Постанова від 07.05.2025 по справі 903/783/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Справа № 903/783/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат по справі №903/783/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Груп Лімітед»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дор Інвест Сервіс»

про стягнення 1359338,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол Груп Лімітед" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 27.12.2024 у справі №903/783/24, без змін.

17 квітня 2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія адвокатом Чубом М.В. подано через систему "Електронний суд " заяву про розподіл та стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути з позивача на користь відповідача, понесені відповідачем судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. Просив суд розглянути цю заяву без участі відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 22.04.2025 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат призначено 07 травня 2025 року.

В судове засідання 28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дор Інвест Сервіс» своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вказане, колегія суддів порадившись на місці дійшла висновку про розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат по справі №903/783/24 за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює судове рішення.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд незобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2024 року по справі №903/783/24 повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 40 000,00 грн.

03 лютого 2025 року представником відповідача до суду апеляційної інстанції подано заяву якою повідомив суд апеляційної інстанції, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, які відповідач поніс або має понести у зв`язку з розглядом справи №903/783/24 будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

17 квітня 2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія адвокатом Чубом М.В. подано через систему "Електронний суд " заяву про розподіл та стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути з позивача на користь відповідача, понесені відповідачем судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, відповідна заява з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження подана відповідачем до суду апеляційної інстанції 17.04.2025, на наступний день після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції. Тобто вказану заяву про розподіл та стягнення судових витрат з відповідними доказами представником Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія адвокатом Чубом М.В. подано у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, правові підстави для залишення без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі або відмови в задоволенні такої заяви у зв`язку з недотриманням останнім вимог, передбачених статтями 124, 126, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн представник ТОВ «Луцька аграрна компанія» адвокат надав: копію додаткової угоди від 24.01.2025 року до договору про надання правової допомоги від 21.12.2022 року; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №903/783/24-1 від 17.04.2025 року за договором про надання правової допомоги від 21.12.2022 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 21.12.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Чуба М.В.; ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Луцька аграрна компанія», зокрема в Північно-західному апеляційному господарському суду адвокатом Чубом М.В. від 24.09.2024 серія №1178272 (а.с.131-136 т.1).

До заяви представник відповідача не надав доказів фактичної сплати наданої правничої допомоги. Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

У договорі про надання правової допомоги від 21.12.2022 між адвокатом Чуб М.В. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луцька аграрна компанія (клієнт) сторони узгодили зокрема наступне.

Згідно з п. 1.1 договору, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо, зокрема але не виключно:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій тощо) та інших документів правового характеру.

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову тощо та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, в будь-яких підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в будь-яких судах будь-яких інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України Центрах надання адміністративних послуг на території України органах Державної фіскальної служби України, органах Державної податкової служби та усіх інших без виключення правоохоронних органах та органах державної влади та/або місцевого самоврядування, тощо з будь-яких питань.

-надання усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів на території України.

Відповідно до п. 3.1 договору, гонорар - винагорода адвоката за надання правової допомоги щодо захисту прав, свобод та інтересів клієнта, здійснення захисту, представництва клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами цим договором або окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін.

Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п.3.3.-3.6. договору, факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт. Оплата за даним договором здійснюється в порядку передбаченим цим договором, але не пізніше 10 днів з моменту підписання сторонами акт про надання юридичної допомоги. У випадку дострокового розірвання даного договору з ініціативи клієнта, адвокат не повертає раніше отримані від клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24 січня 2025 року сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 21.12.2022. Згідно якої на виконання п.3.1. зазначеного договору. сторони дійшли взаємної згоди затвердити орієнтовний розмір гонорару адвоката за надану правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суду у справі №903/783/24 в сумі 15 000,00 грн з урахуванням податку з доходів з фізичних осіб (ПДВ не передбачено). Детальний, орієнтовний опис робіт (наданих послуг), які надаються адвокатом Чубом М.В.: Аналіз судової практики, формування правової позиції, підготовка та подача до Північно-західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу (апеляційні скарги), копіювання матеріалів; Участь у судових засіданнях; Складання та подання пояснень, клопотань/заяв з процесуальних питань (за необхідності). Надання іншої правової допомоги пов`язаної з розглядом справи.

17 квітня 2025 року сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно якого адвокатом були проведені наступні роботи (надані послуги) у справі №903/783/24 при її розгляді у Північно-західному апеляційному господарському суді:

підготовка та подача до Північно-Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2024 року 2 500,00 грн.;

підготовка та подача до Північно-Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 27.12.2024 року 500,00 грн;

підготовка та подача до Північно-Західного апеляційного господарського суду додаткових пояснень при розгляді справи 1000,00 грн;

участь у судовому засіданні (з розрахунку 3 000,00 грн за одне судове засідання/судодень): 20.03.2025 року; 16.04.2025 року;

Всього, з урахуванням податку з доходів з фізичних осіб (ПДВ не передбачено) 10 000,00 грн.

Сторони претензій одна до іншої не мають.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу у справі у суді апеляційної інстанції відповідачу ТОВ «Луцька аграрна компанія» надавав адвокат Чуб М.В. повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги від 24.09.2024 серія №1178272, відзивами на апеляційні скарги позивача; додатковими поясненнями, а також адвокат брав участь у судових засіданнях 20.03.2025 року; 16.04.2025 року, що підтверджується протоколами судового засідання в режимі конференції № 4241111 від 20.03.2025; №4386085, 4386916 від 16.04.2025.

Отже, представником відповідача згідно з вимогами статті 74 ГПК України надано докази на обґрунтування понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуб М.В. просить стягнути з позивача на користь відповідача, понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Проте, щодо витрат відповідача понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки ці витрати мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У вирішенні питання щодо витрат ТОВ «Луцька аграрна компанія», колегія суддів враховує, висновки Верховного Суду щодо застосування приписів ст. 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат за такий вид робіт, як участь у судовому засіданні - 20.03.2025 року в розмірі 3 000,00 грн є завищеним та не узгоджується з критеріями розумності та співмірності розміру адвокатських витрат і пропорційності, оскільки у вказаному судовому засіданні не відбувалося розгляд апеляційних скарг позивача по суті, тривало судове засідання лише 10 хв. так як судом апеляційної інстанції було відкладено розгляд справи з підстав задоволення заяви представника позивача про відкладення розгляду справи та у суду виникла необхідність у витребуванні відповідних доказів. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що розумний розмір витрат відповідача за участь його представника в судовому засіданні 20.03.2025 становить 1000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) по справі №903/783/24 підлягає частковому задоволенню в розмірі 8 000,00 грн.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат по справі №903/783/24 в частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та відповідно покладає такі витрати на позивача.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат по справі №903/783/24, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Груп Лімітед» (вул.Кафедральна,10, м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 44808485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» (вулиця Лесі Українки, 35 Е, село Радомишль, Луцький район, Волинська область, 45664, код ЄДРПОУ 39910709) - 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити у задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» адвоката Чуба М.В. про розподіл та стягнення судових витрат по справі №903/783/24 в частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання додаткової постанови.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" травня 2025 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.