Рішення від 06.05.2025 по справі 754/17555/24

Номер провадження 2/754/1939/25

Справа №754/17555/24

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

секретаря судового засідання Рябенка В.О.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що сторони мають спільного сина - ОСОБА_5 , котрий проживає разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні. У зв`язку з тим, що сторони не домовились про утримання спільного сина, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач скористався правом на подачу відзиву, поданим через свого представника - адвоката Крестьянінову Л.В., відповідно до якого заперечує щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з наступним. Відповідач вказує, що сторони від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач 26.06.2023 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу у зв`язку з тим, що сімейне життя у сторін не склалось через діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. В ході врегулювання питання щодо розірвання шлюб та проживання дитини, між сторонами було досягнуто домовленостей, а саме щодо дарування частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 та зняття останнього з реєстраційного обліку, при цьому ОСОБА_3 мала відмовитись від претензій щодо стягнення аліментів на утримання спільного сина. Відповідач свою вказану домовленість виконав, проте позивачка, всупереч домовленості звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідач вважає, що позивачка свідомо вказала невірну адресу та контактний номер телефону, який відповідач тривалий час не користується. З урахуванням перебування відповідача на службі у військовій частині НОМЕР_1 з 16.09.2022, останній не мав часу для документального оформлення усної домовленості з колишньою дружиною, за якою здійснив відчуження на користь сина частини квартири за вказаною вище адресою. Відповідач вказує на те, що договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.10.2023, було підписано ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діє за згодою батьків сторін по справі. Окрім укладення договору дарування, відповідач стабільно здійснює направлення грошових коштів на рахунок сина, а тому за наведених обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Крестьянінової Л.В. про зупинення провадження.

Представник позивача - адвокат Кишеня В.С. в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Крестьянінова Л.В. в судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог, посилаючись на викладене у відзиві.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.07.2004, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим 03.07.2004.

Сторони мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що дитина проживають з позивачем, що не спростовано стороною відповідача.

У відповідності з довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 11.02.2025 за № 732, відповідач ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Ст. 183 СК України встановлює скільки відсотків аліменти становлять від доходу громадян, а саме:

-на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі доходу платника аліментів;

-на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі доходу платника аліментів;

-на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі 1/2 доходу платника аліментів.

Розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі. Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 СК України.

Відповідач в обґрунтування заперечень щодо позовних вимог вказав на те, що між сторонами в процесі розірвання шлюбних відносин було досягнуто домовленостей щодо дарування частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 та зняття останнього з реєстраційного обліку, при цьому ОСОБА_3 мала відмовитись від претензій щодо стягнення аліментів на утримання спільного сина.

На підтвердження викладеного, відповідачем надано суду копію договору дарування, посвідченого 17.10.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Садиховою Л.С.

Вбачається, що наданий договір підписано ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діє за згодою батька, ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 .

У відповідності до п.1.1 Договору дарувальник передає майно у власність обдаровуваного безоплатно, а обдаровуваний приймає в дар частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей, які містяться в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади м. Києва» витяг 100816712 від 16.10.2023, в квартирі зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір посвідчено з дозволу Органу опіки та піклування - розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 08.09.2023.

Згідно зі ст. 190 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 190 СК України набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов`язується самостійно утримувати її.

З наданого договору дарування від 17.10.2023, укладеного ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діє за згодою батька, ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 , не вбачається письмових пунктів, що регламентували та підтверджували домовленість між сторонами з приводу мети укладення договору, а саме щодо відмови ОСОБА_3 при укладенні договору дарування, від майбутніх претензій до відповідача щодо утримання сина.

Зважаючи на викладене, твердження сторони відповідача не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.

Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. При цьому, позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 05.12.2024,Акт № 1 прийому-передачі наданих послуг від 05.12.2024, платіжну інструкцію № 455431450 від 08.12.2024.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 6 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. у частині позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду виготовлено 09.05.2025.

Суддя О.Б. Саламон