Рішення

від 09.05.2025 по справі 640/33276/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року Справа № 640/33276/21 ЗП/280/410/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД

про припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної служби геології та надр України (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД (далі відповідач), у якій позивач просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4681.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачу видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4681 від 28.12.2007, невід`ємною частиною якого є Угода про умови користування надрами. Разом з тим, відповідач порушує вимоги особливих умов спеціального дозволу на користування надрами та ст.24 Кодексу України про надра, оскільки не подавав щорічні звіти відповідно до форми статистичної звітності. З урахуванням наведеного дія дозволу зупинена наказом Держгеонадру України у зв`язку з виявленими порушеннями умов надрокористування, з наданням часу для усунення порушень законодавства про надра, проте відповідач не вжив жодних заходів щодо усунення таких порушень.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2021 про відкриття провадження та призначення справи до розгляду була направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженим представником останнього 14.12.2021, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, наявному у матеріалах справи.

Копія ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 про прийняття справи до провадження була направлена на адресу місцезнаходження ТОВ Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь №1186749 від 11.03.2025), проте на адресу суду повернувся конверт із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.

Додатково суд намагався повідомити позивача про розгляд справи засобами телефонного зв`язку, про що секретарем судового засідання складений відповідний акт від 30.04.2025 №640/33276/21/9217/25. Також копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена на електронну адресу, зазначену у позовній заяві, про що свідчить звіт з електронної пошти від 30.04.2025. Крім того, беручи до уваги, що від дати відкриття провадження у цій справі (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2021) минув значний період часу, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (від 30.04.2025)

Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №640/33276/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 23.01.2024 № 03-19/2182/24 матеріали адміністративної справи №640/33276/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/33276/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 06.03.2025 за вх.№10598.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №640/33276/21 (провадження ЗП/280/410/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні); зобов`язано позивача та відповідача протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати до суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД (по тексту ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД) надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4681 від 28.12.2007, з метою видобування питних підземних вод для централізованого та нецентралізованого водопостачання, промислового розливу на ділянці Станично-Луганського родовища, де розташована свердловина №5. Термін дії спеціального дозволу 20 років.

Відповідно до особливої (додаткової) умови №7 спеціального дозволу визначено щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» та регіональним геологічним підприємством згідно з формою 7-гр. У примітці: у разі невиконання мети та умов надрокористування, а також чинного законодавства щодо користування надрами надрокористувач може бути позбавлений спеціального дозволу.

Як додаток до спеціального дозволу між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та надрокористувачем ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД було укладено угоду про умови користування надрами Станично-Луганської ділянки Сіверсько-Донецького родовища (свердловина №5) з метою видобування питних підземних вод, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу №4681 від 28.12.2007.

Згідно з пунктом 13.2 статті 13 угоди про умови користування надрами підприємство зобов`язане в установленому порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форм державної звітності (7-гр).

Листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») від 17.02.2017 №03/303-0696 позивачу була надана інформація про надрокористувачів, які відзвітувалися за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік. В наданому переліку підприємство відповідача відсутнє.

Наказом Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 № 179 зупинено дію спеціального дозволу, який надано відповідачу, та встановлено термін 30 днів для усунення порушень (порушення пункту 3 статті 53 Кодексу України про надра).

Листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») від 15.03.2021 №03/303-0992 позивачу була надана інформація про суб`єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які станом на 11.03.2021 не направили до ДНВП «Геоінформ України щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2020 рік. У наданому переліку наявне підприємство відповідача.

Листом ДНВП «Геоінформ України» від 15.06.2021 №03/303-2279 позивачу була надана інформація щодо спеціальних дозволів на користування надрами, власники яких не подали щорічну звітність за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2020 рік, серед переліку яких наявне підприємство відповідача.

Наказом Державної служби геології та надр України від 18.06.2021 № 468 внесено зміни до наказу від 19.04.2017 №179 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу порушення пункту 3 статті 53 Кодексу України про надра підпункт 1 пункту 21.

Листом Державної служби геології та надр України № 10602/01/02-21 від 30.06.2021 відповідача повідомлено про прийняття наказу від 18.06.2021 №468 щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами №4681 від 28.12.2007, наданого ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД у зв`язку з неподанням звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна) «Звітний баланс використання підземних вод за 2020 рік». Вказаний лист отримано відповідачем 21.07.2021 відповідно до підпису уповноваженого представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Листом Державної служби геології та надр України №14640/01-1/02-21 від 18.08.2021 позивачу було запропоновано у 15-денний строк надати власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №4681 від 28.12.2007. Вказаний лист отримано відповідачем 26.08.2021 відповідно до підпису уповноваженого представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вважаючи невиконання відповідачем вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування у повному обсязі підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Суд застосовує положення законодавства, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За приписами статті 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Відповідно до статті 19 зазначеного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

За змістом частини другої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

За приписами статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Держгеонадра є органом з питань надання дозволу на користування надрами, який у межах своїх повноважень здійснює державний геологічний контроль, зокрема, за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.

Заходами Державного геологічного контролю є проведення планових та позапланових перевірок.

Таким чином, контроль за дотриманням надрокористувачем умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами, як складова державного геологічного контролю, має здійснюватися виключно шляхом проведення планових та позапланових перевірок надрокористувачів. Будь-яких інших способів реалізації Держгеонадрами своїх контролюючих функцій законодавцем не передбачено.

У позовній заяві позивач в якості підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами посилається на пункт 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, якою передбачено, що право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

У відповідності до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Судом встановлено, що особливою (додатковою) умовою №7 спеціального дозволу на користування надрами №4681 від 28.12.2007, наданому Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД, визначено щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» та регіональним геологічним підприємством згідно з формою 7-гр. При цьому у примітці до особливих умов спеціального дозволу зазначено наступне: у разі невиконання мети та умов надрокористування, а також чинного законодавства щодо користування надрами надрокористувач може бути позбавлений спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Угоди про умови користування надрами Станично-Луганської ділянки Сіверсько-Донецького родовища (свердловина №5) з метою видобування питних підземних вод, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу №4681 від 28.12.2007, укладеною між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та надрокористувачем Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД, підприємство зобов`язане в установленому порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форм державної звітності (7-гр). Тобто, відповідач був обізнаний про свій обов`язок надавати вчасно статистичні дані до ДНВП «Геоінформ України» про рух запасів відповідно до форм державної звітності 7-гр.

Оскільки обов`язок надання щорічних звітів про рух запасів відповідно до форм державної статистичної звітності 7-гр безпосередньо визначений в особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами №4681 від 28.12.2007, то з огляду на надану Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» інформацію про неподання відповідачем відповідної звітності, необов`язково проведення Держгеонадрами додаткової перевірки.

За таких обставин судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав перед Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») обов`язку звітувати про рух запасів відповідно до форм державної звітності (7-гр) за 2015, 2020 роки, про необхідність подання яких визначено у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами №4681 від 28.12.2007, а також погоджено Угодою про умови користування надрами (пункт 13.2 статті 13)

При цьому відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу. Докази, які б свідчили про те, що відповідач повідомив позивача про згоду або незгоду на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами, у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено вище, орган, який надав надра у користування, уповноважений припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України «Про надра», лише за наявності згоди на це користувача надрами. З огляду на те, що відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

При цьому суд враховує, що Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а виснувано, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства, суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для анулювання спеціального дозволу відповідачу на користування надрами, враховуючи порушення ним законодавства у сфері надрокористування та відсутність доказів усунення відповідних порушень.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності правових підстав для анулювання спеціального дозволу відповідачу на користування надрами, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної служби геології та надр України задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4681 від 28.12.2007, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Державна служба геології та надр України, місцезнаходження: вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 37536031.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД, місцезнаходження: вул. Рибальська, буд.13, оф.4, м.Київ, 01011; код ЄДРПОУ 20163224.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.05.2025.

Суддя К.В.Мінаєва