Рішення від 06.05.2025 по справі 916/633/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/633/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 4, код ЄДРПОУ 34422841)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехніка» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, буд. 26, код ЄДРПОУ 39111320, електронна адреса: yurist@sst.iu.ua)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Шпак І.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Віакон Україна» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Стройспецтехніка» про стягнення заборгованості за Договором поставки №110521 від 11.05.2021р. у розмірі 684 346 грн 38 коп. та штрафу 5% у розмірі 34 217 грн 32 коп.

Ухвалою суду від 24.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/633/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20.03.2025р. Ухвалою суду від 20.03.2025р. відкладено судове засідання на 15.04.2025р. Ухвалою суду від 15.04.2025р. відкладено судове засідання на 06.05.2025р.

Позивач - ТОВ «Віакон Україна», просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Разом з тим, 20.03.2025р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач - ТОВ «Стройспецтехніка», не скористався своїм правом на захист, відзиву на позовну заяву не надав.

Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі, звертаючись до суду з позовом зазначає, що між ТОВ «Віакон Україна» (Постачальник) та ТОВ «Стройспецтехника» (Покупець) було укладено Договір поставки №110521 від 11 травня 2021 року.

Згідно п. 1.1. Договору №110521 Постачальник зобов`язується за цим Договором поставити товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором. Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається загальною сумою кількостей товару, наведених в Додаткових угодах до цього Договору.

Позивач зазначає, що згідно п. 9.2. Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

На твердження позивача, згідно додаткової угоди №1 Постачальником Покупцеві було поставлено товар, специфікації якого містяться в зазначеній додатковій угоді. Пункт 3 додаткової угоди встановлює 5 днів на оплату з моменту отримання рахунку та підписання додаткової угоди.

Позивач заявляє, що свої зобов`язання за Договором №110521 ним, як Постачальником, виконано у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними №73 від 16.06.2021р., №264 від 29.12.2021р., натомість Покупцем порушені умови Договору та вимоги ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, що призвело до утворення заборгованості перед Постачальником в сумі 684 346 грн 38 коп.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати за отриманий товар позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку із чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 684 346 грн 38 коп.

Також, у позові позивач зазначає, що згідно з п. 5.3. Договору у разі порушення термінів оплати товару, зазначених у відповідному Договорі та/або Додатку до цього Договору, більше 10 календарних днів сплачується штраф розмірі 5 % від суми такої заборгованості. Оплата штрафу не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Дана умова не діє для 100 % передоплати

У звязку із зазначеним вище, позивач нараховував відповідачу 5 % штрафу у розмірі 34 217 грн 32 коп., який також просить суд стягнути з відповідача.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на положення ст.ст. 692, 629, 916,909, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач - ТОВ «Стройспецтехніка», своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 11.05.2021р. між ТОВ «Віакон Україна» (Постачальник) та ТОВ «Стройспецтехника» (Покупець) укладено Договір поставки №110521, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується за цим Договором поставити товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором. Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається загальною сумою кількостей товару наведених в Додаткових угодах до цього Договору.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі Договору поставки №110521 між сторонами склалися правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 9.2. Договору поставки №110521 він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 2.1. Договору найменування товару, кількість, його вартість, порядок оплати вартості товару, місце передачі та строк поставки товару по кожній окремій партії вказується у Додатковій угоді, яка підписується Постачальником та Покупцем і є невід`ємною частиною цього Договору. У разі поставки товару на умовах 100% попередньої оплати ціна обумовленого та передплаченого товару коригуванню та зміні не підлягає.

Розділом 4 Договору сторони погодили умови поставки, транспортування та передачі товару.

Замовлення необхідної кількості товару відбувається шляхом надання на адресу Постачальника за допомогою електронної пошти Заявки на товар (п. 4.1. Договору).

Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, що підтверджується видатковою накладною (п. 4.2. Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що підтверджується видатковою накладною (п. 4.3. Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2021р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору поставки №110521, у якій погодили специфікацію товару, а саме: зварна габіонна конструкція (габіон зварний) 3,0*1,0*0,5 (50*100) д.4,0мм Оцинк, кількість 293 комплект.

Загальна вартість Товару, визначеного в цій Додатковій угоді становить 551 488 грн 65 коп., крім того ПДВ 110 297 грн 73 коп., загальна сума до сплати складає 661 786 грн 38 коп. (п. 2 Додаткової угоди №1).

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі наданого Покупцеві рахунка-фактури та підписаної сторонами цієї Додаткової угоди. Оплата вартості товару, що становить 661 786 грн 38 коп. здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту отримання Покупцем товару.

Строк поставки товару: 30 робочих днів з моменту підписання додаткової угоди (п. 4. Додаткової угоди №1).

Господарський суд зазначає, що Договір поставки №110521 від 11.05.2021р., Додаткова угода №1 від 11.05.2021р. підписані сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Факт поставки товару, виходячи з матеріалів справи, підтверджується видатковою накладною №73 від 16.06.2021р. за Договором поставки №110521 від 11.05.2021р., згідно якої Постачальником передано, а Покупцем прийнято товар - зварна габіонна конструкція (габіон зварний) 3,0*1,0*0,5 (50*100) д.4,0мм Оцинк, у кількісті 293 комплект на суму 661 786 грн 38 коп.

Зазначену видаткову накладну сторонами підписано, підписи засвідчено печатками, будь-яких зауважень видаткова накладна №73 від 16.06.2021р. не містить.

Разом з тим, позивач надав до суду видаткову накладну №264 від 29.12.2021р., згідно якої поставив відповідачу товар - сітка зварна 3,0*0,5 (50*100) д.4,0мм Оцинк, у кількості - 50 шт. на суму 22 560 грн.

Господарський суд зазначає, що у видатковій накладній №264 від 29.12.2021р. зазначено посилання на основний договір, а не на Договір поставки №110521 від 11.05.2021р.

Крім того, ані Договір поставки №110521 від 11.05.2021р., ані Додаткова угода №1 від 11.05.2021р. не містять посилання щодо поставки товару, зазначеного у видатковій накладній №264 від 29.12.2021р., а саме: сітка зварна 3,0*0,5 (50*100) д.4,0мм Оцинк, у кількості - 50 шта на суму 22 560 грн.

Додаткових угод, якими би сторони погодили поставку вищезазначеного товару позивачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав належним чином, проте, відповідач зобов`язання щодо оплати отриманого товару у встановлений у Договорі строк та у встановленому розмірі не виконав, вартість отриманого товару на загальну суму 661 786 грн 38 коп. не сплатив.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №110521 від 11.05.2021р. у розмірі 661 786 грн 38 коп.

Щодо стягнення 5% штрафу, суд зазначає наступне.

Позивач в обгрунтування вимоги про стягнення 5% штрафу у розмірі 34 217 грн 32 коп. посилається на п. 5.3. Договору.

Однак, згідно п. 5.3. Договору поставки №110521 від 11.05.2021р. у разі порушення термінів оплати товару, зазначеного у відповідному Договорі та/або Додатку до цього Договору, більше 10 календарних днів, Покупець додатково оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми такої заборгованості. Оплата штрафу не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Дана умова не діє у разі поставки товару на умовах 100% попередньої оплати.

Крім того, відповідно до п.5.2 Договору у разі порушення Покупцем умов оплати за поставлений товар, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченого платежу за кожен день прострочки оплати до моменту повного погашення заборгованості.

Таким чином, господарський суд зазначає, що ані Договором поставки №110521 від 11.05.2021р., ані Додатковою угодою №1 від 11.05.2021р. не передбачено стягнення 5% штрафу, однак можливе стягнення пені, вимог про стягнення якої позивач не заявляв.

У зв`язку з цим, за відсутності правових підстав, позовна вимога щодо стягнення 5% штрафу задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України у розмірі, пропорційному сумі стягнення.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123,129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехніка» про стягнення заборгованості за Договором поставки №110521 від 11.05.2021р. у розмірі 684 346 грн 38 коп. та штрафу 5% у розмірі 34 217 грн 32 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехніка» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, буд. 26, код ЄДРПОУ 39111320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 4, код ЄДРПОУ 34422841) заборгованість за Договором поставки №110521 від 11.05.2021р. у розмірі 661 786 грн 38 коп. та судовий збір у розмірі 9 916 грн 18 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 травня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога