Рішення від 29.04.2025 по справі 362/7144/24

Справа № 362/7144/24

Провадження № 2/362/814/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2025 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Марчука О.Л.,

при секретарі Неділько А.С.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Шаблій Ю.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Бігун В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Гребінківської селищної ради про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернуласядо судуз позовом,в якомупросить позбавитивідповідача батьківськихправ відносноїх дитинита змінитирозмір стягуванихз відповідачааліментів на5000 гривень 00 копійок.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач має дочку, однак не цікавиться дитиною, не приймає участі у її утриманні та вихованні і не спілкується з дитиною, а розмір стягуваних за рішенням суду аліментів в сумі 2000 гривень 00 копійок є вкрай низьким для утримання дитини (а.с. 1 8).

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач і його представник в судовому засіданні не визнали позовних вимог про позбавлення батьківських прав, а позовні вимоги про збільшення розміру аліментів просили задовольнити частково в розмірі 2500 гривень 00 копійок.

Під час розгляду справи відповідач пояснив, що останній раз він бачився із дитиною в серпні 2018 року; він бажає спілкуватись із дочкою, але позивачка перешкоджає йому у цьому; зазначив, що він має шлюб з іншою жінкою та має двох малолітніх дітей.

Також, представником відповідача надано відзив на позову, у якому зазначено, що відповідач має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей (а.с. 84 89).

Натомість, суд не приймає до уваги зміст відзиву на позов та усі додані до відзиву документи, оскільки всупереч вимог статей 83і 191 ЦПК України, відзив подано із порушенням зазначеному в ухвалі від 25 жовтня 2024 року про відкриття провадження по справі строку для подання відповідачем відзиву на позов.

В резолютивній частині ухвали від 25 жовтня 2024 року про відкриття провадження по справі визначено: строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 57).

Судову повістку про виклик від 28 жовтня 2024 року разом із копією ухвали від 25 жовтня 2024 року про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками, було вручено родичу (мамі) відповідача особисто під розписку 14 листопада 2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58, 73).

При цьому, суд враховує норму частини третьої статті 130 ЦПК України відповідно до якої, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею; у такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У даному випадку, судове повідомлення було отримано матір`ю відповідача про що зазначено в розписці.

Натомість, відповідно до інформації в системі «Електронний суд», відповідь на позов було створено в системі «Електронний суд» 15 січня 2025 року (вх. № 947 від 15.01.2025 року), тобто після спливу 47-ми календарних днів (33 робочих дні та 14 вихідних днів).

При цьому, представником відповідача не заявлено клопотання про поновлення пропущеного без поважних причин процесуального строку для подачі відзиву на позов!

Позивачкою надано відповідь на відзив за змістом якого остання не погодилась із запереченнями сторони відповідача (а.с. 124 127).

Представник третьої особи в судове засідання не прибув; надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 167).

Також, за приписами статті 171 СК України під час розгляду справи в судовому засіданні за участі дитячого психолога ОСОБА_3 , суд заслухав думку дитини відносно вирішення питання позбавлення її батька батьківських прав відносно неї.

Дитина повідомила суду, що їй 9 років і вона навчається в селищі Гребінки та проживає із мамою і татом ОСОБА_4 ; повідомила суду, що вона познайомилась з ОСОБА_4 коли їй було 5 років та вона знайома із ним з того часу, коли вона відвідувала дитячий садок; дитина повідомила суду про те, що ОСОБА_5 звертається до неї: доця, а вона до нього: тато.

Дитина розповіла про те, що про ОСОБА_6 це її батько про якого їй розповіла мама та показувала його фотографії; дитина повідомила суду про те, що вона ніколи в житті наживо не бачила ОСОБА_7 .

Так, дійсно ОСОБА_2 телефонує їй та спілкується по телефону, але вона не бажає ані бачитись із ним вживу, ані спілкуватись із ним по телефону, оскільки вона не знайома із ОСОБА_2 , відповідала дитина на запитання психолога.

Також, на запитання головуючого, дитина чітко, впевнено, щиро та без сумнівів повідомила про те, що вона:

-любить свою маму оскільки вона її виховує та просто так;

- ОСОБА_4 любить просто так;

-не знає чи любить вона ОСОБА_7 .

Психолог ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що дитина не знає свого біологічного батька, ніколи його не бачила і спілкувалась із ним лише по телефону; про маму та ОСОБА_4 дитина говорила з теплом.

Вислухавши вступне слово сторін та їх представників, думку дитини та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

Сторони є батьками дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2015 року (а.с. 14).

Дитина проживає разом із матір`ю.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, вказану обставину визнали учасники справи та її не оспорили.

За змістом довідки № 101 від 25.07.2024 року Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Дзвіночок» Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, за час відвідування ОСОБА_9 вказаного закладу в період часу з вересня 2018 року по серпень 2022 року, батько дитини ОСОБА_6 не підтримував контакту з дошкільним закладом, не цікавився віковими досягненнями дитини, не спілкувався з вихователем та не відвідував батьківські збори (а.с. 37).

Відповідно до характеристики в.о. директора Опорного закладу освіти «Гребінківський ліцей» Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, батько дитини ОСОБА_6 не проживає із сім`єю, не підтримує контакту зі школою, не цікавився успішністю дитини, не спілкується із вчителями та не відвідує батьківські збори (а.с. 38).

Вирішуючи справу по суті, суд керується положеннями Закону України «Про охорону дитинства» та нормами Сімейного кодексу України.

