші заходи у випадках, передбачених законами), представником позивача у поданій до суду заяві наведено не було.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №915/113/20, земельні торги є комплексною процедурою, яка включає в себе декілька етапів, як-то укладення договору про проведення земельних торгів, добір земельних ділянок, підготовка до проведення земельних торгів і т.і. Про проведення земельних торгів щодо державної чи комунальної власності або прав на них організатор земельних торгів приймає рішення, у якому, окрім переліку земельних ділянок або прав на них, формалізованих у вигляді лоту, зазначається стартова ціна лоту, стартовий розмір річної орендної плати, визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів та інше. Тобто до прийняття рішення про проведення земельних торгів організатор забезпечує, зокрема, добір земельних ділянок та підготовку лотів до проведення торгів. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Устинівської селищної ради від 25 квітня 2025 року №3211 лише надано дозвіл на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3525887800:02:000:5201 з метою продажу права оренди на земельних торгах у форму аукціону, що охоплюється етапом підготовки до проведення земельних торгів та свідчить про фактичний початок Устинівською селищною радою процедури добору земельної ділянки з можливим продажем прав на нею на земельних торгах в подальшому.

Отже,заборона вжиттязаходів забезпеченняпозову,передбачена ч.11ст.150ЦПК України,стосується випадківвтручання упроведення публічнихпроцедур,зокрема земельнихторгів,за умовиприйняття рішенняпро проведенняторгів іпочатку процедуриїх проведення.Тобто обмеженнюпідлягають заходизабезпечення,які будь-якимчином можутьвплинути наторги,щодо проведенняяких прийняторішення.Однак можливепроведення торгіву майбутньому,коли здійснюєтьсялише попереднійдобір земельнихділянок,не можевважатися етапомпроведення торгівна який поширюються положення ч.11 ст.150 ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №915/113/20.

За таких обставин, враховуючи щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201 рішення про проведення земельних торгів не приймалося, відповідна процедура фактично розпочата не була, обмеження щодо забезпечення позовних вимог в спірних правовідносинах не виникло.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, суд приходить до наступного висновку.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №308/8567/20 від 14 червня 2021 року, забезпечення позову по суті - це обмеження субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: право власності на нерухоме майно, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.

Проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав здійснюється на підставі укладеного в установленому порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації (п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За змістом ст.ст.10, 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором.

Вказана обставина обумовлює існування достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття передбаченого п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову шляхом заборони проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201 може унеможливити виконання майбутнього рішення суду (у разі задоволення позову), а також істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника ОСОБА_1 , в тому числі і шляхом необхідності ініціювання інших позовних проваджень, зокрема щодо визнання недійсними правочинів, укладених щодо вказаної земельної ділянки, а тому наявними є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки кадастровий номер 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закону) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (абз.3 ч.1 ст.1 Закону).

Згідно з ч.1 ст.24 Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до п.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок) до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку (п.107 Порядку).

Згідно з п.114 Порядку державна реєстраціяземельної ділянкискасовується державнимкадастровим реєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

Відповідно до п.п.2 п.136 Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно зпунктами 107-111і113цього Порядку; внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки.

Відповідно доч.4,ч.13ст.79-1Земельного кодексуУкраїни земельнаділянка вважаєтьсясформованою змоменту присвоєнняїй кадастровогономера.Земельна ділянкаприпиняє існуванняяк об`єктцивільних прав,а їїдержавна реєстраціяскасовується вразі поділу або об`єднання земельних ділянок.

На підставі викладеного, враховуючи вчинення Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області дій, спрямованих на поділ земельної ділянки площею 40,0009 га, кадастровий номер: 3525887800:02:000:5201, що підтверджується змістом прийнятого нею рішення №3211 від 25 квітня 2025 року, як обставини, яка може істотно ускладнити чи унеможливити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема, в частині визнання укладеною додаткової угоди між Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та позивачем ОСОБА_1 щодо вказаної вище земельної ділянки, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони вчинення державними кадастровими реєстраторами реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи зміст заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову з підстав, наведених у мотивувальній частині даної ухвали.

Підстав для обовязкового застосування зустрічного забезпечення позову, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 158, 258, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Попова Романа Олеговича про забезпечення позову задоволити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди шляхом:

1) заборони Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області;

2) заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області;

3) заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:5201, загальною площею 40,0009 га, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

В задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині -відмовити.

На виконання вимог ч.1 ст.157 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає найменування сторін:

позивач (особа, на користь якої постановлена ухвала): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

відповідач:Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Суддя С.Ю.Атаманова