Рішення

від 12.05.2025 по справі 910/1807/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2025Справа № 910/1807/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІКОР ВАЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ"

про стягнення 352 756,88 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» про стягнення 352 756,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №01/11-23 від 01.11.2023.

Процесуальні дії у справі

14.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1807/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову повернуто заявнику.

19.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 виправлено допущену у вступній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/1807/25 описку та ухвалено вважати вірною ціну позову « 352 756,88 грн».

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 18.02.2025, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 21.02.2025, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 22.02.2025.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки №01/11-23 від 01.11.2023 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 780 423, 00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання за договором поставки №01/11-23 від 01.11.2023 зі сплати поставленої продукції виконав частково у розмірі 437 613, 76 грн, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 31.01.2025 виникла заборгованість у розмірі 342 809, 24 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 01/11-23 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов`язується прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Товар повинен відповідати встановленим вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів та нормативних документів у частині показників його якості та безпеки ( пункт 2.1 договору).

Постачальник за цим договором зобов`язаний поставити товар зі строком придатності не менше, ніж 2/3 його загального строку придатності. У випадку поставки товару з меншим строком придатності покупець має право відмовитися від прийняття товару (п. 2.7 договору).

У п. 3.1 договору сторони погодили, що товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості, зазначеному в замовленні. Строк поставки товару не повинен перевищувати 72 (сімдесят дві) години з моменту отримання замовлення постачальником.

Відповідно до п. 3.14 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання товаросупровідних документів.

Сторони погодили, шо відповідно до п. 3.17 договору покупець має право повернути товар після спливу та наближення до спливу терміну реалізації або строку придатності товару, а постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з відповідним відшкодуванням повної вартості або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) в обсязі: 100 (сто) % такого товару від загальної суми товару, поставленого постачальником протягом місяця. Покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів. (п. 3.18 договору).

Повернення товару постачальнику відбувається у тому ж пункті поставки товару, куди цей товар був поставлений постачальником. Повернення товару відбувається виключно за участю уповноважених представників сторін. Перехід права власності на товар від покупця до постачальника здійснюється в момент фактичного повернення товару покупцем постачальнику, що підтверджується підписанням накладної на повернення товарів уповноваженими представниками сторін (п. 3.19 договору).

Згідно з п. 5.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнах.

Загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару по даному договору (п. 5.3. договору).

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом __ днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.5 договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 7 днів з моменту реалізації товару.

Сторони договору один раз на квартал, після 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом, проводять звірку взаєморозрахунків з обов`язковим підписанням акту звірки. Постачальник направляє покупцю акт звірки за допомогою факсимільного зв`язку, за адресою електронної пошти або поштою (пункт 5.9 договору).

У пункті 5.10 договору сторони погодили, що поставка товару та відстрочка платежу за цим договором не є комерційним кредитом. Сторони погодили, що призупинення покупцем виконання грошових зобов`язань відповідно до умов цього пункту договору є оперативно-господарською санкцією та до покупця не може бути застосована відповідальність, що передбачена цим договором та/або чинним законодавством України за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2024 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором. У випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу сторону про намір припинити дію цього договору не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, цей договір вважається укладеним на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, без обмеження кількості наступних строків (п.8.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію в період з 20.11.2023 по 25.10.2024 на загальну суму 780 423, 00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Наданими позивачем видатковими накладними: №2568 від 20.11.2023 на суму 162 241, 92 грн. - граничний термін оплати 20.12.2023, №2574 від 20.11.2023 на суму 31 750,20 грн. - граничний термін оплати 20.12.2023, №2669 від 05.12.2023 на суму 21 191, 16 грн. - граничний термін оплати 04.01.2024, №2755 від 19.12.2023 на суму 32 456, 52 грн. - граничний термін оплати 18.01.2024, №2798 від 27.12.2023 на суму 30 979, 30 грн. - граничний термін оплати 26.01.2024, №21 від 08.01.2024 на суму 37 738,20 грн. - граничний термін оплати 07.02.2024, №35 від 10.01.2024 на суму 83 140, 20 грн. - граничний термін оплати 09.02.2024, №111 від 30.01.2024 на суму 27 770, 16 грн. - граничний термін оплати 29.02.2024, №221 від 22.02.2024 на суму 30 535, 26 грн. - граничний термін оплати 23.03.2024, №248 від 29.02.2024 на суму 25 891, 92 грн. - граничний термін оплати 30.03.2024, №559 від 25.04.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 25.05.2024, №747 від 28.05.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 27.06.2024, №822 від 07.06.2024 на суму 10 200,00 грн. - граничний термін оплати 07.07.2024, №848 від 13.06.2024 на суму 82 289, 58 грн. - граничний термін оплати 13.07.2024, №932 від 27.06.2024 на суму 10 200, 00 грн. - граничний термін оплати 27.07.2024, №1016 від 12.07.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 11.08.2024, №1093 від 24.07.2024 на суму 47 308, 32 грн. - граничний термін оплати 23.08.2024, №1257 від 23.08.2024 на суму 6 800,00 грн. - граничний термін оплати 22.09.2024, №1351 від 06.09.2024 на суму 3 400, 00 грн. - граничний термін оплати 06.10.2024, №1413 від 17.09.2024 на суму 49 496, 92 грн. - граничний термін оплати 17.10.2024, №1414 від 17.09.2024 на суму 11 968, 56 грн. - граничний термін оплати 17.10.2024, підтверджується поставка продукції на суму 725 758, 22 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товару на загальну суму 433 810,12 грн, що підтверджується платіжним дорученням: №1885 від 27.01.2025 на суму 3000, 00 грн, №1895 від 28.01.2025 на суму 3000, 00 грн, №147 від 14.12.2023 на суму 85000, 00 грн, №148 від 15.12.2023 на суму 106 000, 00 грн, №149 від 15.12.2023 на суму 2 992, 12 грн, №210 від 03.01.2024 на суму 15 000, 00 грн, №225 від 09.01.2024 на суму 10000, 00 грн, №282 від 25.01.2024 на суму 30 000, 00 грн, №320 від 06.02.2024 на суму 10 000, 00 грн, №377 від 22.02.2024 на суму 5000, 00 грн, №401 від 27.02.2024 на суму 10 000, 00 грн, №509 від 22.03.2024 на суму 4600, 00 грн, №713 від 07.05.2024 на суму 18, 00 грн, №715 від 08.05.2024 на суму 20000, 00 грн, №720 від 09.05.2024 на суму 10 000, 00 грн, №745 від 14.05.2024 на суму 4000, 00 грн, №749 від 15.05.2024 на суму 6000, 00 грн, №796 від 27.05.2024 на суму 15 000, 00 грн, №849 від 06.06.2024 на суму 10 000, 00 грн, №859 від 07.06.2024 на суму 5000, 00 грн, №1118 від 23.07.2024 на суму 25 000, 00 грн, №1292 від 22.08.2024 на суму 10 200, 00 грн, №1375 від 12.09.2024 на суму 10 000, 00 грн, №1422 від 25.09.2024 на суму 4000, 00 грн, №125 від 11.12.2023 на суму 30 000, 00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату отриманого товару здійснив частково у сумі 437 613, 76 грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за договором становить 342 809, 24 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що за розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 342 809, 24 грн, однак в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача 352 756,88 грн.

З огляду на приписи статті 237 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, враховуючи, що позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 352 756,88 грн, суд здійснює розгляд справи в межах заявлених вимог, а саме про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 352 756,88 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений договір, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов`язується прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №2568 від 20.11.2023 на суму 162 241, 92 грн, №2574 від 20.11.2023 на суму 31 750,20 грн, №2669 від 05.12.2023 на суму 21 191, 16 грн, №2755 від 19.12.2023 на суму 32 456, 52 грн, №2798 від 27.12.2023 на суму 30 979, 30 грн, №21 від 08.01.2024 на суму 37 738,20 грн, №35 від 10.01.2024 на суму 83 140, 20 грн, №111 від 30.01.2024 на суму 27 770, 16 грн, №221 від 22.02.2024 на суму 30 535, 26 грн, №248 від 29.02.2024 на суму 25 891, 92 грн, №559 від 25.04.2024 на суму 6 800, 00 грн, №747 від 28.05.2024 на суму 6 800, 00 грн, №822 від 07.06.2024 на суму 10 200,00 грн, №848 від 13.06.2024 на суму 82 289, 58 грн, №932 від 27.06.2024 на суму 10 200, 00 грн, №1016 від 12.07.2024 на суму 6 800, 00 грн, №1093 від 24.07.2024 на суму 47 308, 32 грн, №1257 від 23.08.2024 на суму 6 800,00 грн, №1351 від 06.09.2024 на суму 3 400, 00 грн, №1413 від 17.09.2024 на суму 49 496, 92 грн, №1414 від 17.09.2024 позивач на підставі договору поставив відповідачу товар на загальну суму 725 758, 22 грн.

Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» за період з 01.11.2023 - 06.02.2025, відповідно до якого позивач здійснив поставку товару на загальну суму 780 423,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно п.2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Жодних первинних документів, у даному випадку видаткових накладних, в підтвердження суми боргу, що визначена в акті звірки, позивач суду не надав.

Матеріали справи не містять інших, жодного первинного документу, який би підтвердив факт здійснення поставки відповідачу у сумі 54 664,78 грн. (780 423,00 грн. (заявлена сума поставки товару) - 725 758, 22 грн (підтверджена сума поставки товару)).

Посилання позивача на акт звірки розрахунків є безпідставним, оскільки, по-перше, акт звірки не є первинним документом в розумінні ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тоді як факт здійснення будь-якої господарської операції (в т.ч. передачі товару) можуть засвідчувати тільки первинні документи (в т.ч. договір, видаткова накладна тощо). По-друге, зазначений акт не містить будь-яких відомостей щодо господарських операції, у даному акті не зазначено первинних документів, не вказано за яким договором виникла заборгованість, акт звірки розрахунків не підписаний з боку відповідача.

За відсутності первинних документів, які підтверджують поставку товару на суму 54 664,78 грн, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача у цій частині.

З урахуванням вище викладеного, наявним у матеріалах справи актом звірки розрахунків не підтверджено поставки товару відповідачу у сумі 54 664,78 грн,

Таким чином, матеріалами справи підтверджено поставку товару за договором на суму 725 758,22 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п 5.5 договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 7 днів з моменту реалізації товару.

Водночас відповідно до видаткових накладних сторони визначали граничні терміни оплати за поставлений товар, а саме: видаткова накладна №2568 від 20.11.2023 на суму 162 241, 92 грн. - граничний термін оплати 20.12.2023, №2574 від 20.11.2023 на суму 31 750,20 грн. - граничний термін оплати 20.12.2023, №2669 від 05.12.2023 на суму 21 191, 16 грн. - граничний термін оплати 04.01.2024, №2755 від 19.12.2023 на суму 32 456, 52 грн. - граничний термін оплати 18.01.2024, №2798 від 27.12.2023 на суму 30 979, 30 грн. - граничний термін оплати 26.01.2024, №21 від 08.01.2024 на суму 37 738,20 грн. - граничний термін оплати 07.02.2024, №35 від 10.01.2024 на суму 83 140, 20 грн. - граничний термін оплати 09.02.2024, №111 від 30.01.2024 на суму 27 770, 16 грн. - граничний термін оплати 29.02.2024, №221 від 22.02.2024 на суму 30 535, 26 грн. - граничний термін оплати 23.03.2024, №248 від 29.02.2024 на суму 25 891, 92 грн. - граничний термін оплати 30.03.2024, №559 від 25.04.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 25.05.2024, №747 від 28.05.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 27.06.2024, №822 від 07.06.2024 на суму 10 200,00 грн. - граничний термін оплати 07.07.2024, №848 від 13.06.2024 на суму 82 289, 58 грн. - граничний термін оплати 13.07.2024, №932 від 27.06.2024 на суму 10 200, 00 грн. - граничний термін оплати 27.07.2024, №1016 від 12.07.2024 на суму 6 800, 00 грн. - граничний термін оплати 11.08.2024, №1093 від 24.07.2024 на суму 47 308, 32 грн. - граничний термін оплати 23.08.2024, №1257 від 23.08.2024 на суму 6 800,00 грн. - граничний термін оплати 22.09.2024, №1351 від 06.09.2024 на суму 3 400, 00 грн. - граничний термін оплати 06.10.2024, №1413 від 17.09.2024 на суму 49 496, 92 грн. - граничний термін оплати 17.10.2024, №1414 від 17.09.2024 на суму 11 968, 56 грн. - граничний термін оплати 17.10.2024.

Отже, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: №1885 від 27.01.2025 на суму 3000, 00 грн, №1895 від 28.01.2025 на суму 3000, 00 грн, №147 від 14.12.2023 на суму 85000, 00 грн, №148 від 15.12.2023 на суму 106 000, 00 грн, №149 від 15.12.2023 на суму 2 992, 12 грн, №210 від 03.01.2024 на суму 15 000, 00 грн, №225 від 09.01.2024 на суму 10000, 00 грн, №282 від 25.01.2024 на суму 30 000, 00 грн, №320 від 06.02.2024 на суму 10 000, 00 грн, №377 від 22.02.2024 на суму 5000, 00 грн, №401 від 27.02.2024 на суму 10 000, 00 грн, №509 від 22.03.2024 на суму 4600, 00 грн, №713 від 07.05.2024 на суму 18, 00 грн, №715 від 08.05.2024 на суму 20000, 00 грн, №720 від 09.05.2024 на суму 10 000, 00 грн, №745 від 14.05.2024 на суму 4000, 00 грн, №749 від 15.05.2024 на суму 6000, 00 грн, №796 від 27.05.2024 на суму 15 000, 00 грн, №849 від 06.06.2024 на суму 10 000, 00 грн, №859 від 07.06.2024 на суму 5000, 00 грн, №1118 від 23.07.2024 на суму 25 000, 00 грн, №1292 від 22.08.2024 на суму 10 200, 00 грн, №1375 від 12.09.2024 на суму 10 000, 00 грн, №1422 від 25.09.2024 на суму 4000, 00 грн, №125 від 11.12.2023 на суму 30 000, 00 грн підтверджується часткова оплата поставлений товар на загальну суму 433 810,12 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем повернуто товар на суму 3 821, 64 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем часткової оплати за договором у загальному розмірі 433 810,12 грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 288 126,46 грн, з врахуванням часткового повернення товару.

Матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 288 126,46 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, у зв`язку з чим суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 288 126,46 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІКОР ВАЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ" частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» (02121, Україна, місто Київ, вулиця Світла, будинок, 3д, ідентифікаційний код 45361493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» (29015, Україна, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., місто Хмельницький, проспект Миру, будинок, 85, ідентифікаційний код 44509310) заборгованість у сумі 288 126, 46 грн. та судовий збір у сумі 4321,89 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.05.2025.

Суддя О.В. Гулевець