Рішення від 13.05.2025 по справі 910/3331/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2025Справа № 910/3331/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФІРМА "РУДЬ"

до Приватного підприємства "САМТЕКС-2000"

про стягнення 41 091,26 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФІРМА "РУДЬ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "САМТЕКС-2000" про стягнення 41 091,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині здійснення розрахунків за отриманий товар за договором поставки № 75 від 25.01.2024 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 33 110,20 грн. основного боргу, 512,36 грн. 3% річних, 2 810,24 грн. інфляційних витрат та 4 658,46 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/3331/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи № 910/3331/25 сторони повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФІРМА "РУДЬ" (постачальник) та Приватним підприємством "САМТЕКС-2000" (покупець) укладено договір поставки № 75, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується за окремими замовленнями покупця поставляти останньому продукти харчування, а покупець зобов`язується приймати цей товар і оплачувати його вартість постачальнику на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно з п. 1.3 договору покупець зобов`язується забезпечувати приймання товару, сплачувати вартість товару, а також нести передбачену договором відповідальність за порушення термінів оплати товару.

У відповідності з п. 2.6 договору фактичною датою поставки є дата приймання товару і підписання товарно-транспортної/видаткової накладної.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сума цього договору складається з суми вартості всіх партій товару, що поставляється протягом строку дії цього договору, згідно специфікацій, прайс-листів, видаткових накладних, що є його невід`ємними додатками.

Оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України на банківський рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.7 договору сторони зобов`язуються при необхідності проводити звірку взаємних розрахунків і підписувати акти звірки.

За змістом п. 8.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 р. Якщо жодна зі сторін за 14 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про своє бажання припинити його дію, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах, загальним строком дії договору - не більше 5 років.

Закінчення строку дії або дострокове розірвання цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення розрахунків одна з одною.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар, що підтверджується, зокрема, долученими до матеріалів справи підписаними обома сторонами видатковими накладними № 166732 від 17.08.2024 р. на суму 5 540,70 грн., № 171595 від 22.08.2024 р. на суму 5 515,50 грн., № 174071 від 24.08.2024 р. на суму 4 087,74 грн., № 176668 від 28.08.2024 р. на суму 2 160,00 грн., № 197766 від 24.09.2024 р. на суму 4 543,14 грн., № 198889 від 25.09.2024 р. на суму 4 877,46 грн., № 199468 від 26.09.2024 р. на суму 5 082,12 грн., № 203829 від 02.10.2024 р. на суму 3 929,94 грн.

Згідно з накладною № ZOC000000080 від 22.11.2024 р. товар на суму 2 658,72 грн. було повернуто постачальнику.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2024 р. по 17.03.2025 р., у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 33 110,20 грн.

Відповідно до п. 4.7 договору дані, підтверджені сторонами в акті звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

30.01.2025 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 33 від 29.01.2025 р., в якій просив сплатити 40 065,46 грн. заборгованості, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.01.2025 р., поштовою накладною № 0317900100853 від 30.01.2025 р. та фіскальним чеком від 30.01.2025 р.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не погашено.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату заборгованості за договором поставки № 75 від 25.01.2024 р., позивач і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати за договором поставки № 75 від 25.01.2024 р. на суму 33 110,20 грн. суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 33 110,20 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4 658,46 грн. пені, 2 810,24 грн. інфляційних втрат та 512,36 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку недотримання строків оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені за порушення строків оплати товару, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 4 658,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку недотримання строків оплати, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявлених позивачем сумах.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФІРМА "РУДЬ".

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "САМТЕКС-2000" (01024, м. Київ, вул. Скоропадського Павла Гетьмана (Голос., Солом., Шевч. р-ни), буд. 11/61, нежиле приміщення 69 (в літері А), код 45102413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФІРМА "РУДЬ" (03179, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 148/1, код 32106398) 33 110 (тридцять три тисячі сто десять) грн. 20 коп. основного боргу, 4 658 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 46 коп. пені, 2 810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 512 (п`ятсот дванадцять) грн. 36 коп. 3% річних, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА