Рішення

від 12.05.2025 по справі 908/436/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 Справа № 908/436/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Термоліт, 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Зіндельса, буд. 23

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «ОТП Банк», 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) сторін

установив

19.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Термоліт про стягнення заборгованість за кредитним договором № 0370414/2016(OV-W) у розмірі 318 960,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 266 623,35 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 52 337,40 грн.

19.03.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 04.03.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

05.03.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс про усунення недоліків позовної заяви.

11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/436/25, присвоєно справі номер провадження 15/15/25, про що постановлено ухвалу. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «ОТП Банк».

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.03.2025 запропоновано відповідачам надати у строк до 10.04.2025 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 25.04.2025 у разі отримання відзивів на позов надати суду відповідь на відзиви, оформлену згідно вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачами, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.

Запропоновано відповідачам надати у строк до 12.05.2025, відповідно до ст. 167 ГПК України, заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Позов обґрунтовано тим, що між відповідачем та ОТП банк було укладено кредитний договір. Відповідач не виконав умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків. За відповідачем обліковується заборгованість із тіла кредиту та відсотків. Між банком та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги. Позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.

Згідно із Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт» є: вул. Зіндельська буд. 23, м. Мелітополь, Запорізької області, 72316, Україна.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 25.02.2022 входить Мелітопольська міська територіальна громада код UA23080070000068953.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані обставинами, викладеними в позовній заяві щодо неналежного виконання умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів. Просить позов задовольнити та стягнути заборгованість.

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв`язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), опубліковане 11.03.2025.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відзив на адресу суду від відповідача не надходив.

Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Пояснення від третьої особи щодо суті спору до суду не надходили.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

22.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Термоліт» (ТОВ «Термоліт», Боржник, Товариство) в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» (АТ «ОТП Банк», Кредитор) відкрито рахунок шляхом укладення договору № 314 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг (договір).

30.09.2016 між ТОВ «Термоліт» та АТ «ОТП Банк» укладено додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» до договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 314 від 22.04.2014 (додатковий договір).

Додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» від 30.09.2016 до Договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 314 від 22.04.2014 (додатковий договір) складає кредитним договір № 0370414/2016(ОV-W), за яким існує заборгованість та відступлено право вимоги.

Відповідно до п. 1.1 додаткового договору, Банк надає Клієнту банківський кредит Овердрафт у валюті UАН, що є Банківською послугою, а Клієнт отримує його та зобов`язується повертати використану суму Овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим Овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначені цим Договором та Правилами надання та користування банківською послугою овердрафт «Гостинний» (надалі - Правила). Банківська послуга надається у розмірі Ліміту Банківської послуги, та який визначений у Правилах. На момент укладення цього Договору Доступний Ліміт Банківської послуги становить UАН (12000,00).

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору, за користування Банківською послугою, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі Стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього договору Стандартний розмір процентної ставки становить 25 % річних. Клієнт також сплачує Банку комісійну винагороду, порядок нарахування та строк оплати якої визначається Тарифами Банку. Банківський рахунок, що використовується для надання Банківської послуги: 26003701370414.

Відповідно до п. 1.3. додаткового договору, підписанням цього договору Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Правилами, що розміщені на Інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua), погоджується з нимита зобов`язується належно та неухильно виконувати свої обов`язки, визначені ними. Правила є невід`ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами.

Відповідно до п. 2.1. додаткового договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом строку дії ліміту банківської послуги, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.2. додаткового договору, підписанням договору сторони підтверджують, що укладення договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна зі сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки сторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін. Клієнт приймає на себе ризик виконання умов договору при істотній зміні обставин, якими керувались сторони при укладенні договору.

Відповідно до п. 2.3. додаткового договору, Банк має право відступити повністю чи частково свої права вимоги за договором третій особі. Підписанням цього договору Клієнт надає свою згоду на таке відступлення права вимоги за договором третій особі.

Відповідно до п. 2.4. додаткового договору, цей договір укладено у 2 (двох) оригінальних примірниках (по одному для кожної із сторін), кожен з яких має рівну юридичну силу.

Відповідно до п. 2.5. додаткового договору, терміни, що використовуються в цьому договорі з великої літери, є визначеними термінами і мають такі значення, які визначені для них в цьому договорі та Правилах.

16.11.2023 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 16/11/23 (договір відступлення) за кредитним договором № 0370414/2016(ОV-W) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» («Новий кредитор»).

Відповідно до умов п. 2.1. договору відступлення, первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в реєстрі вимог (згідно із додатком 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом Право вимоги), за суму, встановлену в п, 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.4. договору відступлення, з цього договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Пунктом 2.5. договору відступлення, сторони визначили, що право вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку визначених в п. 3 цього договору.

Новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов`язання за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги без згоди первісного кредитора (п. 2.6. договору).

Згідно з п. 2.7. договору відступлення, передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі Реєстру вимог. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.

Відповідно до п. 3.1. договору відступлення, сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього договору зазначена в додатку 4 до цього договору.

Пунктом 3.2. договору визначено, що новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1. цього договору, до 14 години дня в день підписання Акту прийому-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: UА723005280000037390500900000, код банку: 300528, ідентифікаційний код 21685166, Свідоцтво платника ПДВ № 100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ «ОТП Банк», призначення платежу: «Оплата згідно договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від « 16» листопада 2023 р».

На підтвердження зарахування коштів за договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від « 16» листопада 2023 року. Заявник надав копію платіжної інструкції № 5586 від « 16» листопада 2023 р. При внесенні інформації «Призначення платежу» було допущено описку: замість «№ 16/11/23 від 16 листопада 2023 р» помилково вказано «№ 14/11/23 від 14 листопада 2023 р», у зв`язку із чим на підтвердження зарахування коштів за платіжною інструкцією № 5586 від « 16» листопада 2023 р саме за договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від « 16» листопада 2023 р, Заявник надав копію повідомлення № 73-5-2-1212 від 25.07.2024, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» підтверджує, що ТОВ «Діджи Фінанс» здійснено повний розрахунок за договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від « 16» листопада 2023 р згідно з п. 3.2. договору відступлення.

Відповідно до ст. 350 ГК України, Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином {відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до договору відступлення ТОВ «Діджи Фінанс» набуто прав кредитора до товариства. Згідно із договором відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») становить 318 307,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 266 623,35 грн; заборгованість за відсотками становить 51 684,36 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Позивачем до позову надано розрахунок заборгованості.

Відповідачу було надано кредитні кошти у загальному розмірі 275 000,00 грн, 11.08.2022 сплачено 8376,65 грн, залишок боргу становить 266 623,35 грн. За період з 13.06.2022 по 15.11.2023 нараховано на строкову заборгованість відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 61 566,29 грн, погашено 9228,89 грн, залишок становить 52 337,40 грн.

На підтвердження видачі кредитних коштів надано меморіальні ордери, а також, виписки з особового рахунку.

Відповідно до п. п. 14 ч. 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Відповідно до ч. 42 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 63 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У ст. 336 розд. І таблиці Переліку типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5 (Перелік № 578/5), до первинних документів, які фіксують факт виконання госпоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

На час подання позовної заяви вищевказаний договір не було розірвано або/чи визначено недійсним у судовому порядку.

Відповідно до п. 4.3. договору відступлення права вимоги, первісний кредитор зобов`язаний повідомити Боржників та Поручителів/Майнових поручителів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення протягом 5 (п`яти) робочих днів із дати такого відступлення та про передачу персональних даних Боржників, а також надати інформацію про нового кредитора відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» за допомогою відправлення СМС повідомлень.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж: факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж: клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На дату подання позову сума заборгованості за кредитним договором № 0370414/2016(ОV-W) відповідачем не погашена.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Змістом ст. 611 ЦК України передбачено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 193 ГПК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даний договір був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Господарським кодексом України визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 626 ЦК України, договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем доказів належного виконання кредитного договору та сплати кредитних коштів разом із процентами не надано.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів позов задовольняється повністю.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС № 5618/10 від 17.03.2016, договір № 42649746 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, додаткова угода № 23791777 від 01.01.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 та додаткової угоди до нього, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.01.2025 на суму 20 000,00 грн підписаний між адвокатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного витрати із сплати судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт» (вул. Зіндельса буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 23791777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, м. Київ, 04112, Україна, поштова адреса: вул. Симона Петлюри буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 266 623,35 грн (двісті шістдесят шість тисяч шістсот двадцять три гривні 35 коп.), заборгованість за відсотками у розмірі 52 337,40 грн (п`ятдесят дві тисячі триста тридцять сім гривень 40 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт» (вул. Зіндельса буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 23791777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, м. Київ, 04112, Україна, поштова адреса: вул. Симона Петлюри буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) судовий збір у розмірі 3819,70 грн (три тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 70 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.05.2025.

СуддяІ. С. Горохов