Рішення

від 01.12.2010 по справі 61/295-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р.                                                            Справа № 61/295-10

вх. № 9878/4-61

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю №1914 від 06.10.2009р.;    

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків  

до  Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3, м. Харків  

про стягнення 300000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач - ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 300000,00грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань, передбачених договором позики , укладеним між позивачем та відповідачем 29.10.2008р. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання 01.12.2010р. , не з"явився, через канцелярію суду надав клопотання , в якому просив Розглянути справу № 61/295 - 10 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за відсутності позивача та представника позивача.

Судом долучено до матеріалів справи клопотання позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2010р. проти позову не заперечував, заборгованість у розмірі 300000,00грн. визнає в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та заяві про визнання позову , які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення  представника відповідача , повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

29 жовтня 2008р. між ФОП ОСОБА_2 (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_3  (відповідач по справі) було укладено договір позики , відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідача грошові кошти в сумі 300000,00грн., з умовою їх повернення до 26.01.2009 року.

Факт передачі грошових коштів в сумі 300000,00грн. підтверджується  розпискою, яка наявна в матеріалах справи (арк.спр.8).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач умови договору позики не виконав,  грошові кошти в сумі 300000,00грн.  до 26.01.2009р. позивачу, не повернув.

06.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією про термінове повернення існуючого боргу.

Відповідачем особисто під підпис було отримано вказану претензію 10.04.2009р., однак відповідач заборгованості в сумі 300000,00грн. позивачу не повернув, претензію залишив без відповіді.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно статті  208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини   між   фізичною   та   юридичною  особою,  крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму,  що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші  правочини,  щодо  яких  законом встановлена письмова форма.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позику, позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем у  строк  та  в порядку, що встановлені договором. Позика    вважається   повернутою   в   момент   передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором позики з повернення грошових коштів у сумі 300000,00грн, чим порушив права позивача. Останні підлягають захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі обов’язку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором позики грошових коштів. Таким чином позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 20 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –     

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця   ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_1, 61080, АДРЕСА_1) на користь  Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_2, АДРЕСА_2)  борг у сумі 300000,00грн., а також 3000,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

Повний текст рішення підписано 06.12.2010р.

Справа №61/295-10.