Рішення від 12.05.2025 по справі 712/15185/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/15185/24

Провадження №2/712/1091/25

12.05.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Шевченко О.П.,

представника позивача адвоката Пацьори Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМЕЛІЯ», ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМЕЛІЯ», ОСОБА_4 (далі треті особи) про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, до складу якої входять нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . 21 квітня 2023 року позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О., яка постановою від 08.05.2024 №151/02-31 відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки без визначення частки померлого у спільній власності на вказані вище нежитлові приміщення, свідоцтво про право на спадщину видати не є можливим. Посилаючись на існування перешкоду реалізації свого права на спадщину, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м Черкаси від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду 20.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав, викладених у позовній заяві та просила судові витрати позивача, які вона понесла і які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи залишити за позивачем.

Відповідач у судове засідання не прибула, явку свого представника не забезпечила, надавши 24.04.2025 до суду заяву про визнання позову, просить проводити судовий розгляд справи за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, явку свого представника не забезпечила, згідно з наявною у матеріалах справи заявою від 27.02.2025 підтримує задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Третя особа ТОВ «АМЕЛІЯ» явку свого представника у судове засідання також не забезпечило, згідно з наявною у матеріалах справи заявою від 27.02.2025 підтримує задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.04.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали шлюб, про що 17.04.2018 складено відповідний актовий запис №358, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 17.04.2018 серії НОМЕР_1 , виданим Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Згідно із свідоцтвом про смерть від 19.04.2023 серії НОМЕР_2 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19.04.2023 складено відповідний актовий запис №1200.

ОСОБА_5 є власником на праві приватної власності нежитлових приміщень першого поверху, а саме: приміщення контори А-2, А?-2 по обслуговуванню населення з №2-1 до №2-5, загальною площею 74,0 кв. м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.04.2012 серії НОМЕР_3 та витягом про державну реєстрацію прав серії СЕІ №873063 КП «ЧООБТІ» від 36964874 від 25.12.2012, а також технічним паспортом на нежитлове приміщення №1-15-13 від 23.03.2012.

Відповідно до поверхового плану будинку АДРЕСА_2 , площа приміщень визначених значеннями з №2-1 до №2-5 становить 74 кв. м.

Водночас, згідно із інформацією КП «ЧООБТІ» про зареєстроване право власності від 01.04.2024 №51818 ОСОБА_5 належать приміщення першого поверху, а саме: приміщення з №2-1 до №2-7 загальною площею 70,6 кв.м. (нумерація приміщень та загальна площа змінились, а саме: приміщення першого поверху з №2-1 до №2-5 загальною площею 74 кв.м. змінено на приміщення першого поверху з №2-1 до №2-7 загальною площею 70,6 кв.м. внаслідок проведеного перепланування, яке не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт та не підлягає прийняттю в експлуатацію), що також відображено і у технічному паспорті ОСОБА_1 від 22.03.2024 на групу нежитлових приміщень, які є самостійним об`єктом нерухомого майна по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа №4735, реєстраційний номер T101:9167-1425-8196-2120): в експлікації на групу нежитлових приміщень №2 приміщень по АДРЕСА_1 зазначається, що відокремлена група приміщень №2 літер А-2, А?-2 складається із: прим. 2-1 торгівельна зала, загальна площа 20,2 кв.м.; прим. 2-2 підсобне приміщення, загальна площа 4,5 кв.м.; прим. 2-3 санвузол, загальна площа 1,2 кв.м.; прим. 2-4 допоміжне, загальна площа 3,3 кв.м.; прим.2-5 приміщення для персоналу, загальна площа 25,3 кв.м.; прим. 2-6 комора, загальна площа 4,5 прим. 2-7 мийка, загальна площа 11,6 кв.м., а всього 70,6 кв.м.

Відповідно до Інформації КП «ЧООБТІ» щодо визначення частки співвласника ФОП ОСОБА_5 , частка ФОП ОСОБА_5 у загальній власності нерухомого майна домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 449,3 кв.м становить нежитлові приміщення: група нежитлових приміщень на 1 поверсі з №2-1 по 2-7, літ. А-2, А?-2 площею, 70,6 кв.м, що становить частку 4/25.

З наданої на виконання ухвали суду спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 №43/2023 судом встановлено, що останнім 13.05.2022 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю., зареєстровано у реєстрі за № 908.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_5 заповів належне йому нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення першого поверху, а саме: приміщення контори по обслуговуванню населенню з № 2-1, до №2-5, А-2, А?-2 ОСОБА_1 .

За заявою позивачки приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. видано 13.02.2024 свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано в реєстрі за № 708, 707.

Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. від 08.05.2024 № 151/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначено у вказаній постанові, із документів, поданих спадкоємцем ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав за заповітом на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради 24.04.2012, витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «ЧООБТІ» 25.12.2012 за № 36964874, померлий ОСОБА_5 є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 без визначення частки у праві власності. У вищевказаних документах не вказана частка, що належить померлому, та згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта, отриманою нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до реєстру щодо зазначених нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 905371), померлий ОСОБА_5 є співвласником зазначеного майна без визначення його частки у праві власності. Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування. Отже, без визначення частки померлого у спільній власності на вказані нежитлові приміщення, свідоцтво про право на спадщину видати не є можливим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) вказано, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.[…] Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду».

За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) у порядку спадкування. При розгляді справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування, встановлення належності спірного майна до складу спадщини є передусім питанням доведення відповідних обставин, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 (провадження № 61-4007св23).

З матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради 24.04.2012, витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «ЧООБТІ» 25.12.2012 за № 36964874, померлий ОСОБА_5 є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 без визначення частки у праві власності.

Відповідно до Інформації КП «ЧООБТІ» щодо визначення частки співвласника ФОП ОСОБА_5 , частка ФОП ОСОБА_5 у загальній власності нерухомого майна домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 449,3 кв.м становить нежитлові приміщення: група нежитлових приміщень на 1 поверсі з №2-1 по 2-7, літ. А-2, А?-2 площею, 70,6 кв.м, що становить частку 4/25.

З наданої на виконання ухвали суду спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 №43/2023 судом встановлено, що останнім 13.05.2022 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю., зареєстровано у реєстрі за № 908.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_5 заповів належне йому нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення першого поверху, а саме: приміщення контори по обслуговуванню населенню з № 2-1, до №2-5, А-2, А?-2 ОСОБА_1 .

За заявою позивачки приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. видано 13.02.2024 свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано в реєстрі за № 708, 707.

Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. від 08.05.2024 № 151/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначено у вказаній постанові, із документів, поданих спадкоємцем ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав за заповітом на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради 24.04.2012, витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «ЧООБТІ» 25.12.2012 за № 36964874, померлий ОСОБА_5 є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 без визначення частки у праві власності. У вищевказаних документах не вказана частка, що належить померлому, та згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта, отриманою нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до реєстру щодо зазначених нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 905371), померлий ОСОБА_5 є співвласником зазначеного майна без визначення його частки у праві власності. Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування. Отже, без визначення частки померлого у спільній власності на вказані нежитлові приміщення, свідоцтво про право на спадщину видати не є можливим.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Таким чином, на підставі викладеного вище, беручи до уваги доведеність належності спірного майна до складу спадщини після смерті спадкодавця та враховуючи належно обраний стороною позивача спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) у порядку спадкування, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховуючи клопотання сторони позивача, залишає судові витрати позивача за нею.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМЕЛІЯ» (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39, ідентифікаційний код 22797938), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ) про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 4/25 частки у праві власності на нежитлові приміщення (група нежитлових приміщень на 1 та 2 поверхах будинку побуту) під літ.А-2, А?-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 449,3 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська