Повістка

від 06.05.2025 по справі 908/314/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/3/18-16/12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

06.05.2025 Справа № 908/314/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Петруніної С.О., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (вих.№18-4/11 від 18.11.2023), подану у справі №908/314/18 за результатами розгляду скарги ТОВ Компанія Ніко-Тайс, код ЄДРПОУ 38039872, на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені № 69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест, 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755

Кредитори:

1. Приватне акціонерне товариство Завод напівпровідників (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555; ліквідатор - арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна, 03049, м. Київ-49, а/с - 53)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Контакт (01004, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ 19350056; поштова адреса: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, буд. 69)

3. Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест, 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755

Ліквідатор - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210)

У відсутність учасників

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Запорізької області здійснював провадження у справі №908/314/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-Інвест», 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755.

В межах вказаної справи господарський суд розглянув заяву ліквідатора ТОВ «СІ-Інвест» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника, а саме: 1) ТОВ «Виробнича фірма «Єврокомплекс» (учасник), 2) ТОВ «Предіум-Інвест» (учасник), 3) ТОВ «Гірничодобувна компанія «Полімікт» (учасник), 4) ТОВ «Інвестиційна компанія «Житомир-Капіталбуд» (учасник), 5) ТОВ «Сілікон» (учасник), 6) ОСОБА_2 (учасник), 7) ОСОБА_1 (керівник), 8) ОСОБА_3 (учасник, керівник).

За результатами розгляду ухвалою від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 суд заяву задовольнив, ухвалив покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТОВ СІ-Інвест у розмірі 220 365 917,16 грн у зв`язку з доведенням ТОВ СІ-Інвест до банкрутства на згаданих осіб, за винятком ТОВ «Сілікон», у відношенні якого ухвалою від 17.05.2021 провадження було закрито.

За наслідками апеляційного перегляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 31.01.2022 у справі № 908/314/18 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/314/18), ухвалу від 27.09.2021 у цій справі скасував в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 . В іншій частині ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 залишена без змін.

На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 Господарський суд Запорізької області 02.06.2022 видав шість наказів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 220 365 917,16 грн на користь ТОВ СІ-Інвест з солідарних боржників - ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс; ТОВ Предіум-Інвест; ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт; ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд; ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 .

Ухвалою від 15.03.2023 суд задовольнив подану заяву ТОВ Компанія Ніко-Тайс про заміну сторони (стягувача) у справі №908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі №908/314/18. Замінив сторону (стягувача у виконавчому провадженні) у справі №908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі №908/314/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).

10.11.2023 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені №69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 (вих.№07-3/11 від 07.11.2023), відносно виконавчого провадження про примусове стягнення з колишнього керівника ТОВ СІ-Інвест ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) боржника у виконавчому провадженні грошових коштів у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест.

ТОВ Компанія Ніко-Тайс у скарзі просило:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18, які виразились у винесені постанови від 31 жовтня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 10.11.2023 скаргу ТОВ Компанія Ніко-Тайс суд прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2023, 15.30, у якому оголошувалась перерва до 16.11.2023, 13.00.

За наслідками засідання 16.11.2023 суд скаргу розглянув по суті та постановив ухвалу про її задоволення.

22.11.2023 до суду від ТОВ Компанія Ніко-Тайс надійшла заява про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України (вих.№18-4/11 від 18.11.2023), за наслідками розгляду скарги ТОВ Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені № 69420451.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2023 вказану заяву розподілено судді Ніколаєнку Р.А.

Ухвалою від 23.11.2023 заяву ТОВ Компанія Ніко-Тайс про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (вих.№18-4/11 від 18.11.2023) суд прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2023, 12.00, запропонував Міністерству юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати відзив на заяву ТОВ Компанія Ніко-Тайс.

Зазначається, що у заяві про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ Компанія Ніко-Тайс просить здійснити розгляд цієї заяви по суті за відсутності ТОВ Компанія Ніко-Тайс. Заявлення суд взяв до відома та прийняв.

На дату призначеного засідання (06.12.2023) суд від Міністерства юстиції України (далі, також Міністерство) отримав відзив на заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (б/н від 30.11.2023), згідно з яким Міністерство вважає, що витрати у сумі 14 500 грн є неспівмірними із складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання послуг (підготовка справи до розгляду в суді першої інстанції не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи). Також вважає, що затребувана сума не відповідає критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру, її стягнення являє надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу витрат. Міністерство просить заяву ТОВ Компанія Ніко-Тайс залишити без задоволення.

При цьому Міністерство зазначило про те, що адвокатом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» Грищенком О.М. свідомо, з певним наміром не надіслано жодних додатків до заяви про покладення судових витрат (однак, в описі вкладень вони зазначені). Наведене Міністерство підтвердило довідкою Управління забезпечення та документообігу Мінюсту № 2995-15.13-23 від 28.11.2023 та Актом про відсутність додатків №275 від 23.11.2023. Підсумувало, що у Міністерства відсутня можливість для дослідження доказів та належного захисту прав.

Ухвалою від 06.12.2023 суд відклав розгляд заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на 14.12.2023 о 14.00, зобов`язавши заявника направити ВПВР Департаменту Міністерства юстиції України додатки до заяви вих.№18-4/11 від 18.11.2023.

Від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшли письмові пояснення у справі (б/н від 07.12.2023) з наведенням аргументів щодо безпідставності тверджень ВПВР Департаменту Міністерства юстиції України про неотримання додатків до заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» з огляду на відсутність належних доказів, які б це підтвердили.

11.12.2023 на адресу електронної пошти суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №908/314/18 про витребування у Господарського суду Запорізької області матеріалів справи № 908/314/18 у зв`язку із надходженням до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у даній справі (за скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін`юсту у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі №908/314/18 про стягнення грошових коштів з Кузнецова Е.А.).

Ухвалою від 12.12.2023, згідно з п.17.10 - 17.12 Перехідних положень ГПК України суд зупинив провадження у справі № 908/314/18 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (вих.№18-4/11 від 18.11.2023) до повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області.

Зазначається, що Центральний апеляційний господарський суд постановою від 20.06.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі № 908/314/18 задовольнив, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі № 908/314/18 скасував, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовив.

ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» оскаржило постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Верховний Суд постановою від 26.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнив, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18 скасував, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі №908/314/18 залишив в силі.

Згідно з ч.1 ст.230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після повернення відповідних матеріалів справи № 908/314/18 до Господарського суду Запорізької області, ухвалою від 18.04.2025 суд поновив провадження у справі № 908/314/18 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (вих.№18-4/11 від 18.11.2023), судове засідання призначив на 06.05.2025, 12.30.

У судове засідання представники заявника, органу ДВС не з`явилися (явку суд визнав необов`язковою), у зв`язку з чим згідно з ч.3 ст.222 ГПК України фіксація засідання технічним засобом не здійснювалась.

За наслідками засідання 06.05.2025 суд заяву ТОВ Компанія Ніко-Тайс (вих.№18-4/11 від 18.11.2023) вирішив, постановив додаткову ухвалу.

За правилами ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У скарзі на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін`юсту України (вих.№07-3/11 від 07.11.2023) ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» повідомляло, що буде вимушене нести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги на бездіяльність у виконавчому провадженні, розмір яких не перевищуватимете розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони, а також в межах рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, що пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Також ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» пояснювало, що сторони договору про надання правничої допомоги керуються тим, що вартість однієї години роботи виконавця складає від 1400,00 грн до 1700,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 4-7 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000,00 грн до 2500,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а також узгоджений розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або часткове задоволення скарги), котрий не перевищуватиме від трьох до п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

В заяві про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу (вих.№18-4/11 від 18.11.2023) ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить:

- стягнути з Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14 500 гривень 00 копійок згідно договору №21-04-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21 квітня 2023 року.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями ч. 3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Нормами ГПК України передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до предмету спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Так, за приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч.5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така правова позиція щодо правомочностей суду у питанні розподілу витрат на правничу допомогу викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20(904/1373/21).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформульовано правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження та обґрунтування витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін`юсту України у виконавчому провадженні №69420451 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» представлені:

- договір №21-04-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» - Замовником та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем Виконавцем (далі Договір);

- акт прийому-передачі документів б/н від 21.04.2023, згідно з яким Замовник передав Виконавцю документи та матеріали для виконання умов Договору;

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) б/н від 17.11.2023 до Договору (далі Акт виконаних робіт).

Зазначається, що окремий детальний опис наданих адвокатських послуг та витрат (ч. 3 ст.126 ГПК) не поданий, водночас такий опис містить Акт виконаних робіт.

За змістом п.1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, Кузнецова Едуарда Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, котрі виникли у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України різного роду клопотань та/або заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 при наявності підстав для такого заходу, представництва інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п.1.2 Договору).

В п.1.3 Договору сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору є не остаточний та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.

Згідно з п.3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 1400,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1500,00 грн; судові засідання - 2000,00 грн/за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання, як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2500,00 грн); побудова позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1400,00 грн/год; витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.

Крім того, у п.3.8 Договору його сторони погодили та визначили, що розмір гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 Договору) визначається на рівні до трьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з Актом виконаних робіт, підписаним сторонами Договору, Виконавець передав, а Замовник прийняв такі послуги/роботи Виконавця:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №07-3/11 від 07 листопада 2023 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18. Підготовка щодо подання до Господарського суду Запорізької області скарги вих. №07-3/11 від 07 листопада 2023 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 із врахуванням: зустрічі із Замовником з метою з`ясування обставин справи у призмі допущення ВПВР Департаменту ДВС Мін`юсту України прав та інтересів Замовника у виконавчому провадженні; господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, Кузнецовим Е.А. та ВПВР Департаменту ДВС Мін`юсту України; здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця; здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна; здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики; проведення робіт/послуг щодо направлення скарги з додатками на адреси всіх учасників спору у справі №908/314/18 5 годин роботи адвоката;

- участь у судовому засіданні по справі №908/314/18 з розгляду скарги, що відбулось 15.11.2023 2000,00 грн;

- участь у судовому засіданні по справі №908/314/18 з розгляду скарги, що відбулось 16.11.2023 2500,00 грн;

- додаткова оплата («гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. Договору у зв`язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення 3000 грн.

Загальна вартість послуг/робіт адвоката за Актом виконаних робіт склала 14500,00 грн, виходячи з такого розрахунку відповідно до п.3.1, 3.8 Договору: 5 годин правової допомоги/роботи 1400,00 грн х 5 = 7000,00 грн; участь у двох судових засіданнях 2000,00 грн + 2500,00 грн = 4500,00 грн, «гонорар успіху» - 3000,00 грн.

Надавши оцінку заявленим до компенсації витратам ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на правничу допомогу, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також запереченням Мін`юсту України проти заяв ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» щодо покладення витрат на правничу допомогу на Мін`юст України, суд дійшов висновку, що розмір витрат, заявлених до стягнення ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» - Заявником є завищеним, не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, не відповідає критеріям обґрунтованості, реальності, справедливості та розумності.

Передусім слід зазначити, що за наявною у відкритому доступі інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» є безпосереднім учасником численних подібних судових розглядів (наприклад, справи №911/2737/17, № 925/790/17(925/580/20), 910/16833/21, № 922/3858/20, № 912/1616/21 тощо) щодо притягнення державних та приватних виконавців до відповідальності, тому участь зазначеного Товариства у зазначених справах свідчить не лише про системність, але й про обізнаність її представників із наявною судовою практикою, визначеною та усталеною позицією зазначеного учасника у відповідній категорії справ, що, в свою чергу, свідчить про те, що для такого учасника справа не є складною та не потребує додаткового часу на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних рішень.

У постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 Верховний Суд, погоджуючись з відповідними доводами скаржника (органу ДВС) зазначив, що «…подібна практика стягнення ТОВ "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати па професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду.».

Крім того, наведене підкріплюється й обставинами безпосередньо у даній справі № 908/314/18, у якій ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подало десять скарг на дії/бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ ПВР) і слід за тим, у випадках задоволення/часткового задоволення скарг, послідували заяви про покладення на Міністерство юстиції України витрат на правничу допомогу.

При цьому варто звернути увагу, що права вимоги до шести солідарних боржників, в тому числі до ОСОБА_1 у сумі 220 365 917,16 грн, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» придбало на аукціоні з реалізації активів банкрута ТОВ «СІ-Інвест» за 17629,27 грн (без ПДВ).

Крім того, окремо наголошується, що, як встановив суд при розгляді скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії Відділу ПВР, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримало в межах виконавчого провадження №69420451 за рахунок реалізації майна солідарного за наказом від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 боржника ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 703 590,91 грн.

Але ж стягнення витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Будь-як не заперечується, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

В той же час це слід розуміти так, що сторона, яка виграла справу, має правомірне очікування відшкодування своїх витрат на правничу допомогу, однак розмір відшкодування має бути обґрунтованим та справедливим.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Критерії оцінки поданих доказів та обґрунтувань витрат на правничу допомогу суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також не заперечується, що адвокат (адвокатське об`єднання) з клієнтом можуть домовитись між собою про будь-який розмір гонорару адвокату за підготовку позову, скарги, тощо та супроводження судової справи, однак розмір відшкодування витрат на правничу допомогу з іншої сторони має відповідати необхідним критеріям і така сторона не має нести несправедливий чи надмірний тягар відшкодування.

Іншими словами, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і суд не може втручатися у ці правовідносини, однак при вирішенні питання щодо присудження до відшкодування сум витрат з іншої сторони суд безумовно керується критеріями визначення та розподілу витрат.

Слід зазначити, що певні позиції врахованих у Акті виконаних робіт послуг, як-то зустріч з Замовником, не підтверджені наданими доказами, однак не це має вагоме значення на даний випадок.

Вагоме значення мають вже згадані вище обставини системності та подібності практики ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у оскарженні дій/бездіяльності органів ДВС з наступним заявленням до стягнення з цих органів витрат на правничу допомогу, що знаходить своє підтвердження у даній справі.

Доводи відзиву Мін`юсту України слід визнати підставними.

Суд констатує, що скарги, подані в межах даної справи, містять загальні обґрунтування, мають однаково типовий виклад, з коригуванням змісту лише залежно від конкретного виконавчого провадження та оскаржуваних дій/бездіяльності державного виконавця. У скаргах переважно йдеться посилання на однакову судову практику та норми законодавства, основний зміст та текст скарг носять універсальний характер, скарги містять загальні формулювання. Всі скарги подані та їх розгляд супроводжувався одним й тим самими представником адвокатом Грищенком О.М., який також представляв інтереси ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у правовідносинах з органами ДВС на стадії виконання судових рішень у великій кількості інших справ (за відомостями ЄДРСР).

Звідси слідує висновок, що правова позиція скаржника є сформованою та фактично незмінною.

В даному випадку «…належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги…», із урахуванням, в тому числі, «…господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень…» зводиться здебільш до технічної роботи з вже напрацьованим документом, що пов`язано з внесенням змін до такого документу з коригуванням відповідно до обставин у виконавчому провадженні №69420451.

Окрім того, варто відзначити, що справу в частині оскарження дій Відділу ПВР не можна кваліфікувати як складну, характер та зміст правовідносин не є виключним, нетиповим, тощо. Для кваліфікованого адвоката така справа у дійсності не має викликати значних зусиль.

Комплектність доданих до скарги документів (матеріалів) є незначною, не потребувала значного часу робота з виготовлення матеріалів для їх надсилання суду та відповідним учасникам.

За таких обставин, визначений Заявником затратний час для надання згаданих послуг та виконання згаданих робіт 5 годин суд вважає таким, що не відповідає дійсній необхідності. Співмірною суд знаходить тривалість роботи адвоката в цій частині у 2 години і з огляду на умови Договору вартість робіт/послуг за такий час роботи становить 2800,00 грн, тому саме у цій сумі в цій частині заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» суд визнав обґрунтованою.

Відносно послуг адвоката, що виражені у представництві Заявника у двох судових засіданнях, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Скаргу Заявника суд призначив до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2023, 15:30 год., у якому оголошувалась перерва до 16.11.2023, 13:00 год.

Згідно з протоколами судових засідань: засідання 15.11.2023 фактично тривало з 15.41 год. до 15.54 год., а засідання 16.11.2023 з 13:07 год. по 14:19 год (з короткочасною перервою у 10 хвилин), о 15:23 суд оголосив вступну та резолютивну частини постановленої ухвали.

Відтак, тривалість першого засідання суду становить 13 хвилин, тривалість другого близько однієї години з урахуванням перерви.

Слід звернути увагу, оскільки це має вагоме значення, адвокат брав участь в засіданнях в режимі відеоконференції, що безумовно скорочує затратний час.

Враховуючи вказаний фактичний затратний час роботи адвоката в частині участі в судових засіданнях, суд вважає вартість послуг в цій частині - у загальному розмірі 4500,00 грн надмірною з огляду присудження до відшкодування такої вартості з Відділу ПВР. При цьому, знов таки, з огляду на тривалість та досвід роботи адвоката Грищенка О.М. у напрямку оскарження дій/бездіяльності органів ДВС слід визнати, що представництво Заявника у судових засіданнях не мало ускладнень для цього адвоката.

Суд вважає можливим та справедливим присудження до компенсації Відділом ПВР 1000,00 грн витрат Заявника в цій частині.

Щодо додаткової оплати - «гонорару успіху» адвоката згідно з п.3.8 Договору суд зазначає наступне.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, доцільно звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання.

У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Незважаючи на домовленості у п.3.8 Договору та позитивний для Заявника результат розгляду скарги судом, беручи до уваги практику ЄСПЛ та Верховного Суду з цього питання, а також враховуючи обсяг та зміст наданих адвокатських послуг, суд вважає, що заявлення про стягнення з Мін`юсту України (Відділу ПВР) суми «гонорару успіху» в даному випадку ніяк не узгоджується з принципами справедливості, розумності та пропорційності, а також з критерієм реальності витрат, які підлягають відшкодуванню з іншої сторони.

Суд вважає, що обов`язок зі сплати суми «гонорару успіху» має залишитися в рамках правовідносин сторін за Договором та ця сума не підлягає присудженню до компенсації Заявнику за рахунок Відділу ПВР.

Додатково відзначається, що в даному випадку підготовка та подання скарги з типовим характером порушень, та супроводження розгляду скарги в судовому порядку не вимагала значних зусиль для адвоката.

За таких обставин, суд не присуджує до відшкодування всю заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу, а тому, частково задовольнивши заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на дії Відділу ПВР у виконавчому провадженні №69420451, з Відділу ПВР на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» належить стягнути суму витрат в загальному розмірі 3800,00 грн, що складаються з вартості послуг з правничої допомоги в частині підготовки та подання скарги у сумі 2800,00 грн, та в частині участі адвоката в судових засіданнях - 1000,00 грн. В іншій частині вимог заяви відмовлено.

При цьому суд врахував положення ст. 344 ГПК України, виходячи з яких судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

В даному випадку мова йде про орган державної виконавчої служби, яким є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а не Міністерство юстиції України, якому цей орган підпорядкований.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (вих.№18-4/11 від 18.11.2023) про покладання на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451, задовольнити частково.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) 3800 /три тисячі вісімсот/ грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451.

Видати наказ.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Копії ухвали надіслати заявнику, ВПВР Департаменту ДВС МЮУ, Міністерству юстиції України до електронних кабінетів у системі «Електонний суд» ЄСІКС.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2025.

Суддя Р.А.Ніколаєнко