Рішення від 12.05.2025 по справі 948/194/25

Справа № 948/194/25

Номер провадження 2/948/188/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

у березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, у якій просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на домоволодіння, що включає: житловий будинок загальною площею 95,2 кв.м, в тому числі житловою площею 48,2 кв.м, погріб площею 5,4 кв.м., сарай площею 30,0 кв.м., сарай площею 14,4 кв.м, сарай площею 12,9 кв.м., частину колодязя питного із залізобетонних кілець, огорожу з штахетника, ворота огорожі металеві з хвірткою, що розташовані по АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку позивач зареєстрована та безпосередньо проживає з 08 грудня 2009 року по даний час, який придбала в ОСОБА_3 , сплативши їй в повному обсязі грошові кошти за будинок. Водночас, договір купівлі-продажу будинку між ними не укладався та в нотаріальному порядку не посвідчувався, так як було досягнуто домовленостей про пізніше оформлення угоди купівлі-продажу після зібрання необхідних документів.

При оформленні права власності на житловий будинок позивачкою з`ясовано, що право власності на зазначений будинок взагалі ні за ким не реєструвалось та документи на нього відсутні.

Позивач зазначає, що володіння даним житловим будинком є добросовісним, оскільки вона не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Зокрема позивачу було невідомо про те, що ОСОБА_3 не зареєструвала за собою права власності на житловий будинок, а тому не мала законних повноважень щодо продажу вказаного будинку. На даний час право власності на будинок ні за ким не зареєстровано, попередній володілець будинку помер, тому позивач позбавлена можливості оформити право власності на будинок.

Таким чином, позивач має перешкоди для реєстрації за собою права власності на набуте нею нерухоме майно, наслідком чого є обмеження права розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд (а.с.2-5).

Ухвалою від 25.03.2025р. суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та призначив підготовче засідання (а.с. 31).

Своєю ухвалою від 16.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (а.с.45).

У судове засідання сторони та третя особа не з`явилися, повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчить довідки про доставку електронного документу (а.с.35-38) та рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки третій особі (а.с.54), представниця позивачки подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.55), представник відповідача сільський голова Коляндра М.П. подав клопотання про розгляд справи без участі представника Михайлівської сільської ради та одночасно повідомив, що сільська рада проти задоволення позову не заперечує (а.с. 39, 42), третя особа пояснень не надав.

Суд, враховуючи правову позицію сторін та третьої особи, а також дослідивши надані письмові докази у справі, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №202/09-06-07 від 24.12.2024, ОСОБА_1 , 1978 р.н., зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 08 грудня 2009 року. Разом з нею проживають: чоловік ОСОБА_2 , 1978 р.н., син ОСОБА_4 , 1999 р.н. та син ОСОБА_5 , 2011 р.н. Земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель не приватизована (а.с.9).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 24.12.2024 іиявлено, що ОСОБА_1 безперервно з грудня 2009 і по даний час проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з дітьми та чоловіком, який має статус учасника бойових дій. Будинок благоустроєний, має індивідуальне опалення, централізоване водопостачання. ОСОБА_1 будинок утримує в належному стані, періодично проводяться поточні ремонти (а.с.10).

Як видно з довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №203/09-06-07 від 24.12.2024, згідно архівних даних, а саме домової книги №3 по с. Андріївка та даних погосподарського обліку за 2001-2009 роки №3, 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в АДРЕСА_1 з 26 грудня 2001 року по 13 жовтня 2009 року (а.с.11).

Рішенням третьої сесії сьомого скликання Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області від 10.12.2015 вулицю Леніна перейменовано на вулицю Миру в селі Андріївка Машівського району Полтавської області (а.с.12).

Згідно з матеріалами Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилась (а.с.13).

20.01.2025 на замовлення позивача ОСОБА_1 ПП ПБТІ «Інвентаризатор» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується також витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.14-18, 19-24).

Згідно з висновком про вартість майна, оціночна вартість об`єкта оцінки садибного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20.02.2025р. становить 125 400,00 грн (а.с.25).

Статтями 16,328ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третястатті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року (справа №910/17274/17) зазначається, що аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьоїстатті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦивільному кодексі Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першоїстатті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першоїстатті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).

Отже, враховуючи, що позивачка добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися спірним житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами, суд вважає за можливе визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Судові витрати покладаються на позивачку за її згодою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

задовольнити позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на домоволодіння, що включає: житловий будинок загальною площею 95,2 кв.м, в тому числі житловою площею 48,2 кв.м, погріб площею 5,4 кв.м., сарай площею 30,0 кв.м., сарай площею 14,4 кв.м, сарай площею 12,9 кв.м., частину колодязя питного із залізобетонних кілець, огорожу з штахетника, ворота огорожі металеві з хвірткою, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 08.12.2003, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 17, Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21047603.

Третя особа: ОСОБА_2 , 1978 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості невідомі.

Суддя С. М. Косик