Ухвала від 12.05.2025 по справі 490/3574/25

Справа № 490/3574/25

н\п 2-н/490/965/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Забота» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлові послуги в розмірі 12074,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09.05.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Забота» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлові послуги в розмірі 12074,04 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України), наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 5ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Частиною першоюстатті 162 ЦПК Українивстановлено, щозаява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Правила загальної підсудності визначені устатті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Натомість, згідно ч. 1ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Під час розгляду цивільної справи №646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначається про те, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

При цьому, за змістом п. 3 ч. 1ст. 162 ЦПК Українипід час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.

Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.

Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.

Як вбачається з витягу №9.19-49265-2025 з реєстру територіальної громади м. Миколаєва від 09.05.2025 року ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Інгульського району міста Миколаєва.

Таким чином, враховуючи положення частини першої статті162та статті27 ЦПК України, вказана заява про видачу судового наказу має бути подана до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності - за місцем реєстрації боржника, а саме до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Пуктом 9 частини першоїстатті 165 ЦПК Українивстановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги особливості наказного провадження, що передбачені цивільним процесуальним законодавством України, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами визначеними у частині першій цієї статті, в наказаному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до положень ч. 2ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу неповертається.

Керуючись ст.ст.165,166,167 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Забота» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлові послуги в розмірі 12074,04 грн.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленомурозділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін