Постанова

від 07.05.2025 по справі 340/4769/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4769/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника відповідача Данілова С.О. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року (суддя Сагун А.В.) в справі № 340/4769/24 за позовом приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «Кіт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство науково-виробнича фірма «Кіт» (далі ПМП НВФ «Кіт») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2024 року:

№ 00046240702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 978 853,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 2 641 293,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) - 337 560,00 грн,

№ 00046260702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 057 051,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 2 445 641,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) - 611 410,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00046240702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем на прибуток приватних підприємств на суму 2 978 853,00 грн., з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 641 293,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 337 560,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00046260702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 057 051,00 грн. з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 445 641,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 611 410,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного та неповного дослідження доказів, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга відтворює зміст акту податкової перевірки.

Апелянт вказує про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Легал Воркс», ТОВ «Кріалайф Еверідж», ТОВ «Роксан Холд», ТОВ «Агрокод», ТОВ «Вестайл», ТОВ «Алстор Груп», ТОВ «Салабріус Гранд», ТОВ «Фалкон-ЛТД», ТОВ «Атлас Капітал ЛТД», ТОВ «Інсталл Профі Груп», задекларовані господарські операції не відбулись в дійсності, рух активів від зазначених контрагентів до позивача не відбувся, а оформлені документи не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, тому суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМП НВФ КІТ з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні з ТОВ ЛЕГАЛ ВОРКС (код ЄДРПОУ 42525016) за липень 2019 року, ТОВ КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ (код ЄДРПОУ 43025128) за вересень 2019 року, ТОВ РОКСАН ХОЛД (код ЄДРПОУ 43137774) за листопад 2019 року, ТОВ АГРОКОД (код ЄДРПОУ 43154538) за грудень 2019 року, ТОВ ВЕСТАЙЛ (код ЄДРПОУ 43210031) за січень 2020 року, ТОВ АЛСТОР ГРУП (код ЄДРПОУ 43252803) за лютий 2020 року, ТОВ САЛАБРІУС ГРАНД (код ЄДРПОУ 43138170) за квітень 2020 року, ТОВ ФАЛКОН-ЛТД (код ЄДРПОУ 42484834) за червень 2020 року, ТОВ АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД (код ЄДРПОУ 43153100) за червень 2020 року, ТОВ ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ (код ЄДРПОУ 43486654) за червень 2020 року показників декларацій з податку на додану вартість за липень, вересень, листопад, грудень 2019, січень, лютий, травень, червень 2020 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в деклараціях з податку на прибуток за 2019 рік та 2020 рік.

За результатами перевірки ПМП НВФ КІТ складено акт від 20.03.2024 № 2286/11- 28-07-02/13748444.

Перевіркою ПМП НВФ КІТ встановлені порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму - 2 641 293,00 грн, в т.ч. по періодах: ІІІ квартал 2019 року, на суму - 526 889,00 грн., IV квартал 2019 року, на суму - 823 350,00 грн., І квартал 2020 року, на суму - 605 729,00 грн., ІІ квартал 2020 року, на суму - 685 325,00 грн;

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 445 641 грн, в т.ч. за періоди: за липень 2019 року, на суму - 188 060,00 грн., за вересень 2019 року, на суму - 299 800,00 грн., за листопад 2019 року, на суму - 489 613,00 грн., за грудень 2019 року, на суму - 272 748,00 грн., за лютий 2020 року, на суму - 560 860,00 грн., за травень 2020 року, на суму - 149 447,00 грн., за червень 2020 року, на суму - 485 113,00 грн.

Відповідачем? ?прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.2024 року: № 00046240702 форми Р, на загальну суму - 2 978 853,00 грн., №00046260702 форми Р, на загальну суму - 3 057 051,00 грн.

ПМП НВФ КІТ оскаржене в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 27.06.2024 року № 19717/6/99-0006-01-01-06 податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області 18.04.2024 року № 00046240702, № 00046260702 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Дослідивши зміст господарських операцій ПМП НВФ «Кіт» з ТОВ «Легал Воркс», ТОВ «Кріалайф Еверідж», ТОВ «Роксан Холд», ТОВ «Агрокод», ТОВ «Вестайл», ТОВ «Алстор Груп», ТОВ «Салабріус Гранд», ТОВ «Фалкон-ЛТД», ТОВ «Атлас Капітал ЛТД», ТОВ «Інсталл Профі Груп», суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження реальності цих господарських операцій, а висновки контролюючого органу зроблено на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), що не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом, тому визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

ПМП НВФ «Кіт» є платником податку на додану вартість, видами економічної діяльності якого є: виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); оброблення металів та нанесення покриття на метали; виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с. 38-41 т.1).

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМП НВФ «Кіт» з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Легал Воркс» (код ЄДРПОУ 42525016) за липень 2019 року, ТОВ «Кріалайф Еверідж» (код ЄДРПОУ 43025128) за вересень 2019 року, ТОВ «Роксан Холд» (код ЄДРПОУ 43137774) за листопад 2019 року, ТОВ «Агрокод» (код ЄДРПОУ 43154538) за грудень 2019 року, ТОВ «Вестайл» (код ЄДРПОУ 43210031) за січень 2020 року, ТОВ «Алстор Груп» (код ЄДРПОУ 43252803) за лютий 2020 року, ТОВ «Салабріус Гранд» (код ЄДРПОУ 43138170) за квітень 2020 року, ТОВ «Фалкон-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484834) за червень 2020 року, ТОВ «Атлас Капітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100) за червень 2020 року, ТОВ «Інсталл Профі Торг» (код ЄДРПОУ 43486654) за червень 2020 року показників декларацій з податку на додану вартість за липень, вересень, листопад, грудень 2019, січень, лютий, травень, червень 2020 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в деклараціях з податку на прибуток за 2019 рік та 2020 рік, за результатами якої складено акт від 20 березня 2024 року № 2286/11- 28-07-02/13748444 (а.с. 73-183 т.1).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму - 2 641 293,00 грн, в тому числі по періодах: ІІІ квартал 2019 року на суму 526 889,00 грн, IV квартал 2019 року на суму 823 350,00 грн, І квартал 2020 року на суму 605 729,00 грн, ІІ квартал 2020 року на суму 685 325,00 грн;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 445 641 грн, в тому числі по періодах: липень 2019 року на суму 188 060,00 грн, вересень 2019 року на суму 299 800,00 грн, листопад 2019 року на суму 489 613,00 грн, грудень 2019 року на суму 272 748,00 грн, лютий 2020 року на суму 560 860,00 грн, травень 2020 року на суму 149 447,00 грн, червень 2020 року на суму 485 113,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки ГУ ДПС 18 квітня 2024 року прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 44-54 т.1):

№ 00046240702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 978 853,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 2 641 293,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) - 337 560,00 грн,

№ 00046260702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 057 051,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 2 445 641,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) - 611 410,00 грн.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 27 червня 2024 року № 19717/6/99-0006-01-01-06 податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області 18 квітня 2024 року № 00046240702, № 00046260702 залишено без змін, а скаргу платника податків без задоволення.

Підставою збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ПМП НВФ «Кіт» з ТОВ «Легал Воркс», ТОВ «Кріалайф Еверідж», ТОВ «Роксан Холд», ТОВ «Агрокод», ТОВ «Вестайл», ТОВ «Алстор Груп», ТОВ «Салабріус Гранд», ТОВ «Фалкон-ЛТД», ТОВ «Атлас Капітал ЛТД», ТОВ «Інсталл Профі Груп».

Так, на підставі договору поставки № 45 від 20 липня 2019 року позивачем придбано у липні 2019 року ТОВ «Леганл Воркс» товари (гаманець А-5 з листівками, захист на кошики (різні), поворотній ролік ПС, спеціальне пакування) на загальну суму 1 128 360 грн, в тому числі податок на додану вартість 188 060 грн.

На підтвердження фактичного придбання товарів позивачем надано договір поставки, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну на перевезення товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений між ПМП НВФ «Кіт» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Господарська операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку у липні 2019 року.

На підтвердження використання придбаних товарів в господарській діяльності позивачем надано накладні на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, акти списання у виробництво.

