Постанова

від 12.05.2025 по справі 921/718/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа №921/718/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" № 00772/0125/ТС (вх. суду від 24.03.2025 № 01-05/838/25)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 (повне рішення підписано 07.03.2025, суддя Ю.О. Чопко)

у справі № 921/718/24

за позовом: Акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м.Тернопіль

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

про стягнення 17 640,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Тернопільобленерго" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 17 640,43 грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Позовні вимоги обґрунтовані понесеними позивачем матеріальними збитками на придбання матеріалів та виконання робіт для відновлення пошкодженої лінії ПЛ-04кВ, у зв`язку із її пошкодженням водієм транспортного засобу марки Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з Акціонерним товариством "Страхова група "ТАС"; відмовою відповідача відшкодувати матеріальну шкоду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 у справі № 921/718/24 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь Акціонерного товариства "Тернопільобленерго" 17 640 грн. 43 коп. страхового відшкодування і 3 028 грн. сплаченого судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що представник відповідача приймаючи 30.01.2023 від представника потерпілої особи фактично заяву та документи, що підтверджують завдану потерпілому шкоду та настання страхового випадку 22.01.2023 року, не мала правових підстав оформляти та приймати подані позивачем, відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", документи як Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а мала надати потерпілому бланк заяви на здійснення страхової виплати та надавати консультаційну допомогу для її оформлення.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Скаржник стверджує, що згідно норм чинного законодавства для отримання страхового відшкодування, потерпілій особі необхідно звернутися з заявою про страхове відшкодування протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та надати документи передбачені п.35.2. ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідач отримав від позивачем повідомлення від 30.01.2023 по дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 22.01.2023, однак позивачем не була подана заява про страхове відшкодування протягом 1 року з дати ДТП.

Крім цього, позивач безпідставно просив стягнути з відповідача вартість ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу, ПДВ та без врахування франшизи.

Акціонерне товариство "Тернопільобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу, у якій просить залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 у справі №921/718/24 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Страхова група «ТАС» без задоволення.

Позивач вважає, що подання повідомлення про ДТП потерпілим страховику винуватця не передбачено законом. Обов`язок подавати повідомлення про ДТП існує лише у самого страхувальника і лише щодо своєї страхової компанії. Потерпілий, відповідно до п. 35.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подає лише заяву про страхове відшкодування у страхову компанію, що забезпечила транспортний засіб винної особи.

Позивач зазначає, що безпідставними є висновки апелянта, що спірна ситуація склалася не через бездіяльність, чи недобросовісну поведінку позивача, а з обставин, які не залежали від позивача, оскільки замість бланку заяви на здійснення страхової виплати відповідач надав потерпілому для заповнення бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Позивач з дня звернення 30.01.2023 р. до страховика вважав, що ним оформлено у відділенні страховика звернення про страхове відшкодування та долучав документи відповідно до п. 35.2 ст. 35 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 справу № 921/718/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" № 00772/0125/ТС (вх. суду від 24.03.2025 № 01-05/838/25) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 у справі № 921/718/24; постановлено здійснювати розгляд справи № 921/718/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

22.01.2023 в с. Королівка по вул. Шевченка Чортківського району Тернопільської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Suzuki SX-4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив з`їзд на узбіччя дороги та допустив зіткнення з електроопорою ПЛ-0,4 кВ., власником якої є ВАТ "Тернопільобленерго" Борщівський РЕМ.

22.01.2023 Борщівським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" складено Акт обстеження пошкодженої в результаті ДТП повітряної лінії ПЛ-0,4кВ с. Королівка, в якому визначено перелік робіт, які необхідно виконати для відновлення пошкодженої ПЛ-0,4кВ та введення її в експлуатацію (провести заміну пошкодженої опори СВ9,5 №31 Л-2 від КТП-534; провести регулювання стріли провисання проводів ПЛ-0,4 кВ в прогонах 30-31, 31-32 від КТП-534).

Для ліквідації пошкоджень внаслідок ДТП на ПЛ-0,4 кВ Борщівським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" складено кошторис на виконання робіт, відповідно до якого вартість таких робіт становить 17 640,43 грн з ПДВ.

Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 20.02.2023 у справі №594/98/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

В мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що ОСОБА_1 шкоду, завдану РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" внаслідок пошкодження електроопори відшкодував повністю.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу в.о. голови правління ВАТ "Тернопільобленерго" ОСОБА_2 задоволено. Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 20.02.2023 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП змінено. Виключено з мотивувальної частину постанови вказівку суду про повне відшкодування шкоди, завданої ВАТ "Тернопільобленерго" внаслідок пошкодження електроопори". В решті постанову суду залишено без змін.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 був застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС", поліс №АТ/1248894, строк дії: з 10.02.2022 по 09.02.2023, страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 260 000 грн; франшиза - 2 500, 00 грн.

Про настання страхового випадку АТ "Тернопільобленерго" Борщівським РЕМ було повідомлено АТ "Страхова група "ТАС" 30.01.2023. Вказана заява позивачем подана у відділення АТ "Страхова група "ТАС" в м. Борщів.

ПрАТ Страхова група "ТАС" 01.02.2023 відкрито страхову справу за №02024/28/2023/53.

06.03.2023 ПрАТ Страхова група "ТАС" звернулося до Борщівського РЕМ з листом №15 в якому просило надати можливість оглянути пошкоджене майно.

В ході електронної переписки що велася між сторонами, на вимогу представника відповідача Бондаренко В.В. позивачем відправлялися фото з місця настання страхового випадку в с. Королівка по вул. Шевченка, Чортківського району Тернопільської області, надавалися пояснення з приводу зазначеного в кошторисі розрахунку кількості заміненого проводу, прямих витрат вартості експлуатації машин.

24.01.2024 ПрАТ "Страхова група "ТАС" листом №01397/9124 повідомила Борщівський РЕМ про відмову у виплаті страхового відшкодування через перевищення терміну подачі заяви про страхове відшкодування.

Зазначений лист отримано Борщівським РЕМ 08.04.2024.

АТ "Тернопільобленерго" звернулося 14.06.2024 зі скаргою №760 на рішення про відмову у виплаті страхового забезпечення до юридичного департаменту АТ "Страхова група "ТАС".

Листом № 02103/0124/ТС від 25.06.2024 юридичний департамент АТ "Страхова група "ТАС" скаргу АТ "Тернопільобленерго"від 14.06.2024 залишив без задоволення.

19.08.2024 АТ "Тернопільобленерго" направив на адресу відповідача претензію №928 з вимогою про відшкодування вартості робіт в розмірі 17 640,43 грн в строк до 05.09.2024.

Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відмова відповідача від добровільного відшкодування повної вартості завданих позивачу збитків слугувала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у цій справі є стягнення 17 640,43 гривень, а фактичною підставою позову є відмова відповідача відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, забезпечену договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.02.2022 року №АТ1248894.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (частина перша, пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

У частині другій статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що:

«внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Тому висновок апеляційного суду про абсолютність права потерпілого на відшкодування шкоди саме за рахунок особи, яка завдала шкоди, є помилковим.

Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З долученої позивачем до матеріалів справи належним чином засвідченої копії витягу з інвентаризаційного опису основних засобів Борщівського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" вбачається, що на його балансовому рахунку обліковується ЛЕП-04кВ ТП-534 с. Королівка, інвентарний номер 074292, вартістю 239 146,39 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в с. Королівка, було пошкоджено належну позивачу електроопору.

22.01.2023 комісією Борщівського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" проведено обстеження пошкодженої в результаті ДТП повітряної лінії ПЛ-04 кВ с. Королівка та встановлено, що в результаті наїзду автомобіля марки Suzuki SX-4, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджена залізобетонна опора №31 ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-534та підлягає заміні, про що складено відповідний Акт.

Наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії Кошторису на виконання робіт затвердженого начальником Борщівського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", свідчать про те, що вартість робіт по ліквідації пошкоджень внаслідок ДТП на ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-534 с. Королівка становить 17 640,43 грн.

Також судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на час настання ДТП, внаслідок якої належному позивачу майну (електроопорі) завдано майнової шкоди, цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом - автомобілем марки Suzuki SX-4, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" відповідно до полісу №АТ1248894.

Вина особи, яка керувала забезпеченим транспортним засобом (автомобілем марки Suzuki SX-4, державний номерний знак НОМЕР_1 ) встановлена постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 29.02.2023 у справі №594/98/23, яка набрала законної сили.

Відповідно до ч. 33-1.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 вказаного Закону отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Апелянт підтверджує, що 30.01.2023 року отримав від позивача (потерпілої від ДТП сторони у страховій справі) Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 22.01.2023 року. У матеріалах справи (а.с. 60) наявний заповнений представником позивача бланк такого Повідомлення встановленого зразка.

Разом з тим, згідно п.35.3 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представник відповідача приймаючи 30.01.2023 від представника потерпілої особи фактично заяву та документи, що підтверджують завдану потерпілому шкоду та настання страхового випадку 22.01.2023 року, не мав правових підстав оформляти та приймати подані позивачем, відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», документи як Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а мав надати потерпілому бланк заяви на здійснення страхової виплати.

Крім цього, у матеріалах справи наявне електронне листування з жовтня 2023 року по січень 2024 року, з якого вбачається, що у позивача страховиком було витребувано фотоматеріали, додаткові пояснення щодо розрахунків в кошторисі тощо.

Відтак позивачем вживались дії щодо встановлення факту ДТП та настання страхового випадку, обставин та розміру заподіяної майну потерпілому шкоди, що виключає підстави розцінювати поведінку позивача неналежною.

Матеріали справи не містять зауважень відповідача щодо форми звернення позивача із повідомленням від 30.01.2023, яке підтверджує завдану потерпілому шкоду та настання страхового випадку, про наявність зауважень відповідач повідомив позивача лише після спливу одного року з того часу, як позивач звернувся до нього з повідомленням.

З огляду на наведене, керуючись в тому числі загальними принципами цивільного права, такими як добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, враховуючи також те, що пунктом 35.3 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено обов`язок на відповідача надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви про страхове відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 у справі № 921/718/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтами судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" № 00772/0125/ТС (вх. суду від 24.03.2025 № 01-05/838/25) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 у справі № 921/718/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець