Рішення

від 01.05.2025 по справі 902/1206/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" травня 2025 р.Cправа № 902/1206/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представників:

позивача - Антоненка А.В.,

відповідача 2 - Мичківського І.П.,

у відсутності представника відповідача 1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "РВС БАНК" (вул. Введенська, буд. 29/58, м. Київ, 04071)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 31 А, м. Вінниця, 21100)

до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050)

про визнання неправомірними рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, закриття розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та зобов`язання відповідача 1 передати позивачу об`єкт нерухомості,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "РВС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" та Вінницької міської ради про визнання неправомірними рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, закриття розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та зобов`язання відповідача 1 передати позивачу об`єкт нерухомості.

Ухвалою суду від 25.11.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1206/24 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 12.12.2024.

На підставі відповідного клопотання представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/1206/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 14.01.2025 продовжено на 30 днів з власної ініціативи суду в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено ряд процесуальних дій.

Так, протокольною ухвалою від 12.12.2024 в порядку ст. 80 ГПК України задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. №01-34/12069/24 від 06.12.2024), витребувано:

- у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни належним чином завірену копію Виконавчого напису від 28.10.2008 року за реєстровим № 4875, вчиненого приватним нотаріусом Курановою О.О.;

- у Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації": належним чином завірену копію заяви ТОВ фірма "Вінпромторг ЛТД" про реєстрацію права власності на виробничі та складські будівлі, що розташовані за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, буд. 31А, що була зареєстрована КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав за порядковим номером 20 від 20.10.2010 року; належним чином завірену копію свідоцтва про право власності (САЕ 015913) від 04.08.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району, Вінницької області Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Вінпромторг ЛТД" на виробничі та складські будівлі, що розташовані за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, буд. 31А; інвентаризаційну/реєстраційну справу № 3293 (3185) на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, буд. 31А для огляду в судовому засіданні.

Відповідач 2 (Вінницька міська рада) скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с. 89-102, т.1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2025, про що 04.03.2025 постановлено відповідну протокольну ухвалу.

За результатами проведеного судового засідання 01.14.2025, внаслідок задоволення клопотання представника позивача (вх. №01-34/3329/25 від 01.04.2025), розгляд справи по суті відкладено на 01.05.2025 о 09:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу.

На визначений час у судове засідання з`явилися представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача 2, повідомлений належним чином відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД") правом участі у судовому засіданні не скористався.

Ухвала від 01.04.2025, як і ряд попередніх ухвал, у т.ч. й ухвала про відкриття провадження у справі, направлені на адресу відповідача згідно із відомостями ЄДРЮОФОПГФ, повернуті на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/1206/24 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 1 про судове провадження у даній справі.

Відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем 1 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач 1 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Акціонерне товариство "РВС БАНК" вказує, що є власником цілісного майнового комплексу (ЦМК) за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А. Поряд з цим цей же об`єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" із присвоєною адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31-А. Спірний об`єкт нерухомості знаходиться у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД".

Наявність у ЦМК подвійної поштової адреси подвійної державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за різними особами є перешкодою в користуванні та розпорядженні цим нерухомим майном, що слугувало підставою для звернення Акціонерного товариства "РВС БАНК" із відповідним позовом до суду.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву.

Суть заперечень Вінницької міської ради, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до такого.

Позивачем оскаржуються дії внаслідок прийнятих рішень виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради, за результатами яких відповідачем 1 зареєстровано право власності на спірне майно. При цьому позивач просить суд визнати відповідні рішення неправомірними.

У даному спорі правовою підставою для звернення до суду Акціонерне товариство "РВС БАНК" вважає порушення його законного права та інтересу видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ 015913 від 04.08.2010.

За твердженням Вінницької міської ради, оскільки позивачем не заявлена вимога про скасування рішень виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, які стали підставою для видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності та реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому виключається можливість визнання свідоцтва САЕ № 015913 від 04.08.2010 недійсним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2007 у справі №2-646 2007 рік, з поміж іншого, визнано за ТОВ "Торговий дім Віктор" право власності на цілісний майновий комплекс розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31А, а саме: склад з прибудовою (Літера "А" інвентарної справи), площею 582,4 м2, адміністративну будівлю з прохідною (Літера "Б" інвентарної справи) площею 309,8 м2; столярну майстерню (Літера "В" інвентарної справи) площею 65,0 м2; цех-ангар та хозблок з прибудовою (Літери "Г" та "Д" інвентарної справи) площею 786,3 м2; котельню (Літера "Е" інвентарної справи) площею 146,1 м2; склад (ангар) (Літера "Ж" інвентарної справи) площею 488,1 м2; майстерню (Літера "З" інвентарної справи) площею 123,7 м2; склад (ангар) (Літера "К" інвентарної справи) площею 4890 м2; забор (Літера "N1" інвентарної справи); водозбірну башню (Літера "N2" інвентарної справи); мостіння (асфальтове покриття - Літера "І" інвентарної справи); навіс (Літера "Й" інвентарної справи); навіс (Літера "Л" інвентарної справи); навіс (Літера "М" інвентарної справи); навіс (Літера "Н" інвентарної справи); навіс (Літера "О" інвентарної справи); обладнання згідно специфікації №1.

Зобов`язано КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на нерухоме майно за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31А, за ТОВ "Торговий дім Віктор".

04.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ТОВ - Фірма "Укрводпром" укладено Кредитний договір № 19/КЛ/24-05-07 (розмір кредиту - 500 000,00 дол. США). Цією ж датою у забезпечення виконання зобов`язань між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "ТД "Віктор" (Іпотекодавець, що є майновим поручителем ТОВ-фірми "Укрводпром") укладено Іпотечний договір 19/КЛ/24-05-07-Z-01 (з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Свириденком А.Б. (реєстровий № 1582), згідно якого передано в іпотеку цілісний майновий комплекс (надалі - ЦМК), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А, та складається зі складу з прибудовою літ. "А", загальною площею 582,4 кв.м., адміністративної будівлі з проходною літ. "Б" загальною площею 309,8 кв.м., столярної майстерні літ. "В" загальною площею 65,0 кв.м., цеху-ангару та хозблоку з прибудовою літ. "Г", літ. "Д", загальною площею 786,3 кв.м., котельної літ. "Е" загальною площею 146,1 кв.м., складу (ангару) літ. "Ж" загальною площею 488,1 кв.м., майстерні літ "З" загальною площею 123,7 кв.м., складу (ангару) літ "К" загальною площею 489,0 кв.м., навісів літ. "Н", "О", "И", "М", "Л", мостіння (асфальтове покриття) літ. 1, водозбірної башні літ. №2, забору №1 та належав Іпотекодавцю на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 25.01.2007 року у справі №2-646.

У зв`язку з неналежним виконанням Позичальником зобов`язань за кредитним договором, 21.10.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 4875 та звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 19/КЛ/24- 05-04-Z-01.

Під час процедури звернення стягнення на іпотечне майно, 27.10.2008 року було відкрито виконавче провадження № 9700840 з примусового виконання Виконавчого напису ВМА №103839, який видано 21.10.2008 року, Курановою О.О. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 4875 про звернення стягнення на передане в іпотеку за Іпотечним договором 19/KH/24-05-07-Z-01 нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31а та належало ТОВ "Торговий дім "Віктор" на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2007 року у справі №2-646.

01.03.2010 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області у справі № 2646/07 рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2007 року (на підставі якого ТОВ "ТД "Віктор" набув право власності на ЦМК) скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції послугувало те, що судом першої інстанції під час розгляду справи в попередньому судовому засіданні не було залучено до участі ТОВ Фірма "Укрводпром", як орендаря спірного нерухомого майна. Таким чином, без участі вказаного товариства фактично було вирішено питання про права та обов`язки цього товариства.

В подальшому під час нового судового розгляду представник позивача по справі відмовився від своїх позовних вимог, у зв`язку з чим 16.04.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці було закрито провадження по справі за первісним позовом, а зустрічний позов було залишено без розгляду у зв`язку з неявкою позивача за зустрічним позовом.

Рішенням виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 25.06.2010 №181 (а.с. 42, т. 1) за заявою ТОВ Фірма "Вінпродторг ЛТД" та у зв`язку з інвентаризацією будівель присвоєно виробничим та складським будівлям, а саме: складу з прибудовою літ. "А", загальною площею 582,4 кв.м., адмінбудинку з прибудовами літ. "Б" загальною площею 309,8 кв.м., столярній майстерні літ. "В" загальною площею 65,0 кв.м., цеху ангару літ. "Г", господарському блоку з прибудовою літ. "Д", загальною площею 786,3 кв.м., котельні літ. "Є" загальною площею 146,1 кв.м., складу літ. "Ж" загальною площею 488,1 кв.м., майстерні літ "З" загальною площею 123,7 кв.м., складу літ "К" загальною площею 489,0 кв.м., навісів літ. "Н", "О", "И", "М", "Л", замощення 1, водонапорної вежі №2, огорожі №1, які належать товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Вінпродторг ЛТД" нову поштову адресу: масив "Вінницький", Вінницького району, Вінницької області вул. Чехова, буд. 31а взамін адреси м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 31А та доручено Комунальному підприємству "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" оформити за зареєструвати на ТОВ "Вінпродторг ЛТД" свідоцтво про право власності на зазначені вище виробничі та складські будівлі взамін свідоцтва про право власності виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради №42 від 30.05.2003 року.

Згодом виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради було ухвалено Рішення № 219 від 30.07.2010 року про внесення змін до рішення № 181 виконкому Вінницько-Хутірської сільської ради та присвоєно відповідному нерухомому майну нову поштову адресу: Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31 А взамін адреси: масив "Вінницький", Вінницького району, Вінницької області вул. Чехова, буд. 31а.

04.08.2010 року ТОВ Фірма "Вінпродторг ЛТД" було видано свідоцтво САЕ № 015913 про право власності на виробничі на складські будівлі, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31-А.

На підставі Рішення про державну реєстрацію реєстратора КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 29.10.2010 року (а.с. 81, т. 1 на звороті) було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - виробничі та складські будівлі, які розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31-А загальною площею 2990,4 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Вінпродторг ЛТД", з присвоєнням реєстраційного номеру майна: 26516369; підстави виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САЕ 015913 від 04.08.2010 року видане Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району, Вінницької області на підставі рішення №219 від 30.07.2010 року.

Факт реєстрації підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с. 157-158, т. 1).

Поряд з цим 21.03.2011 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області по виконавчому провадженню № 9700840 було винесено Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу відповідно до якої було вирішено передати в рахунок погашення боргу, стягувачу - ПАТ "Сведбанк", цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31а. Згідно до Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу на нерухоме майно, складеного 21.03.2011 року цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А було передано стягувачу - ПАТ "Сведбанк".

Слід зазначити, що рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 року Акціонерний комерційний банк "ТАС-Комерцбанк" змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк".

Згодом рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (код ЄДРПОУ 19356840).

19.10.2012 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. видано свідоцтво № 5017 про право власності ПАТ "Свєдбанк" на ЦМК загальною площею 2990,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А (а.с. 48, т.1).

Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 року Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК".

Згідно розділу 1 Статуту ПАТ "Омега Банк" рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 року ПАТ "Сведбанк" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ПАТ "Сведбанк".

Відповідно до постанови Правління НБУ від 06.07.2015 року № 437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОМЕГА БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.07.2015 року № 127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ОМЕГА БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ОМЕГА БАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "ОМЕГА БАНК".

Згідно Плану регулювання неплатоспроможного банку ПАТ "ОМЕГА БАНК", затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 року, було визначено спосіб виводу неплатоспроможного ПАТ "ОМЕГА БАНК" з ринку шляхом створення перехідного банку та визначено, що правонаступником активів та обов`язків за вимогами кредиторів за переданими зобов`язаннями став ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк".

В подальшому, 03.07.2015 року в межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку Публічному акціонерному товариству "Перехідний Банк "РВС Банк" було передано цілісний майновий комплекс, що розташований в м. Вінниця, по вул. Чехова, 31-А, що підтверджується Актом приймання передачі нерухомого майна № 05/07/2015-Н/2 (а.с. 14, т.1).

Як підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с. 159-161, т. 1), 19.04.2016 року зареєстровано право власності на ЦМК загальною площею 2990,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А за ПАТ "Перехідний Банк "РВС БАНК" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 913386305101).

За доводами позивача цілісний майновий комплекс, який має поштову адресу: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31а та цілісний майновий комплекс, який має поштову адресу: м. Вінниця, вул. Чехова, 31а це один і той же об`єкт нерухомості, тому має місце реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно одного і того ж об`єкта нерухомості під різними реєстраційними номерами та за двома різними юридичними особами.

Слід зазначити, що за наслідками вчинення протиправних дій з метою зняття обтяжень з майна (спірного цілісного майнового комплексу) 13.12.2012 року відносно ОСОБА_1 (який використовував підпорядковані йому товариства ТОВ "Фірма "Укрводпром", ТОВ "Торговий дім "Віктор", ТОВ "Малиш", ТОВ фірма "Вінпродторг ЛТД") було порушено кримінальну справу №862, кримінальне провадження було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21.11.2012 року за №22012010000000001, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України. Спірний цілісний майновий комплекс був предметом злочину.

Відповідно до змісту Постанови про визначення долі речових доказів від 25.12.2013 року, в межах кримінальної справи №862 (кримінальне провадження № 22012010000000001 зареєстровано в ЄРДР 21.11.2012 року) нерухоме майно - цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 було визнано речовим доказом та передано відповідальне зберігання арбітражному керуючому-ліквідатору Томашуку М.С., в подальшому було визначено повернути зазначено нерухоме майно ТОВ Фірма "Вінпродторг ЛТД".

Згідно із Актом прийому-передачі речового доказу з відповідального зберігання складеного 15.01.2014 року майновий комплекс - нежитлові будівлі та споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_1 було передано з відповідального зберігання ТОВ "Вінпродторг". Від імені ТОВ "Вінпродторг" зазначений Акт було підписано засновником ОСОБА_1 (а.с. 16, т.1).

20.09.2016 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" визнано потерпілим у справі № 127/7160/16-к. Поряд з цим ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 у справі №127/7160/16-к (провадження №1-кп/127/41/17) звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 22012010000000001 закрито.

Отже, на теперішній час, спірний об`єкт нерухомості знаходиться у володінні та користуванні ТОВ Фірма "Вінпродторг ЛТД", позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Акціонерне товариство "РВС БАНК" стверджує, що подвійна реєстрація цілісного майнового комплексу як і фактичне володіння ним ТОВ Фірма "Вінпродторг ЛТД" перешкоджає повноцінному здійсненню позивачем як належним власником правомочностей щодо відповідного майна, що мало наслідком звернення із відповідним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зміст приписів ст. 387 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Так, стаття 388 ЦК України встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 4 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно потрібно розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (зокрема, висновки у постанові від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18 (пункт 71).

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то факт володіння другими може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Отже, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об`єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна. Оскільки подвійна реєстрація права власності на одне й те ж майно унеможливлює повноцінне володіння таким майном будь-якою особою, таке порушення є триваючим, що виключає застосування позовної давності. Аналогічної позиції притримується ВС КГС у постанові від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22 (п.п. 32-34).

Матеріалами справи, зокрема Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна підтверджується, що спірний об`єкт нерухомості (цілісний майновий комплекс) зареєстровано під різними реєстраційними номерами та за двома різними юридичними особами.

Підставою виникнення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" (першого набувача спірного майна) згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вказано свідоцтво про право власності, САЕ015913, 04.08.2010, №4, видане Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району, Вінницької області на підставі рішення №219 від 30.07.2010р. (рішення про державну реєстрацію від 29.10.2010).

Саме вказаним рішенням Виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради №219 від 30.07.2010 внесено зміни до рішення № 181 виконкому Вінницько-Хутірської сільської ради від 25.06.2010 та присвоєно відповідному нерухомому майну нову поштову адресу: Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31 А взамін адреси: масив "Вінницький", Вінницького району, Вінницької області вул. Чехова, буд. 31а.

Водночас зміна адреси нерухомого майна як за рішенням №181 від 25.06.2010, так і за рішенням №219 від 30.07.2010 не мала будь-яких правових підстав. На час зміни адреси спірного майна, на таке майно за реєстраційною адресою м. Вінниця, вул. Чехова, 31-А вже було звернуто стягнення як на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 19/КЛ/24- 05-04-Z-01 на підставі виконавчого напису за реєстровим номером № 4875 від 21.10.2008, вчиненого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О.

В свою чергу, стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчого напису 21.10.2008) визначала, що обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частин 6, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Згідно з частиною 8 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Абзацом першим пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що в Основному законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує в громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що прийняття виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради спірних рішень, якими було змінено адресу об`єкта нерухомості, в даному випадку вплинуло на реалізацію позивачем правомочностей власника. При цьому право власності Акціонерного товариства "РВС БАНК" є належним чином підтвердженим, набутим в процесі звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин суд дійшов висновку про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 25.06.2010 року № 181, від 30.07.2010 року № 219 та про задоволення позову в цій частині. При цьому суд відмічає, що належним відповідачем за вказаними позовними вимогами є саме Вінницька міська рада як правонаступник Вінницько-Хутірської сільської ради у процесі реформування місцевого самоврядування та укрупнення територіальних громад, що не заперечував сам представник відповідача 2, а також позивач.

Тому зазначена обставина щодо правонаступництва визнається сторонами і не потребує окремого доказування в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України.

Задовольняючи вказану позовну вимогу, суд враховує, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Водночас суд вважає за необхідне привести у відповідність таку вимогу приписам статей 16, 21 ЦК України, тобто шляхом визнання незаконними та скасуванням відповідних рішень, а не визнанням їх неправомірними.

У свою чергу, відповідно до ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Разом з тим у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Отже, за фактом задоволення позовної вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 30.07.2010 року № 219 як підстави виникнення права власності на об`єкт нерухомості - виробничі та складські будівлі, які розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31-А загальною площею 2990,4 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Вінпродторг ЛТД" (з присвоєнням реєстраційного номеру майна: 26516369), підлягає визнанню незаконним та скасуванню і Рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 29.10.2010.

Поряд з цим суд акцентує увагу, що оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, заявлена ним позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковує відновлення становища, яке існувало до порушення. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (в редакції на час видачі спірного свідоцтва). Даний порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. У пункті 24 зазначеного Порядку встановлено, що у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Такої позиції притримується ВС КГС у постанові від 27.06.2018 у справі № 925/797/17.

Отже, суд дійшов висновку, що визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності від 04.08.2010 року САЕ 015, яке видане Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" не відновить порушеного права позивача, тому позов в цій частині підлягає відмові у задоволенні.

Поряд з цим реальним та ефективним способом захисту порушеного права Акціонерного товариства "РВС БАНК" як добросовісного набувача спірного нерухомого майна є позовна вимога про витребування такого майна, що узгоджується із висновками ВС КГС, викладеними у постанові від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22 (п.п. 32-34).

Як встановлено судом, Акціонерне товариство "РВС БАНК" набуло право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований в м. Вінниця, по вул. Чехова, 31-А в межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та за фактом звернення стягнення на таке майно як предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса.

Частинами 1, 2 ст. 23 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється внаслідок звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Отже, внаслідок звернення стягнення на ЦМК в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису про звернення стягнення на ЦМК на підставі Договору іпотеки №19/Kn/24-05-07-Z-01 від 04.06.2007 року, право власності на зазначене нерухоме майно у попереднього власника припинилося та перейшло до ПАТ "Свєдбанк", правонаступником якого є АТ "РВС Банк".

Суд також звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" зверталося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області про зобов`язання відділу ДВС винести постанову про повернення виконавчого напису, що було вчинено 21.10.2008 року про звернення стягнення з ТОВ "Торговий дім "Віктор", яке виступило майновим поручителем ТОВ фірми "Укрводпром", та передане в іпотеку за Іпотечним договором № 19/KH/24-05-07-Z-01 нерухоме майно.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2010 року у справі № 2-а-4183/10/0270 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Оскільки позивач довів своє право власності на спірне нерухоме майно, а відповідач 1 не є добросовісним його набувачем, то спірне майно підлягає витребуванню від відповідача на підставі статті 387 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 передати позивачу спірний об`єкт нерухомості та про задоволення позову в цій частині.

Крім того, вирішення спору має призводити до припинення порушення і повноцінного володіння нерухомим майном, а тому судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою для закриття одного з розділів Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що подвійна реєстрація права власності на одне й те ж майно унеможливлює повноцінне володіння ним будь-якою особою, судове рішення у таких спорах обов`язково має призводити до закриття одного з розділів реєстру незалежно від того, на чию користь воно ухвалюється.

Судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою як для закриття розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно, так і для перенесення з розділу, який підлягає закриттю, до розділу, який залишається, відомостей про права на це нерухоме майно, крім права власності (аналогічної позиції притримується ВС КГС у постанові від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22).

Тому, на переконання суду, витребування майна з чужого незаконного володіння та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можуть становити зміст окремих позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про закриття розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно, який було відкрито при здійсненні державної реєстрації на об`єкт нерухомості - виробничі та складські будівлі, розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31-А з присвоюванням реєстраційного номеру майна: 26516369.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у дослідженні доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з вищенаведених мотивів. Поряд з цим викладені відповідачем заперечення по суті спору жодним чином не спростовують викладених судом мотивів в частині задоволення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову частково та з огляду на неправильні дії відповідача 1, що призвели до наявності даного судового спору, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 7 267,2 грн покладаються саме на відповідача 1 та в сумі 4 844,8 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 25.06.2010 року № 181 та рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 30.07.2010 року № 219.

3. Визнати незаконним та скасувати Рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 29.10.2010 року про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Вінпродторг ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 23105078) права власності на об`єкт нерухомого майна (тип майна: виробничі та складські будівлі), яке знаходиться за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31а.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Вінпродторг ЛТД" (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 31 А, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 23105078) передати Акціонерному товариству "РВС Банк" (вул. Введенська, буд. 29/58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39849797) об`єкт нерухомості цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 31А (Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Чехова, 31А).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінпродторг ЛТД" (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 31 А, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 23105078) на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" (вул. Введенська, буд. 29/58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39849797) 7 267,2 грн - витрат на сплату судового збору.

6. В решті позовних вимог відмовити, у зв`язку із чим витрати на сплату судового збору в сумі 4 844,8 грн залишити за позивачем.

7. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати ТОВ "Фірма "Вінпродторг ЛТД" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, решті учасникам справи - до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 12 травня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Фірма "Вінпродторг ЛТД" - вул. Гетьмана Мазепи, буд. 31 А, м. Вінниця, 21100.