Суму податку на додану вартість в розмірі 188 060 грн позивачем включено до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за липень 2019 року.

Позивачем на підставі договору поставки № 109-19 від 16 вересня 2019 року придбано у вересні 2019 року у ТОВ «Кріалайф Еверідж» товари (зварювальна лінія ІССА, зварювальна машина з 4-а головками для решіток, зварювальна машина з 6-ма головками для решіток) на загальну суму 1 798 800 грн, в тому числі податок на додана вартість 299 800 грн.

Позивач підтверджує фактичне здійснення господарських операцій договором поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення товарів, договором перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладеним з ФОП ОСОБА_1 як перевізником.

Придбання товарів (зварювальна лінія ІССА, зварювальна машина з 4-а головками для решіток, зварювальна машина з 6-а головками для решіток) відображено позивачем в бухгалтерському обліку, придбані товари використані в оподатковуваних операціях в межах господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

Суму податку на додану вартість в розмірі 299 800 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за вересень 2019 року.

Позивачем на підставі договору поставки № 120-19 від 09 жовтня 2019 року придбано у ТОВ «Роксан Холд» товари (захист на кошики з перфорацією, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний (євро)) у листопаді 2019 року на загальну суму 2 937 678 грн, в тому числі податок на додану вартість - 489 613 грн.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також надано: рахунок № 80 від 19.11.2019 року на суму 13175 грн (транспортні послуги м. Кропивницький м. Кривий Ріг - м. Маріуполь м. Кропивницький) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-80 від 19.11.2019, складений ПМП НВФ КІТ та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: м. Кропивницький м. Кривий Ріг м. Маріуполь м. Кропивницький (1550 км х 8,50) на загальну суму 13175 грн, рахунок № 83 від 27.11.2019 року на суму 16448 грн (транспортні послуги м. Кропивницький м. Маріуполь м. Кропивницький м. Київ смт. Стоянка м. Кропивницький) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-83 від 27.11.2019, складений ПМП НВФ КІТ та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: м. Кропивницький м. Маріуполь м. Кропивницький м. Київ смт. Стоянка м. Кропивницький (1935 км х 8,50) на загальну суму 16448 грн.

В бухгалтерському обліку розрахунки з ФОП ОСОБА_1 відображені по бухгалтерському рахунку 3772 Розрахунки з іншими дебіторами (Дт 23 Кт 3772).

Придбані товари (защита на корзини з перфорацією, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з навісним кріпленням, фризз`ємний (евро)) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

Суму податку на додану вартість в розмірі 498 613 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за листопад 2019 року.

На підставі договору поставки № 127 від 27 листопада 2019 року позивачем придбано у ТОВ «Агрокод» у грудні 2019 року товари (гаманець з кліпсою, захист на кошики, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням) на загальну суму 1 636 488 грн, втому числі податок на додану вартість - 272 748 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 272 748 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за грудень 2019 року.

Позивач підтверджує фактичне здійснення господарської операції договором поставки, видатковими накладними.

Товари (гаманець з кліпсою, захист на кошики, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням) використані позивачем в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки № 17-20 від 03 січня 2020 року позивачем придбано у ТОВ «Вестайл» у січні 2020 року товари (гаманець А6, захист на кошики, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленням) на загальну суму 1 145 010 грн, в тому числі податок на додану вартість - 190 835 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 190 835 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за січень 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (гаманець А6, захист на кошики, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленням) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки № 14-20 від 15 січня 2020 року позивачем придбано у лютому 2020 року у ТОВ «Алстор Груп» товари (гаманець А-6, захист на кошики, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленнями) на загальну суму 2 220 150 грн, в тому числі податок на додану вартість - 370 025 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 370 025 грн включена позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за лютий 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на перевезення товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (гаманець А-6, захист на кошики, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленнями) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки № 23-02 від 20 лютого 2020 року позивачем придбано у квітня 2020 року у ТОВ «Салабріус Гранд» товари (меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) у контрагента-постачальника на загальну суму 896 684,40 грн, в тому числі податок на додану вартість - 149 447,40 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 149 447,40 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за травень 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на перевезення товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) використані позивачем в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки № 20/06 від 05 червня 2020 року позивачем придбано у ТОВ «Фалкон-ЛТД» у червні 2020 року товари (фриз з`ємний, тримач з навісним кріпленням, наліпка водостійка (виробника), меблеве обладнання) на загальну суму 1 177 756,80 грн, в тому числі податок на додану вартість - 196 292,80 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 196 292,80 грн включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з цього податку за червень 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (фриз з`ємний, тримач з навісним кріпленням, наліпка водостійка (виробника), меблеве обладнання) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки №05-20 від 04 травня 2020 року позивачем придбано у червні 2020 року у ТОВ «Атлас Капітал ЛТД» товари (захист на кошик з перфорацією, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) на загальну суму 1 165 800,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 194 300,00 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 194 300 грн включено позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за червень 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (захист на кошик з перфорацією, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На підставі договору поставки № 07-20 від 02 червня 2020 року позивачем у червні 2020 року придбано у ТОВ «Інсталл Профі Торг» товари (наліпка водостійка (виробника), защита на корзину з перфорацією) на загальну суму 567 120,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 94 520,00 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 94 520,00 грн включена позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з цього податку за червень 2020 року.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операції позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02 січня 2018 року, укладений з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Придбані товари (наліпка водостійка (виробника), защита на корзину з перфорацією) використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

За позицією контролюючого органу описані вище господарські операції є нереальними, адже рух активів від контрагентів-постачальників товарів та послуг до ПМП НВФ «Кіт» в дійсності не відбувся, а надані позивачем первинні документи не опосередковуються з реальним рухом активів; фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлене, а наявність факту використання в господарській діяльності придбаних товарів є свідченням набуття останніх у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності на час виникнення спірних правовідносин визначало Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (далі П(С)БО 16).

Відповідно до пунктів 5-7 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 9 П(С)БО 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Пунктом 6 П(С)БО 16 передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Тобто, підставою для відображення (нарахування) витрат в бухгалтерському обліку є факт понесення таких витрат, що виражається у зменшенні активів або збільшенні зобов`язань.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, (далі П(С)БО 15) встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому П(С)БО, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 8 П(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, (далі Положення № 88) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій, їх обсягів та вартості. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, оприбуткування придбаних товарів в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності.

Наявні в матеріалах справи платіжні документи також підтверджують оплату позивачем придбаних товарів в повному обсязі.

Таким чином, у позивача внаслідок придбання товарів виникли грошові зобов`язання перед продавцями (постачальниками), що потягло за собою зменшення активів внаслідок оплати цих товарів.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Оскільки суд вище дійшов до висновку про доведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій, є цілком правомірним формування позивачем фінансового результату до оподаткування податком прибуток за наслідками цих господарських операцій, тому суд погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність заниження позивачем податку на прибуток за спірними господарськими операціями та протиправність податкового повідомлення-рішення № 00046240702.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

По-перше, правомірність формування позивачем складу витрат та доходу обумовлює правомірність формування позивачем показників звітності з податку на додану вартість за тими самими господарським операціям.

По-друге, контрагентами позивача виписано на адресу ПМП НВФ «Кіт» податкові накладні за результатами зазначених господарських операцій, які зареєстровані в ЄРПН.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно, є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ПМП НВФ «Кіт» у складі вартості оплати придбаних товарів за приведеними вище господарськими операціями, та, відповідно, про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 00046260702.

Основним доводом апелянта є те, що позивачем набуто актив, дійсне джерело походження якого невідомо і одержане в результаті необлікованого виробництва, позивачем не враховано у складі доходів вартість отриманих товарів, походження яких не встановлено, тому такий актив вважається безоплатно отриманим, а понесені витрати не можуть бути визнані.

При цьому така позиція контролюючого органу ґрунтується на тому, що контрагенти позивача не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення відповідної діяльності, не підтверджено походження товарів, які придбавались у контрагентів, в ланцюгу постачання відсутні підприємства-виробники даної продукції. Крім того, за даними інформаційних систем контролюючого органу виявлено ряд негативних фактів, які свідчать про неможливість здійснювати фінансово-господарську діяльність суб`єктами господарювання, що залучені до поставки цих ТМЦ.

Разом з тим, відповідачем приведені обставини не доведені належними доказами, а ймовірні порушення з боку контрагентів позивача не можуть впливати на права та обов`язки добросовісного платника податків, такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання контрагентами податкових зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок висловлений Верховним Суддм у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №640/25325/19, від 19 березня 2019 року у справі №826/9534/17 та від 26 лютого 2019 року у справі №826/1536/18, від 13 січня 2021 року у справі №826/16023/16.

Тобто за порушення правил оподаткування має відповідати особа, яка допустила порушення, а добросовісний платник податків не може відповідати за порушення, допущені іншим платником.

В цьому випадку за наслідками детального та ґрунтовного дослідження первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд дійшов висновку, що первинні документи, досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи, складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Судом першої інстанцій досліджено та проаналізовано зміст операцій та первинні документи на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача.

При цьому в ході розгляду справи доведено, що придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, у виготовленні продукції власного виробництва, що свідчить про наявність у ПМП НВФ «Кіт» конкретної ділової мети та отримання економічного ефекту від його діяльності - прибутку.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.

Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судом першої інстанції обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують такі доводи.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 810/3514/17, від 05 серпня 2021 року у справі № 813/5824/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 520/4150/19, від 27 березня 2024 року у справі №380/12821/22.

Стосовно посилання апелянта на безоплатне отримання товарів позивачем суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Враховуючи доведеність оплатного придбання товарів позивачем за зазначеними вище господарськими операціями саме у ТОВ «Легал Воркс», ТОВ «Кріалайф Еверідж», ТОВ «Роксан Холд», ТОВ «Агрокод», ТОВ «Вестайл», ТОВ «Алстор Груп», ТОВ «Салабріус Гранд», ТОВ «Фалкон-ЛТД», ТОВ «Атлас Капітал ЛТД», ТОВ «Інсталл Профі Груп», такі товари у будь-якому разі на можуть вважатися безоплатно отриманими у розумінні приведеної правової норми.

Також суд звертає увагу на те, що результати господарських операцій призвели до змін в активах позивача та його зобов`язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків.

Щодо посилання відповідача на недоліки в заповненні первинних документів, то суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Більш того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тому оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певна дефектність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 26 червня 2018 року у справі № 804/4874/16, від 27 березня 2024 року у справі №380/12821/22.

Суд відхиляє аргумент апелянта як підставу для висновку про нереальність господарських операцій про те, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні на?підтвердження перевезення товару від ТОВ «Агрокод», адже фактичне отримання товару від цього контрагента підтверджено належними первинними документами, а товарно-транспортна накладна, як вказано вище, не є первинним документом, що підтверджує саме факт отримання товару.

Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно наявності розумного сумніву у можливості здійснення перевезення товару ФОП ОСОБА_1 через непослідовність маршруту перевезень на великій відстані пунктів навантаження/розвантаження один від одного.

З цього питання судом враховуються пояснення позивача щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 перевезення у зазначені дати не тільки товарів, які придбавались у контрагентів, по яким досліджувались господарські операції в цій справі, а й інших товарів, придбаних у інших контрагентів, що власне підтверджено наданими позивачем доказами.

Крім того, суд зауважує, що в цій справі не є спірними правовідносини, що виникли внаслідок перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 , тому ретельне дослідження господарських операцій з перевезення вантажу в межах спірних в цій справі правовідносин буде виходити за межі предмету доказування.

Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність контрагентів позивача за податковими адресами, анулювання деяким контрагентам позивача свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість суд зауважує, що докази, надані відповідачем на підтвердженням цих обставин, не стосуються предмету доказування, адже ці обставини встановлені контролюючим органом на час проведення податкової перевірки, тобто у 2024 році, тоді як спірні господарські операції відбувались у 2019-2020 роках, а відповідачем не надано доказів відсутності контрагентів за місцем реєстрації саме в період спірних здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні підтверджено, що на час проведення спірних господарських операцій усі контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновків контролюючого органу про нереальність досліджених господарських операцій та, відповідно, про протиправність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в справі №340/4769/24 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в справі №340/4769/24 за позовом приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «Кіт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 07 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 травня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко