Рішення

від 09.05.2025 по справі 420/9820/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9820/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України адміністративну справу за позовом Територіального управління служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Територіальне управління служби судової охорони у Одеській області 03.04.2025 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , у якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. ВП №76437823 від 31.03.2025 про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області штрафу у сумі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Територіальним управлінням служби судової охорони у Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №420/33718/23, яке набрало законної сили 28.03.2024, ОСОБА_1 проведено нарахування додаткової нагороди починаючи з 24.02.2022 по 20.01 2023 року. Розмір додаткової винагороди склав 375547,24 грн. Відповідно до ч. 7 ст. 161 Закону України «Про судоустрій статус суддів» фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки Територіальне управління служби судової охорони у Одеській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, було підготовлено та направлено доповідну записку щодо виділення відповідних коштів Голові Служби судової охорони на виплату додаткової нагороди ОСОБА_1 . Кошторисні призначення для виконання вищевказаного рішення суду та для нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області від центрального органу управління Служби не отримало. Вказує, що в межах компетенції територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області було вжито вичерпних заходів для вирішення питання щодо виконання вищевказаного рішення суду. Вважає, що ним було виконано судове рішення в межах покладених повноважень, а тому вважає постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 76437823 від 31.01.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. протиправним та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач з поданим позовом не погодився. В поданому до суду відзиві зазначає, що виконавчим документом визначено боржника саме: Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області, який і повинен здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Тому доводи боржника щодо направлення доповідної записки Голові Службі судової охорони стосовно вирішення питання щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виплату додаткової винагороди не є обґрунтованими, а рішення суду залишається не виконаним. У зв`язку з чим, 31.03.2025 державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону, за невиконання рішення в частині не здійснення виплати додаткової щомісячної винагороди у сумі 375547,24 грн. на виконання вимог виконавчого листа № 420/33718/23, було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Звертає увагу суду, що зі змісту листа вбачається, що рішення суду виконано частково, а саме в частині проведення нарахування ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. В обґрунтування неможливості виконати рішення суду в частині виплати нарахованої додаткової щомісячної винагороди боржник посилається на відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості за рішеннями суду, проте не надає ані виписок з рахунків, ані жодних інших доказів, які б підтверджували дійсну відсутність коштів. Також слід зауважити i те, що боржником не надано відповіді від Голови Службі судової охорони щодо розгляду доповідної записки. Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов`язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних на те причин. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від обов`язку здійснити таку виплату. Більше того, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів.

Не погоджуючись з поданим відзивом на позовну заяву, представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що на виконання вимог ст. 1211 Конституції України, територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області в межах компетенції вживаються вичерпні заходи для виконання рішення суду у справі №420/33718/23 від 26.02.2024. Разом з тим наголошуємо, що на теперішній час, склалися об`єктивно обґрунтовані обставини, які не залежать від волі територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, але ускладнюють повне виконання територіальним управлінням вищевказане рішення суду. На виконання вимог ст. 1211 Конституції України, територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області в межах компетенції вживаються вичерпні заходи для виконання рішення суду у справі №420/33718/23 від 26.02.2024. Разом з тим наголошуємо, що на теперішній час, склалися об`єктивно обґрунтовані обставини, які не залежать від волі територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, але ускладнюють повне виконання територіальним управлінням вищевказане рішення суду.

Третя особа своїм правом на подання пояснення щодо позову не скористалась, у заяві про розгляд справи за її відсутності просила у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Територіального управління служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови. Призначено судове засідання по справі на 11 год. 00 хв. 23 квітня 2025 року у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, 2 поверх, зала судових засідань № 20. Витребувано з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) докази по справі, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №76437823. Призначено судове засідання на 23.04.2025 о 11:00.

Вимоги ухвали від 07.04.2025 в частині надання витребуваних документів відповідачем було виконано при подачі відзиву на позовну заяву.

Представник позивача через систему «Електронний суд» 21.04.2025 подав клопотання щодо розгляду справи №420/9820/25 за позовом територіального управління Служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця проводити без участі представника територіального управління та просив позовні вимоги задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2025 продовжено розгляд справи на 20 днів та судове засідання відкладено на 09.05.2025 року о 11:00.

Представником третьої особи через систему «Електронний суд» 05.05.2025 подано заяву про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі, в якій останній просив розглянути справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника та відмовити у задоволенні позову Територіального управління служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Представник позивача через систему «Електронний суд» 08.05.2025 подав клопотання щодо розгляду справи №420/9820/25 за позовом територіального управління Служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця проводити без участі представника територіального управління та просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач, відповідач та третя особа у судове засідання призначене на 09.05.2025 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України складено довідку про нездійснення фіксування судового засідання по справі № 420/9820/25 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до норм ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представників сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №420/33718/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у Одеській області «Про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії» - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, що полягає у не нарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Зобов`язано територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати і виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Стягнуто з територіального управління Служби судової охорони у Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на примусовому виконанні відділу з 01.11.2024 перебуває виконавче провадження № 76437823 з примусового виконання виконавчого листа № 420/33718/23, виданого 16.04.2024 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області (код ЄДРПОУ 43163579) нарахувати і виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Після відкриття виконавчого провадження № 76437823 Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області листом вих. № 46.06-1079 від 05.11.2024 повідомило старшого державного виконавця Пхіденка О.С., що територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області є бюджетною організацією. Відповідно до ч. 1 ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони є Державна судова адміністрація України. Розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони. Територіальні управління Служби судової охорони є розпорядниками бюджетних коштів третього рівня. З метою виконання зазначеної Постанови територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області був здійснений розрахунок потреби в коштах та 29.02.2024 надісланий лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800 «Інші видатки» в сумі 446 638,12 грн., а також 05.11.2024 надіслана доповідна записка щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 «Інші видатки» на нарахування та виплату додаткової винагороди в сумі 375547,24 грн., та 32000,00 грн. на стягнення виконавчого збору. З метою виконання зазначеної Постанови територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області був здійснений розрахунок потреби в коштах та 29.02.2024 надісланий лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800 «Інші видатки» в сумі 446 638,12 грн., а також 05.11.2024 надіслана доповідна записка щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 «Інші видатки» на нарахування та виплату додаткової винагороди в сумі 375547,24 грн., та 32000,00 грн. на стягнення виконавчого збору. виконання рішень суду. Зазначено, що у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарату судів та працівників органів і установ системи правосуддя» встановлено обсяги видатків на забезпечення виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя. Враховуючи викладене, зазначено, що виконання зазначеного судового рішення відбудеться в найкоротші терміні, з урахуванням надходжень відповідних асигнувань за вищевказаною бюджетною програмою.

До вказаного листа долучений лист № 46/07-133/ССО від 29.02.2024 на ім`я Голови Служби судової охорони з проханням виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 в сумі 446 638, 12 грн. та доповідна записка на ім`я Голови Служби судової охорони № 46.06-1262/вн від 05.11.2024 щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 в сумі 446 638, 12 грн.

31.03.2025 старшим державним виконавцем Пхіденка О.С. за невиконання вимог виконавчого листа № 420/33718/23 виданого 16.04.2024 на підставі положень статей 63, 75 Закону винесено постанову про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).

Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №360/3573/20.

Як було встановлено судом, Територіальним управлінням Служби судової охорони в Одеській області рішення суду від 26.02.2024 року по справі №420/33718/23 було виконано частково, а саме було здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди та направлено лист голові Служби судової охорони лист щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, а 05.11.2024 було додатково направлено доповідну записку про виділення додаткових кошторисних призначень на виконання постанови у виконавчому провадженні №76437823, відкритого за виконавчим листом №420/33718/23, виданим 16.04.2024 року.

Суд зазначає, що правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства закріплені в Бюджетному кодексі України.

Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони є Державна судова адміністрація України.

Разом з тим, розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, а Територіальне управління Служби судової охорони в Одеській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня.

З огляду на викладене позивачем, після проведення розрахунку розміру додаткової винагороди на виконання рішення суду від 26.02.2024 року по справі №420/33718/23, було направлено відповідний лист Голові Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до виконаного розрахунку, а також додатково направлялася доповідна записку про виділення додаткових кошторисних призначень по витратам виконавчого провадження №76437823.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 року за вих.№08020-01-3/34132, у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень.

В рамках зазначеної програми Територіальне управління Служби судової охорони в Одеській області 04.01.2024 року в Головному управління Державної казначейської служби України в Одеській області відкрило рахунок за КПКВК 0501150.

Згідно із затвердженим 04.01.2024 Головою Служби судової охорони кошторисом на 2024 рік, Територіальному управлінню Служби судової охорони в Одеській області за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів та працівників органів і установ системи правосуддя» виділено 454 597 грн.

Як свідчать долучені до позовної заяви виписки з рахунку та листи щодо використання бюджетних асигнувань за КПКВ 0501150 отримані позивачем кошти були направлені на виплату мінімальних витрат виконавчих проваджень, сум виконавчого збору, сум судового збору, витрат на правничу допомогу за виконавчими листами виданих по судових справах 2022-2023 років.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Територіальним управлінням Служби судової охорони в Одеській області в частині виплати ОСОБА_1 розрахованої суми додаткової винагороди через відсутність відповідного бюджетного фінансування не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 15.04.2020 у справі № 811/1324/18, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18 дійшов правового висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем вживаються всі необхідні дії для повного виконання рішення суду у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України.

Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

За наслідками офіційного з`ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що приймаючи акт індивідуальної дії суб`єктом владних повноважень не досліджено питання виконання Територіальним управлінням Служби судової охорони в Одеській області вимог виконавчого документа станом на момент винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що державний виконавець достеменно не пересвідчився у факті не виконання рішення боржником, та, як наслідок, передчасно та безпідставно прийняв спірну постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. ВП №76437823 від 31.03.2025 про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області штрафу у сумі 5100 грн. є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 271, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Територіального управління служби судової охорони у Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. ВП №76437823 від 31.03.2025 про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області штрафу у сумі 5100 грн.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Територіального управління служби судової охорони у Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Територіальне управління служби судової охорони у Одеській області, місцезнаходження: 65082, Одеська обл., м. Одеса, вул. Софіївська, 19, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43163579.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43315529.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , індентифікаційний код РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Роман КАРАВАН