Рішення від 01.05.2025 по справі 620/16509/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/16509/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представників позивача Трощинської С.М., представника відповідача КолядиІ.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕЙТС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.09.2024 № 14819/ж10/25-01-07-00, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» (ідентифікаційний код: 42799488, місцезнаходження: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Гетьмана Сагайдачного, 128/1), зобов`язано сплатити грошові зобов`язання у розмірі 1 912 317 (один мільйон дев`ятсот дванадцять тисяч триста сімнадцять) гривень 00 копійок, та від 27.09.2024 № 14820/ж10/25-01-07-00, яким визнано завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 611 424 грн, за липень 2020 року на суму - 4 658 грн., вересень 2020 р. на суму 606766 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС в Чернігівській області не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством. Вказує, що відповідач не встановив підстав, передбачених чинним законодавством, для визнання господарських операцій позивача нереальними або ризиковими.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивачем не було надано документального підтвердження щодо формування податкового кредиту з ПДВ від ТОВ «ГОЛТ АРСТ» за листопад 2020 року та від ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» за липень, вересень 2020 року.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що доводи позивача залишаються беззаперечними, а відсутність їх спростування у відзиві лише підтверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є незаконними та мають бути скасовані.

Відповідачем було подано заперечення, в яких вказав, що враховуючи надану позивачем листами від 15.09.2022 № 15-09/22 та від 19.09.2022 № 19-19/22 інформацію на запит контролюючого органу від 12.07.2022 № 891/ж12/25-01-07-02-06, Головне управління ДПС у Чернігівській області мало підстави для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» відповідно до положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суд від 29.01.2025 було задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалою суду від 11.03.2025 було продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів; ухвалою суду від 24.04.2025 було задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області 17.07.2024 було прийнято наказ №922-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» з питань правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» за період діяльності липень, вересень 2020 року, по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛТ АРСТ» за період діяльності листопад 2020 року (т. 2 а.с. 21).

Вказаний наказ разом з повідомленням про початок документальної позапланової виїзної перевірки від 17.07.2024 № 156/Ж4/25-01-07-02-01, повідомленням про ознайомлення та підписання матеріалів позапланової невиїзної від 17.07.2024 № 1178/ж12/25-01-07-02-06 були направлені позивачу 17.07.2024 поштовим відправленням № 0600942824456, яке повернулось за закінченням терміну зберігання 05.08.2024 (т. 2 а.с. 19-21).

12.08.2024 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було складено акт №534/Ж6/25-01-07-02-01 про неможливість вручення документів платнику податків (т. 2 а.с. 18).

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» з питань правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» за період діяльності липень, вересень 2020 року, по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛТ АРСТ» за період діяльності листопад 2020 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2024 №11376/Ж5/25-01-07-02-01 (т. 1 а.с. 44-69).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, шо перевірявся на загальну суму 1529854 грн ПДВ, в т.ч. за липень 2020 року 112009,00 грн, за листопад 2020 1417845,00 грн;

- - п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на суму 4658 грн. та за вересень 2020 року на суму 606766 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛТ АРСТ» за листопад 2020 року встановлено не реальність здійснення господарських операцій за рахунок відсутності документального підтвердження транспортування товару, відсутні сертифікати походження товару (паспорти відповідності), що свідчать про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення внаслідок відсутності трудових ресурсів та технічної можливості. По взаємовідносинах з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» за період діяльності липень, вересень 2020 року встановлено не реальність здійснення господарських операцій, завищення вартості заробітної плати в актах, недостатність трудових ресурсів, не надання документів до перевірки, шо свідчить про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення внаслідок відсутності трудових ресурсів та технічної можливості.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 27.09.2024 № 14819/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1912317,00 грн (за податковим зобов`язанням в розмірі 1529854,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 382463,00 грн) (т. 1 а.с. 70-72);

- від 27.09.2024 № 14820/ж10/25-01-07-00 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 611424 грн, в т.ч. за липень 2020 року на суму - 4658 грн, вересень 2020 року на суму 606766 грн (т. 1 а.с. 73-75).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справлянняподатківізборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхправатаобов`язки, компетенціюконтролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податківта зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звіркиплатників податків(крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедурмитного контролюта/абомитного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладеннятрудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового табухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів таподаткової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Так, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.

Іншими словами, виникнення права призначення контролюючим органом перевірки за вказаною підставою є наслідком ненадання (надання не в повному обсязі) відповідних пояснень платником податків на законний запит контролюючого органу, поданий за наявності відповідних обставин, які кореспондують конкретній із таких підстав призначення перевірки.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначеннямоб`єктів оподаткування(податкових зобов`язань), первинні документи,регістри бухгалтерського обліку,фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» лист від 12.07.2022 №891/ж12/25-01-07-02-06 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), зокрема, по взаємовідносинах з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «ГОЛТ АРСТ», на який листами від 15.09.2022 № 15-09/22 та від 19.09.2022 № 19-19/22 було надано відповіді Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (т. 2 а.с. 73-75, 79-80).

Так, суд зазначає, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки у випадку, коли сумніви контролюючого органу щодо їх реальності не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями суб`єктом господарювання. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень, та у разі їх необґрунтованості та/або відсутності документального підтвердження, така перевірка може бути призначена.

При цьому, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема на проведення перевірок на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПКУ. На період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.

Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19),постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Законів України були внесені зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України стосовно обмеження на проведення документальних перевірок під час дії воєнного надзвичайного стану, яким з 24.02.2022 року було встановлено мораторій на проведення документальних планових та позапланових перевірок. Також, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, тимчасово, до 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством.

08.12.2023 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3453-ІХ «Про внесення змін доПодаткового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», яким відновлено проведення документальних позапланових перевірок, зокрема на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Таким чином, у Головного управління ДПС у Чернігівській області були наявні підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» відповідно до вимог ПК України.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Згідностатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредиторською заборгованістю підприємства визнається сума його боргу перед іншими особами, якістосовно цього підприємства є кредиторами. Кредитори - це особи, яким підприємство заборгувало кошти, їхні еквіваленти, активи, а також роботи чи послуги. Кредиторська заборгованість - це один з видів зобов`язань підприємства.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посадиі прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України)осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване намитній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовахтоварного кредиту, а також з передачі об`єктафінансового лізингуу володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, не підтверджених відповідними первинними документами.

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ІНЕЙТС» (генпідрядник) та ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» (субпідрядник) були укладені договори субпідряду на виконання робіт № 03-09/20-1 від 03.09.2020, № 07-07-20 від 07.07.2020, № 07-08/20-2 від 07.08.2020 та додаткову угоду № 1 від 22.08.2020, №07-08/20-2.2 від 07.08.2020 (т. 1 а.с. 99-112, 135-148, 159-172, 178-179, 195-208).

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаних договорів було надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, договірні ціни, календарні графіки виконання робіт, акти приймання виконання будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, податкові накладні (т. 1 а.с. 113-134, 149-158, 173-177, 180-194, 209-217).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст вказаних господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Так, в обґрунтування встановлення податкового обліку по взаємовідносинах позивача з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

При цьому, наявність помилок в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б давало підстави для висновку щодо завищення витрат позивача.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в акті перевірки описано порушення в актах приймання виконання будівельних робіт за липень 2020 року на загальну суму 700000,00 грн (ПДВ 116666,67 грн), та за вересень 2020 року загальну суму 580000,00 грн (ПДВ 96666,67 грн) та 660597,14 грн (ПДВ 110099,52 грн), разом по ПДВ 323432,86 грн, однак за висновками перевірки встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 723432,90 грн. При цьому, акт перевірки не містить інформації щодо аналізу іншої частини задекларованого позивачем кредиту з ПДВ.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на відповідність ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА» критеріям ризикованості платника податку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність висновків перевірки щодо не реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА».

