Ухвала

від 09.05.2025 по справі 522/4075/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа 522/4075/25

Провадження 1-кп/522/1973/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у об`єднаному кримінальному провадженні за №12025163510000097 від 06.02.2025 року та та № 12025162510000184 від 01.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням, в якому просила про продовження тримання під вартою обвинуваченому. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 не зникли та існувати не перестали, а саме посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також прокурор просила раніше визначений розмір застави залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу. Захисник підтримав думку обвинуваченого.

Заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, з огляду на наступне.

За правилами ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.05.2025 року з визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України унормовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Правилами ч. 2 ст. 177 КПК України унормовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, в розумінні ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 наразі вже перебуває у статусі обвинуваченого, а відтак судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Зважаючи на стадію судового провадження та враховуючи, що судом ще не досліджувалися матеріали провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, які є тяжкими, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою, те, що він не має постійне місце проживання в м. Одеса, раніше судимого, відсутні відомості про постійну роботу і джерело доходів на території України, що може свідчити про те, що він буде переховуватись від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

При оцінці ризиків переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні «Пунцельт проти Чехії» N 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Суд враховує рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях, коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи.

Суд зазначає про наявність обставин, що свідчать про ризик вчинення повторних правопорушень з боку ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий та відсутні відомості про постійну роботу і джерело доходів на території України

Такі обставини не дають підстав для застосування іншого запобіжного заходу до ОСОБА_4 , оскільки ризики негативної поведінки обвинуваченого та небезпека наслідків такої поведінки, яка загрожує належній реалізації мети та досягнення завдань кримінального провадження, мають більш вагоме значення з точки зору публічного інтересу в контексті обставин, що обумовлюють необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу.

Щодо альтернативного запобіжного заходу у виді застави, розмір якої раніше визначено у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, суд не вбачає підстав для зміни цього розміру, у зв`язку з чим визначений судом розмір застави, як альтернативний запобіжний захід продовжує свою дію.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 334, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити запобіжнийзахід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Раніше визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави, в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , провадження по справі №1-кп/522/4075/25.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із особами, які є свідками в рамках даного кримінального провадження.

Визначені обов`язки покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку її дії є 07.07.2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1