Рішення від 30.04.2025 по справі 905/92/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.04.2025 Справа №905/92/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коваленко Д.Є., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго(код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, 85, м.Київ, 04080)

доКомунального підприємства Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго (код ЄДРПОУ 36209174, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, 22, м.Миколаївка, Донецька обл., 84182)

простягнення заборгованості у розмірі 11286347,58 грн

За участю представників:

від позивача: Андрійчук Світлана Яківна;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про стягнення 11286347,58 грн, з яких: 8385958,09 грн заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023 року; 1143396,21 грн - інфляційні втрати та 1756993,28 грн - 15% річних.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконані грошові зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

21.02.2025, через підсистем Електронний суд, надійшов відзив Комунального підприємства Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго №153 від 21.02.2025 (вх.№01-41/1708/25), в якому відповідач просить суд зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання з 15% до 3% (аналогічний за змістом відзив надійшов через канцелярію суду 24.02.2025 вх.№1098/25), а позовні вимоги в частині заборгованості за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023 у сумі 8385958,09 грн визнає повністю.

Відповідь на відзив

25.02.2025, через підсистему Електронний суд, надійшла відповідь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на відзив №44/22-243 від 25.02.2025 (вх.№01-41/1828/25), в якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти зменшення 15% річних та зазначає, що загальна сума нарахованих 15% річних становить 1756993,28 грн та становить майже 21% від суми загальної заборгованості за спожиту електричну енергію і не є надмірно великою у порівнянні з заборгованістю за договором зі сплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії у розмірі 8385958,09 грн. Позивач звертає увагу, що загальна сума нарахованих 15 % річних і інфляційних втрат становить лише 34,6% від суми загальної заборгованості за спожиту електричну енергію та не може вважатися надмірно ввеликою. При цьому відповідач не здійснив жодної оплати заборгованості протягом тривалого часу та не надав доказів того, що він шукає можливість погашення наявної заборгованості за спожиту електроенергію.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 07.02.2025 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/92/25; справу №905/92/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 27.02.2025.

Направлення ухвали суду від 07.02.2025 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Ухвалою суду від 27.02.2025 постановлено: відкласти підготовче засідання на 26.03.2025.

Направлення ухвали суду від 27.02.2025 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Ухвалою суду від 26.03.2025 повідомлено Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №905/92/25 до 07.04.2025.

Направлення ухвали суду від 26.03.2025 здійснювалось до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Ухвалою суду від 07.04.2025 постановлено: закрити підготовче провадження та призначити справу №905/92/25 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 30.04.2025.

Направлення ухвали суду від 07.04.2025 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

04.04.2025, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-466 від 04.04.2025 (вх.№01-41/3258/25).

У судове засідання 30.04.2025 з`явився представник позивача, відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго»), на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 за №1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, виконує функції постачальника «останньої надії».

Листом від 23.06.2022 №64/8574-вих Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі повідомило ДПЗД «Укрінтеренерго» про те, що у зв`язку із отриманням від електропостачальників вказаних у додатку до цього листа про те, що у зв`язку з припиненням дії договорів про постачання електричної енергії відповідно до споживачів що наведені у додатку, об`єкти цих споживачів з 28.06.2022 переходять до постачальника останньої надії. У додатку до листа зазначено Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго.

В матеріалах справи міститься копія договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір), за пунктом 1.1. якого, цей договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (далі - позивач, постачальник), споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1. договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктом 3.4. договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

У відповідності до п. 3.6. договору початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Пунктом 3.7. договору визначено, що у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9. договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з пунктом 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами п. 5.11. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Відповідно до пункту 13.1. договору, цей договір приєднання набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

За умовами пункту 13.7. договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними у цьому договорі адресами сторін.

До матеріалів справи позивачем додано Комерційну пропозицію №5 від 08.10.2021, Комерційну пропозицію №6 від 09.06.2023, Комерційну пропозицію №7 від 11.10.2023, Комерційну пропозицію №8 від 07.11.2023.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що у період липень 2022- червень 2023 діяла Комерційна пропозиція №5, у період липень-жовтень 2023 діяла комерційна пропозиція №6, у період листопад 2023 діяла комерційна пропозиція №7, у період грудень 2023 діла комерційна пропозиція №8.

Дослідивши умови комерційних пропозицій судом встановлено, що останні містять ідентичні умови п.1.1, 6.1, 7.4 .

Згідно з пунктом 1.1. Комерційних пропозицій для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (Додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії") ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (далі - Порядок). Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається ціна.

Пунктом 6.1. комерційних пропозицій визначено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п.7.4. комерційних пропозицій споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.15.1. комерційної пропозиції цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Умовами комерційних пропозицій передбачено надсилання повідомлень і документів електронною поштою.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи додано акти купівлі-продажу разом з рахунками на загальну суму 10310761,69 грн за період з липня 2022 по грудень 2023, а саме:

-акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2022 №027527 від 30.09.2022 на суму 86036,84 грн з рахунком №000036209174/04/К07/35057 від 30.09.2022 на суму 86036,84 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2022 №027538 від 30.09.2022 на суму 66852,06 грн з рахунком №000036209174/04/К07/35109 від 30.09.2022 на суму 66852,06 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за вересень 2022 №027850 від 30.09.2022 на суму 44914,69 грн з рахунком №000036209174/04/О09/35271 від 11.10.2022 на суму 44914,69 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2022 №029259 від 31.10.2022 на суму 59592,98 грн з рахунком №000036209174/04/О10/36686 від 11.11.2022 на суму 59592,98 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2022 №030289 від 30.11.2022 на суму 93829,78 грн з рахунком №000036209174/04/О11/37727 від 14.12.2022 на суму 93829,78 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2022 №032111 від 31.12.2022 на суму 124433,98 грн з рахунком №000036209174/04/О12/39634 від 11.01.2023 на суму 124433,98 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за січень 2023 №034248 від 31.01.2023 на суму 176145,68 грн з рахунком №000036209174/04/О01/41782 від 13.02.2023 на суму 176145,68 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за лютий 2023 №036684 від 28.02.2023 на суму 163642,48 грн з рахунком №000036209174/04/О02/44234 від 13.03.2023 на суму 163642,48 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за березень 2023 №038085 від 31.03.2023 на суму 182105,44 грн з рахунком №000036209174/04/О03/45656 від 10.04.2023 на суму 182105,44 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2023 №039903 від 30.04.2023 на суму 158067,73 грн з рахунком №000036209174/04/О04/47501 від 10.05.2023 на суму 158067,73 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за травень 2023 №042102 від 31.05.2023 на суму 754561,55 грн з рахунком №000036209174/04/О05/49707 від 14.06.2023 на суму 754561,55 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2023 №043581 від 30.06.2023 на суму 745053,18 грн з рахунком №000036209174/04/О06/51207 від 12.07.2023 на суму 745053,18 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2023 №044188 від 31.07.2023 на суму 1058676,04 грн з рахунком №000036209174/04/О07/51827 від 10.08.2023 на суму 1058676,04 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2023 №045530 від 31.08.2023 на суму 1407247,90 грн з рахунком №000036209174/04/О08/53167 від 13.09.2023 на суму 1407247,90 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за вересень 2023 №047419 від 30.09.2023 на суму 1439397,23 грн з рахунком №000036209174/04/О09/55059 від 12.10.2023 на суму 1439397,23 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2023 №049001 від 31.10.2023 на суму 1644105,76 грн з рахунком №000036209174/04/О10/56662 від 13.11.2023 на суму 1644105,76 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2023 №051154 від 30.11.2023 на суму 1751148,19 грн з рахунком №000036209174/04/О11/58849 від 12.12.2023 на суму 1751148,19 грн;

-акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2023 (з 01.12.2023 по 06.12.2023) №052461 від 31.12.2023 на суму 354950,18 грн з рахунком №000036209174/04/О12/60188 від 16.01.2024 на суму 354950,18 грн.

Вищевказані акти купівлі-продажу та рахунки на оплату підписано представником позивача та скріплено печаткою підприємства. Підпису відповідача акти та рахунки не містять.

З матеріалів справи вбачається, що направлення актів купівлі-продажу та рахунків здійснювалось на електронну пошту відповідача, що розміщена на офіційному сайті Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» та підтверджується фото екрану з електронної пошти позивача.

Відповідачем не висунуто заперечень щодо отримання актів купівлі-продажу та рахунків і матеріали справи таких не містять. Також не надано жодних заперечень щодо даних зазначених у вказаних актах.

