Ухвала

від 06.05.2025 по справі 754/18230/21

НЕ ВКАЗАНО

Справа №754/182/30/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2356/2025 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

6 травня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою зі змінами прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком у кримінальному провадженні №62021100010001007 обвинуваченого:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2016 та 2018 року народження, працюючого менеджером в ТОВ «Дніпрянка», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

- визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 325 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 325 КК України.

Згідно обвинувального акта, наказом начальника ГУНП у м. Києві № 848 від 09 жовтня 2020 року о/с особу, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження призначено на посаду заступника начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», особа відносно, якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження займаючи вказану посаду, є працівником правоохоронного органу.

Згідно пункту 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до ст. 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім значених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Таким чином, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон») у «своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6 Закону).

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст. 8 Закону).

Згідно ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення та вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (ст. 23 Закону).

Відповідно до п. 1 функціональних обов`язків, затверджених у січні 2021 року т.в.о. начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (далі - функціональні обов`язки), з якими особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження ознайомлений 06 січня 2021 року, заступник начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві у своїй діяльності керується вимогами Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами BMC України та іншими організаційно-розпорядчими документами Національної поліції України.

Згідно до п. 6 функціональних обов`язків, особа відносно, якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження організовує превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню адміністративних та кримінальних правопорушень.

Крім того, вживає заходів з виявлення адміністративних правопорушень, забезпечує здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких відноситься до компетенції Національної поліції України (п. 9 функціональних обов`язків).

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення про порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин. Крім того, вказаною постановою надано повноваження органам місцевого самоврядування на встановлення відповідних обмежень на їх територіях.

Відповідно до протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації від 18 березня 2021 року за № 20, заборонено на території міста Києва у період з 00:00 годин 20 березня 2021 року до 24:00 годин 09 квітня 2021 року приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо).

Особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження згідно займаної посади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, постійно здійснюючи функцію представника влади та виконуючі організаційно-розпорядчі функції, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів, використав надану йому владу та службове становище і пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди від власника закладів громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_8 одержав для себе неправомірну вигоду за наступних обставин.

Так, в точно невстановлений слідством час, приблизно в кінці грудня 2020 року на початку січня 2021 року, особа, відносно якої матеріали виділено з окреме кримінальне провадження спільно із службовими особами Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебували із перевіркою дотримання карантинного законодавства у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_3.

Перебуваючи у вищевказаному закладі у особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження виник злочинний умисел спрямований на систематичне вимаганням та одержання неправомірної вигоди щотижнево від власника ресторанів «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» за безперешкодне здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме не проведення відповідних перевірок карантинного законодавства, не складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУпАП та не вжиття інших заходів щодо припинення господарської діяльності передбаченої чинним законодавством.

З метою реалізації свого злочинного умислу, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів познайомився із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були знайомі власника ресторанів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_8 та разом із ним забезпечували функціонування вказаних господарських закладів.

Перебуваючи за вищевказаною адресою, в точно невстановлений слідством час, приблизно в кінці грудня 2020 року на початку січня 2021 року, особа відносно, якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, протиправно з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів висунув вимогу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були знайомими ОСОБА_8 та разом із ним забезпечували функціонування вказаних господарських закладів щодо систематичного надання йому неправомірної вимоги за безперешкодне здійснення закладами «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_3; «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований за адресою: АДРЕСА_4; «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташований за адресою: АДРЕСА_5, господарської діяльності під час карантинних обмежень на території міста Києва та невжиття заходів щодо припинення їх протиправної діяльності. У подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили, що вирішувати такі питання вони не уповноважені.

Після цього, в точно невстановлений слідством час та місці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про вказану розмову та висунуті вищевказані вимоги щодо надання неправомірної вигоди особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження повідомили власника вищевказаних ресторанів ОСОБА_8 . У ході розмови ОСОБА_8 зазначив, що вказане питання із особою, відносно якої матеріали в виділено в окреме кримінальне провадження вирішить.

Після цього, у точно невстановленому місці, час та спосіб у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на систематичне надання неправомірної вигоди заступнику начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, який займає відповідальне становище за безперешкодне здійснення його закладами господарської діяльності під час карантинних обмежень на території міста Києва та невжиття заходів щодо припинення їх протиправної діяльності.

У подальшому, у точно невстановленому місці, час та спосіб, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою функціонування його закладів у карантинний час, з корисливих мотивів познайомився із заступником начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження.

У ході зустрічі, у точно невстановленому місці, час та спосіб, ОСОБА_8 достовірно знаючи про те, що на території міста Києва встановлені відповідні карантинні обмеження, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно повідомив із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, що має намір систематично надавати неправомірну вигоду у сумі 5 тисяч гривень щотижнево за безперешкодне здійснення його закладами господарської діяльності під час карантинних обмежень на території міста Києва та невжиття заходів щодо припинення їх протиправної діяльності.

У подальшому під час зустрічі, особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, використовуючи надану йому владу та службове становище та достовірно знаючи про те, що на території міста Києва встановлені відповідні карантинні обмеження, продовжуючи свої злочинні дії, повідомив ОСОБА_8 , що перевірки всіх закладів ОСОБА_8 будуть продовжуватися до тих пір, поки ОСОБА_8 не буде сплачувати грошові кошти за безперешкодну роботу зазначених закладів, наголосивши при цьому, що в разі несплати грошових коштів він постійно буде присилати наряди поліції та про те, що у всіх закладах будуть проводитися перевірки в будь-який час доби, та на відповідальних осіб вказаних закладів будуть складатися протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУпАП. ОСОБА_8 на вказану пропозицію із особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження погодився, чим вступив з ним у злочину змову щодо надання неправомірної вигоди за безперешкодну роботу його закладів.

Через декілька днів, у точно невстановленому слідстві місці, час ОСОБА_8 повідомив своїм знайомим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що між ним та особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження відбулася зустріч, у ході якої із особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження висунув йому вимогу щодо систематичного надання йому неправомірної вимоги за безперешкодне здійснення його закладами господарської діяльності під час карантинних обмежень на території міста Києва та невжиття заходів щодо припинення їх протиправної діяльності.

У подальшому, ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою функціонування його вкладів у карантинний час, з корисливих мотивів погодився надавати неправомірну вигоду із особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, з метою щоб не втратити прибуток від господарської діяльності закладів. Крім того, ОСОБА_8 із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження обговорили, що з вказаних питань особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження буде контактувати із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Потім, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що він надав вказівку адміністраторам вищевказаних закладів громадського харчування для того, щоб останні відкладали частину грошових коштів, які отримано під час здійснення господарської діяльності у період карантинних обмежень та передавали їм для подальшої передачі особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, в якості неправомірної вигоди.

Після цього, у точно невстановленому місці, час та спосіб, із особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження зустрівся із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . У ході зустрічі, особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів довів до їх відома домовленості із ОСОБА_8 щодо суми неправомірної вигоди, а саме з кожного закладу в середньому буде сплачуватися по 5 тисяч гривень щотижнево та сума буде залежати від кількості відпрацьованих днів. Грошові кошти необхідно отримувати за вказівкою ОСОБА_8 у адміністраторів ресторанів «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та в подальшому передавати особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження в якості неправомірної вигоди.

Після цього, у точно невстановлений слідством час, місці та спосіб, на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 було отримано у невстановлених слідством адміністраторів закладів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», у «ІНФОРМАЦІЯ_4» грошові кошти у сумі 25000 грн. для подальшої передачі особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження.

У подальшому, 22 квітня 2021 року о 16 год. 21 хв. заступник начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження за допомогою менеджеру «Ватцап» домовилися із ОСОБА_12 про обставини передачі неправомірної вигоди у сумі 25000 грн. за минулий тиждень роботи закладів «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та визначили дату, а саме 23 квітня 2021 року.

Так, 23 квітня 2021 року, біля 12 год. 30 хв., ОСОБА_12 , на виконання незаконної вимоги особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, спільно із ОСОБА_11 прибули за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_6, із особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем, одержав від ОСОБА_12 , неправомірну вигоду в сумі 25000 гривень за невчинення дій в інтересах ОСОБА_8 , а саме за неперешкоджання у функціонуванні та не здійсненні перевірок дотримання карантинних обмежень вищевказаними закладами та неприпинення роботи вказаних закладів.

Після цього, у точно невстановлений слідством час, місці та спосіб, на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 було отримано у невстановлених слідством адміністраторів вищевказаних закладів «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» грошові кошти у суму 13000 грн. для подальшої передачі особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження.

У подальшому, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів, використовуючи надану йому владу, службове становище та достовірно знаючи про те, що на території міста Києва встановлені відповідні карантинні обмеження, 26 квітня 2021 року о 12 год. 40 хв., особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження за допомогою менеджеру «Ватцап» домовилися із ОСОБА_12 і ОСОБА_11 про обставини передачі іншої частини неправомірної вигоди у сумі 13000 грн. за березень та квітень 2021 року роботи закладів та визначили дату, місце зустрічі, з саме на території «Шиномонтажу» за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 12.

Так, 26 квітня 2021 року, біля 13 год. 30 хв., ОСОБА_12 і ОСОБА_11 на виконання незаконної вимоги особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, прибули за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 12 на території «Шиномонтажу».

Перебуваючи за вищевказаною адресою, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем, повторно одержав від ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , неправомірну вигоду в сумі 13000 гривень за невчинення дій в інтересах ОСОБА_8 , а саме за не перешкоджання у функціонуванні та нездійсненні перевірок дотримання карантинних обмежень вищевказаними вкладами, після чого був відразу затриманий працівниками правоохоронних органів.

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби, На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVІD-19, постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2», з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України встановлено карантин під час якого залежно від ситуації щодо поширення хвороби заборонено роботу суб`єктів господарської діяльності з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо). Крім того, постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» надано повноваження органам місцевого самоврядування на встановлення відповідних обмежень на їх територіях.

Відповідно до протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації Київської міської державної адміністрації від 18 березня 2021 року за № 20, заборонено на території міста Києва у період з 00:00 годин 20 березня 2021 року до 24:00 годин 09 квітня 2021 року приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо).

Так, заступник начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, в точно невстановлений слідством час, приблизно в кінці грудня 2020 року на початку січня 2021 року, спільно із службовими особами Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебували із перевіркою дотримання карантинного законодавства у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_3.

Перебуваючи у вищевказаному закладі у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на забезпечення функціонування його закладів «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_3; «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований за адресою: АДРЕСА_4; «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташований за адресою: АДРЕСА_5, під час карантинних обмежень на території міста Києва, з метою отримання від їх господарської діяльності прибутку.

У подальшому, у точно невстановленому місці, час та спосіб, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою функціонування його закладів у карантинний час, з корисливих мотивів познайомився із заступником начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження.

У ході зустрічі, у точно невстановленому місці, час та спосіб, ОСОБА_8 достовірно знаючи про те, що на території міста Києва встановлені відповідні карантинні обмеження, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно повідомив ОСОБА_13 , що бажає, щоб його заклади « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» здійснювали свою господарську діяльність у під час карантинної заборони, при цьому буде особі, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження систематично надавати неправомірну вигоду у сумі 5 тисяч гривень щотижнево за безперешкодне здійснення його закладами господарської діяльності під час карантинних обмежень на території міста Києва та невжиття заходів щодо припинення їх протиправної діяльності.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, всупереч вимог постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2», прийнятими відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якими заборонено роботу суб`єктів господарської діяльності з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, використовуючи надану йому владу, службове становище та достовірно знаючи про те, що на території міста Києва встановлені відповідні карантинні обмеження, з метою виконання домовленостей із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження надавав вказівки невстановленим слідством адміністраторам « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» здійснення вказаними закладами громадського харчування своєї господарської діяльності під час заборони у карантинний період та координував функціонування вказаних складів.

У подальшому, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження разом із ОСОБА_8 розробили злочинний план з метою прикриття їх незаконної діяльності щодо організації та створення умов функціонування закладів ОСОБА_8 , а саме складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУпАП на неуповноважених осіб ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які взагалі відношення не мають та у вказаних закладах не працювали.

З метою реалізації свого спільного із ОСОБА_8 умислу, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження залучив до своєї протиправної діяльності ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Дніпровського УГІ ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 , ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 4 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_22 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 4 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_23 , ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_24 , інспектора відділення поліції з обслуговування ПКіВ «Гідропарк» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_25 , (які не були обізнані про злочинну діяльність особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, щодо систематичного отримання із власника суб`єктів господарювання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_8 неправомірної вигоди за здійснення господарської діяльності у карантинні заборони).

На виконання вказівки особи, відносно якої матеріали виділено в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_17 складено протоколи за № ВАБ/385159, № ВАБ/382050, № ВАБ/385300 про вчинення ОСОБА_15 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та протокол за № ВАБ/385388 про вчинення ОСОБА_16 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_18 складено протокол за № ВАБ/З85012 про вчинення ОСОБА_15 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_19 складено протоколи за № ВАБ/382216, № ВАБ/382589 про вчинення ОСОБА_15 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_20 складено протокол за № ВАБ/382424 про вчинення ОСОБА_14 ; ОСОБА_26 складено протокол за № ВАБ/385094 про вчинення ОСОБА_14 ; ОСОБА_22 складено протокол за № ВАБ/385161 про вчинення ОСОБА_14 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_23 , складено протоколи за № ВАБ/382144, № ВАБ/382656 про вчинення ОСОБА_16 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_24 складено протокол за № ВАБ/385410 про вчинення ОСОБА_16 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП; ОСОБА_25 складено протокол за № ВАБ/З82693 про вчинення ОСОБА_16 адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, більшість, яких у подальшому, судом закрито у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.

Тобто, ОСОБА_8 організував здійснення вказаними закладами громадського харчування своєї господарської діяльності під час заборони у карантинний період та координував функціонування вказаних закладів, чим порушив вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, прийнятими з метою запобігання розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2, що створило реальну загрозу поширення цього захворювання на території міста Києва.

Суд оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що за результатами судового розгляду не доведено вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу зі змінами, в якій просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, та призначити покарання у виді штрафу розміром три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_8 призначити шляхом повного складання покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу розміром три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який виконувати самостійно. Повторно допитати свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , а також дослідити докази сторони обвинувачення за змістом апеляційної скарги.

Вважає, що судом першої інстанції істотно порушено вимоги процесуального закону, зокрема при наданні оцінки дослідженим доказам суд не посилався на підстави визнання їх недопустимими чи неналежними з огляду на вимоги ст.ст. 85, 86, 87 КПК України, однак не взяв до уваги факти, зафіксовані цими доказами, що у подальшому призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та безпідставного виправдання ОСОБА_8 за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 325 КК України.

Також, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного вироку істотно порушені принципи судочинства щодо надання оцінки кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також щодо надання оцінки з приводу достатності та взаємозв`язку за сукупністю зібраних доказів для прийняття відповідного рішення, тобто вимоги, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України.

Зазначає, що як вбачається з мотивувальної частини рішення, судом не надано належної оцінки зібраним під час досудового розслідування доказам сторони обвинувачення та не надано належну оцінку показанням свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , інформації, яка міститься в протоколах оглядів, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншим доказам у їх сукупності.

Суд обмежився лише формальним зазначенням показань свідків та висновків експертиз, не надавши оцінки кожному доказу.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що між ОСОБА_8 та заступником начальника Дніпровського УП була домовленість про те, щоб заклади працювали без перевірок та у нічний час в період карантинних обмежень, останньому будуть надаватись грошові кошти. Зазначені кошти, свідок ОСОБА_11 або ОСОБА_12 передавали заступнику начальника Дніпровського УП, які надавались адміністратором закладу. Такі показання свідка ОСОБА_11 , в частині того, що грошові кошти, які передавались в якості плати за функціонування закладів, зазначених в обвинуваченні, йому передавали саме адміністратори закладів, підтверджуються протоколами за результатами проведення обшуків та протоколами оглядів, протоколами за результатами проведення негласних слідчих дій.

Також, показання ОСОБА_11 повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_12 .

Зазначає, що з мотивувальної частини вироку суду не зрозуміло, чому зазначені показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд не бере до уваги, та надає перевагу лише показанням особи, матеріали щодо якої було виділено в окреме провадження та яку суд допитав в якості свідка щодо обставин досягнення ним та обвинуваченим ОСОБА_8 домовленості про передачу неправомірної вигоди за безперешкодне функціонування розважальних закладів під час карантинних обмежень, які в свою чергу є суперечливими та не відповідають матеріалам дослідженим в ході судового розгляду.

Вказує, що судом не обґрунтовано, чому зазначені показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд не взяв до уваги, а надав перевагу показанням обвинуваченого ОСОБА_8 , який вину не визнав, під час досудового розлідування від дачі показань відмовився. Показання ОСОБА_8 об`єктивно не підтверджуються доказами в своїй сукупності, дослідженими судом.

Вважає, що істотне порушення судом першої інстанції вимог КПК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, безпідставного та необґрунтованого виправдання ОСОБА_8 є наслідками недотримання судом вимог ст. 374 КПК України. Таке порушення перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування закону, який підлягає застосуванню.

Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думки обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до КПК України.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Кримінальний процесуальний закон (ст. 373 КПК України) розрізняє два види вироків: обвинувальний та виправдувальний. При цьому виправдувальний вирок ухвалюється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку, крім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Проте, місцевий суд наведених вимог не дотримався.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Як вбачається з вироку суду, в його мотивувальній частині судом зазначено про те, що суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 325 КК України; пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 1 ст. 325 КК України не відповідає вимогам Закону, є неконкретним та не зрозумілим, не містить даних про подію кримінального правопорушення, способу його вчинення та інші дані, на підставі яких суд може встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, у тому числі кваліфікуючих ознак; інкриміноване ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 1 ст. 325 КК України суд вважає неконкретним, таким, що висунуте з недотриманням вимог, передбачених ст. ст. 91, 291 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що потягнуло за собою порушення права на захист обвинуваченого, а відтак всі докази надані стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, суд визнає недопустимими.

Проте, в резолютивній частині вироку судом зазначено про те, що ОСОБА_8 по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні даного судового рішення повинен був зазначити підставу для виправдання обвинуваченого, тобто відсутність в його діях складу кримінального правопорушення або недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (недопустимість доказів) за ч. 1 ст. 325 КК України.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції фактично зазначено дві самостійні підстави для виправдання особи за ч. 1 ст. 325 КК України, що суперечить вимогам ст. 373 КПК України.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 04 липня 2019 року у справі № 51-8157км18, дві різні самостійні підстави для виправдання особи суперечать вимогам ст. 373 КПК України.

Відповідні правові висновки щодо недопустимості зазначення двох різних самостійних підстав для виправдання особи, при ухваленні виправдувального вироку, також зазначені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к, які колегія суддів також бере до уваги.

Крім того, визнавши всі докази обвинувачення за ч. 1 ст. 325 КК України недопустимими суд не обґрунтував своїх висновків в розумінні ст. 87 КПК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 31 серпня 2022 року у справі №756/10060/17 сформувала висновок щодо застосування норм права, згідно з яким у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.

Також, повертаючись до вимог ст. 374 КПК України, слід вказати наступне.

Так, на переконання суду першої інстанції, в ході судового розгляду даного кримінального провадження не доведено поза розумним сумнівом, що обвинувачений ОСОБА_8 надав службовій особі неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно. На думку місцевого суду в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_8 домовлявся з ОСОБА_27 про надання останньому неправомірної вигоди у розмірі та спосіб зазначені в обвинувальному акті.

Не доведено, на думку суду першої інстанції, і та обставина, що у діях ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України. Відтак, суд дійшов висновку, що всі докази надані стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості за ч. 1 ст. 325 КК України є недопустимими.

Водночас, суд першої інстанції не навів переконливих суджень на спростування висновку органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Як вбачається зі змісту вироку та матеріалів провадження судом не дотримані вимоги кримінального процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів у провадженні.

Суд у вироку має зазначити джерело доказу, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини даними доказами спростовуються або підтверджуються.

