Постанова від 05.05.2025 по справі 520/27826/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 р.Справа № 520/27826/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.03.25 по справі №520/27826/24

за позовом Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону , в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України

до Головного управління ДПС у Харківській області треті особи Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради , Дергачівська територіальна громада Харківської області в особі Дергачівської міської ради , Харківська обласна військова адміністрація

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону (надалі також позивач, прокуратура) в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі також позивач, В/ч НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Харківській області щодо невжиття заходів для повернення з місцевого бюджету Дергачівської міської територіальної громади Харківської області на поточний рахунок В/ч НОМЕР_1 помилково сплачених у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 260 630 538,24 гривень.

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення помилково сплачених сум податків, висновок про повернення В/ч НОМЕР_1 помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно на загальну суму 260630538,24 гривень з відповідного бюджету..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року клопотання прокуратури - залишено без задоволення.

Клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду - залишено без задоволення.

Адміністративний позов прокуратури в інтересах держави в особі В/ч НОМЕР_1 до ГУ ДПС у Харківській області треті особи: Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради, Дергачівська територіальна громада Харківської області в особі Дергачівської міської ради, третя особа: Харківська обласна військова адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати зазначену ухвалу від 04 березня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на протиправність оскаржуваної ухвали з огляду на те, що прокуратурою 01.04.2024 до Харківського окружного адміністративного суду подано позов в інтересах в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в/ч НОМЕР_1 , відповідач ГУ ДПС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради щодо повернення в/ч НОМЕР_1 коштів помилково сплаченого ПДФО. 17.04.2024 до Харківського окружного адміністративного суду прокуратурою подано уточнену позовну заяву. Вказану позовну заяву прокуратури ухвалою Харківського адміністративного суду від 24.09.2024 було залишено без розгляду. Зазначена ухвала отримана прокуратурою 26.09.2024.

Зазначає, що після отримання платіжної інструкції, по якій оплату здійснено 02.10.2024, прокуратура 04.10.2024 повторно звернулась до адміністративного суду в загальному порядку, додавши зазначену платіжну інструкцію до матеріалів позовної заяви.

Вважає, що судом першої інстанції з усіх доводів, викладених у відповідних заявах прокуратури про поновлення строку, враховано лише ті, що стосуються воєнного стану, зазначені, до того ж лише у другій заяві, в той час як інші аргументи судом абсолютно не враховані.

Вказує, що запит прокурора, зроблений в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо наявності підстав для представництва зроблено до в/ч НОМЕР_1 17.01.2024. У той же час, відповідь на зазначений запит в/ч НОМЕР_1 надано листом № 2080 від 25.03.2024, який доданий до позовної заяви. У зв`язку з чим вважає, що щонайменше із зазначеної дати необхідно обраховувати строк виникнення підстав для представництва та, відповідно, для звернення з позовом.

Апелянт стверджував, що реалізуючи своє право, передбачене ч. 4 ст. 240 КАС України, без жодного зволікання, після отримання зазначеної ухвали та відповідної платіжної інструкції про сплату судового збору, 04.10.2024 повторно подав цей позов.

Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради надала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала позицію прокурора.

ГУ ДПС у Харківській області, Харківська обласна військова адміністрація, Дергачівська територіальна громада Харківської області в особі Дергачівської міської ради подали відзиви на апеляційну скаргу прокуратури, в яких просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. Вказали на безпідставності доводів прокуратури.

Позивач - в/ч НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та зазначає.

Судовим розглядом встановлено, що звернення позивача до податкового органу з заявами про повернення помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб обумовлено вимогами наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.08.2023 № 6660 «Про результати службового розслідування», яким встановлені факти помилкової сплати податку на доходи фізичних осіб до Дергачівської міської територіальної громади Харківської області з вини військових службових осіб військової частини та зобов`язано вжити заходи для повернення помилково сплачених сум податку (Додаток 5).

З метою повернення помилково сплаченого до Дергачівської міської територіальної громади Харківської області податку на доходи фізичних осіб командуванням в/ч НОМЕР_1 вжиті заходи у вигляді направлення 31.07.2023 відповідної заяви у довільній формі за № 5678 до Дергачівської ДПІ ГУ ДПС у Харківській області.

На вказану заяву позивача ГУ ДПС у Харківській області надано відповідь від 21.08.2023 № 43642/6/20-40-24-17-23, якою підтверджено факт належної сплати в/ч НОМЕР_1 податків на доходи фізичних осіб до Дергачівської територіальної громади, а саме: 29.03.2023 в розмірі 61 245 538,24 гривень та 28.04.2023 в розмірі 46 900 000,00 гривень, з огляду на взяття її на облік в Дергачівській ДПІ, згідно даних ІТС «Податковий блок», як платника податків за неосновним місцем обліку (стан «17») з 17.10.2022 (Додаток 12).

Не погодившись з цим рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач повторно звернувся до Дергачівської ДПІ ГУ ДПС у Харківській області з заявою у довільній формі від 21.08.2023 № 6665 про повернення помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб, у якій зазначив про відсутність у в/ч НОМЕР_1 відокремлених підрозділів та об`єктів оподаткування в межах Дергачівської міської територіальної громади Харківської області (Додаток 13).

За результатами розгляду ГУ ДПС у Харківській області вказаної заяви позивачу повторно відмовлено у поверненні помилково сплаченого податку через наявність у в/ч НОМЕР_1 земельної ділянки на праві постійного користування в межах Дергачівської міської територіальної громади Харківської області, взяття її на облік в Дергачівській ДПІ ГУ ДПС у Харківській області, згідно даних ІТС «Податковий блок», як платника податків за неосновним місцем обліку (стан «17») з 17.10.2022 та відсутністю змін щодо стану платника податку на дату надання відповіді, про що повідомлено у листі від 22.09.2023 № 18815/5/20-40-24-17-19.

16.12.2023 листом № 10213 акт службового розслідування за фактом помилкової сплати податків до Дергачівської міської територіальної громади Харківської області направлений командуванням в/ч НОМЕР_1 для прийняття передбачених законом рішень до прокуратури.

За результатами розгляду вказаного повідомлення в/ч НОМЕР_1 та доданих до нього матеріалів службового розслідування прокуратурою 20.12.2023 за № 42023041330000563 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за фактом перевищення влади та службових повноважень військовими службовими особами в/ч НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (Додаток 17).

Листом Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 21.03.2024 № 525/1068 повідомлено прокуратуру про те, що земельна ділянка, яка розташована в межах Дергачівської міської територіальної громади Харківської області, на обліку в Дніпровському КЕУ не перебуває та надано відомості про закріплення за в/ч НОМЕР_1 земельних ділянок військового містечка №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Харківського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 21.03.2024 № 583/1280 повідомлено прокуратуру про те, що земельна ділянка (кадастровий номер 6322010100:00:000:) в Харківському квартирно-експлуатаційному управлінні не обліковується, на обліку Харківського квартирно-експлуатаційного управління за в/ч НОМЕР_1 не обліковується жодна земельна ділянка, в тому числі в межах Дергачівської міської територіальної громади (Додаток 21).

Листом від 16.04.2024 № 2565 командування в/ч НОМЕР_1 повідомило прокуратуру про те, що підтримує позовні вимоги прокурора з підстав викладених у позовній заяві про визнання бездіяльності ГУ ДПС у Харківській області щодо розгляду заяви про повернення помилково сплачених сум грошових зобов`язань, протиправною та зобов`язання вчинити дії для повернення військовій частині коштів помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно на загальну суму 260 630 538,24 гривень з бюджету Дергачівської міської територіальної громади Харківської області. Заходи представницького характеру з питань, порушених у позовній заяві прокурора, для поновлення порушених законних інтересів держави не вживались з огляду на не завершення проведення службових розслідувань за фактом помилкової сплати податку на доходи фізичних осіб за неосновним місцем податкового обліку, відсутністю повідомлень податкового органу про результати розгляду попередньої заяви про повернення помилково сплачених коштів податку до Дергачівської міської територіальної громади Харківської області та з огляду на задіяння особового складу військової частини для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (Додаток 22).

Відповідно до відомостей з електронного кабінету платника податків, які містяться у файлі «export.xlsx», що був оглянутий у ході досудового розслідування, випливає, що 12.02.2024 військовою частиною знято з обліку зазначену земельну ділянку (Додаток 27).

Прокуратура не погодилася з бездіяльність ГУ ДПС у Харківській області щодо невжиття заходів для повернення з місцевого бюджету Дергачівської міської територіальної громади Харківської області на поточний рахунок В/ч НОМЕР_1 помилково сплачених у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 260 630 538,24 гривень, звернулася до суду з цим позовом.

Залишаючи без розгляду позов прокуратури, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.

Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16).

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах тримісячний строк звернення до суду має обраховуватись саме з моменту виявлення прокурором відповідних порушень інтересів держави.

Такі висновки також узгоджуються з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року по справі № 420/11012/21.

Так, матеріалами справи підтверджено, що прокуратура отримала від в/ч НОМЕР_1 лист від 16.12.2023 № 10213 акт службового розслідування від 18.08.2023 № 6660 «Про результати службового розслідування» за фактом помилкової сплати податків до Дергачівської міської територіальної громади Харківської області направлений командуванням В/ч НОМЕР_1 для прийняття передбачених законом рішень, а до направлення цього листа вже неодноразово зверталося до ГУ ДПС у Харківській області з питань вжиття заходів щодо повернення з місцевого бюджету Дергачівської міської територіальної громади Харківської області на поточний рахунок В/ч НОМЕР_1 помилково сплачених у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 260 630 538,24 гривень.

З наслідками розгляду цього листа, 20.12.2023 за № 42023041330000563 прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за фактом перевищення влади та службових повноважень військовими службовими особами в/ч НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Отже, щонайменше з 20.12.2023 Прокуратура була обізнана з виникнення спірних правовідносин між позивачем та ГУ ДПС у Харківській області.

За таких обставин, строк звернення до суду з цим позовом у прокуратури сплив 20.03.2024.

Отже, отримання прокуратурою відповідей на її запити, зокрема у 2025 жодним чином не зумовлюють зміни у даті, коли прокуратура була обізнана з виникнення спірних правовідносин між в/ч НОМЕР_1 та ГУ ДПС у Харківській області.

Проте, вперше з аналогічним позовом до суду позивач звернувся 01.04.2024 (справа № 520/8051/24), тобто, вже на той час, з пропуском строку звернення до суду.

Разом з цим колегія суддів враховує, що ухвалою Харківського адміністративного суду по справі № 520/8051/24 від 24.09.2024 було залишено без розгляду позовну заяву Прокуратури у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання.

Вказана ухвала Харківського адміністративного суду по справі № 520/8051/24 від 24.09.2024 є чинною, до суду апеляційної інстанції не оксаржувалася.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання учасників справи, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, фактичною підставою для залишення позову без розгляду у справі № 520/8051/24 слугувало неналежне виконання процесуальних обов`язків прокуратурою та в/ч НОМЕР_1 , які виразилися у неприбутті у судове засідання, неповідомленні про причини неприбуття та неподанні заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів вважає хибними твердження апелянта про те, що "пропуск строку для звернення до суду з відповідним позовом у справі № 520/8051/24 жодного разу (ні при відкритті провадження у справі, ні протягом розгляду справи з 09.04.2024 по 24.09.2024, а це понад п`ять місяців), не зазначалось, що дає підстави вважати дослідженою, вирішеною, а також стабільною дану обставину, до якої можуть застосовуватись засади преюдиційності".

По перше, відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Факт того, що суд у справі № 520/8051/24 відкрив провадження у справі не є безумовним висновком про дотримання прокуратурою строків звернення до суду з позовом.

У випадку належного виконання своїх процесуальних обов`язків прокуратурою прибуття у судове засідання 24.09.2024, питання дотримання нею строків могло бути поставлено судом у наведеній справі.

Посилання апелянта на можливість застосування засад приюдиційності, колегія суддів вважає необґрунтованими з урахуванням вище зазначеного, а також з оглядку на таке.

Відповідно до ч. 4, 5 та 7 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Звільнення ж від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи по суті спору.

Колегія суддів акцентує увагу й на тому, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Отже, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №522/7758/14-ц.

Водночас преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Отже, нерозгляд судом питання про дотримання прокуратурою строку звернення до суду не є рішенням суду, а відтак не має жодної преюдиції, зокрема через відсутність рішення суду першої інстанції по суті спору, яке набрало законної сили, та у якому встановлені обставини дотримання прокуратурою строку звернення до суду.

Стосовно посилання апелянта на те, що з позовом у цій справі він звернувся без зайвих зволікань, колегія суддів зазначає таке.

Вдруге, з позовом (у цій справі № 520/27826/24) прокуратура звернулася до суду 04.10.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Як вже було наголошено судом, перше звернення з тотожнім позовом завершилося залишенням позову без розгляду з підстав неналежного виконання процесуальних обов`язків прокуратурою та в/ч НОМЕР_1 , які виразилися у неприбутті у судове засідання, неповідомленні про причини неприбуття та неподанні заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, неналежне використання прокуратурою процесуальних обов`язків з прибуття у судове засідання по справі № 520/8051/24 її представника та/або представника позивача не можуть створювати для цього суб`єкту владних повноважень переваг у вигляді поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Разом з цим, у КАС України відсутні приписи, які б зумовлювали висновок про можливість переривання строку звернення до суду у випадках залишення попереднього позову без розгляду.

Крім того, колегія суддів визнає недоречними посилання прокуратури, яка є суб`єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. (вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 440/10730/22).

На переконання колегії суддів прокуратурою не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 7 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання поважними вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а відтак наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року по справі №520/27826/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 12.05.2025.