На підтвердження виконання відповідачем умов договору, до матеріалів справи додано платіжні інструкції на загальну суму 1924803,60 грн, а саме: платіжну інструкцію №154 від 07.12.2023 на суму 475660,33 грн; платіжну інструкцію №155 від 07.12.2023 на суму 149143,27 грн та платіжну інструкцію №180 від 22.12.2023 на суму 1300000,00 грн.

07.11.2024, позивач звернувся із вимогою №44/11-009595 до відповідача про сплату штрафних санкцій на суму 2196046,31 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 8438644,04 грн, в якій просить терміново погасити заборгованість за спожиту електричну енергію в повному обсязі у розмірі 8438644,04 грн та у семиденний строк з дати отримання вимоги оплатити суму штрафних санкцій у розмірі 2196046,31 грн.

Направлення вимоги здійснювалось на електронну пошту відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8385958,09 грн, матеріали справи не містять. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав заборгованість у розмірі 8385958,09 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 11286347,58 грн, з яких: 8385958,09 грн заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023; 1143396,21 грн - інфляція та 1756993,28 грн -15% річних.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», які розроблені з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Згідно з ч.5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2025. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в України воєнного стану затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі - Положення), що додається.

Відповідно до абзацу 2 п.7 положення постачальник Останньої надії у період діє воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник останньої надії.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Таким чином факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії», а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

Так, листом Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі №64/8574-вих від 23.06.2022 повідомлено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про те, що Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго переходить з 28.06.2022 до постачальника останньої надії.

Судом встановлено вище, що матеріали справи свідчать про те, щопозивач здійснював відповідачу поставку електричної енергії у період з липня 2022 по грудень 2023 року.

Згідно актів купівлі-продажу за період липень 2022 по грудень 2023, що підписані позивачем, останнім здійснено поставку електричної енергії на загальну суму 10310761,69 грн. Відповідачем сплачено заборгованість за поставлену електричну енергію частково у сумі 1924803,60 грн. Не сплаченими залишилась заборгованість за період червень-грудень 2023 становить 8385958,09 грн.

Відсутність здійснення оплати за вказаний період повністю визнано відповідачем, доводів позивача щодо наявної заборгованості у розмірі 8385958,09 грн, відповідачем не спростовано.

Крім того, у відзиві на позовну заяву та доповнення до нього, відповідач визнає позовні вимоги в частині заборгованості за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023 в сумі 8385958,09 грн.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву підписано виконуючим обов`язки директора Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго Валерієм Чертановим, на підтвердження повноважень до відзиву додано копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго (код ЄДРПОУ 36209174), з якого вбачається, що Чертанов Валерій Олександрович є представником, до повноважень якого входить вчиняти дії від імені юридичної особи.

Відповідно до ч.4,5 ст.191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Визнання відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 8385958,09 грн не суперерчить правам інших осіб, відзив на позов підписаний уповноваженою особою. За таких обставин, суд приймає визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023 в сумі 8385958,09 грн.

Враховуючи наявність заборгованості у розмірі 8385958,09 грн, яка визнається відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період листопад-грудень 2024 року та січень 2025 у загальному розмірі 8385958,09 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 15% річних, розрахунок яких міститься у позовній заяві.

Судом встановлено, що позивач нараховує інфляційні втрати у розмірі 1143396,21 грн, що нараховуються: на суму 86036,84 грн з 09.11.2022 по 07.12.2023; на суму 66852,06 грн за період з 09.11.2022 по 07.12.2023; на суму 44914,69 грн за період з 31.03.2023 по 07.12.2023; на суму 59592,98 грн за період з 23.11.2022 по 07.12.2023; на суму 93829,78 грн за період з 22.12.2022 по 07.12.2023; на суму 124433,98 грн за період з 21.01.2023 по 07.12.2023; на суму 176145,68 грн за період з 23.02.2023 по 07.12.2023; на суму 27002,41 грн за період з 08.12.2023 по 24.12.2023; на суму 163642,48 грн за період з 22.03.2023 по 24.12.2023; на суму 182105,44 грн за період з 18.04.2023 по 24.12.2023; на суму 158067,73 грн за період з 19.05.2023 по 24.12.2023; на суму 754561,55 грн за період з 22.06.2023 по 24.12.2023; на суму 745053,18 грн за період з 20.07.2023 по 24.12.2023; на суму 730432,79 грн за період з 25.12.2023 по 31.12.2024; на суму 1058676,04 грн за період з 18.08.2023 по 31.12.2024; на суму 1407247,90 грн за період з 21.09.2023 по 31.12.2024; на суму 1439397,23 грн за період з 20.10.2023 по 31.12.2024; на суму 1644105,76 грн за період з 21.11.2023 по 31.12.2024; на суму 1751148,19 грн за період з20.12.2023 по 31.12.2024; на суму 354950,18 грн за період з 24.01.2024 по 31.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 1143396,21 грн підлягають задоволенню.

