Рішення від 21.04.2025 по справі 160/4011/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 рокуСправа №160/4011/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.08.2024 по 30.12.2024.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.08.2024 по 30.12.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач 20.08.2022отримав вибухове осколкове поранення лівого плеча з повним розривом суглобів, вибухове осколкове поранення лівої лопатки з відкритим переломом, травматичний шок першого ступеня за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.09.2022 № 546 та Форми 100. У зв`язку з отриманим пораненням, позивач проходив довготривале лікування за основним діагнозом: невринома променевого, серединного, ліктьового, м`язово-шкірного нервів кукси лівого плеча; стан після тяжкої МВТ (20.08.2022); травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча. Відтак, у зв`язку з отриманням травми пов`язаної із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., пропорційно періодам стаціонарного лікування. Однак, позивачу не нараховано додаткову грошову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 гривень відповідно до Постанови КМУ від 25.02.022 року № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.08.2024 по 30.12.2024.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплати йому додаткової винагороди.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що абзацом другим пункту 9 розділу I Порядку виплати грошового зазначено, що грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. З метою дистанційного проходження ВЛК ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 було направлено до військової частини НОМЕР_2 направлення №969 від 23.09.2024 разом з медичними документами ОСОБА_1 , але відповіді не було отримано. Згодом командуванням військової частини НОМЕР_1 було направлено запит від 19.10.2024 №1670/2420 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВМКЦ СхР, в/ч НОМЕР_2 ) з проханням зареєструвати для проходження дистанційного медичного огляду ВЛК ВЧ НОМЕР_2 військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , у зв`язку з його довготривалим лікуванням за кордоном ( АДРЕСА_1 ). У зв`язку з відсутністю відповіді, військовою частиною НОМЕР_1 направлено запити від 03.11.2024 №1670/2571 та від 12.11.2024 №1670/2024 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») з метою реєстрації для проходження дистанційного медичного огляду ВЛК, але станом на дату підготовки цієї відповіді будь-яких відповідей не отримано. Військовою частиною НОМЕР_1 додатково направлено запити від 17.12.2024 №1163/ВЛК для дистанційного медичного огляду направлено медичні документи позивача до військово-медичного клінічного центру Західного регіону (ВМКЦ ЗР) і згодом отримано довідку ВЛК №123, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 потребує тривалого лікування після поранення протягом сто двадцяти календарних днів. Після отримання вищезазначеної довідки у командування військової частини НОМЕР_1 з`явились законні підстави для поновлення виплат солдату ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2025 №4/нст. На підставі викладеного вбачається, що військова частина НОМЕР_1 п`ять разів направляла запити на для дистанційного медичного огляду ВЛК ОСОБА_1 з метою визначення потреби в продовженні тривалого лікування за кордоном, але тільки наприкінці 2024 вдалось отримати необхідний документ. Деякі медичні заклади ігнорували направлення для дистанційного медичного огляду позивача, інші давали відповідь із запізненням у більше ніж три місяці. Саме тому твердження позивача, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність не ґрунтується на доказах по справі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.04.2025 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2022 року №546, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.08.2022 року отримав вибухове осколкове поранення лівого плеча з повним розривом суглобів, вибухове осколкове поранення лівої лопатки з откритим переломом, травматичний шок першого ступеня. За обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, 20.08.2022 в районі виконання завдань за призначенням (Північніше, Північно-Західніше 3 км від с. Володимирівка Донецька область) внаслідок обстрілів з боку ЗС рф позицій НОМЕР_3 окремого батальйону НОМЕР_4 бригади територіальної оборони із застосуванням ствольної артилерії та 120 мм мінометів, танків, а також веденню контактного бою, був поранений стрілець 1 стрілецької роти 3 стрілецького взводу 1 стрілецького відділення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Перебував у засобах індивідуального захисту. Травма не пов`язана з вчиненням кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження чи самогубства, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Згідно первинної медичної картки №2889 (форма 100) 20.08.2022 ОСОБА_1 отримав масивні поранення... .

Згідно медичних документів, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 26.08.2022 по 15.09.2022, з 15.09.2022 по 05.10.2022, 05.10.2022 по 03.01.2023, 03.01.2023 по 05.01.2023, 05.01.2023 по 18.01.2023, 18.01.2023 по 14.03.2023, 14.03.2023 по 17.03.2023, 17.03.2023 по 05.04.2023, 05.04.2023 по 07.04.2023, 07.04.2023 по 23.05.2023, 23.05.2023 по 26.05.2023, 26.05.2023 по 10.07.2023, 10.07.2023 по 25.07.2023, 25.07.2023 по 02.01.2024, 02.01.2024 по 09.01.2024, що підтверджується копіями медичних документів, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Відповідно до листа Першого заступника Міністра охорони здоров`я Сергія Дуброва № 29/13922/2-24 від 02.04.2024: «Міністерство охорони здоров`я України відповідно до пункту 6 Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 року № 411 (зі змінами), інформує про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких заклади охорони здоров`я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Згідно довідки Netherlands For Ukraine від 30.11.2024р. ОСОБА_1 з 08.04.2024 перебуває на лікуванні в Центральному академічному шпиталі з м.Утрехті, Нідерланди та потребує подальшого лікування.

Згідно довідки Netherlands For Ukraine від 31.01.2025р. ОСОБА_1 з 08.04.2024 перебуває на лікуванні в Центральному академічному шпиталі з м.Утрехті, Нідерланди та потребує подальшого лікування.

26.11.2024 року представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у збільшеному до 100000 грн. розмірі відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні: з 26.08.2022 по 15.09.2022, з 15.09.2022 по 05.10.2022, 05.10.2022 по 03.01.2023, 03.01.2023 по 05.01.2023, 05.01.2023 по 18.01.2023, 18.01.2023 по 14.03.2023, 14.03.2023 по 17.03.2023, 17.03.2023 по 05.04.2023, 05.04.2023 по 07.04.2023, 07.04.2023 по 23.05.2023, 23.05.2023 по 26.05.2023, 26.05.2023 по 10.07.2023, 10.07.2023 по 25.07.2023, 25.07.2023 по 02.01.2024, 02.01.2024 по 09.01.2024, 08.04.2024 по 01.10.2024.

Листом без дати та номеру, ВЧ НОМЕР_1 розглянула заяву представника позивача від 26.11.2024 та повідомила зокрема, що відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_5 від 13.12.2024 №1665/2051 військовослужбовцю виплачена додаткова винагорода за період з серпня 2022 по липень 2024. В подальшому додаткова винагорода не нараховувалась. Вказано, що грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (ВЛК), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

25.12.2024 року представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у збільшеному до 100000 грн. розмірі відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 08.04.2024 по 30.11.2024.

Листом від 06.01.2025 №1670/58 ВЧ НОМЕР_1 розглянула заява представника позивача від 25.12.2024 та повідомило зокрема, що відповідно до довідки ВЛК від 30.12.2024 №123 солдат ОСОБА_1 потребує тривалого лікування після поранення протягом сто двадцяти календарних днів. Відповідно до п.3.6 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2025 №4/нст, продовжено нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткових винагород з 30.12.2024 солдату ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що згідно довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру західного регіону від 30.12.2024 №123, солдат ОСОБА_1 , поранення, Так, пов`язане із захистом Батьківщини, на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує тривалого лікування після поранення протягом 120 календарних днів.

Згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 31.01.2025 №3193, солдат ОСОБА_1 .... Травма тяжка. Каліцтво, Так, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує тривалого лікування протягом 120 календарних днів.

Листом від 19.02.2025 року №510/3411 Командування Медичних сил ЗСУ направленого командиру ВЧ НОМЕР_6 повідомлено, що згідно доповіді начальника Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" від 15.02.2025 №545/9/2207 військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 солдату ОСОБА_2 проведено дистанційний медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби в продовженні тривалого лікування за кордоном, постанову ВЛК НВМКЦ "ГВКГ" оформлено довідкою ВЛК від 31.01.2025 №3193.

Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікування в наслідок тяжкого поранення отриманого під час захисту Батьківщини за період з 01.08.2024 по 30.12.2024, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в2022); травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча. Відтак, у зв`язку з отриманням травми пов`язаної із захистом Батьківщини, позив

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:

1) беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.

За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

У спірні періоди порядок виплати додаткової винагороди регламентувався окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).

Відповідно до п.п. 6, 10 Окремого доручення, накази про виплату військовослужбовцям додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця; підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.

При цьому, у пункті 7 Окремого доручення вказано, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшено до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Аналогічні норми містить і Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), які набрали чинності 01.02.2023.

Так, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.

Пункт 11статті 10-1 Закону № 2011-ХІІпередбачає, що у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн. за періоди з 01.08.2024 по 30.12.2024 за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, отриманим 20.08.2022 року.

Як зазначено вище довідкою відповідача від 15.04.2023 №2871 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджується те, що позивач 04.03.2023 отримав поранення: множинні вогнепальне осколкові поранення правої верхньої кінцівки, вогнепальне осколкове поранення тулубу, грудної клітки справа, поперекової ділянки праворуч.

Довідкою підтверджено те, що поранення отримане під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_1 .

В довідці указано, що вони є Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, тому ці довідки є підставою для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Суд встановив, що позивач проходив лікування як вітчизняних медичних закладах, так і закордоном.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у вітчизняних медичних закладах з 26.08.2022 по 15.09.2022, з 15.09.2022 по 05.10.2022, 05.10.2022 по 03.01.2023, 03.01.2023 по 05.01.2023, 05.01.2023 по 18.01.2023, 18.01.2023 по 14.03.2023, 14.03.2023 по 17.03.2023, 17.03.2023 по 05.04.2023, 05.04.2023 по 07.04.2023, 07.04.2023 по 23.05.2023, 23.05.2023 по 26.05.2023, 26.05.2023 по 10.07.2023, 10.07.2023 по 25.07.2023, 25.07.2023 по 02.01.2024, 02.01.2024 по 09.01.2024.

Згідно довідки Netherlands For Ukraine від 30.11.2024р. ОСОБА_1 з 08.04.2024 перебуває на лікуванні в Центральному академічному шпиталі з м.Утрехті, Нідерланди та потребує подальшого лікування.

Згідно довідки Netherlands For Ukraine від 31.01.2025р. ОСОБА_1 з 08.04.2024 перебуває на лікуванні в Центральному академічному шпиталі з м.Утрехті, Нідерланди та потребує подальшого лікування.

Вказані періоди лікування підтверджуються медичними документами, які надані до матеріалів справи.

Також позивачем пройдено ВЛК та отримані довідки, в яких зазначено про необхідність продовження лікування.

Отже судом встановлено, що зокрема у спірний період з 01.08.2024 по 30.12.2024 позивач проходив лікування у закордонному медичному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.08.2024 по 30.12.2024.

Згідно довідки про розміри щомісячний видів грошового забезпечення, додаткової винагороди та одноразових виплат отриманих солдатом ОСОБА_1 з 20.08.2022 по 30.11.2024, з серпня 2024 по листопад 2024 нарахування додаткової винагороди відсутнє. Зазначене відповідачем не заперечується.

Отже, відповідачем не надано та в матеріалах даної справи відсутні докази нарахування і виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я за період з 01.08.2024 по 30.12.2024.

Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказаний період перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.

Обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб`єкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону реально вчиненого суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат немає.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 01.08.2024 року по 30.12.2024 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини одержаним 20.08.2022р. за період з 01.08.2024 року по 30.12.2024 рік з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова