Постанова від 09.05.2025 по справі 320/29446/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29446/23 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» (далі - позивач/апелянт/ТОВ «Олан Агро») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач/ГУ ДПС у Київській області) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2023 року № 0025430407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 707 653, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Олан Агро» зазначило, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки ґрунтуються на нібито невідображенні у декларації за листопад 2022 року суми 471 769, 00 грн, визначеної у попередньому податковому повідомленні-рішенні № 0102170407, яке фактично не було оскаржене лише з підстав пропуску строку. Позивач вказує, що податковий орган неправомірно визнав суму податкового зобов`язання за узгоджену, не надав належних доказів порушень та проігнорував аналогічні обставини у справі, де подібне повідомлення-рішення вже було скасоване судом. На його думку, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Олан Агро» відмовлено.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив з посиланням на те, що податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 03 листопада 2022 року № 0102170407, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, набуло статусу узгодженого у силу положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки його оскарження здійснене поза межами встановленого законом строку і провадження у відповідній справі відкрито не було.

Суд виходив із того, що на момент складання акту камеральної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2023 року № 0025430407 податкове зобов`язання позивача було узгодженим, а контролюючий орган діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог податкового законодавства. Позивач, отримавши податкове повідомлення-рішення № 0102170407, мав можливість належним чином відобразити відповідні показники у декларації з ПДВ за листопад 2022 року, зокрема у рядку 16.3, та виправити допущені помилки, однак не скористався такою можливістю, діючи недобросовісно та без належної обачності. Зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про скасування або зміну податкового повідомлення-рішення № 0102170407 від 03 листопада 2022 року, що унеможливлює визнання дій контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення протиправними.

В апеляційній скарзі ТОВ «Олан Агро», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0025430407 ґрунтується на попередньому рішенні № 0102170407, яке є формально узгодженим лише через пропуск строку, а не по суті. Також суд не врахував аналогічну справу № 320/4678/23, в якій подібне рішення було скасовано, та не надав належної оцінки доказам, що спростовують порушення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач підтримав рішення суду першої інстанції, просив залишити його в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Бориспільським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області проведено перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за період листопад 2022 року платника ТОВ «Олан Агро», код ЄДРПОУ 39259338.

Результати перевірки зафіксовані актом від 18 січня 2023 року № 891/10-36-04- 07/39259338.

В ході здійснення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Олан Агро» вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 5 наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в частині заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету, у розмірі 471 769, 00 грн.

Зі змісту акту слідує, що у ТОВ «Олан Агро» відсутнє декларування у складі від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16), рядка 16.3 декларації з ПДВ «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» - 471 769, 00 грн, донараховану суму ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 03 листопада 2022 року № 0102170407 (акт перевірки № 9830/10-36-04-07/39259338 від 12 жовтня 2022 року).

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2022 року № 0102170407 було вручено ТОВ «Олан Агро» 08 листопада 2022 року (направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2023 року № 0025430407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 471 769, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 235 884, 50 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Податковим кодексом визначено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до положень Кодексу.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору у порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні цієї суми вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Кодексом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди;

б) підлягає бюджетному відшкодуванню або

в) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Згідно з пунктом 4 Порядку оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок із відповідним округленням.

Відповідно до пункту 6 Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яка має відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. У складі декларації подаються передбачені Порядком додатки (у разі заповнення відповідних рядків декларації).

Згідно з пунктом 21 Порядку податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації та не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку у рядку 16 декларації з ПДВ відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, а саме у рядку 16.3 - сума збільшення або зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено обов`язок контролюючого органу самостійно визначати суму грошових зобов`язань у разі виявлення заниження або завищення показників податкової звітності.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом, платник податків зобов`язаний сплатити таке зобов`язання протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, якщо протягом цього строку не розпочато процедуру його оскарження.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що у разі відсутності оскарження протягом 10 днів податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим та обов`язковим до виконання. При цьому процедура судового оскарження могла бути розпочата у шестимісячний строк з дня отримання рішення (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо не вжила достатніх заходів щодо дотримання вимог законодавства, хоча мала можливість їх дотриматися.

З матеріалів справи убачається, що підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення стало податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 03 листопада 2022 року № 0102170407.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «Олан Агро», не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом 05 листопада 2024 року, однак ухвалою від 03 грудня 2024 року у справі № 320/51110/24 позов залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

04 квітня 2025 року справу було повторно розподілено судді Маричу Є.В., який зазначив, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви, тому питання про відкриття провадження не вирішувалося.

Отже, оскільки позивач подав позов із пропуском встановленого строку, провадження у справі не відкрито, то це свідчить про втрату права на судовий захист та остаточне набуття податковим повідомленням-рішенням № 0102170407 статусу узгодженого зобов`язання.

Пред`явлення позову після набуття податковим повідомленням-рішенням статусу узгодженого не впливає на його юридичну природу і не змінює обов`язок платника податків щодо належного відображення у податковій звітності результатів перевірки.

На момент складання акта камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у межах наданих повноважень і відповідно до вимог податкового законодавства.

Отримання ТОВ «Олан Агро» 08 листопада 2022 року податкового повідомлення-рішення свідчить про наявність у нього реальної можливості дотримання вимог чинного законодавства. Зокрема, позивач повинен був відобразити у декларації за листопад 2022 року у рядку 16.3 результати камеральної перевірки.

Крім того, позивач мав можливість оскаржити податкове повідомлення-рішення у шестимісячний строк, однак не вжив необхідних заходів, що призвело до набуття рішенням ознак узгодженості.

Посилання апелянта на обставини іншої справи, в якій, за його твердженнями, розглядалися аналогічні правовідносини, не підлягають врахуванню, оскільки рішення у кожній справі ухвалюється на підставі встановлених у ній обставин та доказів, досліджених відповідно до вимог КАС України.

Крім того, у справі, на яку посилається апелянт, податкове повідомлення-рішення, що стало підставою для висновків податкового органу, було вчасно оскаржене та скасоване за результатами судового розгляду.

При цьому, обставини іншої справи не є ідентичними та не мають преюдиціального значення для вирішення даного спору.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідають установленим обставинам справи.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.