Також, позивач нараховує 15% річних у розмірі 1756993,28 грн, що нараховуються: на суму 86036,84 грн з 09.11.2022 по 07.12.2023; на суму 66852,06 грн за період з 09.11.2022 по 07.12.2023; на суму 44914,69 грн за період з 31.03.2023 по 07.12.2023; на суму 59592,98 грн за період з 23.11.2022 по 07.12.2023; на суму 93829,78 грн за період з 22.12.2022 по 07.12.2023; на суму 124433,98 грн за період з 21.01.2023 по 07.12.2023; на суму 176145,68 грн за період з 23.02.2023 по 07.12.2023; на суму 27002,41 грн за період з 08.12.2023 по 24.12.2023; на суму 163642,48 грн за період з 22.03.2023 по 24.12.2023; на суму 182105,44 грн за період з 18.04.2023 по 24.12.2023; на суму 158067,73 грн за період з 19.05.2023 по 24.12.2023; на суму 754561,55 грн за період з 22.06.2023 по 24.12.2023; на суму 745053,18 грн за період з 20.07.2023 по 24.12.2023; на суму 730432,79 грн за період з 25.12.2023 по 16.01.2025; на суму 1058676,04 грн за період з 18.08.2023 по 16.01.2025; на суму 1407247,90 грн за період з 21.09.2023 по 16.01.2025; на суму 1439397,23 грн за період з 20.10.2023 по 16.01.2025; на суму 1644105,76 грн за період з 21.11.2023 по 16.01.2025; на суму 1751148,19 грн за період з 20.12.2023 по 16.01.2025; на суму 354950,18 грн за період з 24.01.2024 по 16.01.2025.

Умовами п.7.4. комерційних пропозицій сторонами погоджений розмір процентів річних на рівні 15%.

Судом здійснено перерахунок 15% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру відсотків річних до 3%.

Клопотання обгрунтоване тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 який триває до теперішнього часу.

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго є підприємством критичної інфраструктури міста Миколаївка Донецької області, яке надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління відходами, засновником якого є орган місцевого самоврядування, який діє від та в інтересах територіальної громади. Закупівля електричної енергії здійснювалась для задоволення потреб населення міста Миколаївка житлово-комунальними послугами та укладання договору із постачальником "останньої надії" було фактично вимушеною дією відповідача з огляду на припинення постачання електричної енергії попереднім постачальником та відсутністю інших постачальників. При цьому відповідач вимушений був безакцептно прийняти умови договору, оскільки останній є договором приєднання, в тому числі щодо 15 % річних, який в 5 разів перевищує розмір визначений законодавством.

Також відповідач зазначає, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України були численно пошкоджені житлові будинки, нежитлові приміщення, промислові та непромислові об`єкти на території міста Миколаївка, враховуючи, що основним джерелом формування коштів підприємства є саме здійснення оплати споживачами за отримані житлово-комунальні послуги, фінансова можливість здійснювати своєчасну оплату за спожиту електричну енергію постачання якої здійснювалось позивачем, була відсутня.

За даними бухгалтерського обліку, розмір заборгованості населення міста перед Комунальним підприємством Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго за спожиті житлово-комунальні послуги становить: на 31.12.2022 - 18672054,42 грн; на 31.12.2023 - 40846967,03 грн; на 31.12.2024 - 49401244,29 грн. В 2023 році, виключно за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 1924803,60 грн підприємство мало змогу оплатити заборгованість за електричну енергію, спожиту в липні 2022 року -травні 2023. Відповідач вказує на те, що з метою зміни постачальника, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Комунальне підприємство «Сервіскомуненерго» неодноразово оголошувало відкриті торги на проведення процедури закупівлі електричної енергії, але, у зв`язку з відсутністю інших постачальників, вимушено було здійснювати закупівлю електричної енергії у позивача. На підтвердження даних обставин відповідачем до відзиву додано Звіти про результати проведення процедур закупівлі від 04.01.2023, 13.01.2023, 11.06.2023, 25.06.2023. За таких обставин, відповідач просить зменшити розмір відсотків річних до 3%.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача.

