Ухвала

від 09.05.2025 по справі 320/14802/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 травня 2025 року Київ № 320/14802/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, Верховного Суду про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Верховного суду України, у якому позивач просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Верховного суду України в особі голови ліквідаційної комісії Сердюка В.В. №179-к від 06.09.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста канцелярії управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах, у зв`язку з ліквідацією Верховного суду України;

- зобов`язати Верховний суд України в особі Голови Комісії з припинення Романківа Ігоря Петровича звільнити ОСОБА_1 з посади головного спеціалісті канцелярії управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах за власним бажанням та внести відомості про це до трудової книжки, після чого видати трудову книжку;

- стягнути з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з вересня 2018 по дату ухвалення судового рішення у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 вирішено залучити до участі у справі в якості співвідповідача Верховний Суд.

Водночас, при вирішенні даної справи судом встановлено таке.

Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права при звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач була звільнена з посади на підставі оскаржуваного наказу №179-к від 06.09.2018. 07.09.2018 складено акт, яким засвідчено відмову позивача від ознайомлення з наказом про звільнення №179-к від 06.09.2018.

У даному контексті, суд акцентує увагу на тому, що визначений статтею 122 КАС України місячний строк оскарження обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вказує позивач, про обставини свого звільнення він дізнався у березні 2024 року з листа Голови Комісії з припинення Верховний суд України Романківа Ігоря Петровича.

Водночас, як підтверджено самим позивачем, ним ще у жовтні 2018 році було отримано вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньої місячної заробітної плати. При цьому, положення Кодексу законів про працю України свідчать, що після здійснення остаточного розрахунку при звільненні колишньому працівнику в подальшому не здійснюються будь-які виплати його попереднім роботодавцем. Крім того, як стверджує сам позивач, після здійснення останніх виплат Верховним судом України на його користь, позивач на роботу не з`являвся, посадових обов`язків не виконував.

При цьому, позивачем не вчинялись дії протягом визначеного КАС України строку на звернення до суду, з метою встановлення обставин, зокрема, припинення здійснення Верховним судом України виплат заробітної плати на його користь.

Наведене, на думку суду, дає підстави вважати про обізнаність позивача з обставинами припинення трудових правовідносин між Верховним судом України та позивачем у період, що перевищує один місяць до подачі ним позовної заяви (02.04.2024).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

На думку суду, позивач не надав суду доказів того, що він, з урахуванням встановлених вище обставин, вчинив всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту.

При цьому, у ні у позовній заяві, ні у будь-яких інших поданих до суду документах позивач не просить поновити пропущений нею строк звернення до суду.

Водночас, згідно з вимогами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, позивачем пропущено строк на оскарження, визначений статтею 122 КАС України, при цьому жодних доказів поважності причин пропуску строку на оскарження до суду надано не було.

Беручи до уваги наведене, оскільки позивачем без поважних причин було недотримано строків звернення до суду, встановлених законом, та водночас не було заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 КАС України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховного суду України, Верховного Суду про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова