Постанова

від 09.05.2025 по справі 420/39347/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/39347/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2025 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.03.2025) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18.12.2024 ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 11797911/41710877, № 11797912/41710877, № 11797913/41710877, № 11797914/41710877, № 11797915/41710877, № 11797916/41710877, № 11797917/41710877, № 11797918/41710877, № 11797909/41710877, № 11797910/41710877, № 11797919/41710877, № 11797920/41710877, № 11797921/41710877, № 11797922/41710877, № 11797923/41710877, № 11797924/41710877, № 11797925/41710877, № 11797926/41710877, № 11797927/41710877, від 19 вересня 2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.07.2024 року, №2 від 11.12.2023 року, №3 від 01.07.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, № 4 від 17.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, №6 від 18.04.2024 року, №7 від 20.05.2024 року, №8 від 21.05.2024 року, №8 від 28.02.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, №10 від 29.02.2024 року, №8 від 26.03.2024 року, №9 від 14.06.2024 року, №9 від 30.08.2024 року, №11 від 31.05.2024 року, №12 від 28.06.2024 року, №7 від 27.02.2024 року, №5 від 18.01.2024 року, №3 від 11.12.2023 року, №3 від 04.03.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.07.2024 року, №2 від 11.12.2023 року, №3 від 01.07.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, № 4 від 17.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, №6 від 18.04.2024 року, №7 від 20.05.2024 року, №8 від 21.05.2024 року, №8 від 28.02.2024 року, №1 від 01.07.2024 року, №10 від 29.02.2024 року, №8 від 26.03.2024 року, №9 від 14.06.2024 року, №9 від 30.08.2024 року, №11 від 31.05.2024 року, №12 від 28.06.2024 року, №7 від 27.02.2024 року, №5 від 18.01.2024 року, №3 від 11.12.2023 року, №3 від 04.03.2024 року, за датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

25.02.2025 до суду від представника ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

05.03.2025 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким заяву ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн - задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої. Вважаю, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Адже відповідач жодним чином не обґрунтував свою позицію та не довів, що ринкові ціни на данні послуги є нижчими, ніж заявлені.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина перша статті 143 КАС України визначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 7 липня 2023 року у справі №340/2823/21 сформував такі загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України".

У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат , зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вищезазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві ТОВ зазначив загальне прохання про необхідність стягнення витрат на правову допомогу та вказало, що остаточний розрахунок з підтверджуючими документами буде надано пізніше.

Докази понесених судових витрат були надані позивачем 25.02.2025, вже після ухвалення рішення суду (18.02.2025).

Наведене свідчить про не дотримання ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» вимог частини сьомої статті 139 КАС і частини третьої статті 143 КАС України, а саме, позивачем не своєчасно подано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат та не наведено причин, які унеможливили подати їх до вирішення справи по суті, наслідком чого є залишення без розгляду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд першої інстанції на дані обставини справи уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для ухвалення у справі додаткового рішення.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в частині доводів про необхідність ухвалення у справі нового рішення про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Водночас слід врахувати принцип заборони повороту до гіршого, яке означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №179/363/21 (постанова від 24 травня 2023 року).

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо наявності підстав для ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення, яким заяву ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. задовольнити у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позивач додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення фактично не оскаржує, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування в силу вимог статті 308 КАС України.

Резюмуючи все викладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення суду.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 252, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН» залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов