Рішення від 12.05.2025 по справі 679/356/25

Провадження № 2/679/379/2025

Справа № 679/356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Стасюка Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Нетішинської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

17.03.2025 керівник Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Нетішинської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП НМР «СМСЧ м.Нетішин» в якому просить стягнути витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 6524,65 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.07.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Потерпілий від злочину ОСОБА_2 унаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебував на стаціонарному лікуванні в КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» в період з 12.02.2024 по 23.02.2024, і загальний розмір витрат на його лікування склав 6524,65 гривень, з яких: 5115,92 гривень витрати профінансовані Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету, 1408,73 гривень витрати профінансовані Нетішинською міською радою за рахунок коштів місцевого бюджету.

Оскільки зазначені витрати відповідачем не відшкодовано, у позовній заяві ставитися питання про їх примусове стягнення.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09.04.2025 провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач не подав, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.07.2024, який набрав законної сили 08.08.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Як вбачається із вказаного вироку ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Зі змісту вироку вбачається, що під час розгляду судом кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала, або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до листа КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» за № 294-1 від 23.01.2025 адресованого першому заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури Базану О., у період з 12.02.2024 по 23.02.2024 ОСОБА_2 , у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні вказаного медичного закладу. Витрати на його лікування склали: заробітна плата медичного персоналу 3753,09 грн з яких: 3753,09 грн кошти НСЗУ, 0,00 грн кошти місцевого бюджету; нарахування на заробітну плату 825,68 грн з яких: 825,68 грн кошти НСЗУ, 0,00 грн кошти місцевого бюджету; медикаменти та витратні матеріали 61,67 грн кошти НСЗУ, 334,91 грн кошти місцевого бюджету; обстеження (лабораторні дослідження) 181,45 грн з яких: 181,45 грн кошти НСЗУ, 0,00 грн кошти місцевого бюджету; харчування 294,03 грн кошти НСЗУ, 1408,73 грн кошти місцевого бюджету. Загальна сума: кошти НСЗУ 5115,92 грн, кошти місцевого бюджету 1408,73 грн.

Витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано.

Зі змісту вищезазначеного вироку суду вбачається, що під час розгляду судом кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до вимог ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають права зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII від 19.11.1992 фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Згідно з п. 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби здоров`я України» № 1101 від 27.12.2017, Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Як убачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» є Нетішинська міська рада.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Згідно з п.2 вказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно з п.п. 3, 4 вказаного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та у зв`язку з цим перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП НМР «СМСЧ м.Нетішин», відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на лікування потерпілого, які були профінансовані Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 5115,92 гривень та Нетішинською міською радою за рахунок коштів місцевого бюджету у сумі 1408,73 гривень.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з позовом Хмельницькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 663 від 04.04.2025.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягають витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Нетішинської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я 5115 (п`ять тисяч сто п`ятнадцять) гривень 92 копійки витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які перерахувати до Державного бюджету України за наступними реквізитами UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Нетішинської міської ради Хмельницької області 1408 (одну тисячу чотириста вісім) гривень 73 копійки витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які перерахувати до місцевого бюджету за наступними реквізитами UA908999980314090544000022743, отримувач ГУК у Хмел.обл/Нетішин.мгт/24060300, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код платежу 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 3028,00 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12.05.2025.

Суддя Р.М. Стасюк