Розглянувши доводи відповідача щодо заявленого клопотання та заперечення позивача, суд при вирішенні клопотання виходить з наступного.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу Україн).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом п.7.4. комерційних пропозицій, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові №902/417/18 дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Матеріали справи свідчать про те, що постачальник електроенергії відповідача відмовився від подальшої співпраці з відповідачем з червня 2022.У зв`язку з чим відповідач був змушений приєднатись до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії, комерційними пропозиціями до якого встановлена відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 15% річних. Судом з`ясовано, що типовим договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії не передбачена відповідальність у розмірі 15% річних. Такий розмір відповідальності передбачений тільки у Комерційних пропозиціях до договору і він не погоджується за домовленостями між сторонами, а встановлюється в односторонньому порядку позивачем. Окрім цього, судом береться до уваги те, що відповідач укладав договір з постачальником останньої надії для задоволення потреб територіальної громади міста Миколаївки Краматорського району Донецької області житлово-комунальними послугами, які надає відповідач.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2022 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376 вбачається, що територія Миколаївської територіальної громади з 24.02.2022 включена до переліку територій виникнення можливих бойових дій.

Окрім цього, відповідач визнає суму заборгованості та вказує на те, що частину заборгованості вже погашено, а саме за період з липня 2022 по травень 2023, проте не за кошти споживачів житлово-комунальних послуг, а за кошти місцевого бюджету, оскільки виплати по житлово-комунальним послугам від споживачів значно зменшились з початку агресії Російської Федерації.

Також суд звертає увагу на те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 8385958,09 грн, сума 15% річних становить 1756993,28 грн, тобто майже 4 частину від основної заборгованості; сума інфляційних втрат становить 1143396,21 грн. Отже, сума відповідальності становить майже 35% (34,59%) від суми боргу.

При цьому, судом беруться до уваги доводи позивача про те, що підприємство позивача не отримавши вчасно від споживачів вартості поставленої електричної енергії потерпає від збитків, які на підприємстві тільки збільшуються, що негативно впливає на господарську діяльність позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зменшення відсотків річних до встановленого законодавством розміру на рівні 3%, оскільки відповідач був вимушений приєднатись до договору на невигідних для себе умовах в частині збільшеного розміру відповідальності для забезпечення населення житлово-комунальними послугами, в той час як населення не виконує своїх зобов`язань вчасно та у повному обсязі особливо зважаючи на територію надання відповідачем послуг. Відповідачем були вчинені дії як з метою укладення договору з іншими постачальником електричної енергії так і з метою виконання грошових зобов`язань.Також суд вбачає у вимогах позивача щодо стягнення і 15% річних і інфляційних втрат, які в даній справі становлять майже 35 % від суми боргу неспівмірність від понесених позивачем втрат від несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань. Отже, керуючись принципами розумності, пропорційності та справедливості, суд зменшує розмір річних до 3%, який за розрахунком суду становить 351398,67 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решта покладається на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав частково позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу сплаченого судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 62894,69 грн.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене вище, судовий збір покладається в частині задоволених вимог та в ч частині заявлених позивачем вимог щодо відповідальності на відповідача в розмірі 106400,54 грн, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго (код ЄДРПОУ 36209174, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, 22, м.Миколаївка, Донецька обл., 84182) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго(код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, 85, м.Київ, 04080) заборгованість у розмірі 9880752 (дев`ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 97 коп, з яких: 8385958 (вісім мільйонів триста вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 09 коп заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень-грудень 2023 року; 1143396 (один мільйон сто сорок три тисячі триста дев`яносто шість) грн 21 коп інфляційні втрати; 351398 (триста п`ятдесят одна тисяча триста дев`яносто вісім) грн 67 коп 3% річних та судовий збір у розмірі 106400 (сто шість тисяч чотириста) грн 54 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Повернути Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго(код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, 85, м.Київ, 04080) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 62894 (шістдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн 69 коп, сплачений згідно платіжної інструкції №69 від 22.01.2025.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.04.2025 оголошено та підписано скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2025.

Суддя Д.М. Огороднік