Вирок від 08.05.2025 по справі 466/4122/25

Справа № 466/4122/25

Провадження № 1-кп/466/654/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025141380000450 від 11.04.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львова, раніше судимого, востаннє: 11.04.2019 вироком Галицького районного суду м. Львова, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 309, ст. 395 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, 30.01.2025 вироком Галицького районного суду м. Львова, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (пять) років, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 11.04.2025 року приблизно о 18:44 год., перебуваючи у службовому приміщенні «Roshen», ДП «Ізюмінка» за адресою: м. Львів, пр. В.Чорновола, 93, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу, із верхної полиці шафи для зберігання одягу персоналу вказаного магазину, а саме потерпілої ОСОБА_5 викрав мобільний телефон марки IPhone моделі 13 Pro, блакитного кольору, 512 GB, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , із електронною sim-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 та із електронною sim-карткою (eSIM) мобільного оператора ПрАТ "ВФ Україна" із абонентським номером НОМЕР_4 , вартістю 43 000 (сорок три тисячі) гривень, після чого пішов у невідомому напрямку, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 43000 гривні.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що вчинив кримінальне правопорушення у зв`язку із необдуманістю свого вчинку. Розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла письмова заява про судовий розгляд даного кримінального провадження у її відсутності. Зазначає, що шкода їй не відшкодована та при призначені покарання покладається на думку суду.

На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.

За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його вік, який є розлученим, проживає з своєю матір`ю - ОСОБА_6 , 1962р.н., та сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого його та біологічну матір позбавлено батьківських прав, опікуном дитини є бабуся, тобто його матір, не працює, не перебуває на обліку КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», із незадовільним станом здоров`я - ВІЛ інфікований, III клінічна стадія легеневого туберкульозу, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість якого не знята на не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про сталість його незаконної поведінки.

30.01.2025 вироком Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини, за яких вчинене діяння, розмір матеріальних збитків, не відшкодування заподіяної шкоди, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції ч.4 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст.65 КК України, та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у відповідності до вимог ст.50 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який є тяжким корисливим злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності, будучи звільненим з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і в подальшому вчинив тяжкий корисливий злочин після ухвалення вироку за спливом невеликого проміжку часу, на думку суду, виключає можливість застосування до нього положень ст.75 КК України у даному випадку, у зв`язку із чим, призначене судом покарання він має відбувати реально.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

На переконання суду, призначена міра покарання у виді реального позбавлення волі є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.01.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 15.03.2025.

Відповідно до ч.7 ст.72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Таким чином, строк тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом з 15.01.2025 до дня набрання вироком законної сили необхідно зарахувати у строк покарання з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжий захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14.04.2025 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Виходячи з наведеного, початок строку відбування покарання ОСОБА_3 у цьому провадженні має рахуватись з часу фактичного затримання та перебування в місцях попереднього ув`язнення - з 11 квітня 2025 року о 20 год.50 хв.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Арешт на майно підлягає скасуванню. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 5 /п`ять/ років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання до даного покарання, приєднати частину невідбутого покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.01.2025 року та остаточно обрати покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання та перебування в місцях попереднього ув`язнення - з 11 квітня 2025 року о 20 год.50 хв., з розрахунку один день увязнення до одного дня позбавлення волі.

Запобіжий захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14.04.2025 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.7 ст.72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_3 , зарахувати строк тримання останнього під цілодобовим домашнім арештом з 15.01.2025 і до 30.03.2025 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази:

-DVD-R диск з камер внутрішнього відео спостереження магазину «Ізюмінка» за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола, 93 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 18.04.2025 на: мобільний телефон марки «IPhone» моделі «13Pro» блакитного кольору, 512 GB, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , який упакований у спецпакет НПУ СУ PSP 1116260; рюкзак темно коричневого кольору із вставками червоного кольору марки «Guess» який упаковано у спец пакет НПУ ГСУ 7267125; кросівки рожевого кольору із підошвою білого кольору та спортивний комбінезон чорного кольору які упаковані у спец пакет НПУ СУ FPS 6006302, а також двохсторонню куртку, чорного та темно-сірого кольорів і кепку чорного кольору, із надписом по центру «VEAN TATTOO» білого кольору, які упаковано у спец-пакет НПУ QYH0143575.

Речові докази: мобільний телефон марки «IPhone» моделі «13Pro» блакитного кольору, 512 GB, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , який упакований у спецпакет НПУ СУ PSP 1116260; рюкзак темно коричневого кольору із вставками червоного кольору марки «Guess» який упаковано у спец пакет НПУ ГСУ 7267125; кросівки рожевого кольору із підошвою білого кольору та спортивний комбінезон чорного кольору які упаковані у спец пакет НПУ СУ FPS 6006302 повернути власнику ОСОБА_8 , двохсторонню куртку, чорного та темно-сірого кольорів і кепку чорного кольору, із надписом по центру «VEAN TATTOO» білого кольору, які упаковано у спец-пакет НПУ QYH0143575 - обвинуваченому ОСОБА_3 .

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1