Рішення

від 12.05.2025 по справі 922/849/25

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/849/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ до Державне підприємство "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення 19250,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19250,00 грн збитків. Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив у встановлені податковим законодавством порядку та строки реєстрації податкових накладних, чим позбавив позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 19250,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.03.2025 в електронному вигляді була направлена одержувачу Державному підприємству "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в його Електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. № 70).

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між АТ "Укргазвидобування" (далі також - позивач, замовник) та Державним підприємством "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі також відповідач, виконавець) укладений договір №40/РПЗ від 24.05.2023 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику з дотриманням вимог законодавства наступні послуги: за кодом CPV ДК 021:2015 79420000-4 (Управлінські послуги) «Послуги з розробки робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель 40 шт. під об`єкти у Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях (далі проект рекультивації), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги на умовах визначених цим договором.

Загальна ціна договору, визначена в п. 3.1 договору, становить до 660000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 110000,00 грн.

Згідно з п.4.1. договору розрахунки з виконавцем за надані послуги проводяться на підставі актів приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів після його підписання, по кожному проекту рекультивації окремо.

Відповідно до п.5.8 договору приймання-передача наданих послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 7.7 договору, якщо виконавець не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого замовник втратив права на податковий кредит, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну. (для резидентів).

На виконання наведених умов договору відповідач розробив проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель при проведенні розвідувальних робіт по спорудженню свердловин:

- № 1 Орловської площі а території Юр`ївської громади, Павлоградського району, Дніпропетровської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024р. був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012448 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 3 Західно- Білозірького родовища на території Слобожанської селищної територіальної громади, Чугуївського району, Харківської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012449 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 3 Західно- Білозірького родовища на території Слобожанської селищної територіальної громади, Чугуївського району, Харківської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 1000012450 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 53 Кременівського родовища на території Чернеччинської територіальної громади, Новомосковського району, Дніпропетровської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012451 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн., в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 62 Личківського родовища на території Личківської територіальної громади, Новомосковського району, Дніпропетровської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012452 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 568 Західно-Хрестищенського родовища на території Мартинівської сільської територіальної громади, Полтавського району, Полтавської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012447 від 15.03.2024р. позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

- № 518 Медведівського родовища на території Старовірівської сільської територіальної громади, Красноградського району, Харківської області за межами населених пунктів на землях приватної власності. Між позивачем та відповідачем 16.02.2024р. був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1000012446 від 15.03.2024 позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 16500,00 грн., в тому числі ПДВ 2750,00 грн. Згідно з п.187.1 ст.187, п.п.201.1, 201.7 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -18.03.2024.

Позивач вказує, що в силу приписів п. 187.1 ст.187, ст.201 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції станом на дату передачі послуг), за правилом першої події, у відповідача виник обов`язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаною операцією.

Однак, Державним підприємством "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в установлений Податковим кодексом України строк податкові накладні в реєстр не внесені та не зареєстровані, про що свідчать дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Листом № ШГВ4101/003.1.1-1 від 21.05.2024 позивач звертався до відповідача з вимогою терміново зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідач залишив лист без відповіді та не виконав свій обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації податкових.

Позивач зазначає, що згідно п.201.10 ст.201 ПК України, на відповідача покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Однак, як вже було описано вище відповідачем не було сформавано та зареєстровано в ЄРПН 7 податкових накладних на загальну суму ПДВ 19250,00 грн, що в силу положень абзацу 5 п.198.6 ст.198 ПК України позбавляє позивача можливості включити до податкового кредиту суму податку за такими податковими накладними а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, що свідчить про понесення АТ "Укргазвидобування" збитків у зазначеній сумі.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту а пункту 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідач в порушення вимог ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів протилежного суду станом на час вирішення спору у даній справі не надано.

Відповідно до частин 1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чинним податкових накладних. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення ст. 201 ПК, саме на відповідача (як постачальника товару) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Відповідачем не виконано зобов`язання з реєстрації податкових накладних, за якою сума податку на додану вартість, становить 19250,00 грн, що за обставин цієї справи підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, та не зареєстрував податкову накладну, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 19250,00 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкової накладної та як наслідок неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача, позивач зазнав втрат (збитків) у вигляді недотриманого податкового кредиту в розмірі 19250,00 грн в зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19250,0000 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код ЄДРПОУ 00689237, адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8 поверх) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) збитки у сумі 19250,00 грн, 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "12" травня 2025 р.

СуддяЛ.В. Шарко