Так, в основу свого рішення про виправдання ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 325 КК України, суд першої інстанції поклав фактично лише показання обвинуваченого, надані у судовому засіданні, який свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень заперечив, та показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Поміж тим, суперечностям між показаннями ОСОБА_8 та інших свідків щодо фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції не надано належної оцінки. Показання свідків викладені у судовому рішенні неповно, без розкриття їхнього повного змісту та реальних фактичних даних. Посилаючись у вироку на показання свідків суд їх цитує, однак не робить висновки, яким чином показання чи відомості впливають на доведеність чи спростування факту вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Суд взяв до уваги показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , разом з тим жодним чином не проаналізував показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та інших свідків узагальнивши лише, що показання свідків жодним чином не підтверджують факт вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Аналогічна ситуація і у випадку дослідження судом письмових доказів, які лише перераховані у вироку без ретельної їх перевірки, без надання кожному з них належної оцінки, детального обґрунтування їх відхилення з посиланням на причини такого рішення. Фактично у вироку, перерахувавши ряд письмових доказів, які були дослідженні під час судового засідання, суд обґрунтовуючи свої висновки посилається лише на кілька доказів, наведених у вироку. При цьому, будь-яких тверджень щодо відхилення доказів або їх ролі при встановленні фактичних обставин кримінального провадження не зазначено.

На переконання колегії суддів, суд при ухваленні виправдувального вироку передчасно та без належної правової оцінки та мотивації, зокрема, залишив поза увагою та подальшим процесуальним аналізом численні письмові докази, вказавши лише, що з протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій не вбачається домовленості ОСОБА_8 про надання неправомірної вигоди службовій особі.

Отже, суд першої інстанції належним чином не проаналізував докази обвинувачення як окремо кожен, так і в їх сукупності, у тому числі, допустив істотні суперечності та припущення у своїх висновках щодо винності чи невинності обвинуваченого у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, достовірності чи недостовірності, достатності чи недостатності тих чи інших доказів, і не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Незважаючи на наявність суперечливих фактичних даних щодо обставин кримінального провадження, наданих сторонами обвинувачення та захисту, які мають значення для правильного вирішення справи, суд ці суперечності не усунув та не дав їм однозначної оцінки в їх сукупності для підтвердження чи спростування обвинувачення, чим поставив під сумнів невинність виправданого, що є недопустимим.

Тобто, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів сторони обвинувачення, викладені у вироку, не містять точних та категоричних суджень, що ставить під сумнів висновки суду, про що правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора.

Поверхневе дослідження доказів у даному кримінальному провадженні позбавило суд першої інстанції можливості ухвалити вмотивоване та законне рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що за результатами розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції обмежився простим перерахуванням доказів, досліджених в судовому засіданні, не надав належного аналізу встановленим доказам, у їх сукупності та взаємозв`язку, у тому числі тим, на які в своїй апеляційній скарзі посилається прокурор, допускаючи формальне ставлення до необхідності обґрунтувати свої висновки, та не навів у вироку переконливих мотивів щодо ухваленого рішення.

Допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законний і обґрунтований вирок, у відповідності до статей 409, 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, ураховуючи характер допущених судом першої інстанції порушень кримінального процесуального закону, вважає за необхідне призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Призначення нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції зможе найбільш повно та ефективно забезпечити змагальність процесу, реалізацію сторонами їх прав та виконання обов`язків, дозволить повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення та перевірити доводи сторін.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 404 КПК України повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та допит вказаних стороною обвинувачення свідків, не містить обґрунтованих мотивів щодо необхідності повторного їх дослідження, а сам по собі факт непогодження сторони обвинувачення з висновками суду першої інстанції щодо оцінки доказів не є підставою для їх повторного дослідження апеляційним судом.

З огляду на наведене, висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 325 КК України, є передчасним та належно невмотивований, оскільки він зроблений без належної перевірки всіх обставин кримінального провадження і оцінки всієї сукупності доказів щодо їхньої належності, допустимості, достовірності та достатності, що є порушенням вимог ст. ст. 370, 374 КПК України.

При новому розгляді кримінального провадження, суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно й об`єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу зі змінамипрокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Суддя Суддя