Як наслідок, суд приходить до необхідності визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.09.2024 № 14819/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 140011,00 грн (за податковим зобов`язанням в розмірі 112009,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 28002,00 грн) та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.09.2024 № 14820/ж10/25-01-07-00.

Щодо правовідносин з ТОВ «ГОЛТ АРСТ», то суду було надано договір купівлі-продажу № 02/11-20Щ від 02.11.2020, згідно умов якого ТОВ «ГОЛТ АРСТ» (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ «ІНЕЙТС» (покупця), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити щебінь гранітний для будівельних робіт різних фракцій, у кількості у відповідності до узгоджених сторонами заявок та за цінами встановленими даним договором (т. 1 а.с. 76-79).

Згідно умов пункту 4 розділу «Терміни та умови поставки» вказаного договору прийом-передача товару здійснюється за вагою на підставі рахунків-фактур, товарних накладних, актів прийому-передачі.

Відповідно до пункту 1 розділу «Умови оплати» договору оплата за товар покупцем за даним договором проводиться на підставі рахунка-фактури продавця, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 1 розділу «Якість, упаковка, маркування» якість товару повинна відповідати діючим ДСТУ (ГОСТам) і ТУ та паспортам якості продавця і сертифікату відповідно до продукції, яка підлягає сертифікації.

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаного договору було надано видаткові накладні та податкові накладні (т. 1 а.с. 80-97).

Так, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для віднесення відповідних сум до складу ПДВ. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів-первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд звертає увагу, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка зазначена виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Повертаючись до обставин господарських правовідносин позивача з ТОВ «ГОЛТ АРСТ», то суд зазначає, що згідно наданих видаткових накладних позивачем в період з 03.11.2020 по 12.11.2020 було придбано 500 т мінерального порошку, 3805 т суміші С-7 та 10485 т щебню різної фракції.

При цьому, на підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу № 02/11-20Щ від 02.11.2020 не було надано жодного з передбачених вказаним договором документів, а саме узгоджених сторонами заявок, рахунків-фактур, товарних накладних, актів прийому-передачі, сертифікатів відповідності до продукції тощо.

Суд погоджується з позивачем, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів, а його відсутність не може бути самостійною підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулась.

Разом з тим, питання щодо наявності ТТН має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Однак, позивач не надає ні ТТН, ні інших документів, створеними в процесі здійснення господарської операції з ТОВ «ГОЛТ АРСТ», окрім видаткових накладних.

При цьому, позивачем не надано жодних пояснень щодо можливості здійснення фактичної поставки такої значної за обсягом кількості продукції за незначний проміжок часу, не вказано виду транспорту (автомобільним чи залізничним), яким здійснювалась поставка, конкретні дати поставки тощо.

Одне лише посилання на відсутність документів на перевезення придбаного товару, а також недоліки в їх оформленні не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на формування податкового обліку, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася. Однак, за іншого складу обставин у справі відсутність товарно-транспортних накладних або суттєві недоліки у їх оформленні, як документа, що супроводжує вантаж при транспортуванні, може свідчити проти факту поставки товару.

Хоч товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

У постанові від 30.06.2022 у справі № 1.380.2019.004460 Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановленізаконом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Слiд зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛТ АРСТ», не можуть вважатися належними і достатніми, такими, які засвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставними, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача про реєстрацію податкових накладних по спірних господарських операціях в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, та здійснення моніторингу не може підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» необхідно задовольнити частково.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та повідомлення позивача про намір подати докази про понесені судові витрати відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» (вул. Гетьмана Сагайдачного, 128/1, м. Прилуки, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, 17500, код ЄДРПОУ 42799488) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.09.2024 № 14819/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 140011,00 грн (за податковим зобов`язанням в розмірі 112009,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 28002,00 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.09.2024 № 14820/ж10/25-01-07-00.

В решті позову відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.05.2025 о 15:00 год., в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судового засідання № 7.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 06.05.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.05.2025.

Суддя Наталія БАРГАМІНА