Ухвала від 09.05.2025 по справі 127/10244/25

Справа № 127/10244/25

Провадження № 1-кп/127/357/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене 18 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024021020000024, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Згідно клопотання, ТОВ «ЛВ Транс» (код ЄДРПОУ 42122594) зареєстровано 10.05.2018 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, про що до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис за № 11741020000016122.

На податковий облік ТОВ «ЛВ Транс» взято 10.05.2018 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області (запис № 022818098651) із адресою реєстрації: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 229.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2018 № 200638751 ТОВ «ЛВ Транс» було зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер - 421225902286.

Основним видом діяльності ТОВ «ЛВ Транс» впродовж 2022-2024 років є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Директором ТОВ «ЛВ Транс» згідно із наказом про призначення № 1 від 01.06.2018 призначено ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.06.2018 по даний час, який одночасно являється бухгалтером та засновником товариства.

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства:

несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;

створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

У відповідності до п. 1.1 Розділу 1 Статуту ТОВ «ЛВ Транс» (далі - Товариство), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.05.2018 № 1, у своїй діяльності Товариство керується чинним законодавством України та Статутом.

Таким чином, займаючи посаду директора ТОВ «ЛВ Транс», що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, ОСОБА_4 , як службова особа товариства відповідав за додержання зазначених вимог законодавства та на нього покладено відповідальність за правильне ведення бухгалтерської і податкової звітності ТОВ «ЛВ Транс», повне відображення в обліках за звітний період доходів і витрат підприємства, своєчасне нарахування і сплата у повному обсязі податків та обов`язкових зборів до державного бюджету України.

У силу займаної посади та у зв`язку із покладеними на нього вказаними нормативними актами службовими обов`язками та повноваженнями ОСОБА_4 як керівник ТОВ «ЛВ Транс» виконував адміністративно-господарські обов`язки, володіючи правом підпису договірних, первинних, фінансових документів, документів податкового обліку та звітності, здійснював контроль за фінансово-господарськими операціями.

Крім того, ОСОБА_4 як керівник вказаного товариства наділений правом визначати основні напрямки його діяльності, здійснювати керівництво поточною діяльністю, контролювати фінансово-господарську діяльність, відкривати рахунки у банках, укладати угоди та інші юридичні акти, затверджувати документи поточної діяльності підприємства, звітні документи із несенням відповідальності за достовірність зазначених в них даних тощо.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи в порушення вищезазначених нормативних актів, являючись службовою особою - керівником ТОВ «ЛВ Транс», відповідальним за ведення обліку та звітності товариства, умисно ухилився від сплати податків за період з січня 2022 року по липень 2024 року на суму 4 302 654 грн. за наступних обставин.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов?язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, газу, який постачається для потреб населення, електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно п. 198.5 ст. 198 ПКУ, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Разом з цим, в порушення зазначених вимог законодавства України в період з січня 2022 року по липень 2024 року ОСОБА_4 при веденні фінансово-господарської діяльності товариства здійснив придбання товарів, автоприладдя, запасних частин та комплектуючих, які за своїми технічними характеристиками призначені для легкових автомобілів, мікроавтобусів, бензинових двигунів та не можуть використовуватись під час ремонту та технічного обслуговування вантажних автомобілів на загальну суму 25 815 925,54 грн, в тому числі ПДВ - 4 302 654 гривень.

Усвідомлюючи, що зазначені вище запчастини не можуть бути використані у господарській діяльності ТОВ «ЛВ Транс» ОСОБА_4 прийняв рішення про їх списання нібито на ремонт орендованих автомобілів.

Водночас, ОСОБА_4 було відомо, що при списанні запасів, без їх фактичного використання в господарських операціях чи подальшої реалізації, вважається що вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю товариства,

Однак, під час придбання автозапчастин, моторних олив та комплектуючих, ОСОБА_4 було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ та в подальшому не здійснено нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Поряд з цим, ОСОБА_4 з метою ухилення від сплати податку на додану вартість в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 № 2755-VI, занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 4 302 654 грн (21 513 271,54 грн х 20%).

Отже, ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ «ЛВ Транс», діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на ухилення від сплати податків у значних розмірах, в порушення вимог вищенаведених нормативних актів, в період з січня 2022 року по липень 2024 року умисно не сплатив податок на додану вартість в сумі 4 302 654 грн, що призвело до фактичного ненадходження до держаного бюджету України коштів у значних розмірах, що становить 3 276 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 212 КК України підтримав. Просив закрити кримінальне провадження на підставі ч. 4 ст. 212 КК України та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. Вказав, що ОСОБА_4 до 31.03.2025 року, коли йому було повідомлено про підозру, сплатив податок на додану вартість в розмірі 4302654 грн.

ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України. Зазначив, що розуміє підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та просив суд закрити кримінальне провадження відносно нього.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, зокрема, звернутись до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 2 статті 286 КПК передбачено, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. При цьому частиною третьою зазначеної статті визначено, що перед направленням клопотання до суду прокурор зобов`язаний ознайомити з ним потерпілого та з`ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що прокурор отримав письмову згоду від ОСОБА_4 щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, що підтверджується долученою до клопотання заявою від 31.03.2025 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 212 КК України визначено, що особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування 31.03.2025 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Відповідно до висновку експерта № 17 від 21.03.2025 року, в обсязі наданих на дослідження документів, висновки, що викладені в інформаційному документі від 12.03.2025 № 23.9/23.1/02/10-25-ІД Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо ймовірного заниження ТОВ «ЛВ Транс» (код ЄДРПОУ 42122594) податку на додану вартість у розмірі 4302654 грн. за липень 2024 року, враховуючи, що придбані ТОВ «ЛВ Транс» у ТОВ «Авто Стандарт Україна» (ЄДРПОУ 35775727) в 2022 році товарно-матеріальні цінності на загальну суму 21513271,54 грн. призначаються для використання, що не є господарською діяльністю ТОВ «ЛВ Транс», підтверджуються.

Однак, ОСОБА_4 до повідомлення про підозру добровільно сплатив податкові платежі, а також відшкодував шкоду, завдану державі їх несплатою, що підтверджується: платіжною інструкцією № 6921 від 24.03.2025 року на суму 1000 грн.; платіжною інструкцією № 6922 від 24.03.2025 року 24.03.2025 року на суму 199000 грн.; платіжною інструкцією № 6923 від 25.03.2025 року на суму 180000 грн.; платіжною інструкцією № 6924 від 25.03.2025 року на суму 107000 грн.; платіжною інструкцією № 6926 від 26.03.2025 року на суму 1600000 грн.; платіжною інструкцією № 6925 від 26.03.2025 року на суму 1000000 грн.; платіжною інструкцією № 6927 від 27.03.2025 року на суму 600000 грн.; платіжною інструкцією № 6928 від 28.03.2025 року на суму 630000 грн.

Отже, ОСОБА_4 до 31.03.2025 коли йому було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 212 КК України, сплатив податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодував шкоду, завдану державі їх несвоєчасною платою, що є підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

ОСОБА_4 судом роз`яснено наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_4 зрозумілі. При цьому ОСОБА_4 , після роз`яснення вказаних наслідків, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, наполягав на задоволенні заявленого клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі сукупності вказаних фактів суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Долю судових витрат, сума яких підтверджена додатком до висновку експертизи, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 212 КК України, ст. 284, 285, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності задоволити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Республіки Узбекистан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Кримінальне провадження № 72024021020000024, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності закрити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 35000 гривень.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя :