Рішення від 12.05.2025 по справі 904/967/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025м. ДніпроСправа № 904/967/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 126 182 грн 04 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 03.03.2025 № 57, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни заборгованість у сумі 126 182 грн 04 коп., з яких: 113 799 грн 98 коп. заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 за період з 01.01.2022 по 21.12.2023, 12 382 грн 06 коп. - пеня.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 2019061 від 05.02.2019 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 11.03.20245 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

27.03.2025 від відповідача поштовим засобом зв`язку подано відзив на позов, в якому останній вказує на те, що позивач в якості доказу застосував лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 18858/5/04-36-24-17-13 від 23.04.2024 «Про надання інформації», яким звернулася до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради. Вказаним листом повідомлено, що відповідач у період з 01.01.2022 по 21.12.2023 станом на 23.04.2024 року сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за Договором, тобто з урахуванням Розрахунку та щорічній індексації узгодженого відповідно до норми розміру орендної плати за пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України. Вказане підтверджується річними податковими деклараціями за період з 01.01.2022 по 21.12.2023, які своєчасно подані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та додані до цього відзиву.

Крім вказаного позивач в якості доказу застосував лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 53931/5/04-36-24-17-13 від 22.11.2024 «Про надання інформації», яким звернулася до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради де повідомлено, що Відповідачу період з 2022 по 2023 роки задекларував розміри податків та сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за Договором. Вказане підтверджується річними податковими деклараціями за період з 01.01.2022 по 21.12.2023, які своєчасно подані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та додані до цього відзиву.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у Договорі складає суму 3 024 580,09 грн. Договір укладено терміном до 21.12.2023 року.

Відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави нарахування заборгованості з орендної плати за земельну ділянку за Договором, оскільки істотну умову, яким є розмір орендної плати, який узгоджено між «Орендодавцем» і «Орендарем» визначено у Розрахунку. Отже, обчислення розміру орендної плати за Договором здійснюється лише за узгодженим Розрахунком у строк дії договірних відносин.

Крім цього, відповідач звертає увагу, що позивачем не надано доказ до позову про зміни коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, що опублікований в засобах масової інформації та не склав інший розрахунок розміру орендної плати за землю, що можливо підлягає до сплати за Договором.

Таким чином, відповідач вважає, що обчислення розміру орендної плати за Договором здійснюється лише за узгодженим розрахунком у строк дії договірних відносин.

Також у відзиві на позов відповідач вказує на те, що відповідно до п. 10 Договору оренди земельної ділянки № 2019061 від 05.02.20219 орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ФОП Чумаченко В.В. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем за січень 2022 року становить 4 511,60 грн. яка, відповідно до п. 10 Договору повинна бути сплачена до 02.03.2022 включно.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не подано позовну заяву в межах строку позовної давності, позовна давність за цією вимогою сплила 03.03.2025 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Посилання ж позивача на п. 12 Договору є лише власним тлумаченням його умов адже договір про збільшення позовної давності, в порядку визначеному ч. 1 ст. 259 ЦК України, сторонами не укладався.

Таким чином, пеня в сумі 12 382, 06 грн. обрахована позивачем поза межами строків позовної давності, що визначені нормами ЦК України, а строк позовної давності щодо її стягнення вже минув.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. З ст. 267 ЦК України, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення суми боргу та пені.

03.04.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується, з огляду на таке.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Більш того, позивач звертає увагу на те, що до обов`язків ФОП Чумаченко В.В., відповідно до умов Договору від 05.02.2019, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений Договором строк (пункт 25).

Крім того, пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Для встановлення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 17.01.2019 виданий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0,22-95/165-19, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала - 3 024 580,09 гри, який узгоджено Сторонами при укладенні договору оренди земельної ділянки від 05.02.2019.

В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

Тож, затвердження нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення змін до Договору від 05.02.2019.

Відтак, позивач звертає увагу суду на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 06.03.2023 №97-4-0.110,4-4134/301-23 становить - 10 743 865,07 грн.

За пунктом 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем з 2022 року, враховуючи умови Договору від 05.02.2019, орендна плата сплачувалася не в повному обсязі, всупереч його узгодженим умовами, що підтверджується інформаціями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2024 та 22.11.2024.

Враховуючи наданий відповідачем відзив на позовну заяву та податкові декларації з плати за землю за 2022 рік від 07.02.2022, з урахуванням уточнень від 17.11.2022 встановлено, що останній за договором оренди земельної ділянки від 05.02.2019 №2019061 за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027, площею 0,4423 га, вказує нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2 256 629,74 грн, розмір орендної плати визначає - 3,0%, встановлюючи при цьому річний розмір суми орендної плати за спірну земельну ділянку - 29 943,22 грн (сторінка 2 податкової декларації за 2022 рік, II розділ «Розрахунок суми орендної плати», графа 1).

В податковій декларації за 2023 рік встановлено, що відповідач декларує кошти за користування спірною земельною ділянкою, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 2 595 124,20 грн, розмір ставки 3,0%, при цьому річна сума орендної плати - 34 434,70 грн (податкова декларація від 15.02.2023, сторінка 2 податкової декларації за 2023 рік, II розділ «Розрахунок суми орендної плати», третя та четверта таблиці, графи 1).

Тобто, відповідач декларував зобов`язання за Договором від 05.02.2019, та у даному конкретному спорі свідчить про неправильне обчислення (заниження) суми зобов`язання зі сплати за використання спірної земельної ділянки.

Задекларовані та сплачені кошти за спірну земельну ділянку за 2022 та 2023 роки підтверджуються інформацією податкового органу та самим відповідачем, не спростовуються останнім, а навпаки підтверджуються наданими до відзиву податковими деклараціями.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не доведено відповідними доказами, що в період з 01.01.2022 по 21.12.2023 ним сплачено у належному розмірі кошти з орендної плати за спірну земельну ділянку.

Також позивач вказує на те, що Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 06.03.2023 №97-4-0.110,4-4134/301-23 становить - 9 342 491,37 грн (10 743 865,07 грн за витягом : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022рік), у 2023році становить - 10 743 865,07 грн.

Зазначені роз`яснення наведені у позовній заяві №57 від 03.03.2025 на сторінках 7,8.

Отже наданий позивачем розрахунок, є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо застосування строку позовної давності позивач зазначає наступне.

02.04.2020 року набрав чинності Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» (надалі - Закон № 540-ІХ), яким доповнено пункт 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено пункт 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені ст.ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 року та скасовано 30.06.2023 року.

А отже, відповідно до Закону №540-ІХ, на строк дії карантину, тобто по 30.06.2023 року включно, були продовжені строки позовної давності, встановлені статтями 257,258 ЦК України.

Крім того, згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Разом з тим, у подальшому, Законом України №3450-ІХ від 08.11.2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було викладено в редакції:

«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, за положенням зазначених норм, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан був неодноразово продовжений та триває дотепер, перебіг строків позовної давності, встановлених статтями 257,258 ЦК України, наразі є зупиненим, а відтак позивач, звертаючись до суду за даним позовом, не пропустив строки позовної давності.

Більш того, позивач вважає, що порушення договірних зобов`язань є підставою для застосування штрафних санкцій, що встановлено умовами Договору від 05.02.2019 (п.12).

З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з належним укладенням договору, погодженням умов договору, строку його дії, порядку та строку та порядку оплати, настання обов`язку зі сторони відповідача заплатити за оренду землі, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов`язань відповідачем, наявність підстав для стягнення пені у заявленій до стягнення сумі.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 площею 0,4423 га, розташована за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівській, 15 у Саксаганському районі, є власністю Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Позивач зазначив, що звернення з даним позовом викликано порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як власника земель міста, зумовленого неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати у період з 01.01.2022 по 21.12.2023, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.12.2018 №3354 (надалі - Рішення від 26.12.2018 №3354) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4423 на вул. Коломойцівській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:061:0027) за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) для розміщення комплексу будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля цеху) (а.с. 18-19).

Надано фізичній особі - підприємцю Чумаченко Валентині Вікторівні із земель комунальної власності в оренду терміном до 21.12.2023 земельну ділянку площею 0,4423 на вул. Коломойцівській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 12.-000000:06:061:0027) для розміщення комплексу будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля цеху), відповідно до вимог чинного законодавства України.

На виконання Рішення від 26.12.2018 №3354 Криворізькою міською радою та Фізичною особою - підприємцем Чумаченко Валентиною Вікторівною 05.02.2019 укладено договір оренди земельної ділянки №2019061 (а.с. 14-17), відповідно до п. 1 якого "Орендодавець" на підставі рішення міської ради від 26.12.2018 №3354 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Коломойцівській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її в оренду для розміщення комплексу будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля цеху)" надає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовім призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель піп споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ( код 11.02) для розміщення комплексу будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля цеху), з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027, яка розташована на вул. Коломойцівській, 15 у Сяксаганському районі м. Кривого Рогу.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.12.2017 №108585819лареєстровано 19.01.2016 № запису про право власності 12969604, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 831156212110 (п. 3 договору).

Договір укладено терміном до 21.12.2023 (п. 6 договору).

Згідно з п. 7 договору річна орендна плата за землю у 2018 році вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі та на момент укладання Договору становить 27 221 грн. 22 коп. (двадцять сім тисяч двісті двадцять одна гри. 22 коп.) за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розмір орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році ".

Річна орендна плата за землю у 2019 році вноситься виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816.

Відповідно до п. 8 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. "Орендар" самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення га коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження йога дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 10 договору).

Згідно з п. 11 договору розмір орендної плити переглядається без внесення змін до цього Договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати за землю, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексацій, визначних законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини "Орендаря", що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки:

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим Договором.

Пунктом 12 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором:

- стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

"Орендар" самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 13 договору).

Відповідно до п. 25 договору Орендар, зокрема, зобов`язаний систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк.

Цей Договір ввижається укладеним з дати підписання сторонами та набирає чинності з моменту його державної реєстрації відповідно діючого законодавства.

Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - в "Орендаря" (п. 37 договору).

ФОП Чумаченко В.В. на праві власності належить нежитлова будівля (опис: адміністративна будівля« 3-1», загальною площею 143,5 кв.м., будівля цеху «К-1», загальною площею 352,0 кв.м., №5,7 огорожа, №6 ворота, ІІ-Ш зливна яма) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 15, номер відомостей про речове право: 12969604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-5221721 (а.с. 9).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконуються, зокрема у період з 01.01.2022 по 21.12.2023, що підтверджується інформаціями органів податкової служби (від 23.04.2024 №18858/5/04-36-24-17-13 та від 22.11.2024 №53931/5/04-36-24-17-13).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік -1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік- 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 - 1,051, за 2024 1,12.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 06.03.2023 №97-4-0.110,4-4134/301-23 становить - 9 342 491,37 грн (без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15 (10 743 865,07: 1,15), у 2023 році складає - 10 743 865,07 грн.

Розмір річної плати за земельну ділянку вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.03.2023 №97-4-0.110,4-4134/301 -23, помножених на значення ставки орендної плати у розмірі 0,9% визначеної Договором від 05.02.2019 та рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» (надалі - Рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816). Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Так, за інформаціями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2024 №18858/5/04-36-24-17-13 та від 22.11.2024 №53931/5/04-36-24-17-13 ФОП Чумаченко В.В. за користування земельною ділянкою площею 0,4423 га з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 у 2023 році визначає та сплачує податкові зобов`язання у розмірі 34 434,70 грн.

Тож, відповідно заборгованість по орендній платі за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:061:0027 за період з 01.01.2023 по 21.12.2023 рік складає 59 660,78 грн (94 095,48 грн - 34 434,70 гри).

А отже, заборгованість перед міським бюджетом з орендної плати за землю за Договором від 05.02.2019 у період з 01.01.2022 по 21.12.2023 рік складає 113 799,98 грн (54 139,20 грн + 59 660,78 грн).

Крім того, на підставі п. 12 договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 12 382 грн 06 коп. за період з 01.07.2023 по 31.10.2024.

Виконавчим комітетом Криворізької міської ради до ФОП Чумаченко В.В. направлено претензію від 17.06.2024 року за вих.№17/18/4199 щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки та сплатити у добровільному порядку суми заборгованості.

Проте листа повернуто за закінченням терміну зберігання.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 14 Закону України "Про оренду землі", за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (пп. 14.1.125 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України Про оцінку земель).

В силу пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, управління в сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 12 Договору оренди земельної ділянки, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

На підставі пункту 12 Договору, за порушення строків сплати орендних платежів, Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.07.2023 по 31.10.2024 року в сумі 12 382 грн 06 коп.

Відповідач доказів сплати суми заборгованості суду не надав, правильність проведених позивачем розрахунків заборгованості з орендної плати та нарахованої неустойки не спростував, в зв`язку з чим, суд вбачає підстави для задоволення заявлених вимог шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 126 182 грн 04 коп., з яких: 113 799 грн 98 коп. - сума основного боргу, 12 382 грн 06 коп.-пеня.

При цьому суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат вирішення спору.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

02.04.2020 року набрав чинності Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» (надалі - Закон № 540-ІХ), яким доповнено пункт 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено пункт 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені ст.ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 року та скасовано 30.06.2023 року.

А отже, відповідно до Закону №540-ІХ, на строк дії карантину, тобто по 30.06.2023 року включно, були продовжені строки позовної давності, встановлені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Разом з тим, у подальшому, Законом України №3450-ІХ від 08.11.2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було викладено в редакції:

«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, за положенням зазначених норм, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан був неодноразово продовжений та триває дотепер, перебіг строків позовної давності, встановлених статтями 257, 258 ЦК України, наразі є зупиненим, а відтак позивач, звертаючись до суду за даним позовом, не пропустив строки позовної давності.

Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) 113 799 грн 98 коп. - суму основного боргу, 12 382 грн 06 коп. пені та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.05.2025.

Суддя І.А. Рудь