Рішення від 13.05.2025 по справі 294/15/25

провадження № 2/294/9/25

справа № 294/15/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м.Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого суддіБілери І.В., за участі:

секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

прокурора-Сивака С.

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загального позовного провадження в місті Чуднів Житомирської області цивільну справу за позовомзаступника керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 75177, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідно до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.11.2010 ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення об`єкт незавершеного будівництва готовністю 87% загальною площею 1020,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , на який 18.10.2013 зареєстровано право власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 190537418258).

Рішенням Чуднівської міської ради Житомирської області №1860 від 22.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування підприємств торгівлі (03.07) загальною площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 .

Вказане приміщення розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 1825855100:01:001:1044 площею 0,1 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Однак станом на час звернення прокурора з позовом відповідачем договір оренди з Чуднівською міською радою Житомирської області не укладено, що свідчить про використання ОСОБА_1 земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Так, як з моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування (оренди) земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, однак яке відповідач не оформив, прокурор звернувся до суду з цим позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати в сумі 75177, 08 грн за період з 15.01.2020 по 30.09.2024

Ухвалою суду від 16.01.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що приміщення, яке він набув у власність, фактично не використовується, придбавав приміщення частинами як незавершене будівництвом приміщення адмінбудівлі, третю частину придбав у власника ОСОБА_2 . До міської ради відповідач звертався з заявою про відведення йому земельної ділянки в користування за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування підприємств торгівлі, а після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду звернувся з заявою про його затвердження та передачу земельної ділянки в оренду, однак міська рада не прийняла відповідного рішення. Так як правових підстав для сплати орендної плати в нього не було, він таку не здійснював. Однак, готовий сплатити міській раді кошти за період 2022 2024 років (в межах строків позовної давності) за частину земельної ділянки площею 0,0485 га, що знаходиться під будівлею.

25.02.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор зазначає, що невикористання у господарській чи комерційній діяльності будівлі її власником не відміняє його обов`язку сплачувати за сформовану земельну ділянку, на якій вона розміщена. Проект відведення вказаної земельної ділянки розроблено на підставі заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, 18.09.2020 відповідачем самостійно подано заяву до Чуднівської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га. Будівля незавершеного будівництва знаходиться майже по центру самої земельної ділянки, а тому частина землі, за яку не хоче сплачувати відповідач, використовується для обслуговування будівлі.

Ухвалою суду від 11.03.2025 у підготовчому судовому запропоновано Чуднівській міській раді надати до суду додаткові докази, які стосуються оформлення права власності чи користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 25.03.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2025.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов прокурора визнав частково, зокрема в частині користування земельною ділянкою площею 0,0485 га, тобто тією частиною земельної ділянки, яка перебуває безпосередньо під будівлею. В іншій частині вважав позов необґрунтованим, оскільки фактичного користування іншою частиною земельної ділянки він не здійснював, а тому стягнення плати за неї вважає незаконним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку, суд дійшов таких висновків.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 56 ЦПК України, у визначенихзакономвипадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенізакономпідстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зіст. 1 Закону України "Про прокуратуру"прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно дост. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 3ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомуст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

У даному випадку прокурор, звертаючись до суду із позовною заявою відповідно до вимогст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,ст.56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Судом встановлено, що листом №55-93-3136вих-24 від 23.12.2024 Чуднівська окружна прокуратура звернулася до Чуднівської міської ради з інформуванням про виявлені порушення вимог земельного законодавства з метою вжиття органом місцевого самоврядування належних заходів реагування.

Листом №04-19/1560 від 25.12.2024 Чуднівська міська рада надала відповідь прокуратурі, в якому зазначила, що лист прокурора розглянуто та відсутні заперечення щодо представництва інтересів міської ради прокурором в суді.

Листом №55-94-3231вих-24 від 31.12.2024 Чуднівська окружна прокуратура повідомила Чуднівську міську раду про наявність підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави та підготовку позовної заяви.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заступник керівника Чуднівської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області області, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Щодо суті спору

Відповідно достатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

За положеннямистатті 125Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України)право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згіднозі ст. 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За приписамист. 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом14.1.147. пункту14.1 Податкового кодексу Українивстановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата є обов`язковим платежем за земельні ділянки державної чи комунальної власності, який орендар вносить орендодавцеві за користування ними (пп.14.1.72,14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з підпунктом288.5.1. пункту288.5. Податкового кодексу Українирозмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Отже основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту288.5.1 ст. 288 ПК України.

За змістомстатті 1212 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатомповедінки набувачамайна,потерпілого,інших осібчи наслідкомподії. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Однак, з огляду на приписи частини другої ст. 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Згідно з ч. 11 ст.120ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеногобудівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

У цій справі судом встановлено, що нежитлове приміщення (адміністративне приміщення) по АДРЕСА_1 , частка 1/1, з 18.10.2013 на праві приватної власності належить відповідачу, що стверджується Витягом №11448076 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до технічного паспорта на об`єкт незавершеного будівництва, виготовленого 10.12.2018, загальна площа приміщень нежитлового будинку по АДРЕСА_1 становить 1020,8 кв.м.

За вищевказаною адресою розташована земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:1044, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується Витягом НВ-1812170022020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Дата державної реєстрації земельної ділянки 15.01.2020.

Рішення Чуднівської міської ради Житомирської області № 145 від 09.04.2019 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель громадської та житлової забудови орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування підприємств торгівлі, розташованої по АДРЕСА_1 .

Рішенням Чуднівської міської ради Житомирської області № 1860 від 22.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підприємств торгівлі загальною площею 0,10 га та рекомендовано відповідачу звернутися до Чуднівської міської ради для заключення договору оренди.

17.08.2023 відповідач подав до Чуднівської міської ради заяву щодо прийняття рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1825855100:01:001:1044 площею 0,10 га, однак Чуднівська міська рада листом від 24.08.2023 №04-19/1012 інформувала відповідача про необхідність звернутись з відповідною заявою та пакетом документів до ЦНАП.

У подальшому, міською радою направлено для відповідача лист №04-19/713 від 29.05.2024 з аналогічною рекомендацією.

Разом з тим, на момент подання позову прокурором до суду (02.01.2025) відповідач не вжив заходів з метою оформлення права оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1825855100:01:001:1044площею 0,10га по АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.332-4496/2-24 від 20.11.2024, згідно технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка спірної земельноїділянкистановила: на 01.01.2020 478118,33 грн, на 01.01.2021 - 478118,33 грн, на 01.01.2022 525930,17 грн, а 01.01.2023 604819,69 грн, на 01.01.2024 635665,49 грн.

Відповідно до вказаного у позовній заяві розрахунку, виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , плата за її користування за період з 15.01.2020 по вересень 2024 року становить 75177,08 грн.

Відтак, з огляду на встановлення факту несплати коштів у розмірі орендної плати та проведеного розрахунку, суд вважає, що з відповідача слід стягнути 75177,08 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про те, що він фактично не користувався спірною земельною ділянкою площею 0,10 га, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено також у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У вказаній постанові Верховний Суд, з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Ураховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов висновку про те, що відповідач як покупець нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, з моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі був зобов`язаний укласти відповідний договір оренди з її власником однак, не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично є користувачем цієї земельної ділянки без достатньої правової підстави.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 3 028 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,258,259,264,265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Чуднівської міської ради Житомирської області (ЄДРПОУ 04344952, адреса: вул Героїв Майдану, 104, м Чуднів, Житомирський району Житомирської області) 75177 (сімдесят п`ять тисяч сто сімдесят сім) гривень 08 коп безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909950, адреса: вул Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА