Ухвала від 12.05.2025 по справі 240/12586/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/12586/25

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 05.05.2025 (відмітка на поштовому конверті) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 04.03.2024 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 04.03.2024 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове

забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020. Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021. Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022. Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ на 01.01.2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29.01.2020 по 04.03.2024.

Суд зазначає, що спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.

Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.

Період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.

Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.

Водночас визначення дати вручення грошового атестата як початку перебігу строку звернення до суду з позовом у даній адміністративній справі відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Однак, позивачем не надано до суду грошового атестату та не зазначено дату ознайомлення з вказаним документом, що у свою чергу унеможливлює встановлення дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до положення пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП Украни, відлік строку звернення до суду з цим позовом розпочався 01 липня 2023 року та мав би сплинути 30 вересня 2023 року.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі №444/2538/23.

Отже, у випадку подання позовної заяви з вимогами з 19.07.2022 по 04.03.2024 до суду в строк до 30 вересня 2023 року, така могла бути визнана судом, що подана у межах визначеного законодавством строку звернення до суду.

Як установлено судом, розглядувану позовну заяву подано 05 травня 2025 року, а тому, з огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивач пропустив в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 04 березня 2024 року.

Однак, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.

Разом з тим, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 04 березня 2024 року

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Лавренчук