Ухвала від 12.05.2025 по справі 120/5363/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

12 травня 2025 р.Справа № 120/5363/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

21.04.23025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо обчислення у період з 01.01.2020 по 20.05.2023 окремих сум грошового забезпечення без урахування прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року.

Ухвалою від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом уточнення суб`єктного складу сторін спору в частині визначення в якості відповідача Військової частини НОМЕР_2 та звернення вимог до відповідного суб`єкта, або шляхом подання обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав та процесуального статусу Військової частини НОМЕР_3 саме як третьої особи; наведення інших обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду із цією позовною заявою.

29.04.2025 на виконання вимог ухвали від 28.04.2025 представник позивача через систему "Електронний суд" подала до суду заяву на виконання вимог ухвали від 28.04.2025, у якій, крім іншого, заявила клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Протягом проходження військової служби аж до листопада 2024 року позивач постійно перебував на службі, що суттєво ускладнювало можливість його звернення за правничою допомогою для отримання роз`яснення стосовно сум нарахованого йому грошового забезпечення, а відповідач таких роз`яснень не надавав. Посилаючись на судову практику, представник заявника наголошує, що проходження військової служби є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду військовослужбовцю. Також, на переконання позивача, оскільки спірні правовідносини виникли у період з 01.01.2020 по 20.05.2023, тобто до відміни карантину на території України, то строк звернення до суду не має обраховуватись. За наведених обставин представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Водночас 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).

Відтак, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.

Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

При цьому варто звернути увагу на те, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):

"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023."

Отже, Верховний Суд в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19.07.2022 застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.

У зв`язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у позові, окрім іншого, визначено бездіяльність відповідача щодо обчислення з 01.01.2020 по 20.05.2023 окремих сум грошового забезпечення без урахування прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року.

При цьому, як слідує із наявного в матеріалах справи копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 05.11.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_5 .

Отже, позивач при звільненні з військової служби та отримання грошового атестату мав би бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені, а тому саме з цього часу слід здійснювати обчислення тримісячного строку звернення до суду, який закінчився 06.02.2025.

Натомість, до суду з даним позовом представник позивача звернулася лише 21.04.2025, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.

При цьому у поданій заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не наведено поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, а зміст такої заяви свідчить лише про те, що, на думку представника позивача, її довіритель пропустив строк звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач до звернення за отримання за правовою допомогою та отримання відповіді від військової частини не знав про порушення своїх прав та не отримував письмових повідомлень про суми, виплачені йому при звільненні.

Водночас отримання відмови у відповідь на звернення позивача не може свідчити про момент, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів, а свідчить лише про час, з якого особа почала вчиняти дії щодо захисту своїх прав та інтересів.

Окрему увагу слід звернути й на те, що у поданому клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач не наводить поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Більше того, з огляду на згадану вище правову позицію ВС, висловлену в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, безпідставними є доводи сторони позивача, що відсутності підстав для застосування в цьому випадку строку звернення до суду із цим позовом, оскільки правовідносини виникли в період дії на території України карантину.

Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.

За таких обставин слід дійти висновку, що ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19.07.2022.

Суддею не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

В силу приписів пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Як унормовано частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).

З огляду на викладене вище наявні підстави для повернення позовної заяви в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19.07.2022.

Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого суді у відпустці у період часу з 01.05.2025 по 09.05.2025.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19.07.2022, повернути особі, що її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТомчук Андрій Валерійович