Ухвала

від 12.05.2025 по справі 910/5655/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.05.2025Справа № 910/5655/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" про стягнення збитків у розмірі 287 279,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пункту 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.

Тобто, належними доказами надсилання заявником копії позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв`язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу учасників справи.

Згідно зі змісту опису вкладення у цінний лист від 01.05.2025 року відповідачу направлено: « 1. Позовна заява про стягнення збитків ТОВ "УКРМАСЛОТРЕЙД" з додатками, 35 арк.», при цьому в наведеному описі вкладення не вказано перелік таких додатків у відповідності до пункту 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.

За таких обставин, у суду відсутня можливість встановити, які саме та чи всі додатки до позовної заяви було направлено відповідачу, адже позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати відповідачу копію позовної заяви і всіх доданих до неї документів.

Відтак, наданий опис вкладення у цінний лист поштової установи від 01.05.2025 року не може вважатися належним доказом направлення позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідача в розумінні пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділення на підтвердження надіслання на вірну адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зазначає, що копії документів, доданих до позовної заяв повинні бути якісно виготовленими, доступними для читання, повно і чітко відображати інформацію та відомості, внесені до них, незалежно від змісту такої інформації.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При перевірці додатків до позовної заяви, а також згідно з даними інформаційної системи Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що додаток № 3 та № 4 до позовної заяви - копія CMR накладної № 020102 на 1 аркуші та копія CMR накладної № 60102 на 1 аркуші мають низьку якість друку, недоступну для читання, а також нечітко відображають інформацію та відомості, внесені до них, що у свою чергу позбавляє суд можливості встановити, відображені у таких документах достовірні відомості.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачу необхідно надати до суду належної (чіткої, читабельної) якості копію CMR накладної № 020102 та копію CMR накладної № 60102, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, судом встановлено, що позивачем долучено до позовної заяви, зокрема, копію заявки на перевезення № 100 на 2 аркушах та копію заявки на перевезення № 101 на 2 аркушах, проте, зазначені документи складено російською мовою.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У відповідності до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно положень статті 10 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Таким чином, позивачу на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги необхідно надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на українську мову, зокрема, додатків № 2 та № 3 - заявки на перевезення № 100 на 2 аркушах та заявки на перевезення № 101 на 2 аркушах.

Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків у відповідності до вимог частини 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись частиною 1, 2 статті 174 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали.

У випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Чебикіна