Зокрема, норми статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Стаття 150 СК Українивстановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідно до положень статті 155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом другим частини першої статті 164 СК України передбачено, що батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як встановлено під час розгляду справи в судовому засіданні відповідач має іншу сім`ю та тривалий час проживає окремо від дочки, дитина жодного разу в житті не бачила свого біологічного батька в живу; відповідач не займається вихованням дочки і не піклується про неї, не цікавиться життям дочки, не обізнаний про інтереси дитини, її вподобання та захоплення, не турбується про стан здоров`я дитини.

Суд переконаний у тому, що своєю наполегливою і тривалою бездіяльністю та безвідповідальною поведінкою відповідач безумовно демонструє відсутність у нього бажання спілкуватися з дочкою.

При цьому, суд наголошує на низьких моральних якостях та принизливій поведінці відповідача, який проігнорував та залишив без відповіді лист позивачки від 04 вересня 2024 року відносно його участі у вихованні дочки та виконання своїх батьківських прав і обов`язків стосовно дитини (а.с. 40, 41, 42).

З огляду на вказані обставини, є цинічними і брехливими заперечення та заяви відповідача про те, що він любить свою дочку та бажає спілкуватися із нею, однак позивачка перешкоджає йому у цьому.

Про цинічність і безвідповідальність поведінки відповідача також свідчить той факт, що відповідач протягом шести років не виявив бажання і не вжив будь-яких заходів для спілкування з дочкою, але після отримання даної позовної заяви в листопаді 2024 року, вже в грудні 2024 року розпочав активну переписку із дочкою та вчинив дії спрямовані на створення штучної уваги і любові до дитини.

Як зазначив відповідач, він уклав новий шлюб та має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому суд переконаний у тому, що відповідач комфортно і зручно почувається в новій сім`ї протягом тривалого часу та йому абсолютно байдужа доля його дочки від першого шлюбу.

Внаслідок повної, тотальної та тривалої протягом шести років бездіяльності відповідача, його дочка жодного разу не бачила біологічного батька і не знайома із ним особисто та не бажає із ним спілкуватись!

Оскільки відповідач проживає окремо від своєї дочки, з нею не спілкується (лише після подачі даного позову до суду розпочав формальне спілкування засобами мобільного зв`язку), дитина знаходиться на повному утриманні матері, відповідач не займається вихованням дитини і піклуванням про неї, не цікавиться життям дитини, не надає добровільно будь-якої, у тому числі матеріальної допомоги на утримання дитини (аліменти стягуються примусово), суд приходить до переконливого висновку, що такою тривалою, послідовною і наполегливою бездіяльністю відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню своєї неповнолітньої дочки, а тому має бути позбавлений батьківських прав відносно неї.

Зазначені обставини знайшли своє повне підтвердження під час розгляду справи в судовому засіданні.

Також, згідно із висновком Служби у справах дітей та сім`ї Гребінківської селищної ради, затвердженим рішенням № 29/5 від 21.02.2025року Виконавчого комітету Гребінківської селищної ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки (а.с. 145146, 147 149).

Судом не встановлено, що відповідачу будь-хто та/або яким-небудь чином чинив перешкоди у належному виконанні його батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зміни розміру аліментів, суд враховує наступне.

Норми частин другої та третьої статті 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Рішенням від 08 грудня 2017 року Васильківського міськрайонного суду Київської області стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх дитини в сумі 2 000 гривень 00 копійок щомісячно (а.с. 15 17).

Згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час розгляду справи в судовому засіданні судом не встановлено будь-які обставини щодо стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів непрацездатних батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів нерухомого майна чи майнових прав, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач має дружину і двох інших дітей та на праві власності автомобіль (а.с. 30, 102, 104, 105).

При цьому, відповідачем не підтверджено походження грошових коштів за які ним було придбано зазначений автомобіль.

Як повідомив відповідач, він офіційно не працевлаштований, має мінливий дохід та не сплачує податки від своїх прибутків, що не заважає йому утримувати дружину і двох дітей від другого шлюбу та купувати автомобілі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2025 року для дітей віком до 6 до 18 років 3 196 гривень 00 копійок.

Натомість, суд об`єктивно вважає зазначену суму вкрай низькою та недостатньою для утримання дитини відповідного віку.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність збільшення суми аліментів які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання їх дитини з 2000 гривень 00 копійок до 4 500 гривень 00 копійок на дитину щомісячно.

За таких обставин, позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню в обсязі визначеному судом.

Згідно із нормою частини першої статті 13 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подачу даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією від 15 жовтня 2024 року (а.с. 9).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, разом із позовом надано суду договір № 61/ЦС про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року із рахунком-фактурою № 61/ЦС-1 від 04.10.2024 року, актом від 16.10.2024 року та квитанцією від 07 жовтня 2024 року і платіжною інструкцією від 16.102024 року, з яких вбачається, що позивачем сплачено вартість правових послуг у даній справі в сумі 6 000 гривень 00 копійок (а.с. 43, 44, 45, 46, 47).

Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 150, 155, 164, 166, 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, статтями 58, 60 Цивільного кодексу України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 141, 142, 197, 198, 200, 206, 258, 259, 263 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позов.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Змінити розмір стягуваних за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліментів з2000(двохтисяч)гривень 00копійок на4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 7 211 (сім тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави Україна судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення 11 травня 2025 року.